Постанова
від 23.01.2020 по справі 918/440/19
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року Справа № 918/440/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Грязнов В.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

за участю представників:

позивача: Калініченко Н.А. адвокат

відповідача: Кузьменюк Н.М. адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2019 р. (суддя Качур А.М., м.Рівне, повний текст складено 01.11.2019) та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.2019 року у справі №918/440/19 (суддя Качур А.М., м.Рівне, повний текст складено 05.11.2019).

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1"

до Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ"

про стягнення компенсації за порушення авторських майнових прав

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 20.09.2019 звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" про стягнення з відповідача 115 260,00 грн. компенсації за порушення авторських майнових прав.

2. Позовні вимоги аргументовані тим, що відповідачем порушено авторські майнові права позивача. Зокрема у 2013 році позивачу стало відомо, що відповідач використав твір без дозволу позивача та розмістив його у випусках власної програми під однойменною назвою "Чоловічі розваги". Дані програми (з використанням твору) були розміщені у мережі Інтернет, зокрема, на сайті відповідача за наступними посиланнями:

1. http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=18539;

2. http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=17201;

3. http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=18688;

4. http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=19264;

5. http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=19409;

6. http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=19595;

3. Позивач зазначає, що телепрограми відповідача (з використанням твору позивача) були розміщені у мережі Інтернет на сайті відповідача, що зафіксовано у висновку експертного комп`ютерно - технічного дослідження №3526 від 23 жовтня 2013 року.

4. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.10.2019 у справі №918/440/19 позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" - 115 260 грн. 00 коп. компенсації за порушення майнових авторських прав та 1 921 грн. 00 коп. судового збору.

5. Рішення господарського суду мотивоване тим, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 03 липня 2014 року з врахуванням постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 10 червня 2015 року у справі №918/1037/14, рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 22 грудня 2016 року та Великою Палатою Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц від 22 грудня 2016 року вже встановлено факт належності позивачу виключних майнових прав на твір, та використання твору відповідачем без належного дозволу.

6. Також суд першої інстанції вважав встановленими обставини про незаконне використання відповідачем твору саме у програмах "Чоловічі розваги", розміщених у мережі Інтернет, на його сайті за посиланнями:

від 05 вересня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=18539;

від 06 червня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=17201;

від 12 вересня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=18688;

від 03 жовтня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=19264;

від 10 жовтня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=19409;

від 17 жовтня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=19595.

7. У обох досліджуваних судом випадках (у справі №569/17272/15-ц та справі № 918/1037/14) суди констатували факт порушення прав позивача саме у програмах "Чоловічі розваги", розміщених у мережі Інтернет, на сайті відповідача за наведеними вище посиланнями. Адже позивач (ТОВ "ТРК Рівне 1") в обох випадках обґрунтовував порушення свого права з боку відповідача (ПП "ТРК Сфера-ТВ") саме розміщенням твору у програмах відповідача за вказаними посиланнями, а не якимись іншими обставинами. При цьому у згаданих вище судових рішеннях відсутні будь-які застереження щодо невстановлення факту порушення майнових авторських прав позивача щодо одного чи кількох посилань в мережі Інтернет з наведеного переліку.

8. Крім того, суд першої інстанції встановив, що відповідач під час розгляду господарської справи № 918/1037/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" до відповідача Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: третя особа 1: ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: третя особа 2: ОСОБА_2 про зобов`язання припинити використання твору 'Позначення 'Чоловічі розваги' не лише не заперечував факт використання ним твору у власних програмах "Чоловічі розваги", які були розміщені у мережі Інтернет на сайті http://sfera-tv.com.ua, але й підтверджував використання ним спірного твору.

9. Такі обставини стверджуються зокрема рішенням Господарського суду Рівненської області від 09 вересня 2014 року та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10 червня 2015 року у справі №918/1037/14.

10. Щодо поданої відповідачем заяви про застосування позовної давності суд першої інстанції зазначив наступне.

Позивач зазначає, що 29 грудня 2015 року звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області (№569/17272/15-ц), а вже 11 січня 2016 року міським судом винесено ухвалу про відкриття провадження у справі № 569/17272/15-ц. Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тобто новий строк позовної давності (після його переривання) починає свій перебіг наступного дня після пред`явлення позову (правовий висновок Верховного Суду у справі №663/2070/15-ц). В даній справі позов пред`явлено 24 червня 2019 року, про що свідчить відмітка відділу канцелярії та документообігу суду. Таким чином суд встановив, що хоча позовна давність переривалася поданням позовної заяви, позовна давність сплинула. При цьому, в поданій 24 жовтня 2019 року заяві позивач просив суд визнати причини пропуску позовної давності поважними та застосувати положення частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України. На думку суду першої інстанції в даній ситуації було б неприпустимо, якби позивач після тривалого строку розгляду та за наявності висновку касаційної інстанції про необхідність звернення за захистом свого порушеного права до суду іншої (господарської) юрисдикції, врешті не отримав такого захисту. А тому, поза усіма сумнівами, причини пропуску позивачем позовної давності в даному випадку є поважними, а позовна давність має бути поновлена.

11. Також в позові позивач просив суд першої інстанції скористатись правом, передбаченим частиною 3 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", та постановити рішення про накладення штрафу в розмірі 10 % від суми, присудженої судом на користь позивача. Суд першої інстанції, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та пояснення сторін прийшов до висновку про відсутність умисних дій відповідача вчинених з метою порушення майнових авторських прав позивача, оскільки як видно з рішень судів які були досліджені в межах розгляду даної справи, а також враховуючи пояснення відповідача висвітлені у відзиві на позов відповідно до яких, на переконання відповідача, він допустив використання твору без порушення авторських прав.

12. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції на підставі з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення в сумі 115 260,00 грн. за порушення майнових авторських прав є законними, обґрунтованими, відповідачем неспростованими, а відтак такими, що мають бути задоволені.

13. Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.11.2019 у справі №918/440/19 стягнуто з Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" 8 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

ІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

14. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Рівненськоі? області від 24.10.2019 року, прийнятого у справі №918/440/19 та ухвалити нове рішення, відповідно до якого відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Рівне 1 до Приватного підприємства Телерадіокомпанія Сфера-ТВ про стягнення компенсаціі? за порушення маи?нових авторських прав. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Рівненськоі? області від 05.11.2019 року, прии?нятого у справі №918/440/19 та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Рівне 1 у стягненні з Приватного підприємства Телерадіокомпанія Сфера-ТВ 8000 гривень витрат на професіи?ну правничу допомогу та у випадку скасування рішення Господарського суду Рівненськоі? області від 24.10.2019 року здіи?снити новии? розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першоі? інстанціі? та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Рівне 1 на користь Приватного підприємства Телерадіокомпанія Сфера-ТВ 20 173 грн. 60 коп., з яких: 10 000 грн. витрат на професіи?ну правничу допомогу та 10 173 грн. 60 коп витрат пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи.

15. В обґрунтування оскарження Господарського суду Рівненськоі? області від 24.10.2019 року у справі №918/440/19 апелянт зазначає, що всупереч ч. 4 ст. 236 ГПК Украі?ни Господарський суд Рівненської області не застосував строки позовної давності за заявою відповідача, при цьому суд визнав такі строки пропущеними. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин не врахував норми права, що викладені у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 року у справі №903/509/17.

16. Скаржник зазначає, що Господарський суд Рівненської області не встановив належного відповідача за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Рівне 1 , зокрема власника саи?ту http://sfera-tv.com.ua, реєстранта доменного імені sfera-tv.com.ua, володільця облікового запису, якии? встановлює порядок і умови використання веб-саи?ту http://sfera-tv.com.ua, отримувача хостингу. А, Приватне підприємство Телерадіокомпанія Сфера-ТВ не відноситься до вказаного переліку. Господарський суд Рівненськоі? області проігнорував висновки Верховного Суду викладені 20.03.2018 року у постанові по справі №910/29228/15.

17. Крім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції неправомірно прии?нято у якості доказу копію Висновку Львівського НДІСЕ експертного комп`ютерно-технічного дослідження №3526 від 23.10.2013 року.

18. Скаржник в апеляційній скарзі також зазначає, що суддею Господарського суду Рівненської області Качур А. М. прии?нято у якості доказів роздруківки буцімто з мережі Інтернет (веб-сторінок), які слугували додатками до клопотання позивача про долучення електронних доказів від 19.08.2019 року всупереч пропуску процесуального строку подання доказів, клопотанню відповідача про недопустимість таких доказів, поданого 19.09.2019 року та заяви про сумнів відповідності таких друкованих сторінок оригіналу, поданої 24.10.2019 р.

