Постанова

від 15.01.2020 по справі 924/879/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року Справа № 924/879/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Пацьола О.О.,

представники учасників справи:

позивача- не з`явився;

відповідача- Нікіфоров М.Л. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Публічного акціо-нерного товариства Управління будівництва Хмельницької АЕС на рішення господарського суду Хмельницької області від 21.10.2019 року, повний текст якого складено 21.10.2019 року, у справі №924/879/19 (суддя Заверуха С.В.)

за позовом Нетішинської міської ради Хмельницької області м.Нетішин Хмельницької обл.

до Публічного акціонерного товариства Управління будівництва

Хмельницької АЕС м.Нетішин Хмельницької обл.

про стягнення 245 499 грн. 05 коп. безпідставно збережених коштів ,-

У серпні 2019 року до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Нетішинської міської ради Хмельницької області (надалі в тексті - Міська рада) про стягнення з Публічного акціонерного товариства Управління будівництва Хмельницької АЕС (надалі в тексті - Товариство) 245 499 грн. 05 коп. безпідставно збережених коштів.(арк.справи 2-8).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.10.2019р. у справі №924/879/19 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Відповідача на користь Міської ради 227982 грн. 78 коп. Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що наявні підстави для задоволення позову про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне використання земельної ділянки за період з 01.09.2016р. по 31.05.2019р. У задоволенні 245 грн. 61 коп. відмовлено у зв`язку із необґрунтованістю. Разом з тим, за період з 01.06.2016р. по 30.08.2016р. застосовано позовну давність, про яку заявлено Відповідачем та відмовлено у стяг-ненні 17 270 грн. 66 коп.(арк.справи 114-118).

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Відповідач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та закрити про-вадження у справі №924/879/19. Доводами апеляційної скарги є те, що спір виник у зв`язку з вико-нанням Нетішинською міською радою повноважень (стосовно земель територіальної громади) під час здійснення публічно-владних управлінських функцій в межах своєї компетенції, а саме, стяг-нення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділян-кою без достатньої правової підстави, то такий спір є публічно-правовим спором та підлягає розг-ляду в порядку адміністративного судочинства.(арк.справи 137-138).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019р. відкрито апеляційне провадження у справі №924/879/19 за скаргою Відповідача. Судове засідання призна-чено на 15.01.2020р.(арк.справи 134).

16.12.2019р. на адресу апеляційного суду надійшов відзив Позивача, у якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції - без змін. Разом з тим, такий відзив не містить підпису представника Позивача, про що складено акт від 16.12.2019р., а тому колегія суддів не приймає його до уваги з огляду на недотримання вимог час-тини 2 статті 165 ГПК України.(арк.справи 145-147).

Крім того, у день судового засідання 15.01.2020р. об 11:43 год. через канцелярію суду апе-лянт подав пояснення. До пояснень додано ордер представника.(арк.справи 151-154).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 15.01.2020р. представник Відповідача підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі. Крім того, підтримав пояснення подані перед судовим засіданням. Проте, колегія суддів не приймає зазначені пояснення до розгляду на те, що відповід-но до вимог частин 1, 2 статті 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право до-повнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження . У разі доповнення чи зміни апеля-ційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відпо-відних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи ; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни . До пояснень апелянт додав лише ордер представника, чим не дотримано вимог ст.266 ГПК України щодо клопотання про поновлення строку подання, оскіль-ки строк на апеляційне оскарження рішення від 21.10.2019р., повний текст якого складено 21.10. 2019р. закінчився 11.11.2019р. та щодо надіслання таких пояснень іншим учасникам справи.

Позивач не забезпечив явку свого представника в судове засідання апеляційної інстанції 15.01.2020р., причин неявки суду не повідомив.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника, вивчивши ма-теріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Нетішинської міської ради Хмельницької об-ласті V скликання від 27.11.2007р. №23, зокрема, передано Товарситву в оренду терміном на 1 рік земельну ділянку площею 0,6772 га, розташовану на вул.Промисловій, 1/6. Зобов`язано Товариство у місячний термін з дня прийняття рішення укласти договір оренди земельної ділянки.(арк.справи 12).

Відповідно до акта встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на виконан-ня рішення Нетішинської міської ради від 27.11.2007р. №23 начальником Нетішинського міського відділу Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах , в присутності представника Товариства, проведено встановлення на місцевості земельної ділянки для обслуговування цеху з виробництва пінобетону. Фактична загальна площа земельної ділянки, розташованої на вул.Промис-ловій, 1/6 становить 0,6772 га.(арк.справи 57-58).

Матеріали справи свідчать, що Нетішинська міська рада-орендодавець та Товариство-орен-дар уклали договір від 21.03.2008р. оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, відповідно до п.1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі про-мисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться у міс-ті Нетішині на вул . Промисловій, 1/6.(арк. справи 54-56).

Відповідно до п.п.2.1,2.2 договору - в оренду передається земельна ділянка загальною пло-щею 0,6772 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 017 967 грн. 04 коп.

Згідно з розділом 3 договір укладено на 1 рік. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар зобов`язаний не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір про-довжити його дію.

Договір підписано орендарем та міським головою, секретарем міської ради, начальником управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, начальником уп-равління економіки, спеціалістом юридичного відділу Міської ради, скріплено відтисками печаток сторін та зареєстровано у Нетішинському міському відділі центру ДЗК.(арк.справи 56).

Матеріалами справи стверджується, що на підставі Договору оренди Нетішинська міська ра-да-орендодавець передала земельну ділянку площею 0,6772 га для обслуговування цеху з виробниц-тва пінобетону, яка розташована на вул.Промисловій, 1/6, строком на 1 рік, а Товариство-орендар прийняло земельну ділянку, про що складено акт приймання передачі.(арк.справи 56-зворот).

Рішенням Міської ради від 03.03.2009р. №69 Товариству продовжено дію договору оренди земельної ділянки, площею 0,6772 га, яка розташована на вул.Промисловій, 1/6, укладеного Місь-кою радою і Товариством 21.03.2008р. для обслуговування цеху з виробництва пінобетону від 21.03. 2009р. до 20.03.2014р.(арк.справи 13).

Міська рада і Товариство 21.12.2010р. уклали Додатковий договір (угоду) №000008 про про-довження дії договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіа-льної громади міста, відповідно до п.1 якого сторони узгодили продовження дії договору оренди земельної ділянки площею 0,6772 га, яка розташована по вул.Промисловій, 1/6, для обслуговування цеху з виробництва пінобетону від 21.03.2009р. до 20.03.2014р.(арк.справи 60-61).

Відповідно до п.2.2 Додаткового договору на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомо-го майна: одноповерхова будівля цеху з виробництва пінобетону площею 688 м 2 , будівля автозап-равочної станції площею 688 м 2 , а також інші об`єкти інфраструктури: майданчик з твердим пок-риттям площею 2 700 м 2 . Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 241 917 грн. 08 коп.(п.2.4 Додаткового договору).

Рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 28.12.2010р. №495, зокрема, об`єкту нерухомого майна присвоєно поштову адресу: будівля автозаправної станції - м.Нетішин, вул.Промислова, 1/6-А. Видано Товариству свідоцтво про право власності на будівлю авто заправ-ної станції, загальною площею 191,3 м 2 .(арк.справи 14).

Рішенням Міської ради від 10.07.2013р. №45/984 вирішено, зокрема, затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Нетішина; увести в дію затверджену нормативну грошову оцінку земель м.Нетішина від 01.01.2014р.(арк.справи 31).

Крім того, згідно із підпунктом 3.2 п.3 встановлено розмір орендної плати за земельні ділян-ки державної та комунальної власності у межах міста Нетішина, затвердженого рішенням Нетішин-ської міської ради №68/1623 від 27.01.2015р., для здійснення виробничої діяльності визначено пла-ту за 1 м 2 орендованої земельної ділянки в рік - 3% від нормативної грошової оцінки.(арк.справи 48-49).

Матеріали справи містять Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (6810500000:02:007:0199) від 17.08.2016р., з якого вбачається, що земельна ді-лянка розташована за адресою: м.Нетішин, вул.Промислова, 1/6, її власником є Публічне акціонер-не товариство Управління будівництва Хмельницької АЕС . Середня вартість земельної ділянки - 85,99 грн./м 2 Нормативна грошова оцінка 1 м 2 - 384,12 грн. Площа земельної ділянки під забудо-вою - 0,6772 га. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки під забудовою - 2 601 260 грн. 64 коп. Загальна площа земель - 6 772 м 2 .(арк.справи 32).

З листа КП Нетішинської міської ради БТІ від 26.10.2018р. вбачається, що у власності То- вариства перебуває: магазин Полісся ; нежиле приміщення, кафе Лель ; приміщення обчислюва-льного центру; нежитлова будівля, кафе Старий Томас ; нежитлова будівля, адміністративний бу-динок; цех з виробництва пінобетону; будівля побутового корпусу БРЗ та будівельної лабораторії; виробнича база; база АПО і механізації; нежитлова будівля, будівля гаражів на 11 боксів; нежитлова будівля, склад МАФ; нежитлова будівля, лісосушильна камера з навісом; будівля ремонтно-побу-тового цеху; будівля автозаправочної станції; будівля арматурної майстерні; механізована мийка з естакадою; будівля теслярсько-опалубної майстерні; будівля прохідної. (арк.справи 46).

Відповідно до виписки з інвентаризаційних матеріалів КП Нетішинської міської ради БТІ - власником цеху з виробництва пінобетону, площею 632,6 м 2 , який розташований за адресою: м.Нетішин, вул.Промислова,1/6, є ПАТ Управління будівництва Хмельницької АЕС .(арк.справи 47).

Матеріали справи свідчать, що міський голова 12.11.2016р. повідомив Товариству про не-обхідність звернутися до Міської ради для продовження дії договору оренди земельної ділянки, площею 0,6772 га, відповідно до ст.33 Закону України Про оренду землі .(арк.справи 15-17).

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2017р., 01.09.2017р. та 21.03.2019р. представниками виконавчого комітету Нетішинської міської ради складено акти №№ 7, 10, 2 обстеження земельної ділянки, яка розташована по вул.Промисловій , 1/6 у м.Нетішин Хмельницької області. Обстеження земельної ділянки проведено у зв`язку із невиконанням (недотриманням) землекористувачем вимог земельного та законодавства про плату за землю, а також неналежного виконання зобов`язань щодо використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Площа обстежуваної земельної ділянки становить 0,6772 га. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення - для обслуговування цеху з ви-робництва пінобетону. За результатами обстеження земельної ділянки встановлено, що відповідно до графічних матеріалів кадастрового плану земельної ділянки та додаткового договору про продов-ження дії договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, який зареєстрований в управлінні Держкомзему у м.Нетішині Хмельницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.03.2011р. за №681050004000008 на земельній ділянці площею 0,6772 га розміщені об`єкти нерухомого майна: одноповерхова будівля цеху з виробництва пінобетону площею 688 м 2 , будівля автозаправочної станції площею 688 м 2 , а також інші об`єкти інфраструктури: майданчик з твердим покриттям площею 2700 м 2 . Земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів (додатковий договір про продов-ження дії договору оренди земельної ділянки не укладений).(арк.справи 39-44).

Матеріалами справи стверджено, що на запит заступника міського голови від 17.04.2019р. до Відділу у м.Нетішині міськрайонного управління у Славутському районі та м.Нетішині Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання інформації про нормативну гро-шову оцінку за 2018 рік земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6810500000:02:007:0199) площею 0,6772 га, яка розташована по вул .Промислова, 1/6 в м.Не-тішині (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) - останній листом від 10.05.2019р. повідомив, що нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки несільськогосподарського призначення у 2018 році становила - 2 758 303 грн. 32 коп.(арк. справи 35, 36).

З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на пропозицію сплатити 3 108 900 грн. 94 коп. безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками комунальної власності, з яких за користування земельною ділянкою площею 0,6772 га.194 258 грн. 44 коп. , яка вбачається з претензії Позивача від 02.05.2019р. - Відповідач в листі №102/116 від 30.05.2019р. зазначив, що отримана претензія не містить розрахунку розміру безпідставно збережених коштів по кожному договору оренди земельної ділянки, оскільки орендна плата по договору сплачується щомісячно і її розмір залежить від нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки. Тому просив Міську раду направити конкретний та обґрунтований розрахунок суми претензії по кожному дого-вору оренди земельної ділянки.(арк справи 20-23, 24).

Крім того, на думку Товариства, претензійна вимога Міської ради про стягнення безпідстав-но збережених коштів за користування земельними ділянками комунальної форми власності без правовстановлюючих документів за період з 01.06.2016р. по 31.05.2019р. в розмірі орендної плати по 12-ти договорах оренди земельних ділянок, які були укладені раніше - є безпідставною, оскіль-ки на момент розгляду претензії строки дії всіх 12-ти укладених договорів оренди земельних діля-нок закінчились у період з 07.02.2014р. по 20.03.2016р., тобто зобов`язання за ними припинені.(арк. справи 27-28).

З листа Головного управління ДФС у Хмельницькій області вбачається, що згідно податко-вих декларацій Товариства із плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016-2019 роки земельна ділянка з кадастровим номером 6810500000:02:007:0199 не декларувалась.(арк.справи 37).

Матеріали справи містять:

- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав влас-ності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'-єктів нерухомого майна від 17.05.2019р. №166917609, з якого вбачається, що ПАТ Управління будівництва Хмельницької АЕС володіє на праві приватної власності будівлею автозаправочної станції, яка знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 6810500000:02:007:0199, для об-слуговування цеху з виробництва пінобетону, за адресою: Хмельницька область, м.Нетішин, вул. Промислова, 1/6-А. Загальна площа майна становить 191,3 м 2 .(арк.справи 29-30).

- витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (6810500000:02:007:0199) від 12.09.2017р. та від 10.05.2019р. з яких вбачається, що користувачем земельної ділянки, яка розташована за адресою: м.Нетішин, вул.Промислова, 1/6 є ПАТ Управ-ління будівництва Хмельницької АЕС . Середня вартість земельної ділянки - 85,99 грн./м 2 . Норма-тивна грошова оцінка 1 м 2 - 407,31 грн. Площа земельної ділянки під забудовою - 0,6772 га. Норма-тивно-грошова оцінка земельної ділянки під забудовою - 2 758 303 грн. 32 коп. Загальна площа зе- мель - 6772 м 2 .(арк.справи 33-34).

Позивач заявив до стягнення з Відповідача нараховані за період з 01.06.2016р. по 31.05.2019 року включно (договір №040874500101 від 21.03.2008р., додаткова угода №6810500004000009 від 10.03.2011р.) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 245 499 грн. 05 коп., з яких: за період з 01.06.2016р. по 31.12.2016р. - 45 522 грн. 05 коп.; за 2017 рік - 82 749 грн. 10 коп.; за 2018 рік - 82 749 грн. 10 коп.; за період з 01.01.2019р. по 31.05.2019р. - 34 478 грн. 80 коп.(арк. справи 50-51).

Як зазначалось вище, господарський суд Хмельницької області рішенням від 21.10.2019р. задоволив позовні вимоги частково.(арк.справи 114-118).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задоволенню , з огляду на наступ-не:

Предметом даного спору є стягнення безпідставно збережених коштів за користування земе-льною ділянкою.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. (ст.16 Цивільного кодексу України, надалі в тексті - ЦК України). Згідно із п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України (надалі в тек-сті - ГК України), якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування шкоди.

Згідно з ч.1 ст.124 Земельного кодексу України (надалі в тексті - ЗК України), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу пра-ва оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

При цьому, у комунальній власності, згідно з ст.83 ЗК України, перебувають усі землі в ме-жах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Підставами виникнення, зміни та припинення земельних відносин є юридичні факти - юри-дично значимі обставини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі. До таких обставин відносяться: договори та інші угоди, передбачені законом, а також не передбачені законом але такі, що не суперечать йому; акти державних органів та органів місцевого самоврядування, які передбачені законом як підстави виникнення земельних прав та обов`язків; судові рішення, які встановлюють земельні права та обов`язки; набуття земельних прав та обов`язків на підставах, які дозволені законом; заподіяння шкоди; інші дії фізичних та юридич-них осіб; події, з якими закон або інший правовий акт пов`язує виникнення, зміну і припинення земельних відносин. Зазначене кореспондується зі статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі (надалі в тексті - Закон), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхід-ною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивіль-ним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.(ст.2 Закону).

В силу приписів ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ді-лянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий пла-тіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.(ч.1 ст.190 ЦК України).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпід-ставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивіль-ного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України - особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпід-ставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивіль-ного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Переглядаючи оскаржуване рішення, колегія суддів виходить з того, що кондикційні зобов`я-зання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх право-вих підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язує-ться повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом даного спору є кошти орендної плати за фактичне користування земельною ді-лянкою власником об`єктів нерухомого майна, які розміщені без належних на те правових підстав.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів приймає до уваги, що перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регла-ментується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділян-кою у попереднього землекористувача (пункт е частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовід-носин), право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, че-рез право оренди. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне во-лодіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємни-цької та іншої діяльності.(ч.1 ст.93 ЗК України). Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (пункт в частини першої статті 96 ЗК України).

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що та станом на 17.05.2019р. Відповідач є власником будівлі автозаправочної станції площею 191,3 м 2 , яка розта-шована за адресою: Хмельницька обл., м.Нетішин, вул.Промислова, буд .1 /6-А, на підставі догово-ру купівлі-продажу цеху від 27.09.2007р. та свідоцтва про право власності, САС 870600, 13.11. 2011р., виданого виконком Нетішинської міської ради.(арк.справи 29-30).

Статтею 377 ЦК України (в редакції, чинній на момент набуття власності на об`єкт нерухо-мості) передбачено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ді-лянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Отже, перехід права на земельну ділянку не відбувається автоматично, а потребує оформ-лення. Набуттю права користування передує волевиявлення особи, яка виявила бажання набути таке право, і лише після цього здійснюється волевиявлення відповідного органу місцевого самовря-дування. За змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєст-рації цього права.

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту укладення Договору 21.03.2008р. між сторона-ми існують відносини оренди земельної ділянки, оскільки такі відносини підпадають під дефініцію статті 792 ЦК України, коли за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`я-зується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та ко-ристування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За приписами ст.31 Закону України Про оренду землі - договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Так, матеріали справи не містять та учасниками справи не надано доказів оформлення пра-ва оренди земельної ділянки комунальної власності, на якій розташовані об`єкти нерухомості Від-повідача, у встановленому законодавством порядку після спливу строку дії договору оренди (в ре-дакції додаткового договору від 21.12.2010р.), тобто, з 20.03.2014р.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, кваліфікуються як поза-договірні та безделіктні.

Матеріалам справи стверджено, що у період з 01.06.2016р. по 31.05.2019р. включно (період заявлений Позивачем) Відповідач користувався земельною ділянкою, однак не сплачував за корис-тування нею орендної плати у встановленому законодавчими актами розмірі, отже без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі.

Відтак, Відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділян-кою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а Позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об'-єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відноси-ни з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотри-мання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактич-ний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кош-ти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018р. у справі №922/3412/17, постанові Верховного Суду від 14.01.2019р. у справі №912/1188/17.

З аналізу змісту норм ст.ст.1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст.144, абз.5 ч.1 ст.174 ГК Укра-їни випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кон-дикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи вбачається наявність усіх трьох ознак кондикційного зобов`язання Від-повідача.

По-перше, Відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти у вигляді орендної пла-ти, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою кадастровий №6810500000: 02:007:0199 площею 0,6772 га по вул.Промислова , 1/6 у м.Нетішин.

Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття Відповіда-чем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) Відповідачем належних до сплати за таке володін-ня і користування коштів у вигляді орендної плати.

При цьому, з огляду на затвердження рішенням Нетішинської міської ради №68/1623 від 27.01.2015р. розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у ме-жах міста Нетішина, згідно якого орендна плата за 1 м 2 орендованої земельної ділянки для здійс-нення виробничої діяльності в рік становить 3% від грошової оцінки. А відповідно до витягів з технічної документації земельної ділянки кадастровий номер 6810500000:02:007:0199, нормативна грошова оцінка за земельну ділянку площею 0,6772 га за адресою: м.Нетішин, вул. Промислова, 1/6, становить у 2016 році 2 601 260 грн. 64 коп., у 2017 році - 2 758 303 грн. 32 коп., у 2018 році - 2 758 303 грн. 32 коп., у 2019 році - 2 758 303 грн. 32 коп.(арк.справи 48-49, 32-34, 35).

По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав воло-діння і користування земельною ділянкою, згідно 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК Ук-раїни здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача, на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю.

По-третє, Відповідач зберіг майно саме за рахунок Позивача, оскільки власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м.Нетішина в особі Позивача. Власником майна фак-тично збереженого Відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ді-лянкою) також є територіальна громада м.Нетішина в особі Позивача. Таким чином, збереження (заощадження) Відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у Відповідача за рахунок їх неодержання Позива-чем.

Відтак, враховуючи викладене, Товариство як фактичний користувач земельної ділянки ка-дастровий кадастровий №6810500000:02:007:0199 площею 0,6772 га по вул.Промислова , 1/6 у м.Н-тішина, є таким, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею і тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (Позивачу) на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Колегія суддів погоджується із перерахунком суду першої інстанції розміру безпідставно збереженої орендної плати та про правомірність нарахування у 2016 році з 01.06.2016р. по 31.12. 2016р. - 45 522 грн. 05 коп.; у 2017 році та у 2018 році - по 82 749 грн. 10 коп.; у 2019 році з 01.01.2019р. по 31.05.2019р. - 34 233 грн. 19 коп. , тому у задоволенні 245 грн. 61 грн. безпідставно збереженої орендної плати за період з 01.01.2019р. по 31.05.2019р. суд першої інстанції обґрунто-вано відмовив.

Вказаний розмір орендної плати розрахований з урахуванням п.п.288.5.1, 288.5.2 п.288 По-даткового кодексу України.

Разом з тим, у відзиві Відповідач просив застосувати позовну давність до вимог в частині стягнення безпідставно збережених коштів за період з червня-серпня 2016 року.(арк.справи 79).

Згідно із вимогами ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах яко-го особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За-гальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності почина-ється від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

При цьому, перш ніж застосовувати позовну давність, суду слід з`ясувати чи порушене пра-во або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі ко-ли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно поруше-ні, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних при-чин її пропущення.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України.

Дослідивши, наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позов про стягнення суми боргу з Відповідача обґрунтований. Однак, По-зивач звернувся до господарського суду з позовом 21.08.2019р. про стягнення з Відповідача кош-тів за період з 01.06.2016р. по 31.05.2019р., пропустивши строк позовної давності щодо вимог за період червня-серпня 2016 року, що становить 17 270 грн. 66 коп.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.267 ГПК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про засто-сування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, у позові в частині стягнення 17 270 грн. 66 коп. безпідставно збережених кош-тів у розмірі орендної плати за період червня-серпня 2016 року судом першої інстанції відмовлено правомірно.

Крім того, Скаржник посилається на те, що спір виник у зв`язку з виконанням Міською радою повноважень (стосовно земель територіальної громади) під час здійснення публічно-владних управлінських функцій в межах своєї компетенції, а саме, стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою без достатньої правової під-стави, то такий спір являється публічно-правовим спором та підлягає розгляду в порядку адмініс-тративного судочинства.

Натомість, спір виник з приводу володіння та користування земельною ділянкою, Позивач має майновий інтерес щодо конкретного об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки, на якій розташований належне Відповідачеві нерухоме майно, тому колегія суддів наголошує, що такий спір про майнове право, спрямований на поновлення прав позивача у сфері земельних відносин.

Оскільки юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу сторін та предмета позовних вимог, то позов Міської ради заявлений до Товариства як до орендаря нерухомого майна, тому в силу вимог статті 20 ГПК України має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Позовні вимоги органу місцевого самоврядування до Товариства про стягнення недоотри-маної орендної плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, призначеної для обслуговування нерухомого майна, яке перебуває у власності Відповідача, підляга-ють розгляду в порядку цивільного судочинства як кондикційні вимоги.

Таким чином, Позивач не вступав з Відповідачем в адміністративні правовідносин та не виступає у даному випадку учасником адміністративних правовідносин, а спір є таким, що спрямо-ваний на захист речових прав.

Отже кондиційні позовні вимоги слід розглядати у порядку господарського судочинства, оскільки спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів Позивача у сфері публічно-правових, а стосується захисту його приватних інтересів.

Спір у цій справі не є публічно-правовим. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб`єктний склад сторін спору має вирішуватися за правилами господарського судочин-ства.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосе-редньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що всі доводи та вимоги апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції про невмотивованість висновку про обґрунтованість заявленого по-зову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсько-го суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 73-75, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського процесу-ального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Управління будівництва Хмель-ницької АЕС на рішення господарського суду Хмельницької області від 21.10.2019р. у справі №924/879/19 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №924/879/19 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.