Рішення

від 22.01.2020 по справі 922/4153/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4153/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Азалія 2013", м. Харків про стягнення коштів 3 665,15 грн. за участю представників:

позивача: Єфременко О.О., за дов. №14-92 від 17.05.19;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Об`єднаня співвласників багатоквартирного будинку "АЗАЛІЯ 2013" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 3 665,15 грн., з яких: пеня 2 133,94 грн., 3% річних 325,91 грн. та інфляційні втрати 1205,30 грн. Також, позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені ним судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №2544/1617-ТЕ-32 постачання природного газу від 12.10.2016 в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений природний газ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи у судовому засіданні на 22.01.2020 о 10:30.

Представник позивача у судовому засіданні 22.01.2020 позовні вимоги підтримав повністю, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав. З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.12.2019 була надіслана відповідачу за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, але не була відповідачем отримана та повернулися до суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

12.10.2016 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку АЗАЛІЯ 2013 (споживач) було укладено договір № 2544/1617-ТЕ-32 постачання природного газу (далі - Договір) (а.с. 25-33) та Додаткову угоду до нього (а.с.34-35).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

На виконання умов вищевказаного Договору, позивачем було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 64 534,62 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу: від 31.12.2016 на суму 17 340,49 грн, від 31.01.2017 на суму 18 289,36 грн., від 28.02.2017 на суму 17 868,30 грн., від 31.03.2017 на суму 11 036,17 грн.

Дані акти підписано уповноваженими представниками сторін і скріплено їх печатками (а.с. 36-39).

Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за природний газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач за поставлений природний газ розрахувався у повному обсязі, однак із порушенням передбачених сторонами у пункті 6.1 Договору строків, що підтверджується складеним позивачем розрахунком позовних вимог (а.с. 23-24).

Враховуючи несвоєчасне погашення заборгованості відповідачем, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, в якому просив стягнути на свою користь пеню у розмірі 2133,94 грн., 3 % річних у розмірі 325,91 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 205,30 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 526 ЦК України та частини 1 статті 193 ГК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд констатує доведеність позивачем факту належного виконання ним свого обов`язку перед відповідачем щодо поставки у 2016-2017 роках природного газу на підставі договору №2541/1617-ТЕ-32 постачання природного газу від 12.10.2016 р.

Такого висновку суд дійшов з огляду на наявність в матеріалах справи складених, підписаних та скріплених печатками сторін Актів приймання-передачі природного газу.

Одночасно матеріали справи свідчать, що відповідач повністю розрахувався за поставлений газ згідно договору, але з порушенням узгоджених сторонами строків оплати.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази своєчасної оплати відповідачем отриманого природного газу.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2. Договору сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Крім того, згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання (оплати вартості отриманого в 2016-2017 році природного газу) є підставою для нарахування пені в порядку п. 8.2 договору у розмірі 2133,94 грн. та обумовлених ч. 2 ст. 625 ЦК України санкцій: 3% річних у розмірі 325,91 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 205,30 грн.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи п. 8.2 спірного договору та приписи ст. 232 ГК України, ст. 625 ЦК України, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв`язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 1 921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АЗАЛІЯ 2013 (61036, Харківська обл., м. Харків, вул. Ковтуна, буд. 42 літера А-3 , код ЄДРПОУ 38879050) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) заборгованість у розмірі 3 665 грн. 15 коп., з яких: пеня 2133 грн. 94 коп., 3 % річних 325 грн. 91 коп., інфляційні втрати 1205 грн. 30 коп. та витрати по сплаті судового збору 1921 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Повне рішення складено "27" січня 2020 р.

Суддя С.Ч. Жельне