Постанова

від 27.01.2020 по справі 910/4674/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2020 р. Справа№ 910/4674/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

за участю представників: не викликались

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 (повний текст складено 07.10.2019)

у справі № 910/4674/19 (суддя О.М. Спичак)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал"

до Міністерства оборони України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України

про стягнення 181 049 грн. 96 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Міністерства оборони України про стягнення 181 049 грн. 96 коп. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором підряду, зокрема, не здійснив оплату виконаних позивачем робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 у справі № 910/4674/19 задоволено позовні вимоги повністю.

Стягнуто з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал" заборгованість в сумі 181049,96грн. та судовий збір в розмірі 2715,74грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міністерство оборони України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 у справі № 910/4674/19 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 апеляційну скаргу Міністерства оборони України у справі № 910/4674/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 у справі № 910/4674/19 залишено без руху та роз`яснено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право надати суд апеляційної інстанції докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги на суму 1 грн. 12 коп.

25.11.2019 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Міністерства оборони України надійшла заява про усунення недоліків у відповідності до вищезазначеної ухвали суду, зокрема надано квитанцію від 25.11.2019 №0.0.1534847407.1, яка підтверджує сплату скаржником судового збору в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи (ч. 2 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 у справі № 910/4674/19. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

24.12.2019 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки судове рішення прийняте з врахуванням норм матеріального та процесуального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволені апеляційної скарги Міністерства оборони України, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.02.2018 Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал" з листом № 303/36/113/3, в якому просило з метою своєчасного отримання довідок від постачальників послуг, проведення лабораторних випробувань електропроводки, заземлення, блискавкозахисту, системи вентиляції, замірів випромінювання, бак-хім аналізів води, виготовлення технічного паспорту та інших витрат замовника будівництва по об`єкту будівництва "Реконструкція п`ятиповерхового гуртожитку №43 під житловий будинок, за адресою: місто Кривий Ріг, військове містечко №35 (другий пусковий - 50 квартир)" з проханням укласти договори з виконавцями робіт та послуг і оплатити за виконані роботи. У вказаному листі повернення вищевказаних коштів гарантовано.

Листом № 303/36/210/3 від 10.04.2018 Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України в доповнення до листа № 303/36/113/3 від 23.02.2018 просило Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал" додатково забезпечити проведення лабораторних випробувань електропроводки, заземлення, блискавкозахисту, системи вентиляції, замірів випромінювання приміщень по об`єкту будівництва: "Реконструкція п`ятиповерхового гуртожитку №43 під житловий будинок, за адресою: місто Кривий Ріг, військове містечко №35 (другий пусковий - 50 квартир)".

Між Міністерством оборони України в особі начальника Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал" (підрядник) було укладено договір підряду на витрати замовника, пов`язані із введенням об`єкта в експлуатацію: "Реконструкція п`ятиповерхового гуртожитку № 43 під житловий будинок, за адресою: місто Кривий Ріг, військове містечко № 35 (друга черга - 50 квартир) (шифр 43-45)", предмет згідно п.1.1 є виконання робіт, пов`язаних із введенням об`єкта в експлуатацію: "Реконструкція п`ятиповерхового гуртожитку №43 під житловий будинок, за адресою: місто Кривий Ріг, військове містечко № 35 (друга черга - 50 квартир) (шифр 43-45)", які підрядник зобов`язується виконати, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи, в межах кошторисного розрахунку на будівництво.

У п.3.1 договору вказано, що ціна договору на виконання робіт - ціна, яку підрядник згоден виконати роботи, складає 181 049 грн. 96 коп., в тому числі, податок на додану вартість - 14 628 грн. 56 коп. Вказана ціна договору є твердою.

У п.7.1 договору зазначено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах твердої договірної ціни та виділених коштів згідно з графіком з фінансування робіт.

Зі змісту п.7.4 договору полягає, що оплата робіт здійснюється протягом тридцяти днів з дня підписання акту здачі-приймання робіт згідно з графіком фінансування.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.12.2018.

Сторонами було підписано розрахунок до договору "Реконструкція п`ятиповерхового гуртожитку №43 під житловий будинок, за адресою: місто Кривий Ріг, військове містечко №35 (друга черга - 50 квартир) (шифр 43-45)", в якому визначено види робіт, їх виконавця та вартість, зокрема, погоджено, що вартість робіт становить 181 049,96 грн.

Також, на виконання умов договору сторонами було складено та підписано акт №1 здачі-приймання робіт (шифр 43/35) на суму 181 049 грн. 96 коп.

Спір виник внаслідок того, що розрахунки за договором підряду на витрати замовника, пов`язані із введенням об`єкта в експлуатацію: "Реконструкція п`ятиповерхового гуртожитку №43 під житловий будинок, за адресою: місто Кривий Ріг, військове містечко №35 (друга черга - 50 квартир) (шифр 43-45)" проведено не було, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 181 049 грн. 96 коп.

Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом п.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Сторонами досягнуто згоди стосовно всіх істотних умов договору, зокрема, погоджено його предмет, ціну та строк, отже договір підряду на витрати замовника, пов`язані із введенням об`єкта в експлуатацію: "Реконструкція п`ятиповерхового гуртожитку №43 під житловий будинок, за адресою: місто Кривий Ріг, військове містечко №35 (друга черга - 50 квартир) (шифр 43-45)", є укладеним.

Колегія суддів вважає, що відсутність такого реквізиту, як дата підписання, ніяким чином не впливає на укладення відповідного правочину.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір підряду на витрати замовника, пов`язані із введенням об`єкта в експлуатацію: "Реконструкція п`ятиповерхового гуртожитку №43 під житловий будинок, за адресою: місто Кривий Ріг, військове містечко №35 (друга черга - 50 квартир) (шифр 43-45)", укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал", у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсним визнано не було. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Як було встановлено вище, сторонами було підписано акт №1 здачі-приймання робіт (шифр 43/35) на суму 181 049 грн. 96 коп.

