Рішення

від 03.01.2020 по справі 580/2074/19

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 580/2074/19

Номер провадження 2/950/56/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2020 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Чхайло О. В.,

за участю секретаря судового засідання - Лєсної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Реєстраційний відділ виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом до відповідачки, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.07.2019 року між ними було укладено у простій письмовій формі договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого вона придбала у ОСОБА_2 за 70000 грн. житловий будинок дерев`яний обкладений цеглою під літ. А - 1973 року побудови загальною площею - 30,0 кв. м., житловою - 15,8 кв. м; сарай цегляний під літ. Б , а також земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,10 га кадастровий номер 5910500000:01:042:0370 та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0392 га кадастровий номер 5910500000:01:042:0376, що знаходяться по АДРЕСА_1 . Посвідчити договір купівлі-продажу нерухомого майна нотаріально сторонам не видалося за можливе у зв`язку з тим, що при зверненні до нотаріуса по питанню оформлення вказаного правочину продавцем був наданий нотаріусу в якості правовстановлюючого документа на житловий будинок договір купівлі - продажу нерухомості від 27.09.2001 року, укладений на Українській товарній біржі, який нотаріально не посвідчений. Тому позивачка просила визнати договір купівлі-продажу від 11.07.2019 року, укладений між нею та відповідачкою, дійсним та визнати за нею право власності на вищевказане нерухоме майно.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. В наданих заявах просили справу розглянути без їх участі. При цьому позивачка вказала, що свої вимоги підтримує в повному обсязі, відповідачка та представник третьої особи проти задоволення позову не заперечують.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 11.07.2019 року ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 за 70000 грн. садибу, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входять: житловий будинок дерев`яний обкладений цеглою під літ. А - 1973 року побудови загальною площею - 30,0 кв. м., житловою - 15,8 кв. м; сарай цегляний під літ. Б , а також земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,10 га кадастровий номер 5910500000:01:042:0370 та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0392 га кадастровий номер 5910500000:01:042:0376.

На підтвердження даного факту сторони уклали письмовий договір (а.с. 13).

Таким чином, між сторонами відбувся договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким продавець отримав від покупця обумовлену договором купівлі - продажу грошову суму за продане майно в розмірі 70000 грн., а покупець отримав у своє фактичне володіння придбану садибу.

Однак, посвідчити даний договір нотаріально їм не видалося за можливе у зв`язку з тим, що спірне майно відповідачка набула за договором купівлі - продажу, укладеним свого часу на Українській товарній біржі, який нотаріально посвідчений не був.

Тому право власності ОСОБА_1 на придбану садибу до цього часу належним чином не оформлене, що змусило її звернутися до суду за захистом своїх прав.

У відповідності зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У відповідності зі ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 1 липня 2004 р. N952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Частною 1. ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень встановлено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі і право власності на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У відповідності зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Оскільки сторони договору купівлі-продажу домовилися щодо його усіх істотних умов, позивачка зі свого боку виконала взяті на себе зобов`язання, сплативши вартість придбаного майна та прийняла його у своє володіння і обидві сторони вчинили взаємні дії для настання юридично значимих наслідків, що підтверджується зібраними доказами, суд приходить до висновку, що наявні всі підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на спірне майно.

Керуючись ст. ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 182, 220, 317, 328, 334, 392 ЦК України;

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна а саме: житлового будинку дерев`яного обкл. цеглою літ. А - 1973 року побудови загальною площею - 30,0 кв. м, житловою - 15,8 кв. м, сараю цегляного літ. Б , а також земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,10 га кадастровий номер 5910500000:01:042:0370 та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0392 га кадастровий номер 5910500000:01:042:0376, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який був укладений 11.07.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (ід.к. НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою м. Лебедин Сумської області, право власності на житловий будинок дерев`яний обкл. цеглою літ. А - 1973 року побудови загальною площею - 30,0 кв. м, житловою - 15,8 кв. м, сарай цегляний літ. Б , а також земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,10 га кадастровий номер 5910500000:01:042:0370 та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0392 га кадастровий номер 5910500000:01:042:0376, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чхайло О. В.