19. Ознайомившись з текстом додаткового рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.2019 року, скаржник відзначив, що суд першої інстанції не навів мотивів відхилення заперечень відповідача проти задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які були подані через канцелярію суду 31.10.2019 року та містяться в матеріалах справи. Судом взагалі не вказано у рішенні про надходження таких.

20. Скаржник звертає увагу суду на те, що всупереч ч. 3 ст. 126 ГПК Украі?ни Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Рівне 1 не надало детальнии? опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Калініченко Н. А.. Також вказує, що платіжне доручення №206 від 29.10.2019 року, копія якого долучена до клопотання, не містить відмітки банку, підпису банку про виконання такого доручення банком та проведення банком такого платежу. А тому, таке платіжне доручення не може підтверджувати факт реального перерахування коштів Позивачем для адвоката Калініченко Н. А.

21. Приватне підприємство Телерадіокомпанія Сфера-ТВ вважає, що обсяг та зміст наданих послуг не відповідає діи?сності та і?х вартість, на переконання відповідача суттєво завищена.

ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.

22. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2019 р. та на додаткове рішення від 05.1.2019 року у справі №918/440/19 та розгляд апеляційної скарги призначено на 26 грудня 2019 року.

23. На адресу суду 23.12.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Рівне 1 надійшов відзив в якому просить суд рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2019 року та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.2019 року у справі №918/440/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП Телерадіокомпанія Сфера-ТВ без задоволення.

24. В судовому засіданні 26.12.2019 адвокат відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції.

25. Адвокат відповідача зазначила, що всупереч ч. 4 ст. 236 ГПК Украі?ни Господарський суд Рівненської області не застосував строки позовноі? давності за заявою відповідача, при цьому суд визнав такі строки пропущеними. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин не врахував норми права, що викладені у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 року у справі №903/509/17. Відповідач погоджується, що переривання перебігу строку мало місце 10 липня 2014 року коли ТОВ "Телерадіокомпанія "Рівне 1" вперше заявляло позовні вимоги до Господарського суду Рівненськоі? області. Однак, таке переривання строків закінчилося 11 серпня 2014 року, коли Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Рівне 1" подало до Господарського суду Рівненськоі? області у справі №918/1037/14 заяву про зміну предмету позову. Таким чином 11 серпня 2017 року у Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Рівне 1 строк позовноі? давності для пред`явлення зазначених вище позовних вимог сплив, а Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Рівне 1 звернулося до Господарського суду Рівненської області з дотриманням правил підвідомчості лише 24.06.2019 року.

26. Також, адвокатом відповідача відзначено, що Господарський суд Рівненської області не встановив належного відповідача за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Рівне 1 , зокрема власника сайту http://sfera-tv.com.ua, реєстранта доменного імені sfera-tv.com.ua, володільця облікового запису, якии? встановлює порядок і умови використання веб-саи?ту http://sfera-tv.com.ua, отримувача хостингу. А Приватне підприємство Телерадіокомпанія Сфера-ТВ не являється жодною із перелічених осіб. Господарськии? суд Рівненськоі? області знову ж таки проігнорував висновки Верховного Суду, викладені 20.03.2018 року у постанові по справі №910/29228/15. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що веб-саи?т sfera- tv.com.ua та інформація на ньому належить Відповідачу.

27. Крім того, адвокат відповідача заперечила про прийняття судом першої інстанції у якості доказу копію висновку Львівського НДІСЕ експертного комп`ютерно-технічного дослідження №3526 від 23.10.2013, оскільки в даному висновку не зазначено, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивии? висновок, не вказано, що висновок підготовлено для подання до суду, він виконании? не на замовлення учасника справи, він виконании? по заяві патентного повіреного Трачука Ю. М., який не є учасником справи №918/440/19 та не є представником учасника справи №918/440/19.

28. Разом з тим, адвокат наголосила, що позивач долучив до позовної заяви лише копію Висновку Львівського НДІСЕ експертного комп`ютерно-технічного дослідження №3526 від 23.10.2013 року, вказавши, що оригінал знаходиться у Рівненському міському суді у цивільній справі №569/17272/15-ц. Тобто висновок повинен був надании? позивачем, а відповідно досліджении? суддею в оригіналі. Окрім того, є сумніви у відповідності копії такого висновку його оригіналу, адже як вказано у позовній заяві - висновок дослідження Львівського НДІСЕ No3526 від 23.10.2013 року знаходиться у Рівненському міському суді, а не у ТОВ Телерадіокомпанія Рівне 1 , то відповідно директор ТОВ Телерадіокомпанія Рівне 1 здіи?снював 20.06.2019 року посвідчення копіі? висновку за відсутності у нього оригіналу такого висновку.

29. Адвокат відповідача, звернуда увагу суду на те, що згідно наданого Львівського НДІСЕ на запит адвоката Кузьменюк Н. М. викопіювання з Журналу №2 реєстраціі? експертиз ЛНДІСЕ 2013 р. , виконавцем даного експертного дослідження повинен бути Пилюк А. Ю„ а не Харабуга Ю. С . Згідно Реєстру судових експертів Пилюк А. Ю. на відмінну від Харабуги Ю. С. станом на 23.10.2013 року мав експертну спеціальність 13.1.1 дослідження пов`язані з літературними і художніми творами та інші . На запити адвоката Кузьменюк Н. М. Львівський НДІ судових експертиз надав викопіювання з журналу вхідноі? кореспонденціі? з 05.10.2013 року по 15.10.2013 року, з якого вбачається, що 10.10.2013 року заява ОСОБА_5 про проведення експертного дослідження до інституту взагалі не надходила. 18.07.2019 року представником позивача було подано клопотання про визнання недопустимим доказом у справі Висновку Львівського НДІСЕ експертного комп`ютерно- технічного дослідження №3526 від 23.10.2013 року, однак суддя Господарського суду Рівненськоі? області відхилив таку заяву і прии?няв такии? висновок у якості доказу та врахований судом при ухваленні ним 24.10.2019 року рішення.

30. Представник відповідача також зазначила, що Господарським судом Рівненської області Качур А. М. прийнято у якості доказів роздруківки буцімто з мережі Інтернет (веб-сторінок), які слугували додатками до клопотання позивача про долучення електронних доказів від 19.08.2019 року всупереч пропуску процесуального строку подання доказів, клопотанню відповідача про недопустимість таких доказів, поданого 19.09.2019 року, та заяви про сумнів відповідності таких друкованих сторінок оригіналу, поданоі? 24.10.2019.

31. При цьому перегляд веб-сторінок, а тим більше перегляд програм Чоловічі розваги від 05.09.2013 року, від 06.06.2013 року, від 12.09.2013 року, 03.10.2013 року, від 10.10.2013 року, від 17.10.2013 року для встановлення використання твору, за всіма переліченими посиланнями неможливо здійснити, оскільки при введенні кожного посилання у Інтернет-мережі з`являється наступне вікно Не удается получить доступ к сайту. Не удалось найти IP-адрес сервера sfera-tv . Тобто, веб-сторінки, на які посилається позивач, як на ті, що містять випуски програми Чоловічі розваги , є недоступними як при використанні сервісу Wayback Machine за допомогою сайту htts://web.archive.org, так і без такого використання.

32. Поряд з цим, адвокат Приватного підприємства Телерадіокомпанія Сфера-ТВ вважає додаткове рішення Господарського суду Рівненськоі? області не відповідає статтям 124, 126, 161 ГПК України. Зазначає, що обсяг та зміст наданих послуг не відповідає діи?сності та і?х вартість, на переконання відповідача суттєво завищена.

33. Адвокат позивача в судовому засіданні 26.12.2019 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" заперечила в повному обсязі з підстав викладених у відзиві та наданих усних пояснень.

34. Зазначила, що при прийнятті оскаржуваного рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2019 року, суд першої інстанції виходив з того, що судовими установами вже встановлено факт належності позивачу виключних майнових прав на твір, та використання твору відповідачем без належного дозволу, що в свою чергу узгоджується з п. 4 ст. 75 ГПК України. Встановлені обставини щодо ПП "ТРК Сфера-ТВ" у справі №569/17272/15-ц за позовом ОСОБА_1 , ТОВ ТРК Рівне 1 до ПП ТРК Сфера-ТВ , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії та стягнення компенсації та справі № 918/1037/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" до відповідача Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Третя особа 1: ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Третя особа 2: ОСОБА_2 про зобов`язання припинити використання твору 'Позначення 'Чоловічі розваги', не спростовані відповідачем та не можуть бути спростовані відповідно до ч. 5 ст. 75 ГПК України, оскільки ПП "ТРК Сфера-ТВ" брало участь при розгляді таких судових справ. Так, у справі №569/17272/15-ц та справі № 918/1037/14, суди констатували факт порушення прав позивача саме у програмах "Чоловічі розваги", розміщених у мережі Інтернет. на сайті відповідача за наведеними посиланнями. Адже, позивач (ТОВ "ТРК Рівне 1") в обох випадках обґрунтовував порушення свого права з боку відповідача (ПП "ТРК Сфера-ТВ") саме розміщенням твору у програмах відповідача за вказаними у позові посиланнями, а не якимись іншими обставинами. При цьому у рішеннях згаданих вище судових справах, за участю тих самих сторін, відсутні будь-які застереження щодо невстановлення факту порушення майнових авторських прав позивача щодо одного чи кількох посилань в мережі Інтернет з наведеного переліку.

35. Також, звернула увагу на те, що пропущений позивачем строк позовної давності поновлено судом першої інстанції відповідно до ч. 5 сг. 267 ЦК України. Судом першої інстанції враховано, що після звернення з позовом до суду позивач фактично був позбавлений можливості звернутись до суду в порядку господарського судочинства для захисту свої прав з огляду на розгляд даного спору іншим судом у цивільній справі №569/17272/15-ц. Суд першої інстанції підкреслив, що підвідомчість цивільної справи №569/17272/15-ц, в тому числі в частині вимог про стягнення компенсації, до 30.01.2019 року не була наперед очевидною для позивача. Про це зокрема свідчить тривалість провадження у касаційній інстанції, передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину 6 статті 403 Цивільного процесуального кодексу України.

36. Представник позивача відзначила, що сайт http://sfera-tv.com.ua на момент вчинення порушення, належав саме Приватному підприємству Телерадіокомпанія Сфера-ТВ . Вказана обставина не заперечувалась Скаржником при розгляді інших судових спорів та вказана обставина відображена в резулятивній частині рішення Апеляційного суду Рівненської області у справі №569/17272/15-ц від 22 грудня 2016 року, яким вирішено ... зобов`язати Приватне підприємство "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" опублікувати на своєму офіційному сайті: http://sfera-tv.com.ua/ на протязі місяця з дня ухвалення цього рішення повідомлення про те, що Приватним підприємством "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" порушено авторські права ОСОБА_1 . В цій частині, рішення Апеляційного суду Рівненської області залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року.

37. Як зазначає адвокат позивача, розподіл судових витрат здійснений судом з урахуванням вимог ст. 126 ГПК України на підставі поданих Позивачем доказів понесення таких судових витрат. Твердження Скаржника: Послуги, які нібито надавалися адвокатом описані нечітко, розширено без прив`язки витраченого часу до кожної конкретної наданої послуги. , є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. На підтвердження розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу було надано: належним чином завірені копії Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16 липня 2019 року, рахунку №25/10 від 25.10.2019 р., платіжного доручення № 206 від 29.10.2019 року, належним чином завірена копія акту приймання-передачі наданих послуг від 25.10.2019 року, копія звіту про виконану роботу адвоката Калініченко Н.А. з детальним описом наданих послуг. Щодо клопотання про розподіл судових витрат, то таке клопотання було підписано 29.10.2019 року, однак підготовлено таке клопотання було завчасно. Факт надання професійної правничої допомоги підтверджується зокрема протоколами судових засідань у справі, поданими представником позивача документами, що містяться у матеріалах справи. Розрахунок вартості наданих послуг здійснювався виходячи з вартості години роботи адвоката. Отож, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, рішення суду ґрунтується на фактах, які не підлягають доказуванню у даній справі у відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України. Висновки суду першої інстанції повністю відповідають встановленим обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та намагання скаржника спростувати обставини, які у відповідності до ч.ч. 4, 5 ст. 75 ГПК України, не підлягають доказуванню.

38. Крім того, адвокатом відповідача будо надано для ознайомлення колегії суддів оригінал висновку №3526 експертного комп`ютерно-технічного дослідження Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз по заяві патентного повіреного Трачука Ю.М. Даний документ судом апеляційної інстанції долучено до матеріалів справи.

39. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 оголошено перерву у судовому засіданні по справі №924/878/18 до 23 січня 2019 року.

40. На адресу 22.01.2020 від Приватного підприємства Телерадіокомпанія Сфера-ТВ надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з загально-доступного сайту Міністерства юстиції України. В обґрунтування вказаного клопотанні скаржник зазначає, що ТОВ Телерадіокомпанія Рівне 1 при пред`явленні позовних вимог до Приватного підприємства Сфера-ТВ керувалося виключно співзвучністю найменування юридичної особи та доменного імені, однак у загальнодоступному сервісі безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявні три юридичні особи: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю Телекомпанія ТВ-СФЕРА ЄДРПОУ 32224031, місцезнаходження: 86700, Донецька область, м.Харцизьк, вул. Патона, буд.9; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю СФЕРА-ТВ ПЛЮС ЄДРПОУ 36038992, місцезнаходження: 01021, м.Київ, вул.М.Грушевського, буд. 28/2, нежиле приміщення №43; 3. Приватне підприємство Телерадіокомпанія СФЕРА-ТВ , ЄДРПОУ 33910609, місцезнаходження 33013, м.Рівне, вул. Міцкевича, 11.

41. В судовому засіданні 23.01.2020 адвокат відповідача підтримала клопотання про приєднання до матеріалів справи відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з загально-доступного сайту Міністерства юстиції України, які на її думку доводять співзвучність найменування відповідача з іншими вказаними у додатку юридичними особами та є доказом спростування факту, що телепрограми відповідача з використанням твору дизайну позивача були розміщенні на сайті відповідача. Просила суд скасувати рішення Господарського суду Рівненськоі? області від 24.10.2019 року, прийнятого у справі №918/440/19 та ухвалити нове рішення, відповідно до якого відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Рівне 1 до Приватного підприємства Телерадіокомпанія Сфера-ТВ про стягнення компенсації за порушення маи?нових авторських прав. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Рівненськоі? області від 05.11.2019 року, прии?нятого у справі №918/440/19 та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Рівне 1 у стягненні з Приватного підприємства Телерадіокомпанія Сфера-ТВ 8000 гривень витрат на професійну правничу допомогу та у випадку скасування рішення Господарського суду Рівненської? області від 24.10.2019 року здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Рівне 1 на користь Приватного підприємства Телерадіокомпанія Сфера-ТВ 20 173 грн. 60 коп., з яких: 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 10 173 грн. 60 коп витрат пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи.

42. Адвокат позивача в судовому засіданні 23.01.2020 просила суд рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2019 року та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.2019 року у справі №918/440/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП Телерадіокомпанія Сфера-ТВ без задоволення.

43. Щодо поданого Приватним підприємством Телерадіокомпанія Сфера-ТВ клопотання про приєднання до матеріалів справи відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з загально-доступного сайту Міністерства юстиції України, яке розцінено судом апеляційної інстанції як додаткове обґрунтування до апеляційної скарги, яке зареєстроване апеляційним судом 22.01.2020, колегія суддів зазначає наступне.

44. Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

45. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 266 ГПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

46. Приписами ст. 256 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

47. Як вбачається з матеріалів справи, повний текст рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2019 р. у справі №918/440/19 складений 01.11.2019. Отже, строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду першої інстанції закінчився 01.01.2020.

48. Однак, клопотання про приєднання до матеріалів справи відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з загально-доступного сайту Міністерства юстиції України Приватне підприємство Телерадіокомпанія Сфера-ТВ подано до Північно-західного апеляційного господарського суду 22.01.2020, тобто за межами строку на апеляційне оскарження.

49. Отже, колегією суддів встановлено, що строк апеляційного оскарження на момент подання Приватним підприємством Телерадіокомпанія Сфера-ТВ додаткових обґрунтувань до апеляційної скарги (клопотання про приєднання до матеріалів справи відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з загально-доступного сайту Міністерства юстиції України) 22.01.2020 минув.

50. На підставі викладеного, колегія суддів в силу вимог ч.ч. 1, 2 статті 266 ГПК України дійшла висновку про не врахування таких доповнень під час розгляду апеляційної скарги в частині оскарження Приватним підприємством "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2019 р. у справі №918/440/19.

ІV. Мотивувальна частина постанови.

51. Заслухавши пояснення адвокатів Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Рівне 1" та Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" в судовому засіданні 26.12.2019, 23.01.2020, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2019 та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.2019 у справі №918/440/19 залишити без змін, виходячи з наступного.

52. Як вбачається з матеріалів справи, у 2014 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" звернулось до Господарського суду Рівненської області у справі №918/1037/14 з позовом до Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" про стягнення суми компенсації за використання твору у програмі "Чоловічі розваги", випуски якої були розміщені на сайті відповідача: від 23 травня 2013 року http://sfera-tv/com/ua/index/php?m=news&d=view&nid=16972; від 05 вересня 2013 року http://sfera-tv/com/ua/index/php?m=news&d=view&nid==18539; від 06 червня 2013 року http://sfera-tv/com/ua/index/php?m=news&d=view&nid=17201; від 12 вересня 2013 року http://sfera-tv/com/ua/index/php?m=news&d=view&nid=18688; від 03 жовтня 2013 року http://sfera-tv/com/ua/index/php?m=news&d=view&nid=19264; від 10 жовтня 2013 року http://sfera-tv/com/ua/index/php?m=news&d=view&nid=19409; від 17 жовтня 2013 року http://sfera-tv/com/ua/index/php?m=news&d=view&nid=19595.

53. Водночас до початку розгляду справи №918/1037/14 по суті позивачем до Господарського суду Рівненської області було подано заяву про зміну предмету позову, згідно з якою позивач просив суд зобов`язати відповідача припинити використання твору "Позначення "Чоловічі розваги", майнові авторські права на який належать позивачу.

54. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03 липня 2014 року у справі №918/1037/14 позов задоволено, зобов`язано відповідача припинити використання твору "Позначення "Чоловічі розваги".

55. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10 червня 2015 року рішення Господарського суду Рівненської області від 09 вересня 2014 року у справі №918/1037/14 змінено шляхом викладення пункту 2 даного рішення в наступній редакції:

"2. Приватному підприємству "Телерадіокомпанія СФЕРА-ТВ" (33013, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Міцкевича, будинок 11, ідентифікаційний код 33910609) припинити використання твору "Позначення "Чоловічі розваги"", майнові авторські права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Рівне 1" (33027, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Данила Галицького, будинок 19, офіс 701, ідентифікаційний код - 22573340)". В решті рішення Господарського суду Рівненської області залишено без змін(а.с. 54-65 т.1).

56. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 серед іншого встановлено, що матеріали справи №918/1037/14 містять докази, які підтверджують, що третя особа 1 ( ОСОБА_1 ) створила твір образотворчого мистецтва позначення "Чоловічі розваги" під час виконання нею службового доручення, зокрема: службове доручення від 5 травня 2006 року; службова записка; свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 56313; висновок Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3526; висновок Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 656 від 19 травня 2015 року; договір про розподіл майнових прав на службові твори від 26 грудня 2006 року; свідоцтво на знак для товарів і послуг № 183223; копія матеріалів заявки про реєстрацію авторського права на твір, графічне зображення логотипу "Чоловічі розваги"; письмові пояснення автора - третьої особи 1 ( ОСОБА_1 ).

57. Отже, з урахуванням усього вищенаведеного та договору про розподіл майнових прав на службові твори, котрий підтверджує той факт, що третьою особою 1 ( ОСОБА_1 ) саме на виконання службового доручення було створено графічне зображення "Чоловічі розваги" (а саме пункту 2.2 договору), колегія суду дійшла до висновку, що усі авторські (майнові) права інтелектуальної власності на службовий твір образотворчого мистецтва "Чоловічі розваги" належить саме позивачу (Товариству з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1").

58. У постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у справі №918/1037/14, колегія суддів відзначила, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються ті обставини, що виключні майнові авторські права на твір належать позивачу (ТзОВ "ТРК Рівне 1") та підтверджується те, що відповідачем (ПП "ТРК Сфера-ТВ") використовувався твір образотворчого мистецтва "Чоловічі розваги" (без будь-якого на те дозволу позивача), колегія суду дійшла до висновку про правомірність звернення позивача (ТзОВ "ТРК Рівне 1") з позовом до відповідача (ПП "ТРК Сфера-ТВ") про зобов`язання припинити використання даного твору.

59. Судова колегія у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 10 червня 2015 року № 918/1037/14 зробила висновок, що позивач (ТзОВ "ТРК Рівне 1") довів належними та допустимими доказами, що у червні 2006 року третьою особою 1 ( ОСОБА_1 ), яка є працівником позивача було створено твір образотворчого мистецтва позначення "Чоловічі розваги"(з приводу якого виник даний спір) і виключні авторські майнові права на який належать позивачу.

60. Також, Рівненський апеляційний господарський суд у постанові від 10.06.2015 у справі №918/1037/14 зробив висновок про те, що виключні майнові (авторські) права на спірний твір належать саме позивачу (ТзОВ "ТРК Рівне 1"); позивач не надавав будь-якого дозволу для відповідача (ПП "ТРК Сфера-ТВ") на використання твору; а вимоги позивача щодо припинення використання спірного твору є обґрунтованими.

61. В подальшому, як вбачається з матеріалів справи у 2016 році ОСОБА_1 та ТОВ "Телерадіокомпанія Рівне 1" звернулись до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера -ТВ" в якому позивачі просили зобов`язати ПП "ТРК Сфера-ТВ" здійснити публікацію про порушення авторських прав ОСОБА_1 та ТзОВ "Телерадіокомпанія Рівне 1" на твір "Позначення "Чоловічі розваги" на офіційному сайті відповідача та стягнути з ПП "ТРК Сфера-ТВ" на користь ТзОВ "ТРК Рівне 1" суму компенсації в загальному розмірі 60 мінімальних заробітних плат, що становить 82 680грн. за використання твору у 6 програмах "Чоловічі розваги": від 05 вересня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=18539; від 06 червня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=17201; від 12 вересня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=18688; від 03 жовтня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=19264; від 10 жовтня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=19409; від 17 жовтня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=19595.

62. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07.11.2016 у справі №569/17272/15-ц в позові ОСОБА_1 , ТзОВ "Телерадіокомпанія Рівне - 1" до ПП "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав на твір образотворчого мистецтва "Позначення "Чоловічі Розваги" відмовлено повністю за недоведеністю та безпідставністю позовних вимог(а.с. 170-171 т.1).

63. Рішенням Апеляційного суду Рівненської області у справі №569/17272/15-ц від 22.12.2016 року апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" - патентного повіреного Трачука Юрія Миколайовича задоволено частково. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 7 листопада 2016 року скасовано. Позов задоволено. Зобов`язано Приватне підприємство "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" опублікувати на своєму офіційному сайті: http://sfera-tv.com.ua/ на протязі місяця з дня ухвалення цього рішення повідомлення про те, що Приватним підприємством "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" порушено авторські права ОСОБА_1 та ТОВ "Телерадіокомпанія Рівне 1" на твір образотворчого мистецтва - "Позначення "Чоловічі розваги". Стягнуто з Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" на користь ТзОВ Телерадіокомпанія Рівне 1 компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 60 мінімальних заробітних плат в сумі 82680 грн. та понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 5162 грн.22 коп. (а.с.66-73 т.1).

64. Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в рішенні від 22.12.2016 у справі №569/17272/15-ц дійшла висновку, що вище вказаними рішеннями господарських судів встановлено факт незаконного використання відповідачем (ПП "ТРК Сфера-ТВ") твору саме у програмах "Чоловічі розваги", розміщених у мережі Інтернет, на його сайті за посиланнями: від 05 вересня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m= news&d=view&nid=18539; від 06 червня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index. php?m=news&d=view&nid=17201; від 12 вересня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=18688; від 03 жовтня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=19264; від 10 жовтня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=19409; від 17 жовтня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=19595.

65. Однак, постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2019 у справі №569/17272/15-ц касаційну скаргу Приватного підприємства Телерадіокомпанія Сфера-ТВ задоволено частково.

66. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 22 грудня 2016 року в частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Рівне 1" про зобов`язання Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Сфера-ТВ" опублікувати на своєму офіційному сайті: http://sfera-tv.com.ua на протязі місяця з дня ухвалення цього рішення повідомлення про те, що Приватним підприємством "Телерадіокомпанія "Сфера-ТВ" порушено авторські права Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Рівне 1" на твір образотворчого мистецтва "Позначення "Чоловічі розваги", скасовано, провадження у справі у цій частині закрито. У зв`язку з цим абзац четвертий резолютивної частини рішення Апеляційного суду Рівненської області від 22 грудня 2016 року змінено, виключивши з нього слова "та ТзОВ "Телерадіокомпанія Рівне 1".

67. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 22 грудня 2016 року в частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Рівне 1" про стягнення з Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Сфера-ТВ" компенсації за порушення майнових авторських прав скасовано, провадження у справі у цій частині закрито. В іншій частині рішення Апеляційного суду Рівненської області від 22 грудня 2016 року залишено без змін(а.с. 75-91 т.1).

68. Поряд з цим, переглядаючи рішення апеляційного суду, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.01.2019 у справі №569/17272/15-ц відзначила, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що факт використання ПП "ТРК "Сфера-ТВ" у 2013 році твору образотворчого мистецтва та розміщення його у випусках власної програми не потребує доказування у цій справі, оскільки він встановлений рішенням Господарського суду Рівненської області від 09 вересня 2014 року у справі №918/1037/14, яким задоволено позов ТОВ "ТРК Рівне 1" про припинення використання твору "Позначення "Чоловічі розваги" ПП "ТРК "Сфера-ТВ".

69. При цьому, Великою Палатою Верховного Суду не бралися до уваги доводи ПП ТРК Сфера-ТВ про те, що судами не встановлено фактів використання ним твору у певні дати та ідентичності використаного за цими адресами твору та твору ОСОБА_1 саме у ці дати, оскільки встановлення кількості порушень особистого немайнового права та точних дат таких порушень не є обов`язковим для задоволення позову в частині цієї позовної вимоги.

70. Підставою для часткового задоволення касаційної скарги ПП "ТРК Сфера-ТВ" та закриття провадження в частині вимог ТОВ "ТРК Рівне 1" було те, що на Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір в частині вимог ТОВ "ТРК Рівне 1" має розглядатись за правилами господарського судочинства.

71. Враховуючи вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" про відновлення порушеного майнового права на твір шляхом стягнення 250 380,00 грн. грошової компенсації(а.с. 3-13 т.1).

72. В подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" 20.09.2019 подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" 115260,00 грн. компенсації за порушення авторських майнових прав, оскільки відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі за текстом - Закон №1774) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Виплата компенсації за порушення майнових авторських прав підпадає під ознаки "Інших виплат", про які йдеться у Хаконі №1774, тобто підлягав застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року в якому було прийнято рішення у справі, що станом на дату подачі позову складає з 1 січня 2019 року - 1921 гривня(а.с. 29-31 т.2).

73. Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.

74. Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

75. Статтею 418 ЦК України встановлено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

76. Згідно ч. 2 ст. 430 Цивільного кодексу України, майнові права інтелектуальної власності на об`єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об`єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.

77. До об`єктів авторського права віднесено і твори графіки. Твори є об`єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження (ст. 433 Цивільного кодексу України).

78. Відповідно до ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

79. Стаття 441 Цивільного кодексу України встановлює, що використанням твору є його: опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

80. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16.

81. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ТРК Рівне 1 звернулось до господарського суду у зв`язку із порушенням свого виключного майнового права дозволяти використання твору. Порушення полягає у використанні твору без дозволу ТОВ ТРК Рівне 1 . При цьому ТОВ ТРК Рівне 1 звернулось з позовною вимогою: про стягнення грошової компенсації за порушення виключного майнового права (визначивши її розмір виходячи із шести випадків порушення майнового права). Дана вимога відповідає належному способу захисту вказаного виключного майнового права, оскільки має економічний зміст. Використання твору без дозволу ТОВ ТРК Рівне 1 позбавило його можливості отримати дохід у вигляді плати за надання такого дозволу. Тому присудження грошової компенсації за стверджуване порушення виключного майнового права ТОВ ТРК Рівне 1 здатне його захистити.

82. Матеріалами справи встановлено, що судовими рішеннями у справах №569/17272/15-ц за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне - 1" до Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав на твір образотворчого мистецтва - "Позначення "Чоловічі Розваги" та справі №918/1037/14 Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" до відповідача Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: третя особа 1: ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: третя особа 2: ОСОБА_2 про зобов`язання припинити використання твору "Позначення "Чоловічі розваги" встановлено факт порушення прав позивача саме у програмах "Чоловічі розваги" розміщених у мережі Інтернет, на сайті відповідача за посиланнями: від 05 вересня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=18539; від 06 червня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=17201; від 12 вересня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=18688; від 03 жовтня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=19264; від 10 жовтня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=19409; від 17 жовтня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=19595, оскільки ТОВ "ТРК Рівне 1" в обох випадках обґрунтовувало порушення свого права з боку ПП "ТРК Сфера-ТВ" саме розміщенням твору у програмах відповідача за вказаними посиланнями, а не іншими обставинами.

83. Поряд з цим, з рішенням Господарського суду Рівненської області від 09 вересня 2014 року та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 10 червня 2015 року у справі №918/1037/14 вбачається, що відповідач не заперечував факт використання ним твору у власних програмах "Чоловічі розваги", які були розміщені у мережі Інтернет на сайті http://sfera-tv.com.ua.

84. Господарський суд Рівненської області у рішенні від 09 вересня 2014 року у справі №918/1037/14 відзначив: "Відповідно до відзиву на позовну заяву підприємство (ПП "ТРК Сфера-ТВ") вважає, що не може бути відповідачем по справі, тому що Твір ("Позначення "Чоловічі розваги") використовується ТРК "Сфера-ТВ" згідно ліцензійного договору 29/с/1 від 1 квітня 2013 року укладеного з фізичною особою ОСОБА_2 , в якому гарантується його права на Твір та графічне зображення "Чоловічі розваги". На основі вищевказаного ТРК "Сфера-ТВ" вважає, що не може бути відповідачем за даною позовною заявою і не має жодного відношення до позовної заяви про порушення майнових авторських прав на твір... З урахуванням того, що матеріалами справи стверджується, що виключні майнові авторські права на твір належать товариству та те, що підприємство використовувало твір образотворчого мистецтва "Чоловічі розваги", і не заперечувалося представниками відповідача у судових засіданнях, без будь якого на те дозволу позивача, суд дійшов висновку про правомірність звернення товариства з позовом до підприємства про зобов`язання припинити використання твору. "

85. Крім того, відповідну позиція відповідача також відмічена судовою колегією в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 10 червня 2015 року у справі №918/1037/14, про що зазначено: "Окрім того, як вбачається з доводів апеляційної скарги, відповідач (ПП "ТРК Сфера-ТВ"), зауважує, що він використовує твір згідно ліцензійного договору 29/с/1 від 1 квітня 2013 року, який укладений між позивачем (ТОВ "ТРК Рівне 1") та Третьою особою 2 ( ОСОБА_2 )."

86. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що факт використання Приватним підприємством "ТРК "Сфера-ТВ" у 2013 році твору образотворчого мистецтва та розміщення його у випусках власної програми "Чоловічі розваги", розміщених у мережі Інтернет, на його сайті за посиланнями: від 05 вересня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/ index.php?m =news&d=view&nid=18539; від 06 червня 2013 року http://sfera-tv.com.ua /index.php?m =news&d=view&nid=17201; від 12 вересня 2013 року http://sfera-tv.com.ua /index.php?m =news&d=view&nid=18688; від 03 жовтня 2013 року http://sfera-tv.com.ua /index.php?m =news&d=view&nid=19264; від 10 жовтня 2013 року http://sfera-tv.com.ua /index.php?m =news&d=view&nid=19409; від 17 жовтня 2013 року http://sfera-tv.com.ua /index.php?m =news&d=view&nid=19595 не потребує доказування у цій справі, оскільки він встановлений рішенням Господарського суду Рівненської області від 09 вересня 2014 року у справі №918/1037/14, яким задоволено позов ТОВ "ТРК Рівне 1" про припинення використання твору "Позначення "Чоловічі розваги" ПП "ТРК "Сфера-ТВ" та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10 червня 2015 року.

87. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що вищевказані обставини також підтверджені рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 22 грудня 2016 року та постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц за за позовом ОСОБА_1 , ТОВ ТРК Рівне 1 до ПП ТРК Сфера-ТВ , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії та стягнення компенсації..

88. Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

89. Дійсно, преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

90. Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/6356/19.

91. Враховуючи вказані положення процесуального закону та правові висновки Верховного Суду, а також те, що обставини, встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили у справах №569/17272/15-ц та №918/1037/14 стосуються осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1", Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ", щодо яких такі обставини було встановлено, з урахуванням того, що вказані особи брали участь у зазначених справах як позивач та відповідач, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що преюдиційні факти, які встановлені цими рішеннями, є обов`язковими при вирішенні справи №918/440/19 і не підлягають доказуванню.

92. Таким чином, колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача про те, що Господарськии? суд Рівненськоі? області не встановив належного відповідача за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Рівне 1 , зокрема власника саи?ту http://sfera-tv.com.ua, реєстранта доменного імені sfera-tv.com.ua, володільця облікового запису, якии? встановлює порядок і умови використання веб-саи?ту http://sfera-tv.com.ua, отримувача хостингу.

93. Крім того, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на необхідність застосування судом в даній справі висновків Верховного Суду викладених у постанові від 20.03.2018 у справі №910/29228/15, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами та предмет спору (про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації) у названій справі та у справі №918/440/19 не є тотожними.

94. Разом з тим, позивачем на підтвердження факту незаконного використання відповідачем твору саме у програмах "Чоловічі розваги", розміщених у мережі Інтернет, на його сайті за наведеними вище посиланнями подані відповідні докази, а саме висновок експертного комп`ютерно-технічного дослідження Львівського науково-дослідного інституту №3526 від 23 жовтня 2013 року(а.с. 19-43 т.1), якому як доказу надано правову оцінку в межах справи №918/1037/14 та зображення сторінок архівного ресурсу глобальної мережі Інтернет "Wayback Machine"(а.с.12-28 т.2).

95. Відповідачем 18.07.2019 було подано до Господарського суду Рівненської області клопотання про визнання недопустимим доказом у справі висновку Львівського НДІСЕ експертного комп`ютерно- технічного дослідження №3526 від 23.10.2013 року(а.с. 203-208 т.1)

96. Викладені заперечення в даному клопотанні відповідачем також зазначені в апеляційній скарзі та підтримано адвокатом останнього в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 26.12.2019 посилаючись на те, що в даному висновку не зазначено, що експерт попереджении? (обізнании?) про відповідальність за завідомо неправдивии? висновок, не вказано, що висновок підготовлено для подання до суду, він виконаний не на замовлення учасника справи, він виконаний по заяві патентного повіреного Трачука Ю. М., який не є учасником справи №918/440/19 та не є представником учасника справи №918/440/19. Адвокат відповідача наголосила, що позивач долучив до позовноі? заяви лише копію висновку Львівського НДІСЕ експертного комп`ютерно-технічного дослідження №3526 від 23.10.2013 року, вказавши, що оригінал знаходиться у Рівненському міському суді у цивільніи? справі №569/17272/15-ц. Тобто висновок повинен був надании? позивачем, а відповідно досліджении? суддею в оригіналі. Окрім того, є сумніви у відповідності копіі? такого висновку и?ого оригіналу, адже як вказано у позовній заяві - висновок дослідження Львівського НДІСЕ №3526 від 23.10.2013 року знаходиться у Рівненському міському суді.

97. Однак, колегія суддів відхиляє вищевказані заперечення адвоката відповідача, оскільки в судовому засіданні 26.12.2019 адвокатом позивача надано для огляду суду апеляційної інстанції, оригінал висновку №3526 експертного комп`ютерно-технічного дослідження по заяві патентного повіреного Трачука Ю.М від 23.10.2013, який за результатом огляду долучений до матеріалів справи №918/440/19(а.с.234-248 т.3).

98. Дослідивши, оригінал висновку Львівського НДІСЕ експертного комп`ютерно-технічного дослідження №3526 від 23.10.2013 року, колегія суддів дійшла висновку, про автентичність копії вказаного висновку долученої позивачем до матеріалів позовної заяви, даному оригіналу.

99. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що висновок Львівського НДІСЕ експертного комп`ютерно-технічного дослідження №3526 від 23.10.2013 року не є тим самим висновком судової експертизи в розумінні ст. 98 ГПК України і експерт Харабуга Ю.С. не був попереджений про кримінальну відповідальність, як при проведенні експертизи за здійснення своїх дій, а є лише висновком експертного комп`ютерного дослідження проведеного по заяві патентного повіреного Трачука Ю.М.

100. Разом з тим, колегія суддів відзначає що висновку Львівського НДІСЕ експертного комп`ютерно-технічного дослідження №3526 від 23.10.2013 року належним чином надана правова оцінка в якості доказу Рівненським апеляційним господарським судом під час розгляду у справи №918/1037/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" до відповідача Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Третя особа 1: ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Третя особа 2: ОСОБА_2 про зобов`язання припинити використання твору "Позначення "Чоловічі розваги". Постанова від 10.06.2015 у справі №918/1037/14, зокрема обставини, які встановлені в ній є преюдиціальними при розгляді справи №918/440/19.

101. Відповідачем до Господарського суду Рівненської області 17.10.2019 надано висновок експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності №232/19 від 17 жовтня 2019 року(а.с.73-122 т.2), в якому встановлено, що надати відповідь чи відтворено твір образотворчого мистецтва "Чоловічі розваги" за посиланнями не являється можливим у зв`язку з відсутністю інформаційного наповнення на ресурсах/посиланнях за вищезазначеними веб-адресами.

102. Однак, колегія суддів зазначає, що висновок експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності №232/19 від 17 жовтня 2019 року наданий суду першої інстанції відповідачем є неналежним доказом, оскільки вказаний висновок зроблений в 2019 році, а порушення майнового права ТОВ ТРК Рівне 1 здійснено в 2013 році, що унеможливлює спростування відповідачем вказаного порушення.

103. Крім того, колегія суддів відсутність інформаційного наповнення на ресурсах/посиланнях за вищезазначеними веб-адресами пов`язує з виконанням відповідачем постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у справі №918/1037/14 якою рішення господарського суду Рівненської області від 09 вересня 2014 року в справі № 918/1037/14 змінено, виклавши пункт 2 даного рішення в наступній редакції: "2. Приватному підприємству "Телерадіокомпанія СФЕРА-ТВ" (33013, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Міцкевича, будинок 11, ідентифікаційний код 33910609) припинити використання твору "Позначення "Чоловічі розваги"", майнові авторські права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Рівне 1" (33027, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Данила Галицького, будинок 19, офіс 701, ідентифікаційний код - 22573340)".

104. Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для огляду вказаних доказів враховуючи пояснення адвокатів сторін, як в суді першої та апеляційної інстанції, які повідомили судам, що вказані сторінки були видалені та більш не перебувають за посиланнями які надав позивач. Решта поданих відповідачем та досліджених в судовому засіданні доказів також не спростовують аргументів позивача.

105. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про встановлення обставин про незаконне використання відповідачем твору саме у програмах "Чоловічі розваги", розміщених у мережі Інтернет, на його сайті за посиланнями: від 05 вересня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/ index.php?m=news&d =view&nid=18539; від 06 червня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m= news&d=view&nid=17201; від 12 вересня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m =news&d=view&nid=18688; від 03 жовтня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m =news&d=view&nid=19264; від 10 жовтня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m= news&d=view&nid=19409; від 17 жовтня 2013 року http://sfera-tv.com.ua/index.php?m= news&d=view&nid=19595.

106. Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

107. Виключне право, відповідно до ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

108. Враховуючи викладене, позивача, як особа, якій належать майнові права інтелектуальної власності на твір, користується всіма майновими правами на твір, передбаченими ЦК України та Законом України "Про авторське право і суміжні права".

109. Статтею 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (у редакції, чинній станом на час виникнення спору) встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їхні майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39 - 41 цього Закону, з урахуванням умов використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21 - 25, 42, 43 цього Закону.

110. Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

111. При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

112. Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (у редакції, чинній станом на час виникнення спору), при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб`єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

113. Пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (у редакції, чинній станом на час виникнення спору) передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов`язаний у встановлених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

114. Компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб`єкт такого права доводити не зобов`язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

115. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу України, зокрема справедливості, добросовісності та розумності.

116. У правопорушеннях, які мали місце до набрання чинності Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об`єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

117. При визначенні суми компенсації необхідно виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення, та враховувати, що відповідно до пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників, та інших виплат.

118. Оскільки виплата компенсації за порушення майнових авторських прав підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", у визначенні суми відповідної компенсації, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності, необхідно враховувати приписи пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII(Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 921/113/17-г/17, від 27.02.2018 у справі № 910/6037/16, від 20.03.2018 у справі №910/7609/17).

119. Разом з тим, пунктом 6 частини шостої Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" внесено зміни до абзацу другого пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", відповідно до яких слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

120. Таким чином, до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

121. Крім того, колегія суддів відзначає, що Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" внесено зміни до Закону України "Про авторське право і суміжні права".

122. Зокрема, запроваджено новий порядок визначення розміру компенсації за порушення авторського права або суміжних прав, яка визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу (пункт "г" частини другої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в чинній редакції).

123. До правовідносин сторін у справі, які виникли до набрання чинності Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (набрання чинності 22.07.2018) положення вказаного Закону не застосовуються.

124. Тобто визначення розміру компенсації за порушення авторського права та суміжних прав, яке було вчинено до набрання чинності Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", здійснюється відповідно до положень пункту "г" частини другої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в редакції, чинній до 22.07.2018, а саме сума такої компенсації визначається у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.

125. Таким чином, станом на час ухвалення рішення у даній справі (01.11.2019) при визначенні розміру компенсації за спірне порушення майнових авторських прав слід виходити з приписів п. "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (в редакції до 22.07.2018р.) та пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (в чинній редакції) та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1921,00 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2019 згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік").

126. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при вирішенні питання про розмір компенсації, враховані позовні вимоги, наявність підтвердження 6 фактів неправомірного використання відповідачем твору образотворчого мистецтва "Позначення "Чоловічі розваги" та врахування принципів справедливості, добросовісності, розумності в результаті чого визначено суму компенсації у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2019 року за кожен окремий факт використання твору, яка в загальній сумі становить 115 260 грн. (6х1921х10).

127. Щодо доводів апелянта про сплив строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

128. 22.10.2019 року відповідачем подано заяву про застосування позовної давності, відповідно до змісту якої відповідач зазначає, що позовна давність для пред`явлення позовних вимог у позивача сплинула ще у 2016 року, отже відповідач просить суд якщо позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Рівне 1 Господарським судом Рівненської області у справі №918/440/19 буде визнано обґрунтованими, відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності(а.с. 189-190 т.2).

129. В свою чергу, 24.10.2019 позивачем до суду першої інстанції подано заперечення проти заяви про застосування позовної давності, відповідно до змісту якого позивач просить суд в задоволенні заяви про застосування позовної давності відмовити, а у випадку встановлення факту порушення позовної давності визнати причини пропуску такого строку поважними. При цьому позивач подану заяву аргументує тим, що перебіг позовної давності переривався у зв`язку з пред`явленнями позовів.

130. Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

131. Положеннями ст. 267 Цивільного кодексу України закріплено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

132. Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

133. Згідно приписів ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

134. Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі.

135. Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.

136. За змістом викладеного перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається.

137. Водночас, Верховний Суд в постанові від 11.12.2019 у справі №924/1236/17 зазначив, що закриття провадження у справі, як і припинення, не є процесуальною дією суду, тотожною поверненню позовної заяви та відмові у прийнятті позовної заяви, питання про які вирішуються на стадії прийняття позовної заяви, а не під час розгляду справи по суті (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №908/828/17 та від 11.09.2018 у справі № 904/191/18).

138. Правила переривання позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 668/8830/15-ц, від 11.12.2018 у справі №917/100/17.

139. Як свідчать матеріали справи, для захисту своїх інтересів позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" ще в липні 2014 року звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача про стягнення суми компенсації за використання творів у програмі Чоловічі розваги (стягнення компенсації за дані порушення є предметом розгляду справи). Надалі позивач подав до Господарського суду Рівненської області заяву про зміну предмету позову, відповідно до змісту якої позивач просив суд зобов`язати відповідача припинити використання твору "Позначення "Чоловічі розваги". Рішенням Господарського суду Рівненської області від 09 вересня 2014 року у справі №918/1037/14 позов задоволено, зобов`язано відповідача припинити використання твору "Позначення "Чоловічі розваги". Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10 червня 2015 року рішення Господарського суду Рівненської області від 09 вересня 2014 року у справі №918/1037/14 частково змінено.

140. Також, у грудні 2015 року ОСОБА_1 та ТзОВ "Телерадіокомпанія Рівне 1" звернулись з позовом до відповідача про зобов`язання ПП "ТРК Сфера-ТВ" здійснити публікацію про порушення авторських прав та стягнення компенсації за використання твору у 6 програмах "Чоловічі розваги" (стягнення компенсації за дані порушення є предметом даної справи). Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 листопада 2016 року в позові ОСОБА_1 та ТОВ "Телерадіокомпанія "Рівне-1" відмовлено.

141. Позивач, у 2016 році звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення до Апеляційного суду Рівненської області. Рішенням Апеляційного суду Рівненської області у справі №569/17272/15-ц від 22 грудня 2016 року вирішено позов задоволити. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року скасовано рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 22 грудня 2016 року в частині вимоги про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав, провадження у справі у цій частині закрито.

142. Таким чином, колегією суддів встановлено в даній справі факт переривання позовної давності .

143. Позивач зазначає, що 29 грудня 2015 року звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області (№569/17272/15-ц), а вже 11 січня 2016 року міським судом винесено ухвалу про відкриття провадження у справі № 569/17272/15-ц.

144. Для обчислення позовної давності застосовують загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252-255 Цивільного кодексу України.

145. Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

146. Тобто новий строк позовної давності (після його переривання) починає свій перебіг наступного дня після пред`явлення позову.

Даний правовий висновок викладений в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №663/2070/15-ц.

147. Як вбачається з матеріалів справи, позов в даній справі Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" пред`явлено 24 червня 2019 року, про що свідчить відмітка відділу канцелярії та документообігу суду Господарського суду Рівненської області(а.с. 3-13 т.1).

148. Таким чином суд встановив, що хоча позовна давність переривалася поданням позовної заяви, позовна давність сплинула.

149. При цьому, в поданій 24.10.2019 року заяві позивач просив суд визнати причини пропуску позовної давності поважними та застосувати положення частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України.

150. Частиною п`ятої статті 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

151. Суд першої інстанції правомірно та з дотриманням принципу справедливості задовольнив клопотання позивача та визнав вищевказані обставини поважною причиною пропуску позивачем строків позовної давності на звернення до Господарського суду Рівненської області з позовом.

152. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що причини пропуску строку позовної давності пов`язані з обставинами, що залежать не тільки і не стільки від позивача, а й з обставинами, які знаходяться поза межами його контролю. А саме з фактом прийняття Рівненським міським судом Рівненської області відповідної позовної заяви позивача до відповідача у справі №569/17272/15-ц, фактом розгляду цієї заяви у встановленому законом порядку, фактом ухвалення судового рішення іменем України та фактом скасування цього рішення Рівненського міського суду Рівненської області Апеляційним судом Рівненської області, яким ухвалено нове рішення про задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1". Разом з тим постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07.11.2016 та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 22.12.2016 в частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокампанія Рівне 1 про стягнення з Приватного підприємства Телерадіокампанія Сфера-ТВ компенсації за порушення майнових авторських прав скасовано, провадження у справі у цій частині закрито.

153. Як вбачається з матеріалів справи, постанова Великої Палати Верховного Суду по справі №569/17272/15-ц була направлена позивачу лише 01 березня 2019 року. Зі тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року вбачається, що під час касаційного провадження вказана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.

154. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, про очевидність, що перебування справи №569/17272/15-ц у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій на думку добросовісного розсудливого спостерігача виключає необхідність вчинення процесуальних дій спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі заяв про закриття провадження у справі, подачі позовів в порядку іншого судочинства тощо. За таких обставин є неправильним та несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах.

Аналогічний правовий висновок підтриманий Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 24.09.2019 у справі №922/1151/18.

155. Європейський суд з прав людини наголосив, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

156. Згідно зі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , Європейська Конвенція Про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом- Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) є джерелом права.

157. У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України , Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.

158. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

159. У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини , зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

160. Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції ) від 16.12.1992 року).

161. З метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 129 Конституції України, для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін, судом першої інстанції вірно становлено, що строк позивачем пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню.

162. Застосовуючи наведені вище положення ЦК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, враховуючи характер спірних правовідносин, керуючись засадами здійснення господарського судочинства, з огляду на дійсне порушення прав позивача, приймаючи до уваги вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" більш як протягом тривалого часу реальних дій, направлених на захист своїх прав, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для визнання причин пропуску позивачем строків позовної давності поважними.

163. За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

164. Частинами четвертою та п`ятою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

165. Отже, коли судом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів буде встановлено, що право особи, про захист якого вона просить, порушене, а стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, і буде встановлено, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі статті 267 Цивільного кодексу України ухвалює рішення про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності. У разі визнання судом причин пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту.

166. Враховуючи викладене, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, а також, принцип справедливості, добросовісності і розумності, виходячи з фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про поважність причин пропуску позивачем строків позовної давності, необхідність захисту порушеного права позивача.

167. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення в сумі 115260,00 грн. за порушення майнових авторських прав є законними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак такими, що мають бути задоволені.

168. Разом з тим, однією з вимог апеляційної скарги Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" є скасування додаткового рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.2019 року, прийнятого у справі №918/440/19 та відмову Товариству з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Рівне 1 у стягненні з Приватного підприємства Телерадіокомпанія Сфера-ТВ 8000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, та у випадку скасування рішення Господарського суду Рівненськоі? області від 24.10.2019 року здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Рівне 1 на користь Приватного підприємства Телерадіокомпанія Сфера-ТВ 20 173 грн. 60 коп., з яких: 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 10 173 грн. 60 коп витрат пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи.

169. Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення Господарського суду Рівненськоі? області від 05.11.2019 у справі №918/440/19 дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" на вказане рішення суду першої інстанції не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

170. Як вбачається з позовної заяви ТОВ ТРК Рівне 1 в даній справі, позивач в тексті позовної заяви заявив, що орієнтований розмір судових витрат позивача складається з судового збору та інших витрат пов`язаних з розглядом справи, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу. Розрахунок витрат буде наданий позивачем до суду.

171. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24 жовтня 2019 року позов задоволено, вирішено стягнути з Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" 115 260 грн. 00 коп. компенсації за порушення майнових авторських прав та 1 921 грн. 00 коп. судового збору.

172. Позивачем 30.10.2019 на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення позивачем судових витрат та про винесення додаткового рішення, яким вирішити питання про включення до складу судових витрат позивача, витрати на професійну правничу допомогу.

173. Згідно частин 1, 2, 3 ст.233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

174. Відповідно до частин 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

175. Частинами 1, 3 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовниий) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

176. Поряд з цим, колегія суддів не приймає посилання відповідача в апеляційній скарзі на положення статті 124 ГПК України, оскільки частина друга цієї статті встановлює право суду відмовити стороні у відшкодуванні відповідних судових витрат у разі неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №909/359/19.

177. Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

178. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

179. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

180. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

181. За приписами ч. ч. 4, 8 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача; розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

182. Аналіз наведених норм ст. 126 ГПК України, а також ст. 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

183. Крім згаданого у ст. 126 ГПК України принципу змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

184. Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

185. Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм ст.ст. 3, 11, 15 ГПК України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

186. Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) 'Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини', суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

187. Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, пункті 268 рішення у справі East/West Alliance Limited проти України' від 02.06.2014, заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

188. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

189. Колегія суддів відзначає, що правова позиція щодо застосування приписів процесуального закону (статті 126, 129 ГПК України) була висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.05.2019 у справі № 910/10911/18, від 14.05.2019 у справі № 922/576/18, від 29.05.2019 у справі № 910/10483/18, від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17.

190. Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

191. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

192. З матеріалів справи вбачається, що 30.10.2019 до Господарського суду Рівненської області представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" адвокатом Калініченко Н.А. подане клопотання про долучення доказів понесених судових витрат, зокрема витрат на надану професійну правничу допомогу.

193. З доданих до вказаного клопотання доказів вбачається, що 16.07.2019 між адвокатом Калініченко Наталією Анатоліївною (адвокат) та ТОВ Телерадіокомпанія Рівне1 (клієнт) було укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги (далі за текстом договір) (а.с. 142-146 т.3).

194. У пункті 1.1 договору зазначено, що на умовах і в порядку, що визначені цим договором та додатковими угодами до нього, адвокат зобов`язується надавати професійну правничу допомогу клієнту, здійснювати представництво прав та інтересів клієнта у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції, в господарській справі №918/440/19 за позовом ТОВ Телерадіокомпанія Рівне1 до ПП Телерадіокомпанія СФЕРА-ТВ про стягнення компенсації за порушення авторських майнових прав, а клієнт зобов`язується оплатити надання професійної правничої допомоги та відшкодувати фактичні витрати, необхідні для виконання даного договору.

195. Згідно п. 2.3.1 договору, клієнт зобов`язується, сплатити гонорар адвоката в розмірі та в строк погоджені між ними та відшкодувати фактичні витрати понесені адвокатом у зв`язку з виконанням умов даного договору.

196. Відповідно до пунктів 4.2, 4.3, 4.4 договору, сторони домовились, що гонорар адвоката за надання правової допомоги та представництво інтересів клієнта у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, залежить від обсягу часу, що його витрачено адвокатом, з розрахунку вартості 500,00 грн. за годину роботи адвоката, що зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг. Гонорар адвоката клієнт виплачує одним платежем у десятиденний строк з дня підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. Гонорар адвоката оплачується клієнтом у безготівковій формі на банківський рахунок адвоката за реквізитами, що вказані у наданому адвокатом рахунку.

197. Колегія суддів відзначає, що для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката за договором про надання послуг професійної правничої допомоги необхідним є як факт їх надання позивачу, так і те, що зміст наданих послуг є необхідним для розгляду справи у господарському суді.

198. Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

199. Згідно з ч.3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

200. На виконання вищевказаних законодавчих норм, адвокатом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" - Калініченко Н.А. доданий до вищезгаданого клопотання акт приймання-передачі наданих послуг від 25.10.2019 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16.07.2019 року(а.с. 149-150 т.3). Даним актом сторони погодили що за період з 16.07.2019 по 24.10.2019 року адвокат надав клієнту, а клієнт прийняв послуги на загальну суму 8000,00 грн. Також перерахований виконаний обсяг робіт, кількість витрачених годин.

201. Крім того, адвокатом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Рівне 1" - Калініченко Н.А. доданий звіт про виконану роботу від 25 жовтня 2019 року до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16 липня 2019 року(а.с.151-152 т.3).

202. Колегія суддів відзначає, що наявність вищевказаних документів спростовує посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Рівне 1 не надало детальнии? опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Калініченко Н. А.

203. Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що в обґрунтування витрат з оплати послуг адвоката, позивач надав суду: договір про надання професійної правничої допомоги від 16 липня 2019 року, укладеного між позивачем та адвокатом Калініченко Наталією Анатоліївною, рахунку №25/10 від 25 жовтня 2019 року, акт приймання - передачі наданих послуг від 25 жовтня 2019 року до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16 липня 2019 року, звіт про виконану роботу від 25 жовтня 2019 року до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16 липня 2019 року.

204. Поряд з цим, колегією суддів встановлено, що матеріали даної справи містять документи за підписом адвоката Калініченко Н. А., та протоколи судових засідань, які підтверджують участь останньої під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

205. Колегія суддів відзначає, що надання позивачу адвокатом Калініченко Н. А. таким шляхом правничої допомоги погоджується з правовою позицією викладеною в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, яким передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

206. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Таку правову позицію підтримує Велика Палата Верховного Суду у постанові 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

207. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

208. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Така правова позиція викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

209. Враховуючи вищевикладену правову позицію, колегією суддів встановлено, що адвокатом Калініченко Н.А. виставлено позивачу рахунок на оплату №25/10 від 25.10.2019 за надання правової допомоги та представництво інтересів в Господарському суді Рівненської області у справі №918/440/19 за договором про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16.07.2019 на суму 8000 грн. 00 коп.(а.с. 147 т.3).

210. Платіжним дорученням №206 від 29.10.2019 ТОВ Телерадіокомпанія Рівне1 перерахувало Калініченко Н.А. оплату за надання правової допомоги та представництво інтересів в Господарському суді Рівненської області у справі №918/440/19 за договором про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16.07.2019 згідно рахунку №25/10 від 25.10.2019(а.с. 148 т.3).

211. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що у суді першої інстанції позивач не мав можливості подати докази, що підтверджують фактичне понесення ним витрат на правову допомогу (їх оплати), адже, згідно умов договору від 16.07.2019 про надання професійної правничої (правової) допомоги сторони передбачили що відповідно до п. 4.3 договору, гонорар адвоката клієнт виплачує одним платежем у десятиденний строк з дня підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. У клієнта виникає обов`язок з оплати послуг (відкладальна обставина) протягом 10 днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

212. Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що обсяг та зміст наданих послуг адвокатом позивача не відповідає діи?сності та і?х вартість, на переконання відповідача суттєво завищена, оскільки відповідачем не надано суду належним та допустимих доказів на спростування вказаних обставин.

213. Відповідно до частин 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

214. Суд апеляційної інстанції зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (Аналогічна позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду № 922/445/19 від 03.10.2019).

215. Відповідачем не було подано до суду заяви щодо неспівмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції.

216. Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє посилання скаржника проти задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на професіи?ну правничу допомогу, викладені в запереченнях відповідача, поданих до суду першої інстанції 31.10.2019 року та які повторюються в апеляційній скарзі відповідача, оскільки дані обставини спростовуються вищевикладеним.

217. Отже, враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції та не впливають на них.

218. Таким чином, оцінивши заявлені до стягнення витрат на правничу допомогу, юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, з урахуванням всіх аспектів цієї справи, колегія суддів встановила, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає до стягнення у розмірі 8000 грн. 00 коп. є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом Калініченко Н.А. роботами (наданими послугами), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

219. Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки не спростовують обставин, які на підставі належних та допустимих доказів встановлені у даній справі судом першої інстанції.

220. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

221. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

222. Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

223. За таких обставин, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що апеляційну скаргу Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2019 р. та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.2019 року у справі №918/440/19 залишити без змін.

224. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Телерадіокомпанія Сфера-ТВ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2019 р. та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.2019 року у справі №918/440/19 без змін.

2. Справу №918/440/19 повернути Господарському суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "27" січня 2020 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Грязнов В.В.

СудПівнічно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення23.01.2020
Оприлюднено27.01.2020
Номер документу87149488
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —918/440/19

Ухвала від 29.11.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Церковна Н.Ф.

Ухвала від 22.11.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Церковна Н.Ф.

Ухвала від 08.11.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Церковна Н.Ф.

Ухвала від 26.10.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Церковна Н.Ф.

Ухвала від 19.10.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Церковна Н.Ф.

Ухвала від 27.09.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Церковна Н.Ф.

Ухвала від 11.09.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Церковна Н.Ф.

Постанова від 24.09.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Ухвала від 04.09.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Ухвала від 17.08.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні