Ухвала

від 27.01.2020 по справі 820/1262/17

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 січня 2020 р. м. ХарківСправа № 820/1262/17 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Гуцала М.І.,

суддів - Донець Л.О. , Бенедик А.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року по справі № 820/1262/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛБАНИ"

до Департаменту реєстрації Харківської міської ради , Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві , третя особа - Державна фіскальна служба України

про зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення, визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року відмовлено у задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про зміну способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛБАНИ" до Департаменту реєстрації Харківської міської ради , Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві , третя особа - Державна фіскальна служба України про зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення, визнання протиправними дій.

21.12.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві подано до суду через засоби поштового зв`язку апеляційну скаргу на зазначену ухвалу.

Також скаржником надано до апеляційної клоптання, в якому просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.

Згідно положень ч. 3 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд заяви проведено в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 23.09.2019 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали, повний текст ухвали виготовлено 24.09.2019.

Згідно п. 1 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє ( ч. 7 ст. 251 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що копію повного тексту оскаржуваного судового рішення отримано 30.09.2019 представником відповідача - Сергієнко, що підтверджується матеріалами справи (т. 6, а.с. 121).

Із апеляційною скаргою скаржник звернувся 20.12.2019 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.

В такому випадку, приймаючи до уваги дату отримання копії оскаржуваного рішення, звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник пропустив встановлений законом строк.

В обґрунтування підстав поважності пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник вказує, що Головним управлінням ДФС у м. Києві було подано до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 апеляційну скаргу ТУ ДФС у м. Києві залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали на усунення недоліків скарги. На виконання вимог ухвали суду, ГУ ДФС у м. Києві було подано уточнену апеляційну скаргу на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019. Проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві повернуто апелянту.

З матеріалів справи встановлено, що 15.10.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві подано до суду через засоби поштового зв`язку апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 вказана апеляційна скарга була залишена без руху та надано десятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання копії ухвали, шляхом надання до суду уточненої апеляційної скарги.

Копію вказаної ухвали скаржником отримано 13.11.2019, що підтверджується розпискою у повідомленні про вручення поштового відправлення (т.6, а.с. 138).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Вказану ухвалу суду Головним управлінням ДФС у м. Києві отримано 09.12.2019, що підтверджується розпискою у повідомленні про вручення поштового відправлення (т.6, а.с. 154).

21.12.2019 через засоби поштового зв`язку Головне управління ДФС у м. Києві повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою.

Разом з тим, вказані скаржником підстави не можуть бути визнані в якості поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки повторне звернення до суду з апеляційною скаргою відбулось не відразу після отримання копії ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019, а після сливу більше ніж десять днів.

Інших доказів поважності причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою відповідачем надано не було та матеріали справи не містять.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Також, Європейський Суд з прав людини " визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Своєю чергою, безпідставний перегляд судового рішення, що набрало законної сили, матиме наслідком порушення одного з фундаментальних аспектів верховенства права - принципу юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому, надане клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.121,295,321,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України,суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Визнати неповажними вказані у заяві причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 по справі №820/1262/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач (підпис)Гуцал М.І. Судді (підпис) (підпис)Донець Л.О. Бенедик А.П.