Рішення

від 27.01.2020 по справі 640/19219/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2020 року м. Київ № 640/19219/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Клаббуд до Державної архітектурно-будівельної інспекції України третя особа:Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Клаббуд (далі - позивач, ТОВ Клаббуд звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач, Держархбуданспекція) третя особа: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) (надалі - третя особа, Департамент містобудування та архітектури) про визнання протиправним та скасування рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Держархбуданспекції у місті Києві Іваніцького С.І. від 13.10.2017 року Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у АДРЕСА_1 №1368/16/12-3/009-16 від 07.11.2016 року .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає про відсутність будь-яких підтверджень того, що видавалися і складалися відносно позивача у відповідності до положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Порядку здійснення державного будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №698 документи, на підставі яких було прийнято рішення Держархбуданспекції про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за №1368/16/12-3/009-16 від 07.11.2016 року. Більш того, суб`єкта нагляду не було притягнуто до відповідальності відповідна до Закону, а відтак і не було встановлено факту правопорушення, зокрема видача містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Позивач вказує, що відповідно Договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіції) від 11.04.2016 року земельна ділянка віднесена за основним цільовим призначенням до категорії земель житлової та громадської забудови. Також, згідно з Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.08.2017 року, цільове призначення вказаних земельних ділянок: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд , що також спростовує висновок про невідповідність намірам забудови цільового призначення земельної ділянки на момент видачі містобудівних умов на обмежень.

Крім того, позивач вказує на те, що відповідно до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, який затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №37U/18U4, будівництво багатоквартирного житлового будинку, господарських будівель та споруд, проводиться на території житлово-громадської забудови, що ніяким чином не порушує функціональне призначення встановлене Генеральним планом м. Києва.

Також, вважав за доцільне наголосити, що оскаржуване рішення було прийнято за наявності діючої декларації про початок виконання будівельних робіт від 04.01.2017 року, зареєстрованої Департаментом з питань державного архітектурно-будівельною контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) за №KB 083170042079 та застосувати просив вимоги статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини . За умови існування декларації про початок виконання будівельних робіт від 04.01.2017 року, зареєстрованої Департаментом з питань державного архітектурно-будівельною контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) за №КВ 083170042079, за адресою: АДРЕСА_1, яка на час розгляду справи судом або в іншому порядку не скасована, то прийняте відповідачем рішення про скасування дії Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки прийнято у неналежний та непослідовний спосіб, тому є протиправним.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечив і просив відмовити у його задоволенні. При цьому представник відповідача вказує на положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , які наділяють відповідача повноваженнями скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідач вказує, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснено у присутності директора Департаменту містобудування та архітектури та першого заступника директора цього ж Департаменту і під час здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду та встановлення фактів порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності зазначені посадові особи не висловили жодних зауважень щодо порядку проведення перевірки та встановлених фактів порушень, хоча мали на це право, час, змогу підготувати та надати відповідні пояснення щодо встановлених порушень під час проведення державного архітектурно-будівельного нагляду. Так, чинною містобудівною документацією на місцевому рівні є Генеральний план міста Києва і відповідно до нього функціональне призначення - територія зелених насаджень загального користування. Наміри забудови земельної ділянки у АДРЕСА_1 не відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні, та не відповідають цільовому призначенню земельних ділянок, встановленого відповідно до законодавства. На підставі виявлених обставин Держархбудінспекція дійшла висновку, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 07.11.2016 року №1368/16/12-3/009-16 не відповідають містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам, а тому, в силу вимог частини восьмої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження забудови ділянки від 07.11.2016 року №1368/16/12-3/009-16 на об`єкт будівництва: Будівництво багатоквартирного житлового будинку, господарських будівель і споруд , підлягають скасуванню. Оскаржуване рішення, на переконання відповідача, прийнято на підставі та в межах норм, що передбачається Порядком №698 та Законом України Про регулювання містобудівної діяльності . Держархбудінспекція вважає, що будівництво багатоквартирного житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 призводить до порушення земельного законодавства в частині цільового використання земельної ділянки, оскільки цільове призначення земельних ділянок - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не передбачає можливості будівництва на цих ділянках багатоквартирного житлового будинку. Крім наведеного відповідач стверджує про відсутність у позивача права на оскарження рішення Держархбудінспекції, оскільки дане рішення не стосується безпосередньо позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року позовна заява залишена без руху і встановлено термін для виправлення позивачем виявлених судом недоліків.

