Рішення

від 16.01.2020 по справі 404/5325/18

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/5325/18

Номер провадження 2/404/2987/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

за участі секретаря - Коноваленко К.О.,

учасники справи:

представник позивача- ОСОБА_1.,

відповідач- ОСОБА_2 , її представник - ОСОБА_3 ,

третя особа - не з"явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ОСОБА_4 , яка діє як опікун в інтересах недієздатної доньки ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки і піклування Хащуватської сільської ради Гайворонського району, Кіровоградської області про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом вселення, передачі ключів та користування автомобілем, відшкодування моральної шкоди

та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , яка діє як опікун в інтересах недієздатної доньки ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки і піклування Хащуватської сільської ради Гайворонського району, Кіровоградської області про визнання права власності на частку домоволодіння та автомобіль , припинення права загальної часткової власності, присудження грошової компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_4 , як опікун, звернулась в суд в інтересах недієздатної доньки ОСОБА_5 із позовом до ОСОБА_2 , зазначивши третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки і піклування Хащуватської сільської ради Гайворонського району, Кіровоградської області, та яким просила : - зобов`язати відповідачку не чинити, ОСОБА_5 , перешкоди у користуванні власністю, а саме: 1/6 частиною житлового будинку під номером АДРЕСА_1 , шляхом вселення, недієздатної ОСОБА_5 , у житловий будинок АДРЕСА_1 та передачі, ОСОБА_5 , ключів від хвіртки паркану та вхідних дверей будинку;

-зобов`язати відповідачку не чинити, ОСОБА_5 , перешкоди у користуванні власністю, а саме: 1/6 частиною транспортного засобу, марки: FІАТ Тіро, 1989 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого 16.01.1999 року МРЕВ УДАІ м. Кіровограда, шляхом передачі ключів від транспортного засобу, марки: FІАТ Тіро, 1989 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

-стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 100 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та понесені судові витрати .

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 є опікуном недієздатної доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 02.04.2018 року. ЇЇ донька, ОСОБА_5 , є власником 1 /6 частки житлового будинку під номером АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим Яценко Я.В., приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу 5 червня 2018 року за р. № 794. Крім того, також донька є власником 1/6 частки транспортного засобу, марки: FІАТ Тіро, 1989 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого 16.01.1999 року МРЕВ УДАІ м. Кіровограда, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за закономом, посвідченим Яценко Я.В. приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу 5 червня 2018 року за р. № 796.

Окрім її доньки, ОСОБА_5 , є інша спадкоємець за заповітом відповідачка ОСОБА_2 , яка в свою чергу перешкоджає недієздатній ОСОБА_5 користуватися та розпоряджатися своєю часткою житлового будинку, так як її до нього не впускає, постійно влаштовує перепони, тим самим порушує право власності її доньки. Тобто, маючи власну частину житлового будинку недієздатна ОСОБА_5 змушена проживати разом зі своєю матір"ю, яка неодноразово

зверталась до відділу поліції із заявами.

Крім цього, донька не може користуватися та розпоряджатися своєю часткою транспортного засобу, оскільки відповідачка не віддає ключі від автомобіля.Так як вона, ОСОБА_4 має посвідчення водія , тому може возити свою недієздатну доньку до лікарів.

Разом з цим, вважає, що позбавлення змоги користування власним житлом на свій розсуд значно погіршило душевне і соціальне благополуччя її недієздатної доньки ОСОБА_5 , та порушило її нормальні життєві зв`язки. В зв`язку з цим, у ОСОБА_5 виникла необхідність витрачати додаткові зусилля та нести витрати для організації свого життя. Вказані негативні моральні, психічні переживання і

емоції негативно вплинули на стан здоров`я доньки. Моральна шкода виразилась у позбавленні ОСОБА_5 можливості користуватися власним житлом, і вона була вимушена змінити звичайний спосіб життя, та відчувати постійні незручності, моральний та фізичний дискомфорт, тому оцінює завдану шкоду її доньці в розмірі 100 000, 00 грн. ( т.1, а.с. 1-5).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи з єдиним унікальним номером судової справи №404/5325/18, номер провадження 2/404/2987/18 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом вселення та усунення перешкод у користуванні автомобілем.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 вересня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У жовтні 2018 року представник відповідача, через канцелярію суду, подала відзив на позовну заяву, згідно якого вважає заявлені вимоги необгрунтованими, безпідставними та одночасно подала зустрічний позов до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки і піклування Хащуватської сільської ради Гайворонського району, Кіровоградської області, яким просить:

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 ;

- припинити право загальної часткової власності на 1/6 частину в житловому будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , яка належить на праві загальної часткової власності ОСОБА_5 ;

-присудити на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за належну їй 1/6 частку житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , у розмірі 60 603 ,00 гривні;

-визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку належну ОСОБА_5 автомобілю марки FІАТ Тіро, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

-припинити право загальної часткової власності на 1/6 частину належного ОСОБА_5 автомобіля марки FІАТ Тіро, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; -присудити на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за 1/6 частину належного їй автомобіля марки FІАТ Тіро, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 у сумі 5 415 ,00 гривень.

Зустрічний позов обгрунтовує тим, що спірне домоволодіння є загальною частковою власністю сторін. Згідно свідоцтва про право власності на спадкове майно за заповітом від 5 червня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Яценко Я. В., зареєстрованого в реєстрі за № 791 ОСОБА_2 є дружиною, що пережила ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і їй, згідно заповіту спадкодавця, належить 5/6 частин житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Також, відповідно свідоцтва про право власності на спадкове майно за законом від 5 червня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Яценко Я. В., зареєстрованого в реєстрі за № 794, ОСОБА_5 є повнолітньою недієздатною донькою ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , і на підставі ст. 1241 ЦК України є спадкоємицею з обов`язковою часткою - 1/6 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що належить спадкодавцю, розташованого по АДРЕСА_1 .

Видача свідоцтв про право на спадщину зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційні номери об`єктів нерухомості 1572091835101 (5/6 частини), 1572091835101 (1/6 частини).

Крім того, згідно свідоцтва про право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом від 5 червня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Яценко Я. В., ОСОБА_2 належать також 5/ 6 частини транспортного засобу , автомобіля маркі FІАТ Тіро, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на спадкове майно за заповітом, зареєстрованим в реєстрі за № 793.

ОСОБА_5 згідно свідоцтва про право власності на спадщину за законом (обов`язкова частка) від 5 червня 2018 року належить 1/6 частина зазначеного транспортного засобу, що підтверджується свідоцтвом про право власності, зареєстрованого в реєстрі під № 795.

З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, а також з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що загальна площа спірного домоволодіння становить 36,26 кв. м., житлова площа 28,56 кв.м. Тобто, на частку ОСОБА_5 припадає 6,04 кв. м. загальної площі, у тому числі 4,76 кв. м житлової площі, а відповідно до державних будівельних норм України Будинки й спорудження. Житлові будинки Основні положення ДБН В. 2.2-15. Видання офіційне, - пунктом 2.24 встановлено, що площа загальна однокімнатної квартири повинна бути не менше 15 кв. м. Мінімальна площа спальні для однієї людини 10 кв. м. Мінімальна площа кухні 7 кв. м. . Отже вважає, що розділити спірне домоволодіння відповідно до частин 5/6 й 1/6 між сторонами в справі відповідно до державних будівельних норм, не можливо.

Ринкова вартість житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 на 10 жовтня 2018 року згідно оцінки фахівця становить 363 619 гривень, а вартість 1/6 частини домоволодіння 60 603, 00 гривні, яку з врахуванням норм ст.ст. 364, 365 ЦК України бажає сплатити позивачці за її частку у домоволодінні 1/6 частка є незначкою у порівнянні з часткою 5/6 , виділити їх неможливо в натурі , а таке припинення не завдасть важливої шкоди інтересам ОСОБА_5 , так як разом із припиненням вона отримає компенсацію.

Щодо автомобіля, то також його розділити в натурі неможливо , а недієздатна не може ним управляти за станом здоров"я, то також є необхідність припинити її право власності на 1/6 частину з виплатою грошової компенсації. Згідно висновку фахівця вартість автомобіля на 10.10.2018 року становить 32490 гривень, а компенсація вартості 1/6 частини 5415,00 гривень.

Вказує також на той факт, що ОСОБА_5 є інвалідом 1 групи, має потребу в постійному сторонньому догляді й нагляду. Жити одна вона по своєму психічному захворюванню й стану не може. Однак, з довідки ЖЕО № 4 міста Кропивницького вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрована в неприватизованій квартирі в„– в„– АДРЕСА_2 - з 2006 року разом з матір`ю - опікуном і братом. На даний час ОСОБА_5 проживає з матір`ю - опікуном у належному матері житловому будинку у АДРЕСА_4 , загальною площею 70,4 кв. м і жилою 43,8 кв. ( т.1, а.с. 42-46). Разом з цим, представник відповідача клопотала стягнути із позивача понесені судові витрати, в тому числі витрати на правничу допомогу ( т.1, а.с. 124-125, 239).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 листопада 2018 року , зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки і піклування Хащуватської сільської ради Гайворонського району, Кіровоградської області про визнання права власності , припинення, сплата грошової компенсаці об`єднано в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_4 , яка діє в інтересах недієздатної доньки ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки і піклування Хащуватської сільської ради Гайворонського району, Кіровоградської області про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом вселення та усунення перешкод у користуванні автомобілем.

Згідно ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 січня 2019 року, за клопотанням представника позивача, продовжено строк підготовчого провадження по цивільній справі .

15.05.2019 року судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті ( т.1, а.с. 220-221).

Згідно квитанції № 1 від 01 жовтня 2019 року та квитанції № 2 від 01 жовтня 2019 року ОСОБА_2 внесла на депозитний рахунок №37312037002505 Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області грошові кошти в розмірі- 5 415,00 грн. (п"ять тисяч чотириста п"ятнадцять гривень) та в розмірі- 60 603,00 грн. (шістдесят тисяч шістсот три гривні) ( т.2, а.с. 18) .

В судовому засіданні представник позивача-адвокат Завгородня В.В. вимоги первісного позову підтримала, просила їх задовольнити, пославшись на обставини, які викладені у позовній заяві, щодо вимог зустрічного позову заперечувала, у його задоволенні просила відмовити. Крім того, сторона позивача подала клопотання про зменшення суми судових витрат , які просить стягнути сторона відповідача ( т.2, а.с. 39-41 ).

В судовому засіданні відповідач, її представник-адвокат Созінова Г.І. вимоги первісного позову не визнала, зустрічний підтримала, просила задовольнити.

Третя особа , представник Органу опіки і піклування Хащуватської сільської ради Гайворонського району, Кіровоградської області на адресу суду направив заяву про проведення засідання у їх відсутності ( т.2 ,а.с. 35-36 ).

Свідок зі сторони позивача ОСОБА_7 в суді пояснила, що у травні 2018 року , у скільки годин не пам"ятає, вона проходила по вулиці Терешкової та стала свідком того, як біля спірного будинку стояли під хвірткою ОСОБА_4 , її син та донька . Вони стукали у двері , проте їм ніхто не відкривав .

Свідок ОСОБА_8 , який є рідним сином позивача та братом непрацездатної ОСОБА_5 в суді також пояснив, що вони були разом із матір"ю та сестрою у МРЕВ для переоформлення спірного автомобіля . В той же день там була і відповідачка ОСОБА_2 . Потім вони поїхали до будинку АДРЕСА_1, хотіли туди зайти, проте відповідач їм не відкрила.

Вислухавши виступи учасників справи, пояснення свідків, дослідивши матеріали та з`ясувавши дійсні обставини, всебічно, повно та об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку, виходячи із таких мотивів.

Відповідно до статті 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов`язковість рішень суду.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 10 ЦПК).

Згідно частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обовязків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За нормами ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку під номером АДРЕСА_1 , при цьому повнолітня непрацездатна недієздатна ОСОБА_5 є власником 1/6 частки цього житлового будинку відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченим Яценко Я.В., приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу 5 червня 2018 року за р. № 794 після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та 1/6 частки транспортного засобу, марки: FІАТ Тіро, 1989 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого 16.01.1999 року МРЕВ УДАІ м. Кіровограда , а відповідач ОСОБА_2 - 5/6 часток зазначеного житлового будинку на підставі свідоцтва про право власності на спадкове майно за заповітом від 5 червня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Яценко Я. В., зареєстрованого в реєстрі за № 791 , після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та 5/6 частки відповідно транспортного засобу. ( т.1, а.с. 6-8, 52-54).

Із свідоцтва про право власності на спадщину вбачається, що технічна характеристика житлового будинку: загальна площа:36,26 кв.м, житлова площа:28,56 кв.м., площа земельної ділянки -412,5 кв.м.( яка не приватизована).

Згідно рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 02.04.2018 року, ОСОБА_4 визнана опікуном недієздатної доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( т.1 , а.с. 9-10, 11).

Відповідно до ст.59 ЦПК України права, свободи та інтереси недієздатних фізичних осіб захищають у суді опікуни.

Згідно ст.58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно ч.1 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Частиною 1 статті 63 ЦК України визначено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.

Статтею 67 ЦК України визначено права та обов`язки опікуна, відповідно до якої опікун, зокрема, зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Згідно наявної інформації в матеріалах справи, зокрема наданої до позову копії паспорта ОСОБА_5 зареєстрована з 19.02.2008 року за адресою: АДРЕСА_2 ( т.1, а.с. 13, 57 ; т.2 а.с. 17).

Разом з цим з"ясовано, що фактично недієздатна донька та її опікун проживають за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно довідки, виданої головою квартального комітету №5 від 10.10.2018 року, ОСОБА_2 дійсно проживає без реєстрації з 2009 року за адресою: АДРЕСА_1 ( т.1 а.с. 59).

В матеріалах справи наявне звернення адвоката позивача до начальника Кропивницького відділу поліції ГУНП у Кіровоградській області щодо надання їй відомостей неправомірних дій ОСОБА_2 ( т.1, а.с.84) .

Разом з цим, сторона відповідача самостійно надала інформацію, на запит її адвоката щодо звернень ОСОБА_4 із заявою від 27.06.2018 року відносно ОСОБА_2 . За даним фактом була проведена перевірка згідно ЗУ"Про звернення громадян" та складено довідку №8605 , надано пояснення ( т.1, а.с. 126- 127).

Згідно пояснень відповідача ОСОБА_2 , які вона надавала начальнику Кропивницького відділу поліції ГУНП у Кіровоградській області щодо факту виклику поліції 27.06.2018 року по заяві ОСОБА_4 , то у даний період відповідачка була на роботі та про виклик поліції дізналася увечорі від сусідів. Саме у цей день вони були разом у період з 11 год. до 13 год. із ОСОБА_4 у сервісному центрі МВС України щодо переоформлення спадкового автомобіля . При цьому, позивач вчинила сварку, тому порозумінь щодо поділу спадкового майна вони не дійшли.

Згідно звіту про незалежну оцінку від 10.10.2018 року житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями наданої стороною відповідача ринкова вартість 1/6 його частини складає 60 603,00 грн.

В свою чергу, згідно звіту про незалежну оцінку від 11.10.2018 року автомобіля марки: FІАТ Тіро, 1989 року ринкова вартість 1/6 його частини складає 5415,00 грн.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 ЦК України).

На підставі частини другої статті 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з частиною п`ятою вказаної статті, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

З огляду на частину сьому зазначеної статті діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з вимогами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Права власника житлового будинку, квартири визначені статтями 317, 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у права власника можливе лише з підстав, передбачених законом. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Зазначена вище норма матеріального права передбачає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому, не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Як роз`яснено у п.33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 за №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача.

Так, посилаючись на неприязні стосунки, виникнення непорозумінь та суперечок з приводу користування спільним майном, а також неодноразові намагання потрапити до будинку, позивач , зокрема опікун 27.06.2018 року зверталася до начальника Кропивницького відділу поліції ГУНП у Кіровоградській області із заявою щодо неправомірних дій ОСОБА_2

За даним фактом співробітниками поліції була проведена перевірка у відповідності ЗУ "Про звернення громадян" та складена довідка ( т.1 а.с. 126, 128). Тобто, суд робить висновок, що ознак кримінального правопорушення чи адміністративного поліція не встановила. Неодноразове намагання потрапити до будинку та влаштування постійних перепон , яка зазначено у позові, не доведено.

До показів свідків зі сторони позивача , які ніби-то свідчили про той факт, що відповідач чинила перешкоди у користуванні будинком позивачу, вселення у нього, суд відноситься критично, так як вони конкретно не підтверджують дані факти , а тільки є їх припущеннями.

Згідно матеріалів справи, сторона відповідача зазначала, що не чинила позивачу перешкод у користуванні та розпорядженні її майном, не відкривала двері, так як коли вони приходили 27.06.2018 року її не було вдома, згідно довідки, яку надала, вона працювала. Крім того, сторона позивача ні усно, ні письмово не повідомляла про намагання вселитися до будинку, а також користуватися 1/6 частиною автомобіля.

У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено та не надано об`єктивних та переконливих доказів того, що відповідач чинить перешкоди у здійсненні права користування, розпорядження власністю, а саме 1/6 часткою житлового будинку та 1/6 транспортного засобу, не встановлено реальної небезпеки порушення права власності чи законного володіння зі сторони відповідачки, а отже підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_2 не чинити, ОСОБА_5 , перешкоди у користуванні власністю, а саме: 1/6 частиною житлового будинку під номером АДРЕСА_1 , шляхом вселення, ОСОБА_5 , у житловий будинок АДРЕСА_1 та передачі, ОСОБА_5 , ключів від хвіртки паркану та вхідних дверей будинку; - зобов`язання ОСОБА_2 не чинити, ОСОБА_5 , перешкоди у користуванні власністю, а саме: 1/6 частиною транспортного засобу, марки: FІАТ Тіро, 1989 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_3 , шляхом передачі ключів, відсутні.

В порядку ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до роз`яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

На думку суду позивачем не надано жодного належного доказу, який би підтверджував, якими саме незаконними діями відповідача їй спричинена моральна шкода, яка завдала моральних чи фізичних страждань, і в чому вони виражалися.

Отже , суд приходить до висновку про відмову повністю у задоволенні первісного позову.

Щодо вимог зустрічного позову , суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. У випадку задоволення зазначеного виду позову відповідач (особа, право якої припиняється) має право на отримання коштів,що внесені на рахунок суду, а у випадку відхилення позову -позивач має право на повернення внесених коштів у зв"язку з їз невикористанням.

Відповідно до частин першої-третьої статті 358 ЦК України учасники спільної часткової власності здійснюють свої права за їх згодою та можуть домовитись про порядок користування і володіння майном, що є їхньою спільною частковою власності. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Відповідно ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

В постанові Верховного Суду № 61-4860св18 від 30 травня 2018 року Верховний Суд дійшов висновку про те, що в силу положень статтей 21, 24, 41 Конституції України, статтей 319, 358, ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності. Така правова позиція міститься і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18).

Згідно ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

При цьому право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Відповідач посилається на той факт, що на частку ОСОБА_5 у житловому будинку припадає 6,04 кв.м. загальної площі, у тому числі 4,76 кв.м. житлової площі , що суперечить державним будівельним нормам, а отже розділити спірне домоволодіння не можливо.

Згідно наданого стороною відповідача висновку експерта №205 складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 18.02.2019 року , за заявою представника відповідача адвоката Созінової Г.І., технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва поділу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , згідно часток співвласників: ОСОБА_2 -5/6, ОСОБА_5 -1/6 та з відхиленням від часток співвласників, відсутня у зв"язку з неможливістю виділення співвласнику ОСОБА_5 з часткою 1/6 квартири , яка б відповідала вимогам нормативних документів у галузі будівництва , зокрема щодо мінімальної площі 30 ,0 кв.м. відповідно.

Твердження представника відповідача ОСОБА_3 про те, що спірний будинок є неподільним , як це визначила надана нею експертиза , суд оцінює критично, оскільки в даному випадку не існує спору про поділ будинку , подано позов про припинення права власності на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності, стягнення грошової компенсації та визнання права власності на частку квартири та автомобіля.

Разом з цим, наданий стороною позивача також висновок експерта №22/19 від 08.01.2020 року, в свою чергу пропонує варіанти розподілу спірного житлового будинку відповідно до часток співвласників, з можливістю влаштування прибудови, та /або з відхиленням від розміру часток.

З приводу посилань на наявність між сторонами неприязних відносин, суд зазначає, що непорозуміння, які виникають між сторонами під час здійснення права спільної часткової власності на майно , самі по собі не є достатньою підставою для висновку про неможливість спільного користування будинком та автомобілем.

За умовами ч.ч.1,2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Також суд враховує те, що при вчиненні будь -яких правочинів стосовно жилих приміщень недієздатної особи не припустимо вчинення опікуном правочину, який призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав, зменшення або обмеження прав та інтересів підопічної. При цьому, недієздатна особа повинна бути забезпеченою житловою площею у відповідності до норм законодавства.

Сторона позивача не погодилася на відповідну компенсацію, а за запропоновані кошти не можливо придбати житло, а інших коштів для придбання житла не має, вважала, що припинення права на частку у будинку та автомобілі завдасть істотної шкоди інтересам недієздатної.

Крім того, недієздатність ОСОБА_5 та невеликий розмір компенсаційної вартості її частки у спірному майні практично виключає можливість придбання нею іншого житла, що може призвести до звуження обсягу існуючих майнових прав, зменшення або обмеження прав та інтересів підопічної.

З матеріалів справи з"ясовано, що недієздатна зареєстрована з 19.02.2008 року за адресою: АДРЕСА_2 , разом з нею також зареєстровані мати -опікун ОСОБА_4 та брат ОСОБА_8 . Фактично недієздатна та її опікун проживають за адресою: АДРЕСА_4 , що погіршує соціальне благополуччя недієздатної.

Наявність у ОСОБА_5 іншого місця проживання, зокрема разом із опікуном, не можуть свідчити про відсутність завдання істотної шкоди її інтересам у випадку припиненням її права власності на частку у майні з огляду на те, що іншого житла, яке належить ОСОБА_5 на праві приватної власності, остання не має. Отже, при таких обставинах, суд дійшов висновку про те, що припинення права власності на 1/6 частку будинку та транспортного засобу завдасть істотної шкоди її інтересам як співвласника,а відтак і вимоги за зустрічним позовом є безпідставними та необгрунтованими, у їх задоволенні слід відмовити. Відповідно викладені позиції у рішеннях Європейського суду з прав людини стосовно дотримання статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право кожного на повагу до свого житла, зокрема у справі Андрій Руденко проти України .

При цьому, повернути ОСОБА_2 з депозитного рахунку №37312037002505 Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області грошові кошти в розмірі- 5 415,00 грн. (п"ять тисяч чотириста п"ятнадцять гривень) та в розмірі- 60 603,00 грн. (шістдесят тисяч шістсот три гривні) , що внесені згідно квитанції № 1 від 01 жовтня 2019 року та квитанції № 2 від 01 жовтня 2019 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, при відмові у задоволенні позовних вимог, як первісного позову так і зустрічного, покладаються на сторони.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133,137,141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні вимог за позовом ОСОБА_4 , яка діє як опікун в інтересах недієздатної доньки ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки і піклування Хащуватської сільської ради Гайворонського району, Кіровоградської області про зобов`язання ОСОБА_2 не чинити, ОСОБА_5 , перешкоди у користуванні власністю, а саме: 1/6 частиною житлового будинку під номером АДРЕСА_1 , шляхом вселення, ОСОБА_5 , у житловий будинок АДРЕСА_1 та передачі, ОСОБА_5 , ключів від хвіртки паркану та вхідних дверей будинку;

- зобов`язання ОСОБА_2 не чинити, ОСОБА_5 , перешкоди у користуванні власністю, а саме: 1/6 частиною транспортного засобу, марки: FІАТ Тіро, 1989 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_3 , зареєстрованого 16.01.1999 року МРЕВ УДАІ м. Кіровоград , шляхом передачі ключів від транспортного засобу, марки: FІАТ Тіро, 1989 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_3 ;

- стягнення з відповідача на користь ОСОБА_5 - 100 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; стягнення судових витрат

та вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , яка діє як опікун в інтересах недієздатної доньки ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки і піклування Хащуватської сільської ради Гайворонського району, Кіровоградської області про визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/6 частину домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 ;

-припинення права загальної часткової власності на 1/6 частину в житловому будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , яка належить на праві загальної часткової власності ОСОБА_5 ;

-присудження на користь ОСОБА_5 грошової компенсації за належну їй 1/6 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі -60 603,00 гривень;

- визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/6 частку належну ОСОБА_5 автотранспортного засобу - автомобіля марки FІАТ Тіро, 1989 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_3 ;

-припинення права загальної часткової власності на 1/6 частину належного ОСОБА_5 автотранспортного засобу - автомобіля марки FІАТ Тіро, 1989 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_5 ;

-присудження на користь ОСОБА_5 грошової компенсації за 1/6 частину належного їй автомобіля марки FІАТ Тіро, 1989 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_3 у сумі- 5 415,00 гривень, судових витрат - відмовити повністю.

Повернути ОСОБА_2 з депозитного рахунку №37312037002505 Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області грошові кошти в розмірі- 5 415,00 грн. (п"ять тисяч чотириста п"ятнадцять гривень) та в розмірі- 60 603,00 грн. (шістдесят тисяч шістсот три гривні) , що внесені згідно квитанції № 1 від 01 жовтня 2019 року та квитанції № 2 від 01 жовтня 2019 року .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_4 в інтересах недієздатної доньки ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків- НОМЕР_7 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки і піклування Хащуватської сільської ради Гайворонського району, Кіровоградської області, місцезнаходження: вул. Леніна, 54, с. Хащувате, Гайворонський район, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ 04366620.

Повне судове рішення складено 24.01.2020 року

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда