Ухвала

від 24.01.2020 по справі 916/2816/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" січня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2816/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича (вх. №2-81/20 від 23.01.2020р.) про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту до виконання ним своїх зобов`язань, подану по справі, -

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Браун трейд плюс"

до відповідача: фізичної особи-підприємця Станова Дениса Михайловича

про стягнення 35823,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.03.2018р. по даній справі позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Браун трейд плюс" (далі по тексту - ТОВ „Браун трейд плюс") було задоволено у повному обсязі шляхом присудження до стягнення із фізичної особи-підприємця Станова Дениса Михайловича (далі по тексту - Станов Д. М.) суми основного боргу у розмірі 6709,61 грн., пені у розмірі 75,27 грн., штрафу у розмірі 6709,61 грн., збитків від інфляції у розмірі 536,78 грн., трьох відсотків річних у розмірі 129,45 грн., подвійної плати за користування нерухомим майном у зв`язку із невиконанням обов`язку щодо повернення майна у розмірі 21662,57 грн., судового збору у розмірі 1600,00 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

24.04.2018р. господарським судом було видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду від 29.03.2018р. по даній справі.

23.01.2020р. до господарського суду від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича надійшла заява про тимчасове обмеження Станова Д.М. у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту до виконання боржником зобов`язань, покладених на нього наказом суду від 24.04.2018р. по даній справі. На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу заяву приватного виконавця Колечко Дмитра Миколайовича було передано на розгляд судді Желєзній С.П.

В обґрунтування поданої заяви приватним виконавцем наголошено, що боржник належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження та наявність у нього обов`язку подати декларацію про доходи та майно, яким він володіє спільно із іншими особами, про рахунки у банківських установах, про майно, що перебуває в заставі. Так, після відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника, а також арешт на грошові кошти боржника. Проте, як стало відомо приватному виконавцю, боржником періодично відкриваються рахунки у банківських установах, які закриваються Становим Д.М. після проведення певних операцій з коштами. Наведе, з урахуванням ненадання боржником декларації про доходи, за переконанням приватного виконавця, свідчить про ухилення боржника від виконання рішення суду, що є підставою для тимчасового обмеження Станова Д.М. у праві виїзду за межі України відповідно до приписів ст. 337 ГПК України.

Розглянувши заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України, господарський суд встановив наступне.

16.06.2018р. приватним виконавцем Колечко Д.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56622373 з примусового виконання наказу від 24.04.2018р., виданого господарським судом Одеської області. При цьому, виконавцем було зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно.

16.06.2018р. приватним виконавцем Колечко Д.М. також було винесено постанову ВП №56622373 про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника, а також арешт на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів, що знаходяться на всіх рахунках боржниках, а також на тих рахунках, що будуть відкриті після винесення цієї постанови. Вказана постанова була надіслана приватним виконавцем на адреси банків з метою накладення останніми арешту на грошові кошти боржника.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень №127876818 від 16.06.2018р. вбачається, що приватним виконавцем було внесено до реєстру запис про арешт нерухомого майна боржника відповідно до постанови про арешт майна та коштів боржника від 16.06.2018р. ВП №56622373.

При цьому, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №127879924 від 16.06.2018р. вбачається, що в реєстрі відсутня інформація щодо реєстрації за Становим Д.М. права власності на об`єкти нерухомого майна.

Крім того, з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №56051718 від 16.06.2018р. вбачається, що приватним виконавцем було внесено до реєстру запис про арешт рухомого майна боржника відповідно до постанови про арешт майна та коштів боржника від 16.06.2018р. ВП №56622373.

Листами №55 від 16.06.2018р. приватним виконавцем Колечко Д.М. було надіслано на адресу боржника та стягувача постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.06.2018р. ВП №56622373 та постанову про арешт майна та коштів боржника від 16.06.2018р. ВП №56622373.

18.06.2018р. Пенсійним фондом України було надано приватному виконавцю відповідь на запит останнього про відсутність інформації про боржника як особи, яка працює за трудовим договором або цивільно-правовим договором, а також інформації про останнє місце роботи боржника; а також відповідь про відсутність інформації про отримання боржником пенсії.

21.06.2018р. Пенсійним фондом України було надано приватному виконавцю відповідь на запит останнього про відсутність щодо боржника - фізичної особи інформації про отримання останнім сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платника податків та сум щодо утриманого податку.

Крім того, 21.06.2018р. Пенсійним фондом України було надано приватному виконавцю відповідь на запит останнього про відкриті боржником рахунки у п`яти банківських установах. Інформація про відкриті боржником рахунки також була надана Пенсійним фондом України згідно відповіді від 26.06.2018р.

Листом №605 від 22.06.2018р. Територіальним сервісним центром №5147 було повідомлено приватного виконавця про відсутність у базі даних інформації про реєстрацію за боржником транспортних засобів.

27.06.2018р. Пенсійним фондом України було надано приватному виконавцю відповідь на запит останнього про відсутність щодо боржника - фізичної особи інформації про отримання останнім сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платника податків та сум щодо утриманого податку.

З доданих до заяви приватним виконавцем документів також вбачається, що останнім протягом червня 2018р. - серпня 2018р. на адресу банків надсилались платіжні вимоги на списання та реєстри платіжних вимог, у виконанні яких банками було відмовлено у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку боржника. Крім того, з відповідей наданих банками у червні 2019р., липні 2019р. та серпні 2019р. вбачається, що у задоволенні вимог виконавця на списання коштів також було відмовлено у зв`язку з відсутністю грошових коштів на рахунках боржника.

За таких обставин приватним виконавцем було подано до господарського суду заяву про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України у зв`язку з наявністю обставин, які свідчать про ухилення Станова Д.М. від виконання рішення суду.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтю 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966р. передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Положеннями ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Нормами ч. 5 ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до п. 19 ч.3 ст.18 Закону України „Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження; у подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України від 21.01.1994р. № 3857-XII (з наступними змінами та доповненнями) право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до листа Верховного Суду України Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013р. однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

При цьому, під поняттям ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, господарський суд доходить висновку, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення. При цьому, право приватного виконавця на звернення до суду із заявою про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише невиконаного зобов`язання не є підставою для задоволення поданої заяви. Разом з цим, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 16.06.2018р. приватним виконавцем Колечко Д.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56622373 та постанову про арешт майна та коштів боржника. Про відкриття виконавчого провадження виконавцем було повідомлено боржника шляхом направлення відповідної постанови на його адресу.

Господарський суд зауважує, що з наданих виконавцем відповідей Пенсійного фонду України вбачається, що запити про отримання інформації про доходи боржника та відкриті останнім банківські рахунки надавались виконавцю у 2018р. З огляду на викладене господарським судом відхиляються доводи приватного виконавця про періодичне відкриття боржником рахунків у банківських установах, які після проведення певних операцій з коштами закриваються боржником як не підтверджені належними доказами. При цьому, ненадання боржником декларації про майно та доходи не є достатньою підставою для задоволення поданої приватним виконавцем заяви.

Підсумовуючи вище викладене, господарський суд доходить висновку про недоведеність приватним виконавцем вжиття боржником свідомих заходів для ухилення від виконання рішення суду, що з урахуванням ненадання приватним виконавцем доказів на підтвердження перевірки майнового стану боржника у порядку, визначеному ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", має наслідком необхідність відмови у задоволенні поданої приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. заяви про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту до виконання ним своїх зобов`язань.

Керуючись ст.ст. 74, 234, 337 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитру Миколайовичу у задоволенні заяви (вх. №2-81/20 від 23.01.2020р.) про тимчасове обмеження фізичної особи-підприємця Станова Дениса Михайловича у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань за судовим рішенням.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя С.П. Желєзна