Листом № 09/07/18-1 від 09.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал" зверталось до відповідача щодо оплати витрат замовника.

В подальшому претензіях № 25/07/18-1 від 25.07.2018, №04/10/18-1 від 04.10.2018, №04/12/18-1 від 04.12.2018, №07/12/18-1 від 07.12.2018, №14/12/18-1 від 14.12.2018, №26/12/18-1 від 26.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал" було також пред`явлено вимогу до відповідача про сплату заборгованості в сумі 181 049 грн. 96 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оплата робіт здійснюється протягом тридцяти днів з дня підписання акту здачі-приймання робіт згідно з графіком фінансування ( п.7.4 договору).

Відповідач вказані послуги не оплатив, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 181 049 грн. 96 коп.

В матеріалах справи містяться листи №303/36/680/4 від 08.10.2018р., № 303/36/735/4 від 24.10.2018 Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, в яких зазначено, що замовником витрати підрядника на суму 181 049 грн. 96 коп. відшкодовано не було.

Одночасно, в матеріалах справи також міститься лист №303/36/436/4 від 29.08.2019 Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, в якому зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал" в повному обсязі виконано зобов`язання за договором підряду на витрати замовника, пов`язаних із введенням об`єкта в експлуатацію: "Реконструкція п`ятиповерхового гуртожитку №43 під житловий будинок, за адресою: місто Кривий Ріг, військове містечко №35 (друга черга - 50 квартир) (шифр 43-45)" на суму 181 049,96 грн. та вказано, що відповідні витрати не відшкодовано.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо заперечень відповідача про те, що Міністерство оборони України повністю розрахувалось за послуги, що були замовлені у позивача, зокрема, в межах договору №303/36/767 від 29.12.2016р., які включали в себе в тому числі, і витрати на утримання служби замовника, не спростовують обов`язку відповідача провести розрахунки за договором підряду на витрати замовника, пов`язаних із введенням об`єкта в експлуатацію: "Реконструкція п`ятиповерхового гуртожитку №43 під житловий будинок, за адресою: місто Кривий Ріг, військове містечко №35 (друга черга - 50 квартир) (шифр 43-45)" на суму 181 049 грн. 96 коп., слід зазначити наступне.

29.12.2016 між Міністерством оборони України в особі начальника Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал" (підрядник) було укладено договір № 303/36/767 підряду на роботи "Реконструкція п`ятиповерхового гуртожитку №43 під житловий будинок, за адресою: місто Кривий Ріг, військове містечко №35 (друга черга - 50 квартир) (шифр 43-45)".

Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи "Реконструкція п`ятиповерхового гуртожитку № 43 під житловий будинок, за адресою: місто Кривий Ріг, військове містечко № 35 (друга черга - 50 квартир) (шифр 43-45)" відповідно до проектної документації і умов договору та здати закінчені роботи.

У п.3.1 договору вказано, що договірна ціна робіт з будівництва об`єкта не враховуючи витрат замовника, встановлюється динамічною і складає 15 419 196 грн. 40 коп., в тому числі, податок на додану вартість - 1 881 089 грн. 53 коп.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017, а в частині своїх зобов`язань і розрахунків до повного виконання сторонами.

Зі змісту додатку №1 до вказаного договору полягає, що дійсно сторонами досягнуто згоди стосовно включення до ціни вартості витрат на утримання служби замовника

Судом першої інстанції було надано оцінку наявним в матеріалах справи актам виконаних робіт за договором № 303/36/767 від 29.12.2016, які підписано сторонами, та з`ясовано, що вказані акти не містять у переліку робіт виконаних підрядником та прийнятих замовником робіт з введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії; перевлаштування та налагодження вузла обліку теплової енергії з 2-канального до 1-канального; технічної діагностики електрообладнання першого та другого пускових комплексів; перевірки технічного стану вентиляційних каналів першого та другого пускових комплексів; пусконалагодження системи АСКОЕ на 100 квартир; хімічні показники та радіологічні виміри води питної.

Судом враховано, що саме вказаний перелік робіт наведено у розрахунку до договору підряду на витрати замовника, пов`язані із введенням об`єкта в експлуатацію: "Реконструкція п`ятиповерхового гуртожитку №43 під житловий будинок, за адресою: місто Кривий Ріг, військове містечко №35 (друга черга - 50 квартир) (шифр 43-45)", який підписано сторонами.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що роботи, які було замовлено відповідачем у позивача саме в межах договору № 303/36/767 від 29.12.2016 та сплачено у відповідності до останнього не містять робіт, обумовлених спірним правочином, а тому Міністерство оборони України має обов`язок виконати свої грошові зобов`язання за договором підряду на витрати замовника, пов`язані із введенням об`єкта в експлуатацію: "Реконструкція п`ятиповерхового гуртожитку №43 під житловий будинок, за адресою: місто Кривий Ріг, військове містечко №35 (друга черга - 50 квартир) (шифр 43-45)" в розмірі 181 049 грн. 96 коп.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 Справа Серявін та інші проти України (заява № 4909/04 ) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v.Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland),N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Колегія суддів, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених відповідачем під час розгляду даної справи.

Доводи Міністерства оборони України викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 у справі № 910/4674/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Міністерства оборони України задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 у справі № 910/4674/19 слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 у справі № 910/4674/19 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Міністерства оборони України.

3. Матеріали справи № 910/4674/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288,289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова