Рішення

від 17.01.2020 по справі 1.380.2019.004975

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004975

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючої-судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Тронка О.В.,

за участю представників:

позивача Цепко І.С.

відповідача Квасниці Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ ЛІФТ до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю СІТІ ЛІФТ (місцезнаходження: вул.Скрипника, 25/87, м.Львів, 79049; код ЄДРПОУ: 40120773) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003, код ЄДРПОУ 39462700), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області форми «С» №0007951403 від 30.05.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нараховану пеню у розмірі 155 864,22 грн, за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, є необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що пеня нарахована неправомірно на підставі Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (із змінами та доповненням), який на момент перевірки та складання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення втратив чинність. Окрім того, вказує на те, що висновки, наведені в акті перевірки, суперечать даним первинних документів та фактично здійсненим позивачем господарських операцій, оскільки між позивачем та фірмою-нерезидентом не укладався контракт від 01.09.2017 року №1, на підставі якого було складено акт. Просить позовні вимоги задовольнити, а податкове повідомлення-рішення скасувати.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ СІТІ ЛІФТ з питань дотримання вимог Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (із змінами та доповненням) та Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII Про валюту і валютні операції по контракту від 01.09.2017 №1, відповідно до інформації уповноваженого банку АТ КБ ПриватБанк від 04.10.2018 №Г-31.0.0.0/1-24242, від 05.02.2019 №Г-31.0.0.0/1-2662 про порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, за результатами якої складено акт від 02.05.2019 № 661/143/40120773. Проведеною перевіркою встановлено, порушення позивачем ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (далі - Закон №185) та п. З ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII Про валюту і валютні операції по контракту від 01.09.2017 №1, укладеному з фірмою - S.A. (Греція), а саме: несвоєчасне повернення попередньо здійсненої оплати та повернення імпортного товару. Зазначає, що згідно вказаного контракту було перераховано валютні кошти на загальну суму 47 000,00 євро, що засвідчено платіжним документом від 06.03.2018 року та 17.07.2018 року. Вказує, що, оскільки нерезидентом здійснено поставку товару лише на суму 27 935,00 евро, що засвідчено митною декларацією від 06.08.2018 №UA209180/2018/046814, у позивача станом на 03.09.2018 року виникла протермінована заборгованость у сумі 2 065,00 євро. Також зазначає, що нерезидентом здійснено повернення попередньої оплати в сумі 2065,00 євро з порушенням законодавчо встановленого строку на 1 день. Крім того зазначає, що товар на суму 17 000,00 євро отримано не було, у зв`язку з чим станом на 14.01.2019 у резидента виникла протермінована дебіторська заборгованість, яка станом на 17.04.2019 погашена не була. Кількість днів прострочки становила 94 дні. Окрім того, не погоджується з твердженням позивача про те, що пеня нарахована неправомірно на підставі закону, що втратив чинність, оскільки вважає, що, якщо граничні строки розрахунків за операціями товарів, встановлені Законом №185, було порушено до дати введення в дію Закону України Про валюту і валютні операції , то застосовуються строки й відповідальність, визначені Законом України від 23.09.1994 №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (із змінами та доповненням). Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді від 23.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 23.12.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ СІТІ ЛІФТ з питань дотримання вимог Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (із змінами та доповненням) та Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII Про валюту і валютні операції по контракту від 01.09.2017 №1, відповідно до інформації уповноваженого банку АТ КБ ПриватБанк від 04.10.2018 №Г-31.0.0.0/1-24242, від 05.02.2019 №Г-31.0.0.0/1-2662 про порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, за результатами якої складено акт від 02.05.2019 № 661/143/40120773.

Проведеною перевіркою встановлено, порушення позивачем ст. 2 Закону України 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та п. З ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII Про валюту і валютні рації по контракту від 01.09.2017 №1, укладеному з фірмою - нерезидентом Doppler S.A. (Греція), а саме: несвоєчасне повернення попередньо здійсненої оплати та отримання імпортного товару.

На підставі зазначеного акту від 02.05.2019 № 661/143/40120773 було складено та відправлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення форми С №0007951403 від 30.05.2019, яким застосовані штрафні санкції на суму 155 864,22 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Позивач, не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робите те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 №185/94-ВР (в редакції станом на момент спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Виходячи з положень п. 191.1 ст. 191 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті (пп. 191.1.4) та забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках, сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп. 191.1.34).

Вказана норма відповідає приписам частини 5 статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , відповідно до якої органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Згідно статті 4 вказаного Закону порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо резидент звертається до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов`язань за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, зазначені строки призупиняються та пеня в період такого призупинення не стягується. У разі якщо невиконання грошового зобов`язання нерезидентом не підлягає врегулюванню

Експортно-кредитним агентством відповідно до законодавства, перебіг зазначених строків поновлюється і пеня нараховується на загальних підставах (у тому числі пеня за період призупинення).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Судом з матеріалів справи встановлено, що між позивачем та нерезидентом Doppler S.A. Lifts Manufacturing and Trading Polykastro, Industrial park 61200, Greece, в особі директора Stavros Stavropuls укладено контракт від 02.03.2018 №1 про придбання запасних частин до електричних вантажно-пасажирських ліфтів з автоматичними телескопічними дверима.

Згідно банківської виписки від 06.03.2018 року та 17.07.2018 на виконання умов контракту ТзОВ СІТІ ЛІФТ здійснило оплату за товар на загальну суму 47 000,00 євро.

Відповідно до статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 №185/94-ВР (в редакції станом на момент спірних правовідносин) граничний строк отримання товару 02.09.2018 року та 13.01.2019 року включно.

Згідно з інформацією, що міститься в повідомленнях уповноваженого банку АТ КБ ПриватБанк від 04.10.2018 №Г-31.0.0.0/1-24242 та 05.02.2019 №Г-31.0.0.0/1-2662, встановлено порушення ТзОВ СІТІ ЛІФТ валютного законодавства.

Як зазначено в акті перевірки, нерезидентом здійснено поставку товару лише на суму 27 935,00 евро, що засвідчено митною декларацією від 06.08.2018 №UA209180/2018/046814, що призвело до виникнення у позивача станом на 03.09.2018 протермінованої дебіторської заборгованості у сумі 2 065,00 євро.

Згідно платіжного документу від 03.09.2018 року нерезидентом здійснено повернення попередньої оплати в сумі 2065,00 євро у зв`язку з неможливістю виконання умов контракту у повному обсязі, однак, з порушенням законодавчо встановленого строку на один день.

Окрім цього встановлено, що товар на суму 17 000,00 євро отримано не було, у зв`язку з чим станом на 14.01.2019 року у резидента виникла протермінована дебіторська заборгованість, яка станом на 17.04.2019 року погашена не була, а кількість днів прострочки становила 94 дні.

На підставі акту перевірки, Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2019 року №0007951403 про застосування 155 864, 22 грн. штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином суд погоджується з твердженням відповідача, що товар за контрактом від 02.03.2018 року №1 отримано з порушенням граничних термінів розрахунків, встановлених Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 року (зі змінами і доповненнями).

Щодо зауважень позивача про те, що вищевказаний Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 №185/94-ВР втратив чинність 07.02.2019, слід зазначити наступне.

Статтею 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII Про валюту і валютні операції (далі - Закон №2473), який введено в дію 07.02.2019, передбачено, що Національний банк України (далі - НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів.

Відповідно до п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення), затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, зі змінами й доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з п. 2 постанови Правління НБУ від 02.01.2019 №7 Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в п. 21 розд. II Положення, поширюються на незавершені операції резидента з експорту й імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 року не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків).

З вказаного випливає, що якщо граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлені Законом №185, було порушено до дати введення в дію Закону України Про валюту і валютні операції , то застосовуються строки й відповідальність, визначені Законом №185.

Встановлені судом вищенаведені фактичні обставини справи свідчать про те, що ТзОВ СІТІ ЛІФТ порушено вимоги статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 №185/94-ВР (в редакції станом на момент спірних правовідносин) по контракту від 02.03.2018 року №1, укладеному з нерезидентом Doppler S.A. Lifts Manufacturing and Trading Polykastro, Industrial park 61200, Greece.

Підсумовуючи усе вищенаведене, суд погоджується з висновками відповідача щодо порушення позивачем термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Позивач жодних обґрунтованих аргументів на спростування вказаних висновків податкового органу суду не навів. Доказів протиправності оскаржуваного рішення та підстав для його скасування суду не повідомив.

У зв`язку з наведеним та враховуючи закріплене у статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" право органів доходів і зборів за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, суд вважає правомірним нарахування ТзОВ СІТІ ЛІФТ пені за порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Таким чином, податкове повідомлення - рішення №№0007951403 від 30.05.2019 року, прийняте ГУ ДФС у Львівській області на підставі Акта перевірки №661/143/40120773 від 02.05.2019 року суд вважає правомірним.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено 27 січня 2020 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна