Постанова

від 21.01.2020 по справі 320/5202/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5202/19 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Київ-Атлантик Україна до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Київ-Атлантик Україна на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Київ-Атлантик Україна звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- від 31.05.2019 №1178498/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.04.2019 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178486/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.04.2019 №12 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178485/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.04.2019 №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178496/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.2019 №14 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178494/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.2019 №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178491/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.04.2019 №16 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.20І9 №1178489/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.04.2019 №17 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178488/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.04.2019 №18 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178487/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.04.2019 №19 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178484/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.04.2019 №33 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178483/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.04.2019 №34 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212242/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.05.2019 №64 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212241/4277151 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.05.2019 №65 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212240/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 07.05.2019 №66 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212239/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.05.2019 №67 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212238/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.05.2019 №68 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212237/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.05.2019 №72 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212236/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.05.2019 №73 в Єдиному реєстрі податковий накладних;

- від 04.07.2019 №1212235/42771511 про відмову в реєстрації додаткової накладної від 24.05.2019 №74 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212232/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.05.2019 №75 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212233/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.05.2019 №71 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212234/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 №116 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212231/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 №118 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

2) визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- від 06.09.2019 №1270965/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.06.2019 №140 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270966/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.06.2019 №134 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270970/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.06.2019 №139 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270959/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.06.2019 №182 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270971/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.06.2019 №181 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270942/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.07.2019 №183 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270960/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.07.2019 №211 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270968/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.07.2019 №185 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270944/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.07.2019 №186 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270974/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.07.2019 №212 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270943/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.07.2019 №199 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270969/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.07.2019 №213 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270949/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.07.2019 №204 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270958/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.07.2019 №205 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270950/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.07.2019 №214 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270972/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.07.2019 №206 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270973/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.07.2019 №208 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270951/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.07.2019 №215 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270961/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.07.2019 №216 в Єдиному растрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270967/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.07.2019 №217 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270945/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.07.2019 №221 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270952/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.07.2019 №255 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270946/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.07.2019 №256 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270977/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.07.2019 №257 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270976/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.07.2019 №264 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270955/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.07.2019 №258 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270975/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.07.2019 №259 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270957/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.07.2019 №260 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270963/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.07.2019 №261 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270947/4277І511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.07.2019 №265 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270962/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.07.2019 №266 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270956/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.07.2019 №267 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270953/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.07.2019 №243 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270978/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.07.2019 №262 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270954/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.07.2019 №263 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 11.04.2019 №11, від 16.04.2019 №12, від 16.04.2019 №13, від 19.04.2019 №14, від 19.04.2019 №15, від 22.04.2019 №16, від 22.04.2019 №17, від 24.04.2019 №18, від 24.04.2019 №19, від 26.04.2019 №33, від 30.04.2019 №34, від 03.05.2019 №64, від 04.05.2019 №65, від 07.05.2019 №66, від 10.05.2019 №67, від 13.05.2019 №68, від 20.05.2019 №72, від 23.05.2019 №73, від 24.05.2019 №74, від 27.05.2019 №75, від 30.05.2019 №71, від 31.05.2019 №116, від 31.05.2019 №118, від 03.06.2019 №140, від 08.06.2019 №134, від 15.06.2019 №139, від 21.06.2019 №182, від 29.06.2019 №181, від 01.07.2019 №183, від 01.07.2019 №211, від 02.07.2019 №185, від 04.07.2019 №186, від 05.07.2019 №212, від 06.07.2019 №199, від 08.07.2019 №213, від 10.07.2019 №204, від 10.07.2019 №205, від 11.07.2019 №214, від 12.07.2019 №206, від 12.07.2019 №208, від 12.07.2019 №215, від 16.07.2019 №216, від 16.07.2019 №217, від 16.07.2019 №221, від 17.07.2019 №255, від 18.07.2019 №256, від 18.07.2019 №257, від 19.07.2019 №264, від 20.07.2019 №258, від 20.07.2019 №259, від 20.07.2019 №260, від 22.07.2019 №261, від 22.07.2019 №265, від 23.07.2019 №266, від 26.07.2019 №267, від 29.07.2019 №243, від 31.07.2019 №262, від 31.07.2019 №263.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Київ-Атлантик Україна без руху.

Недоліки позовної позивач мав усунути шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з визначеними у ній позовними вимогами, пов`язаними між собою підставою виникнення або поданими доказами, або письмових пояснень та доказів на їх підтвердження з приводу того, що заявлені позивачем вимоги поєднані підставою виникнення та/або поданими доказами з обґрунтуванням необхідності їх розгляду в рамках одного провадження в контексті викладених у цій ухвалі висновків суду.

В подальшому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 повернуто позовну заяву на підставі пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України.

Повертаючи позовну заяву суддя суду першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана до двох різних відповідачів, в якій просять визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ДФС України з приводу розгляду скарг позивача на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН, зобов`язати ДФС України вчинити дії. В даному позові позивачем оскаржуються різні індивідуальні акти відповідача, які були складені за різних фактичних та юридичних підстав, за якими було встановлено реальність виконання позивачем господарських договорів та за кожними фактами відмови у реєстрації податкової накладної. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що предметом позову є відмова Державної фіскальної служби України зареєструвати подані Товариством податкові накладні, перелік яких наведено в позовній заяві та які складено на підставі господарських відносин позивача з контрагентами. Скаржник вказує, що відмовив в реєстрації всіх зазначених у позовній заяві податкових накладних один і той самий суб`єкт владних повноважень, з однієї і тої ж підстави. Таким чином, скаржник зазначає, що у позовній заяві заявлено виключно пов`язані між собою вимоги.

В судовому засіданні з`явився представник позивач, підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній. Представники відповідачів, будучи повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання з належним чином підтвердженими повноваженнями на представництво у суді, не з`явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників відповідачів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина 1 статті 5 КАС України).

За змістом ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Пунктом 1 частини другої статті 172 КАС передбачено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача.

Відповідно до частини першої статті 172 КАС в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (пункт 23 частини першої статті 4 КАС).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Таким чином, у випадку з`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Колегія суддів звертає увагу, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що підставою звернення позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Київ-Атлантик Україна з позовом до суду стало прийняття комісією ДФС рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, після того як позивачем було подано документи на підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних.

Як спосіб захисту порушеного права, яке полягає у відмові зареєструвати податкові накладні, товариство просить суд зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні згідно з переліком, що не може бути реалізовано за наявності чинних рішень комісії ДФС рішень про відмову в реєстрації таких податкових накладних.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Починаючи з 01.07.2017 відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України реєстрацію ПН/РК у ЄРПН може бути зупинено у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, у разі її відповідності сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, установлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.

Згідно з пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до положень підпунктів 201.16.2, 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Подані письмові пояснення та/або копії документів розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке надсилається платнику податків.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації п.2 якого встановлено, що комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації .

Пунктом 21 цього Порядку встановлено, що рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість. Комісія у день прийняття рішення вносить відповідний запис до Єдиного реєстру податкових накладних про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації.

Таким чином, рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної, скасування яких є предметом позовних вимог Товариства, перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з зупиненням реєстрації податкової накладної та розглядом поданих платником податків письмових пояснень та/або копій документів розглядаються, а відтак заявлені скаржником у позові вимоги пов`язані між собою підставами виникнення, є основними та похідними вимогами, оскільки задоволення однієї вимоги може мати наслідком щодо задоволення іншої вимоги.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо можливості об`єднання позивачем в одне провадження позовних вимог, які пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, оскільки їх розгляд спрямований головним чином на забезпечення дотримання принципу ефективного захисту порушеного права особи судом встановленим законом.

Заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та про визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, пов`язані між собою у розумінні ч. 1 ст. 21 та ч. 1 ст. 172 КАС України

Спір між Позивачем та Відповідачами виник з одних публічно-правових відносин у сфері справляння податків і зборів, пов`язаних з реалізацією Державною фіскальною службою України (правонаступником якої є Відповідач-2), та її територіальним органом - Головним управлінням ДФС у Київській області (правонаступником якого є Відповідач-1), публічно-владних управлінських функцій в частині адміністрування податків та зборів, що справляються в Україні, а саме відносин, пов`язаних із реєстрацією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Прийняття оскаржуваних рішень різними контролюючими органами в даному випадку не змінює суті та характеру публічно-правових відносин, з яких виникли позовні вимоги, та в жодному разі не означає існування між Позивачем та Відповідачами різних публічно-правових відносин, як підстави для виникнення позовних вимог, позаяк прийняття оскаржуваних рішень комісією центрального рівня є наступною стадією єдиної процедури реєстрації податкових накладних в ЄРПН, реєстрацію яких було зупинено, внаслідок реалізації якої були порушені ті ж самі права Позивача на реєстрацію податкових накладних, порушення яких було зумовлене прийняттям інших оскаржуваних рішень комісією регіонального рівня.

Оскаржувані рішення пов`язані спільною передумовою для їх прийняття - віднесення Позивача до переліку ризикових платників податків у відповідності до пп.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, що слугувало безпосередньою підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, в реєстрації яких у подальшому було відмовлено оскаржуваними рішеннями.

Хоча спірними рішеннями і відмовлено в реєстрації податкових накладних, складених за результатами трьох різних господарських операціях, такі рішення є пов`язаними, оскільки виникли з одних і тих самих публічно-правових відносин, оскаржувані рішення, вимоги про скасування яких заявлені у позові, пов`язані між собою спільною передумовою для їх прийняття, стосуються одного і того ж платника податку, створюють для останнього однакові негативні наслідки у вигляді порушеного права, яке полягає у відмові зареєструвати податкові накладні, та, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

А отже, висновок про те, що спірні рішення обґрунтовуються різними обставинами та доказами, є передчасним та таким, що не відповідає обставинам справи.

З огляду на сукупність встановлених під час судового розгляду справи по суті обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

А отже, процесуальними наслідками об`єднання позивачем вимог, які, на думку суду, не підлягають розгляду в межах одного провадження, є роз`єднання позовних вимог, а не повернення позовної заяви. У випадку звернення до суду з такими позовними вимогами, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 172 КАС України, до початку розгляду справи по суті роз`єднує такі позовні вимоги у самостійні провадження, а не повертає позовну заяву позивачу.

Таким чином, обов`язковою умовою повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України є порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог та неможливість їх роз`єднання судом у порядку, передбаченому ст. 172 КАС України.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Київ-Атлантик Україна на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Київ-Атлантик Україна до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови виготовлено 27.01.2020