Після надходження від позивача документів 07.02.2019 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

13.05.2019 року судом постановлена ухвала про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

При цьому, за наслідками розгляду документів доданих до позовної заяви, суд своєю ухвалою від 03.10.2019 року призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно даною ухвалою від позивача витребувані додаткові докази у справі.

У судовому засіданні 28.10.2019 року від представника відповідача витребувані додаткові документи у справі на підтвердження правомірності прийнятого відповідачем рішення.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, що слугувало підставою для відкладення розгляду справи.

20.11.2019 на вимогу суду позивачем надані для приєднання до матеріалів справи витребувані судом документи.

В призначене на 27.11.2019 року судове засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив, витребуваних судом документів не надіслав, що слугувало підставою для постановлення судом ухвали від 03.12.2019 року про повторне витребування від відповідача доказів. Дана ухвала суду, якою відповідача також повідомлено про дату наступного судового засідання, разом із судовою повісткою отримана відповідачем за довіреністю 06.12.2019 року.

Однак, ні у визначений судом термін, ні на дату проведення судового засідання, ні на час постановлення рішення у даній справі, відповідач витребувані судом документи не надав, причини невиконання вимог суду не повідомив, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

На підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.

Ознайомившись з письмовими позиціями учасників справи та дослідивши наявні у справі докази судом встановлено наступне.

Відповідно до наказів Держархбудінспекції від 23.06.2017 року №1000 Про затвердження плану перевірок уповноважених органів містобудування та архітектури на ІІІ квартал 2017 року , від 29.09.2017 року №1530, та на підставі направлень на проведення планової перевірки від 21.08.2017 року № б/н і від 02.10.2017 року № б/н, посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві було проведено планову перевірку Департаменту архітектури, містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за період діяльності ІV квартал 2016 року, І-ІІ квартали 2017 року, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.10.2017 року (далі - Акт перевірки) (а.с.69-85).

Актом перевірки, між іншим, зафіксовано висновки інспектора про наступне: процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст врегульовано Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109 (далі - Порядок №109). Департаментом допускається надання містобудівних умов та обмежень у випадках невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням чинної містобудівної документації міста Києва. Так, ТОВ Клаббуд звернулося до Департаменту із заявою від 24.10.2016 року щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у АДРЕСА_1. Зазначена заява зареєстрована Департаментом 28.10.2016 року за №11634/0/7-1-16. До заяви додані матеріали, що передбачені пунктом 2.2 розділу ІІ Порядку №109. За результатом розгляду вказаних документів, Департаментом було надано землевласникам - гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 та суперфіцарію ТОВ Клаббуд містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки у АДРЕСА_1 №1368/16/12-3/009-16 від 07.11.2016 року. Відповідно до намірів забудови планується будівництво багатоквартирного житлового будинку господарських будівель та споруд. Земельні ділянки загальною площею - 0,3 га мають цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804, функціональне призначення земельних ділянок - територія зелених насаджень загального користування. Наміри забудови земельної ділянки у АДРЕСА_1 не відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні, та не відповідають цільовому призначенню земельних ділянок, встановленому відповідно до законодавства. Таким чином, Департаментом під час надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у АДРЕСА_1 №1368/16/12-3/009-16 від 07.11.2016 року порушено пункт 2.4 Порядку №109, абзац 2 частини другої статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (а.с.77-78).

За наслідками проведеної перевірки, 13.10.2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Держархбудінсекції у м. Києві Іваніцьким С.І. прийнято рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у АДРЕСА_1 №1368/16/12-3/009-16 від 07.11.2016 року (а.с.86).

Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ Клаббуд звернулось до суду із даним позовом.

Оцінюючи повідомлені учасниками справи обставини та наявні в матеріалах справи докази, суд, при вирішенні питання щодо відповідності оскаржуваного рішення вимогам законодавства, виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №698 від 19.08.2015 року (в редакції станом на час призначення і проведення перевірки, надалі - Порядок №698).

Відповідно до пункту 2 Порядку №698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Пункт 4 Порядку №698 передбачає, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду зокрема перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

Згідно з пунктом 5 Порядку №698 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення;

5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об`єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Відповідно до пункту 23 Порядку №698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Пункт 29 Порядку №698 встановлює, що у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном.

Як вбачається з матеріалів справи, замовниками об`єкта будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 є: ТОВ Клаббуд (суперфіціарій) та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (землевласники).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Частина п`ята статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначає, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції на час надання містобудівних умов 07.11.2016) основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Згідно з положеннями частин другої та третьої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (у цій же редакції) фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Відповідно до частин четвертої-сьомої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Як вбачається з матеріалів справи, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на замовлення землевласників: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та суперфіціарія ТОВ Клаббуд надав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 17.11.2016 року №1368/16/12-3/009-16.

Відповідач зазначає, що Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надано вказані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки при невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено абзац другий пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 та абзацу 2 частини другої статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме: функціональне призначення земельних ділянок - територія належить до зелених насаджень загального користування відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради №370/1804 від 28.03.2002 року.

Відповідно до пункту 2.2 Порядку надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 (далі - Порядок №109; тут і далі - у редакції на час надання містобудівних умов та обмежень), для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

Як зазначається в акті перевірки від 13.10.2017 року, до заяви ТОВ Клаббуд від 24.10.2016 року додані матеріали, що передбачені пунктом 2.2 розділу ІІ Порядку №109.

Абзац другий пункт 2.4 вказаного Порядку №109 передбачає, що підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Таким чином, у разі надання необхідних документів замовником, підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

За змістом пункту 3.3 Порядку №109, розділ Загальні дані текстової частини містобудівних умов та обмежень містить: а) назву об`єкта будівництва; б) інформацію про замовника; в) наміри забудови ; г) адресу будівництва або місце розташування об`єкта; ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки ; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки ; з) основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва.

Як вбачається зі змісту містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 17.11.2016 року №1368/16/12-3/009-16, наміри забудови визначені як будівництво багатоквартирного житлового будинку, господарських будівель та споруд, враховуючи надане землевласниками розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 13.02.07 №195 Про надання дозволу на будівництво багатоквартирних житлових будинків, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Цільове призначення земельної ділянки, відповідно до спірних містобудівних умов та обмежень - земельні ділянки для будівництва житлових будинків, господарських будівель та споруд, а функціональне призначення - відповідно до Генерального плану міста Києва планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 .

Інформація, наведена у містобудівних умовах щодо цільового призначення земельних ділянок підтверджується і наявними в матеріалах справи Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:62:142:0059, 8000000000:62:142:0060 і 8000000000:62:142:0061.

Крім того, судом враховуються положення статті 13 Закону України Про основи містобудування від 16.11.1992 року № 2780-XII, яка (у редакції, що діяла у 2007 році) відносила до компетенції місцевих державних адміністрацій в сфері містобудування прийняття рішень щодо:

- реалізації державної політики у сфері містобудування на

відповідній території;

- планування територій на відповідному рівні;

- підготовки пропозицій до програм соціально-економічного розвитку відповідної території;

- формування спеціально уповноважених органів з питань містобудування та архітектури, керівництво їх діяльністю;

- інформування населення про плани розміщення найважливіших містобудівних, промислових, енергетичних і транспортних комплексів;

- забезпечення охорони культурної спадщини;

- моніторингу забудови та іншого використання територій.

Так, 13.02.2007 року Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією видано розпорядження за №195 Про надання дозволу на будівництво багатоквартирних житлових будинків, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 (а.с.139), яким, згідно рішення Київської міської ради X сесії IV скликання №11/2587 від 27.01.2005 року Про правила забудови м. Києва , відповідно до статті 13 Закону України Про основи містобудування , рішення Київради №370/1804 від 28.03.2002 року Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року , розпорядження Київської міської державної адміністрації №999 від 23.06.1999 року Про заходи щодо запобігання порушенням містобудівного законодавства та вдосконалення і порядку проектування та експлуатації житлового фонду на територіях садибної забудови міста Києва : дозволено гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі Державних актів про право власності на земельні ділянки №08-7-01565 від 16.01.2007 року, №08-7-01566 від 16.01.2007 року, №08-7-01563 від 16.01.2007 року, №08-7-01568 від 16.01.2007 року, №08-7-01567 від 16.01.2007 року, №08-7-01564 від 16.01.2007 року: будівництво багатоквартирних житлових будинків, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , за умови виконання пункут 2 цього розпорядження.

Пунктом 2 даного розпорядження зобов`язано гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в установленому порядку: отримати архітектурно-планувальне завдання; виконати технічні умови експлуатаційних органів на приєднання об`єкту до інженерних мереж міста; розробити та погодити проектно-кошторисну документацію; оформити дозвіл на проведення будівельних робіт в Управлінні Держархбудконтролю м. Києва та отримати в Головному управлінні контролю за благоустроєм ордер на виконання робіт.

Дане розпорядження, видане районною державною адміністрацією в межах наданих їй законодавцем повноважень, вказує на те, що дозвіл на будівництво багатоквартирних житлових будинків, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 виданий у відповідності із рішеннями Київської міської ради №11/2587 від 27.01.2005 року Про правила забудови м. Києва та №370/1804 від 28.03.2002 року Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року , що були чинними на день видання відповідного розпорядження.

За змістом текстової частини рішення Київської міської ради №370/1804 від 28.03.2002 року, Генеральний план розвитку Києва є основним містобудівним документом, який визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста.

При цьому, будь-яких доказів, які б свідчили про скасування даного розпорядження у законодавчо-визначеному порядку або невиконання власниками земельних ділянок умов, за яких надається дозвіл на будівництво багатоквартирних житлових будинків, господарських будівель та споруд за спірною адресою відповідачем суду не надано, як і доказів внесення уповноваженим органом змін до Генерального плану міста Києва, які б перешкоджали у реалізації замовників будівництва наміру на здійснення відповідної забудови.

Також не надано відповідачем і доказів, незважаючи на неодноразові вимоги суду, щодо віднесення рішенням Київської міської ради №370/1804 від 28.03.2002 року Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року спірних земельних ділянок за своїм функціональним призначенням до земельних ділянок - територія зелених насаджень загального користування.

Отже, у спірних правовідносинах відповідачем не доведено з посиланням на належні, допустимі і достатні докази, що ТОВ Клаббуд не надано усіх необхідних документів для отримання містобудівних умов та обмежень, а також не підтверджена невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.10.2017 в частині щодо порушення Департаментом вимог пункту 2.4 Порядку №109, абзацу 2 частини другої статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності під час надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у АДРЕСА_1 №1368/16/12-3/009-16 від 07.11.2016 року, - є необґрунтованими та не підтверджуються доказами.

Так, згідно із визначенням, наведеним в частині першій статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України).

Достовірними, в силу частини першої статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини першої статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду даної справи відповідач всупереч вимог наведених процесуальних норм права не подав суду жодних належних документальних доказів на підтвердження обставин, що слугували підставою для висновку про невідповідність містобудівних умов і обмежень вимогам законодавства.

Містобудівні умови та обмеження за своєю правовою природою є складовою частиною вихідних даних для проектування та будівництва об`єктів, які визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва у відповідності до вимог, встановлених законодавством та містобудівною документацією, тобто, гранично допустимі (дозволені) вимоги до майбутнього проекту, та є чинними до завершення будівництва об`єкта.

Оскільки містобудівні умови та обмеження мають на меті закріплення вимог до конкретного об`єкта будівництва (мають констатуючий характер), фактично вони вичерпують свою дію одночасно з їх прийняттям.

Суд звертає увагу, що містобудівні умови та обмеження не є рішенням Департаменту архітектури та містобудування в контексті Порядку, яке може бути скасоване чи зупинене за результатами перевірки у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та частини першої статті 71 адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частини другої статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність свого рішення.

При цьому доводи відповідача про те, що спірне рішення не стосується прав позивача, оскільки видане відносно об`єкта нагляду про скасування його рішення, визнаються судом безпідставними та такими, що не ґрунтуються на дійсних обставинах.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності рішення, невідповідність якого вимогам законодавства встановлена під час розгляду справи. З огляду на зазначене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктом владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Клаббуд задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Держархбуданспекції у місті Києві Іваніцького С.І. від 13.10.2017 року Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у АДРЕСА_1 №1368/16/12-3/009-16 від 07.11.2016 року .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Клаббуд (ЄДРПОУ - 40371821, адреса: 02097, м. Київ, вул. Лісківська, б.23, оф.235) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, телефон: 380442916904).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська