Рішення

від 27.01.2020 по справі 826/7646/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2020 року м. Київ № 826/7646/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Віктор-ВВВ доГоловного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Віктор-ВВВ (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.03.2017 №№0001721401, 0001731401, 0361140303 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2017 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 05.09.2017, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні відповідних показників податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість є хибними, базуються виключно на суб`єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях, які наявні в матеріалах справи. Посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено заниження позивачем доходу на суму 1 049 829 грн, завищення витрат на суму 243 576 грн, внаслідок чого занижено фінансовий результат на 1 293 405 грн. Крім того, контролюючий орган посилається на відсутність у виписаних на користь позивача податкових накладних коду УКТЗЕД на товар, внаслідок чого позивач позбавлений права на податковий кредит за такими податковими накладними.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017, а рішення постановлене з урахуванням п. 10 частини першої Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2017 року відповідачем на підставі акта перевірки №74/26-15-14-01-02/33835202 від 24.02.2017, прийнято наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- 0001721401 , яким позивачу за порушення окремих норм П(С)БО 15 Доходи , П(С)БО 7 Основні засоби , П(С)БО 16 Витрати , п.п.134.1.1, 138.3 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 №88, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на прибуток всього в сумі 240 632,00 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 232 812,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 7820 грн;

- 0001731401, яким позивачу за порушення п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6, 201.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість всього в сумі 158334,00 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 126667,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 31 667,00 грн;

- 0361140303, яким позивачу за порушення пп.176.2 б Податкового кодексу України позивачу визначено штраф в сумі 510,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, збільшення грошового зобов`язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на наступних обставинах.

В частині податку на прибуток.

- Занижено дохід: відповідно до складеного позивачем акта контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі від 31.12.2015, значиться про наявність 669 найменувань цінностей на суму 1 820 990,60 грн, хоча відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача (по рахункам 20), залишок складає 771 161,35 грн, внаслідок чого товар на суму 1 049 829 грн (1 820 990 - 771 161) є неоприбуткованим;

- Завищено витрати: в результаті застосування позивачем при нарахуванні амортизації різних методів амортизації, що суперечить принципам Облікової політики, неправомірно завищено суму зносу за перевіряємий період на 243 576,09 грн.

Як наслідок, податок на прибуток в сумі 232 812,00 грн розрахований контролюючим органом наступним чином: (1 049 829 + 243 576) * 0,18.

В частині ПДВ.

- Завищено податковий кредит: позивачем включено до складу податкового кредиту в липні 2015 року суму ПДВ в розмірі 16 666,67 грн, в серпні 2015 року 110 000 грн на підставі податкових накладних, які виписані ТОВ Медія Віжн , в яких не вказано код товару УКТЗЕД - 8465920000, внаслідок чого такі податкові накладні не дають позивачу права на формування податкового кредиту.

В частині штрафу 510 грн.

- Позивачем не подано контролюючому органу уточнюючі податкові розрахунки форми 1-ДФ за ІІІ квартали 2014 і 2016 років.

Не погоджуючись із правомірністю та обґрунтованістю наведених доводів контролюючого органу, позивач посилається на те, що:

- в Акті контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі від 31.12.2015, в якому значиться про наявність 669 найменувань цінностей на суму 1 820 990,60 грн, було допущено помилку, внаслідок чого до перевірки було надано виправлений Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на суму 771 161,35 грн, який однак посадовими особами контролюючого органу взятий до уваги не був;

- акт перевірки містить лише формальні посилання на положення законодавства, що врегульовує відносини з проведення амортизації. При цьому не досліджені та не визначені конкретні обставини з яких можна було б встановити в який саме період часу та відносно яких саме оборотних / необоротних активів Товариством використовувались різні методи нарахування амортизації, зокрема: прискорення зменшення залишку, зменшення залишкової вартості та кумулятивний методи;

- відсутність в податковій накладній коду УКТЗЕД за умови фактичності виконання господарської операції не позбавляє платника податків права на податковий кредит за такою податковою накладною.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять в собі обґрунтувань позивача щодо неправомірності застосування до нього штрафу в сумі 510,00 грн.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Так, пунктом 4 розділу 4 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879, визначено, що виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку: основні засоби, нематеріальні активи, які виявлені в лишках, підлягають оприбуткуванню зі збільшенням доходів майбутніх періодів (доходів спеціального фонду бюджетної установи).

При цьому, за змістом п.134.1.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи

Частиною 2 ст.6 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні передбачено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Так, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено в П(С)БО 15 Доходи , за змістом п.5 якого дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку про те, що надлишок товарів на складі підлягає обов`язковому оприбуткуванню із відображенням у складі доходу платника податків.

Перевіркою встановлено, що згідно з Актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі станом на 31 грудня 2015 року, в наявності значиться 669 найменувань цінностей на суму 1 820 990,60 грн.

Відповідно до наданих оборотно-сальдових відомостей по рахунках 20 (201, 202, 203, 204, 207, 209), 22, 28, залишок матеріального виробництва склав 771 161,35 грн.

Як наслідок, в акті перевірки зазначено, що у бухгалтерському обліку ТОВ Віктор-ВВВ результат інвентаризації цінностей повністю не відображено, а саме: не оприбутковано надлишки товаро-матеріальних цінностей за результатом акта інвентаризації станом на 31.12.2015.

Таким чином, перевіркою зроблено висновок, що ТОВ Віктор-ВВВ порушено вимоги П(С)БО 15 Дохід , пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, а саме: занижено дохід за 2015 рік на суму 1 049 829 грн.

Однак, Окружний адміністративний суд міста Києва не може погодитись з обґрунтованістю таких доводів контролюючого органу, враховуючи наступне.

Як зазначає позивач, в Акті контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі від 31.12.2015, в якому значиться про наявність 669 найменувань цінностей на суму 1 820 990,60 грн, було допущено помилку, внаслідок чого до перевірки було надано виправлений Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на суму 771 161,35 грн, який однак посадовими особами контролюючого органу взятий до уваги не був.

Суд погоджується з обґрунтованістю наведених тверджень позивача, адже самим представником відповідача до заперечень на адміністративний позов додано копії документів, на підставі яких проводилась перевірка, у складі яких міститься, як Акт на суму 1 820 990,60 грн, так і Акт на суму 771 161,35 грн.

А ні акт перевірки, а ні письмові заперечення відповідача не містять в собі пояснень причин, за яких Акт інвентаризації на суму 771 163,64 грн не був прийнятий до уваги / обґрунтовано відхилений перевіряючими при проведенні контрольного заходу.

За таких обставин суд погоджується з доводами позивача про наявність обставин помилки при складанні Акта інвентаризації на суму 1 820 990,60 грн, внаслідок чого приходить до висновку про те, що надлишки товарів (за виправленим Актом) на суму 771 161,35 грн повністю відповідають даним бухгалтерського обліку позивача, з урахуванням чого підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, виходячи з суми заниженого доходу в 1 049 829 грн (1 820 990 - 771 161) відсутні.

При цьому, на переконання суду в діях позивача наявна виключно технічна помилка при складанні Акта інвентаризації на суму 1 820 990,60 грн замість 771 161,35 грн. Гуртується такий висновок на тому, що контролюючим органом в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України з посиланням на належні і допустимі докази не підтверджено фактичної наявності на складі позивача надлишку ТМЦ станом на 31.12.2015 на суму 1 820 990,60 грн та одночасно не надано доказів, які підтверджують вину посадових осіб позивача в умисному внесенні до бухгалтерської документації підприємства недостовірних відомостей, які не відповідають фактичній наявності надлишків товару.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 17.03.2017 №0001721401 підлягає визнанню протиправним та скасуванню лише в частині основного платежу в сумі 188 969 грн (1 049 829 * 0,18), оскільки відповідно до долученого до заперечень розрахунку штрафної санкції, штрафна санкція за 2015 рік не застосована, а дохід в сумі 1 049 829 грн за даними перевірки занижено саме за 2015 рік (стор.12 акта перевірки).

Стосовно доводів відповідача про завищення витрат в результаті застосування позивачем при нарахуванні амортизації різних методів амортизації, що суперечить принципам облікової політики, що, на думку відповідача, потягло неправомірне завищення суми зносу за перевіряємий період на 243 576,09 грн, суд зазначає наступне.

Так, як зазначено в акті перевірки (стор.18 акта) та не заперечується позивачем, відповідно до п.10.6 Положення про облікову політику (позивача), затвердженого наказом по підприємству від 01.01.2015 №1, амортизація основних засобів та інших необоротних матеріальних активів може здійснюватися прямолінійним методом.

В той же час, під час перевірки встановлено, що в результаті застосування позивачем при нарахуванні амортизації різних методів амортизації (стор.17-19 акта), що суперечить принципам облікової політики, неправомірно завищено суму зносу за перевіряємий період в розмірі 243 576,09 грн.

Претензії до обрахунку суми завищеної амортизації у позивача відсутні, а єдиною підставою, на яку посилається позивач, стверджуючи про безпідставність доводів контролюючого органу щодо завищення витрат на суму 243 576,09 грн є те, що посадовими особами контролюючого органу не досліджені та не визначені конкретні обставини з яких можна було б встановити в який саме період часу та відносно яких саме оборотних / необоротних активів Товариством використовувались різні методи нарахування амортизації, зокрема: прискорення зменшення залишку, зменшення залишкової вартості та кумулятивний методи.

Суд відхиляє такі доводи позивача, адже відповідно до самостійно наданих позивачем до перевірки відомостей про нарахування амортизації, копії яких долучено відповідачем до заперечень, є можливим чітко та однозначно встановити період часу та відносно яких саме оборотних / необоротних активів Товариством використовувались різні методи нарахування амортизації, зокрема: прискорення зменшення залишку, зменшення залишкової вартості та кумулятивний методи.

За таких обставин ППР №0001721401 в частині основного платежу в сумі 43 843 (243 576 * 0,18) є правомірним та скасуванню не підлягає.

Надаючи правову оцінку обставинам збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з ПДВ внаслідок відсутності в ПН коду УКТЗЕД, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Згідно договору поставки від 14.07.2015 №14/15-1, укладеного між ТОВ Віктор ВВВ (Покупець) і ТОВ Медіа Віжн (Продавець), Продавець зобов`язується продати покупцю фрезерний станок UNICO 3020, провести пусконалагоджувальні роботи з обладнанням на адресі Покупця.

Ціна обладнання складає 760 000,0 грн., у т.ч. ПДВ 126 666,67 грн.

До перевірки надано податкові накладні, виписані ТОВ Медіа Віжн на користь ТОВ Віктор ВВВ на загальну суму 760 000 грн., у т. ч. ПДВ 126 666,67 грн.

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних у вищезазначених податкових накладних не зазначено код УКТ ЗЕД.

При перевірці реєстрів отриманих податкових накладних та оригіналів податкових накладних, які виписані ТОВ Медіа Віжн , контролюючим органом встановлено, що ТОВ Віктор ВВВ включено до складу податкового кредиту у липні 2015 року суму ПДВ у розмірі 16 666,67 грн., у серпні 2015 року суму ПДВ у розмірі 110 000 грн., однак в зазначених накладних не вказано код товару згідно з УКТ ЗЕД - 8465920000.

Згідно з ІС Податковий блок ТОВ Медіа Віжн у 2014-2015 роках не здійснювало придбання фрезерного верстата UNICO 3020. Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ Медіа Віжн здійснювало купівлю фрезерного станка UNICO 3020 у ТОВ Факторіал . Згідно з ІС Податковий блок , ТОВ Факторіал імпортувало у квітні 2013 року фрезерний станок UNICO 3020; Protеk Sri - відправник, C.da Congiunti 65010 Collecorvino (PE) Italia (адреса відправника) з кодом товару 8465920000.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача суми грошового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням №0001731401 стали висновки контролюючого органу, згідно з якими позивачем порушені норми пунктів 198.1, 198.2, 198.2, 198.6 ст. 198, пункту 201.1 ст. 201 ПК у зв`язку з включенням до його складу сум ПДВ за податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак без зазначення кодів УКТ ЗЕД.

За змістом п.198.2 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.1 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); ґ) виключено; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) виключено; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Згідно з абзацами 17, 18 пункту 201.10 Податкового кодексу України, у разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Аналіз наведених норм в контексті спірних правовідносин дає змогу дійти висновку про те, що за умови реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідачем не заперечується, відсутність квитанцій про неприйняття податкових накладних, фактичність виконання господарської операції зі сплатою позивачем в ціні товару ПДВ, позивач має право на формування сум податкового кредиту за такими податковими накладними.

Відсутність у досліджених судом податкових накладних такого реквізиту, як код УКТ ЗЕД за обставин реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних розцінюється судом як наслідок неналежного виконання контролюючим органом при реєстрації податкових накладних в ЄРПН своїх обов`язків, а тому подальше виключення сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до цього платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як за змістом вказаних норм обов`язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10 ст. 201 при їх реєстрації покладений на контролюючий орган.

При цьому, суд вважає за можливе погодитись із доводами позивача про те, що він об`єктивною не мав можливості бути обізнаним про обставини імпорту товару третьої особою ще в 2013 році.

Посилання відповідача на норми абзацу 17 пункту 201.10 Податкового кодексу України судом відхиляються, так як у вказаному пункті передбачено право платника податків на звернення до контролюючого органу із скаргою, а не обов`язок. При цьому, ці норми не пов`язують право платника податків на формування податкового кредиту із реалізацією таким платником свого права на подання відповідної скарги.

За таких обставин ППР №0001731401 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно ППР №0361140303, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як вбачається з акта перевірки (стор.37 акта), підставою для застосування до позивача штрафу в сумі 510 грн стали обставини наявності помилок при заповненні позивачем податкового розрахунку форми 1-ДФ за ІІІ квартал 2014 року і ІІІ квартал 2016 року.

Дані обставини позивачем не заперечуються.

Пунктом 119.2 Податкового кодексу України визначено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Враховуючи наведене, ППР №0361140303 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.03.2017 № 0001721401, складене Головним управлінням ДФС у м. Києві, в частині основного платежу в сумі 188 969 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.03.2017 № 0001731401, складене Головним управлінням ДФС у м. Києві.

4. В решті позову - відмовити.

5. Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВІКТОР-ВВВ понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 5209,55 (пять тисяч двісті дев`ять грн 55 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВІКТОР-ВВВ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33835202, адреса: 04050, м.Київ, ВУЛ. МЕЛЬНИКОВА, будинок 18-А, квартира 35).

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04655, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович