Ухвала

від 23.01.2020 по справі 917/1482/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 917/1482/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Сухового В.Г., Міщенка І.С.,

розглянувши заяву про самовідвід судді Сухового В.Г.

у справі № 917/1482/18 Господарського суду Полтавської області

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 (у складі колегії суддів: Сіверін В.І. (головуючий), Терещенко О.І., Склярук О.І.) та рішення Господарського суду Полтавської області від 02.04.2019 (суддя Іванко Л.А.) у справі № 917/1482/18

за позовом Першого заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

до Виконавчого комітету Бутенківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства аграрної політики та продовольства України,

про визнання недійсними та скасування рішення виконавчого комітету і свідоцтв про право власності, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

09.12.2019 Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація" через Східний апеляційний господарський суд подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 та рішення Господарського суду Полтавської області від 02.04.2019 у справі № 917/1482/18.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.01.2020 у справі № 917/1482/18 визначено колегію суддів у складі: Берднік І.С. (головуючий суддя), судді Суховий В.Г., Міщенко І.С.

22.01.2020 суддею Суховим В.Г. з метою усунення сумнівів у неупередженості при розгляді даної справи, на підставі статті 35 Господарського процесуального кодексу України, заявлено самовідвід у розгляді справи № 917/1482/18.

Пунктом 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

В обґрунтування наявності підстав для самовідводу суддя Суховий В.Г. зазначив, що в прокуратурі Полтавської області працює його син, зокрема, на час подання позову та розгляду даної справи перебував на посадах заступника начальника управління представництва інтересів держави в суді, а згодом - заступника прокурора Полтавської області.

В статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі ,,Газета ,,Україна-центр" проти України" від 15.10.2010 визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі ,,Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

Враховуючи наведені обставини, з метою уникнення сумнівів в його неупередженості при розгляді даної справи, суддею заявлено самовідвід.

Відповідно до частини першої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За таких обставин, з метою уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості судді при розгляді справи № 917/1482/18, заява судді Сухового В.Г. про самовідвід у розгляді вказаної справи підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву судді Сухового В.Г. від 22.01.2020 про самовідвід у розгляді справи № 917/1482/18 задовольнити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Берднік І.С.

Судді Міщенко І.С.

Суховий В.Г.