Ухвала

від 27.01.2020 по справі 569/18575/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/18575/19

1-кс/569/527/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні залі суду клопотання слідчого СВ Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018180180000698 від 06.06.2019, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Рівненського ВП ГУГП в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним клопотанням, погодженим прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 .

Своє клопотання обґрунтовує тим, що до Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області надійшли зверненням мешканців міста Рівного щодо вчинення службовими особами «ОК ЖБК Мала Швейцарія-2» шахрайських дій.

Так, встановлено, що службові особи обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Мала Швейцарія-2», під приводом продажу котеджів в котеджному містечку, будівництво якого повинно було відбутися в с. Городок Рівненського району Рівненської області, шахрайським шляхом, заволоділи грошовими коштами громадян.

Таким чином у даному випадку, керівники, засновники ОК «ЖБК Мала Швейцарія-2» а також інші пов`язані особи, шляхом зловживання довірою, під приводом виконання умов договору щодо пайової участі у здійсненні будівництва житла та обов`язкових умов щодо сплати пайових внесків, заволоділи грошовими коштами пайовиків.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 26 грудня 2016 року між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-Будівельний кооператив Мала Швейцарія-2» в особі голови кооперативу та асоційованим членом кооперативу ОСОБА_5 , було укладено договори пайової участі в будівництві котеджного містечка.

За умовами даних договорів ОСОБА_6 вступає, а Кооператив приймає Пайовика в асоційовані члени Кооперативу та пайову участь по будівництву котеджного містечка «Мала Швейцарія-2» і реалізації статутної мети і завдань Кооперативу з метою отримання у власність котеджу у с. Городок, Рівненського району, Рівненської області.

Згідно п. 1.2. Договорів, Кооператив зобов`язувався організувати і забезпечити будівництво Об`єкту та здачу його в експлуатацію, передати пайовику у власність, Квартиру, обумовлену цим Договором, за умови повної (в розмірі 100 відсотків) сплати ОСОБА_6 пайового внеску.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що загальний розмір пайового внеску визначається Кооперативом.

Згідно п.3.4. Договору, Кооператив зобов`язаний організувати і забезпечити будівництво Об`єкту та здачу його в експлуатацію у термін зазначений в договорі, за умови належного виконання Пайовиком своїх зобов`язань щодо здійснення пайового внеску.

Наказом №203 від 30 листопада 2017 року Городоцької сільської ради Рівненського Району Рівненської області відповідно до заяви ОСОБА_7 , яка надійшла на розгляд, керуючись ст. 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет Городоцької сільської ради, присвоїв об`єктам нерухомого майна, земельним ділянкам, гр. ОСОБА_7 , які належать її відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наступні поштові адреси.

- земельна ділянка з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0506

АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0502

АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0500

АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0498

АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0496

АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0298

АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0296

АДРЕСА_1 .

Однак документів, які підтверджували б законність набуття ОСОБА_7 вище перерахованих житлових приміщень слідством не здобуто.

Також в ході допиту потерпілих осіб встановлено, що вище перераховані житлові приміщення збудовані на земельній ділянці де повинно було відбутись будівництво котеджного містечка «Мала Швейцарія-2». Та будівництво вище перерахованих житлових приміщень було розпочате службовими особами Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив Мала Швейцарія-2».

Також до Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області надійшли письмові заяви потерпілих від дій службових осіб Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив Мала Швейцарія-2», в яких останні просять накласти арешт на вище перераховані житлові приміщення.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності належать ОСОБА_7 .

Враховуючи викладене, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, враховуючи сукупність наявних підстав вважати, що зазначені речі відповідають критеріям, встановленим ст.98 КПК України, необхідно накласти на них арешт.

З урахуванням заяви слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Згідно ч. 2ст. 172 КПК Україниз метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.

В судовомузасіданні встановлено,що РівненськимВП ГУНПв Рівненській областіпроводиться досудоверозслідування укримінальному провадженні№12018180180000698від 06.06.2019,за ознакамикримінального правопорушенняпередбаченого ч.3ст.190КК України.

Вказані житлові приміщення розташовані на земельних ділянках в с. Городок Рівненського району земельні ділянки постановою слідчого від 24.12.2019 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Вилучене майно відповідає критеріям, викладеним ст. 98 КПК України, зокрема, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також під час розслідування можуть виникнути підстави для призначення судових експертиз та проведення слідчих (розшукових) дій з використанням вказаного майна.

Повернення житлових приміщень, власнику може позбавить орган досудового розслідування можливості повно, всебічно та неупереджено провести досудове розслідування, що у свою чергу перешкодить встановити істину у кримінальному провадженні.

Керуючись положеннями ч.2ст.172КПК України, слідчийсуддя вважає за необхідне розглянути дане клопотання без повідомлення інших осіб з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Згідно вимог ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням пор арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

При цьому тільки у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючий, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання, про накладення арешту на майно, перелік якого наведено у клопотанні слідчого, з метою збереження речових доказів, так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що було об`єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на житлові приміщення а саме: котеджі з наступними поштовими адресами:

- земельна ділянка з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0506

АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0502

АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0500

АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0498

АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0496

АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0298

АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0296

АДРЕСА_1 , які згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності належать ОСОБА_7 , та позбавити будь-кого можливості розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном та використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Заборонити при цьому здійснювати уповноваженими на це особами щодо вище зазначених житлових приміщень будь-які реєстраційні дії.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1