Рішення
від 30.04.2020 по справі 320/5202/19
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року 320/5202/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київ-Атлантик Україна" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київ-Атлантик Україна" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- від 31.05.2019 №1178498/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.04.2019 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178486/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.04.2019 №12 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178485/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.04.2019 №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178496/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.2019 №14 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178494/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.2019 №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178491/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.04.2019 №16 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.20І9 №1178489/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.04.2019 №17 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178488/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.04.2019 №18 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178487/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.04.2019 №19 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178484/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.04.2019 №33 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178483/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.04.2019 №34 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212242/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.05.2019 №64 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212241/4277151 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.05.2019 №65 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212240/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 07.05.2019 №66 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212239/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.05.2019 №67 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212238/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.05.2019 №68 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212237/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.05.2019 №72 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212236/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.05.2019 №73 в Єдиному реєстрі податковий накладних;

- від 04.07.2019 №1212235/42771511 про відмову в реєстрації додаткової накладної від 24.05.2019 №74 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212232/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.05.2019 №75 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212233/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.05.2019 №71 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212234/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 №116 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212231/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 №118 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

2) визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- від 06.09.2019 №1270965/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.06.2019 №140 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270966/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.06.2019 №134 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270970/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.06.2019 №139 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270959/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.06.2019 №182 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270971/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.06.2019 №181 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270942/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.07.2019 №183 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270960/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.07.2019 №211 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270968/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.07.2019 №185 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270944/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.07.2019 №186 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270974/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.07.2019 №212 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270943/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.07.2019 №199 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270969/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.07.2019 №213 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270949/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.07.2019 №204 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270958/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.07.2019 №205 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270950/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.07.2019 №214 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270972/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.07.2019 №206 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270973/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.07.2019 №208 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270951/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.07.2019 №215 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270961/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.07.2019 №216 в Єдиному растрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270967/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.07.2019 №217 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270945/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.07.2019 №221 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270952/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.07.2019 №255 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270946/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.07.2019 №256 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270977/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.07.2019 №257 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270976/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.07.2019 №264 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270955/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.07.2019 №258 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270975/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.07.2019 №259 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270957/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.07.2019 №260 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270963/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.07.2019 №261 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270947/4277І511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.07.2019 №265 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270962/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.07.2019 №266 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270956/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.07.2019 №267 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270953/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.07.2019 №243 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270978/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.07.2019 №262 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270954/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.07.2019 №263 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

3) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 11.04.2019 №11, від 16.04.2019 №12, від 16.04.2019 №13, від 19.04.2019 №14, від 19.04.2019 №15, від 22.04.2019 №16, від 22.04.2019 №17, від 24.04.2019 №18, від 24.04.2019 №19, від 26.04.2019 №33, від 30.04.2019 №34, від 03.05.2019 №64, від 04.05.2019 №65, від 07.05.2019 №66, від 10.05.2019 №67, від 13.05.2019 №68, від 20.05.2019 №72, від 23.05.2019 №73, від 24.05.2019 №74, від 27.05.2019 №75, від 30.05.2019 №71, від 31.05.2019 №116, від 31.05.2019 №118, від 03.06.2019 №140, від 08.06.2019 №134, від 15.06.2019 №139, від 21.06.2019 №182, від 29.06.2019 №181, від 01.07.2019 №183, від 01.07.2019 №211, від 02.07.2019 №185, від 04.07.2019 №186, від 05.07.2019 №212, від 06.07.2019 №199, від 08.07.2019 №213, від 10.07.2019 №204, від 10.07.2019 №205, від 11.07.2019 №214, від 12.07.2019 №206, від 12.07.2019 №208, від 12.07.2019 №215, від 16.07.2019 №216, від 16.07.2019 №217, від 16.07.2019 №221, від 17.07.2019 №255, від 18.07.2019 №256, від 18.07.2019 №257, від 19.07.2019 №264, від 20.07.2019 №258, від 20.07.2019 №259, від 20.07.2019 №260, від 22.07.2019 №261, від 22.07.2019 №265, від 23.07.2019 №266, від 26.07.2019 №267, від 29.07.2019 №243, від 31.07.2019 №262, від 31.07.2019 №263.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи в реєстрації податкових накладних контролюючий орган в оскаржуваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач стверджує, що складені ним податкові накладні не відповідають критеріям ризиковості платника податків, у зв`язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивач наголосив на тому, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючому органу було направлено необхідні документи, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій по кожній податковій накладній і ТОВ "Торговий дім "Київ-Атлантик Україна" не відповідає жодному з критеріїв ризиковості, які визначено п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків.

Як зазначає позивач, доданих до повідомлення пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття оскаржуваних рішень не врахував, у зв`язку з чим дійшов безпідставних висновків про відмову у реєстрації податкових накладних.

Відповідач - Головне управління ДПС у Київській області позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що відмова у реєстрації податкових накладних обумовлена ненаданням позивачем копій первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що товариством були надані відповідачу письмові пояснення та копії документів через засоби електронного зв`язку, що підтверджується відповідними квитанціями. Крім того, позивач зауважив, що відповідачем у відзиві на позовну заяву не зазначено, які саме норми права порушені товариством, та не спростована наведена позивачем правова позиція, що свідчить про невизначеність правової позиції відповідача щодо обставин справи.

Відповідач - Державна податкова служба України правом на подання відзиву не скористався.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київ-Атлантик Україна" залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київ-Атлантик Україна" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київ-Атлантик Україна" задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

05 лютого 2020 року матеріали адміністративної справи №320/5202/19 надійшли на адресу суду та за результатами автоматизованого розподілу були переданні судді Балаклицькому А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київ-Атлантик Україна" залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 продовжено Головному управлінню ДПС у Київській області строк для подання відзиву на позовну заяву.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київ-Атлантик Україна" (код ЄДРПОУ 42771511, місцезнаходження: 08801, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Степова, буд. 8А) зареєстроване в якості юридичної особи 24.01.2019, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (основний); 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.76 Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах.

З матеріалів справи вбачається, що 11.04.2019 між позивачем (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Київ-Атлантик Україна" (Покупець) було укладено договір поставки №1104/19, за умовами якого постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти і оплатити повнораціонні комбікорми та/або білково-вітамінно-мінеральні концентрати (надалі - товар) у кількості, асортименті, за номенклатурою, ціною і умовами поставки згідно цього Договору та Специфікацій до нього, які є невід`ємною частиною Договору.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив ПрАТ "Київ-Атлантик Україна" комбікорм на загальну суму 11103652,00 грн., у т.ч. ПДВ 1850608,67 грн., що підтверджується видатковими накладними з відміткою покупця про одержання товару, підписом уповноваженої особи та відбитком печатки покупця, а саме: №12 від 11.04.2019, №16 від 16.04.2019, №17 від 16.04.2019, №19 від 19.04.2019, №20 від 19.04.2019, №21 від 22.04.2019, №22 від 22.04.2019, №29 від 24.04.2019, №30 від 24.04.2019, №38 від 26.04.2019, №30 від 30.04.2019, №42 від 03.05.2019, №43 від 04.05.2019, №44 від 07.05.2019, №45 від 10.05.2019, №64 від 13.05.2019, №90 від 20.05.2019, №91 від 23.05.2019, №92 від 24.05.2019, №93 від 27.05.2019, №108 від 30.05.2019, №111 від 31.05.2019, №133 від 31.05.2019, №136 від 03.06.2019, №118 від 08.06.2019, №134 від 15.06.2019, №167 від 29.06.2019, №171 від 01.07.2019, №179 від 02.07.2019, №180 від 04.07.2019, №194 від 06.07.2019, №200 від 10.07.2019, №201 від 10.07.2019, №202 від 12.07.2019, №203 від 12.07.2019, №205 від 16.07.2019, №212 від 19.07.2019, №216 від 22.07.2019, №217 від 23.07.2019, №251 від 26.07.2019, №220 від 29.07.2019.

За отриманий комбікорм ПрАТ "Київ-Атлантик Україна" розрахувалося з позивачем, перерахувавши на банківський рахунок позивача грошові кошти в розмірі 4850872,67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №72 від 12.04.2019, №1634 від 02.05.2019, №1679 від 03.05.2019, №1685 від 06.05.2019, №1692 від 07.05.2019, №1705 від 08.05.2019, №1724 від 11.05.2019, №1729 від 13.05.2019, №1730 від 14.05.2019, №1746 від 16.05.2019, №1755 від 17.05.2019, №1765 від 21.05.2019, №1784 від 23.05.2019, №1809 від 28.05.2019, №1840 від 29.05.2019, №1943 від 14.06.2019, №1961 від 19.06.2019, №1996 від 21.06.2019, №2118 від 05.07.2019, №2181 від 15.07.2019, №2189 від 17.07.2019, №2528 від 28.08.2019, №2531 від 28.08.2019, №2529 від 28.08.2019, №2530 від 28.08.2019.

За фактом продажу товару на підставі договору поставки №1104/19 від 11.04.2019 позивачем було складено податкові накладні та направлено їх електронними засобами зв`язку до ДФС України для реєстрації в ЄРПН, а саме: від 11.04.2019 №11, від 16.04.2019 №12, від 16.04.2019 №13, від 19.04.2019 №14, від 19.04.2019 №15, від 22.04.2019 №16, від 22.04.2019 №17, від 24.04.2019 №18, від 24.04.2019 №19, від 26.04.2019 №33, від 30.04.2019 №34, від 03.05.2019 №64, від 04.05.2019 №65, від 07.05.2019 №66, від 10.05.2019 №67, від 13.05.2019 №68, від 20.05.2019 №72, від 23.05.2019 №73, від 24.05.2019 №74, від 27.05.2019 №75, від 30.05.2019 №71, від 31.05.2019 №116, від 31.05.2019 №118, від 03.06.2019 №140, від 08.06.2019 №134, від 15.06.2019 №139, від 29.06.2019 №181, від 01.07.2019 №183, від 02.07.2019 №185, від 04.07.2019 №186, від 06.07.2019 №199, від 10.07.2019 №204, від 10.07.2019 №205, від 12.07.2019 №206, від 12.07.2019 №208, від 16.07.2019 №221, від 19.07.2019 №264, від 22.07.2019 №265, від 23.07.2019 №266, від 26.07.2019 №267, від 29.07.2019 №243.

Крім того, 05.07.2019 між позивачем (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальність "Торговий дім "Фідлайф" (Покупець) було укладено договір поставки №660, за умовами якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупцю сировину для виробництва комбікорму (надалі - товар) у кількості та в асортименті у відповідності до підписаних Специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Договору, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив ТОВ "Торговий дім "Фідлайф" товар на загальну суму 2676478,19 грн., у т.ч. ПДВ 446079,70 грн., що підтверджується видатковими накладними з відміткою покупця про одержання товару, підписом уповноваженої особи та відбитком печатки покупця, а саме: №172 від 05.07.2019, №173 від 08.07.2019, №176 від 11.07.2019, №178 від 12.07.2019, №206 від 16.07.2019, №207 від 16.07.2019, №208 від 17.07.2019, №209 від 18.07.2019, №210 від 18.07.2019, №213 від 20.07.2019, №215 від 20.07.2019, №218 від 20.07.2019, №214 від 22.07.2019, №254 від 31.07.2019, №255 від 31.07.2019.

За отриманий товар ТОВ "Торговий дім "Фідлайф" розрахувалося з позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: №1394 від 12.07.2019, №1407 від 15.07.2019, №1507 від 18.07.2019, №4406 від 19.07.2019, №1515 від 19.07.2019, №1587 від 24.07.2019, №1588 від 24.07.2019, №1692 від 05.08.2019, №1723 від 06.08.2019, №1762 від 08.08.2019, №1798 від 09.08.2019, №1820 від 12.08.2019, №1937 від 15.08.2019, №1953 від 16.08.2019, №1965 від 19.08.2019, №2017 від 21.08.2019, №2030 від 21.08.2019, №2103 від 23.08.2019, №2110 від 27.08.2019, №2121 від 28.08.2019, №4556 від 02.09.2019, №4557 від 02.09.2019, №4574 від 03.09.2019, №4590 від 04.09.2019, №4627 від 05.09.2019, №4671 від 09.09.2019.

За фактом продажу товару на підставі договору поставки №660 від 05.07.2019 позивачем було складено податкові накладні та направлено їх електронними засобами зв`язку до ДФС України для реєстрації в ЄРПН, а саме: від 05.07.2019 №212, від 08.07.2019 №213, від 11.07.2019 №214, від 12.07.2019 №215, від 16.07.2019 №216, від 16.07.2019 №217, від 17.07.2019 №255, від 18.07.2019 №256, від 18.07.2019 №257, від 20.07.2019 №258, від 20.07.2019 №259, від 20.07.2019 №260, від 22.07.2019 №261, від 31.07.2019 №262, від 31.07.2019 №263.

Крім того, 21.06.2019 між позивачем (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальність "Фідлайф" (Покупець) було укладено договір поставки №21/06, за умовами якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупцю виробниче обладнання, запасні частини, комплектуючі для лінії грануляції, пакувальні матеріали та інші товарно-матеріальні цінності (у подальшому - Товар) у кількості та в асортименті у відповідності до підписаних Сторонами Специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується приймати цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив ТОВ "Фідлайф" товар на суму 36813,00 грн., у т.ч. ПДВ 6135,50 грн., що підтверджується видатковими накладними з відміткою покупця про одержання товару, підписом уповноваженої особи та відбитком печатки Покупця, а саме: №135 від 21.06.2019, №170 від 01.07.2019.

За отриманий товар ТОВ "Фідлайф" розрахувалося з позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: №1801 від 02.07.2019, №1885 від 09.07.2019.

За фактом продажу товару на підставі договору поставки №21/06 від 21.06.2019 позивачем було складено податкові накладні та направлено їх електронними засобами зв`язку до ДФС України для реєстрації в ЄРПН, а саме: від 21.06.2019 №182, від 01.07.201 №211.

За наслідками обробки вказаних податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачу квитанції, відповідно до яких повідомив про те, що реєстрацію кожної податкової накладної зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки податкові накладні відповідають вимогам п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У цих же квитанціях позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України позивачем засобами електронного зв`язку направлено на адресу контролюючого письмові пояснення та копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, які підтверджують реальність здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами за період квітень-липень 2019 року, а саме: договори, специфікації, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, акти приймання-передачі, платіжні доручення, документи, що підтверджують відповідність продукції.

За результатами розгляду поданих позивачем письмових пояснень та документів, комісіями Головного управління ДФС у Київській області (комісія регіонального рівня) та Державної фіскальної служби України (комісія центрального рівня), які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 31.05.2019 №1178498/42771511, від 31.05.2019 №1178486/42771511, від 31.05.2019 №1178485/42771511, від 31.05.2019 №1178496/42771511, від 31.05.2019 №1178494/42771511, від 31.05.2019 №1178491/42771511, від 31.05.2019 №1178489/42771511, від 31.05.2019 №1178488/42771511, від 31.05.2019 №1178487/42771511, від 31.05.2019 №1178484/42771511, від 31.05.2019 №1178483/42771511, від 04.07.2019 №1212242/42771511, від 04.07.2019 №1212241/42771511, від 04.07.2019 №1212240/42771511, від 04.07.2019 №1212239/42771511, від 04.07.2019 №1212238/42771511, від 04.07.2019 №1212237/42771511, від 04.07.2019 №1212236/42771511, від 04.07.2019 №1212235/42771511, від 04.07.2019 №1212232/42771511, від 04.07.2019 №1212233/42771511, від 04.07.2019 №1212234/42771511, від 04.07.2019 №1212231/42771511, від 06.09.2019 №1270965/42771511, від 06.09.2019 №1270966/42771511, від 06.09.2019 №1270970/42771511, від 06.09.2019 №1270959/42771511, від 06.09.2019 №1270971/42771511, від 06.09.2019 №1270942/42771511, від 06.09.2019 №1270960/42771511, від 06.09.2019 №1270968/42771511, від 06.09.2019 №1270944/42771511, від 06.09.2019 №1270974/42771511, від 06.09.2019 №1270943/42771511, від 06.09.2019 №1270969/42771511, від 06.09.2019 №1270949/42771511, від 06.09.2019 №1270958/42771511, від 06.09.2019 №1270950/42771511, від 06.09.2019 №1270972/42771511, від 06.09.2019 №1270973/42771511, від 06.09.2019 №1270951/42771511, від 06.09.2019 №1270961/42771511, від 06.09.2019 №1270967/42771511, від 06.09.2019 №1270945/42771511, від 06.09.2019 №1270952/42771511, від 06.09.2019 №1270946/42771511, від 06.09.2019 №1270977/42771511, від 06.09.2019 №1270976/42771511, від 06.09.2019 №1270955/42771511, від 06.09.2019 №1270975/42771511, від 06.09.2019 №1270957/42771511, від 06.09.2019 №1270963/42771511, від 06.09.2019 №1270947/42771511, від 06.09.2019 №1270962/42771511, від 06.09.2019 №1270956/42771511, від 06.09.2019 №1270953/42771511, від 06.09.2019 №1270978/42771511, від 06.09.2019 №1270954/42771511, про відмову в реєстрації податкових накладних від 11.04.2019 №11, від 16.04.2019 №12, від 16.04.2019 №13, від 19.04.2019 №14, від 19.04.2019 №15, від 22.04.2019 №16, від 22.04.2019 №17, від 24.04.2019 №18, від 24.04.2019 №19, від 26.04.2019 №33, від 30.04.2019 №34, від 03.05.2019 №64, від 04.05.2019 №65, від 07.05.2019 №66, від 10.05.2019 №67, від 13.05.2019 №68, від 20.05.2019 №72, від 23.05.2019 №73, від 24.05.2019 №74, від 27.05.2019 №75, від 30.05.2019 №71, від 31.05.2019 №116, від 31.05.2019 №118, від 03.06.2019 №140, від 08.06.2019 №134, від 15.06.2019 №139, від 21.06.2019 №182, від 29.06.2019 №181, від 01.07.2019 №183, від 01.07.2019 №211, від 02.07.2019 №185, від 04.07.2019 №186, від 05.07.2019 №212, від 06.07.2019 №199, від 08.07.2019 №213, від 10.07.2019 №204, від 10.07.2019 №205, від 11.07.2019 №214, від 12.07.2019 №206, від 12.07.2019 №208, від 12.07.2019 №215, від 16.07.2019 №216, від 16.07.2019 №217, від 16.07.2019 №221, від 17.07.2019 №255, від 18.07.2019 №256, від 18.07.2019 №257, від 19.07.2019 №264, від 20.07.2019 №258, від 20.07.2019 №259, від 20.07.2019 №260, від 22.07.2019 №261, від 22.07.2019 №265, від 23.07.2019 №266, від 26.07.2019 №267, від 29.07.2019 №243, від 31.07.2019 №262, від 31.07.2019 №263.

Так, рішеннями комісії Головного управління ДФС у Київській області від 31.05.2019 №1178498/42771511, від 31.05.2019 №1178486/42771511, від 31.05.2019 №1178485/42771511, від 31.05.2019 №1178496/42771511, від 31.05.2019 №1178494/42771511, від 31.05.2019 №1178491/42771511, від 31.05.2019 №1178489/42771511, від 31.05.2019 №1178488/42771511, від 31.05.2019 №1178487/42771514, від 31.05.2019 №1178484/42771511, від 31.05.2019 №1178483/42771511 було відмовлено у реєстрації податкових накладних від 11.04.2019 №11, від 16.04.2019 №12, від 16.04.2019 №13, від 19.04.2019 №14, від 19.04.2019 №15, від 22.04.2019 №16, від 22.04.2019 №17, від 24.04.2019 №18, від 24.04.2019 №19, від 26.04.2019 №33, від 30.04.2019 №34 з підстав ненадання позивачем копій документів:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Рішеннями комісії Головного управління ДФС у Київській області від 04.07.2019 №1212242/42771511, від 04.07.2019 №1212241/42771511, від 04.07.2019 №1212240/42771511, від 04.07.2019 №1212239/42771511, від 04.07.2019 №1212238/42771511, від 04.07.2019 №1212237/42771511, від 04.07.2019 №1212236/42771511, від 04.07.2019 №1212235/42771511, від 04.07.2019 №1212232/42771511, від 04.07.2019 №1212233/42771511, від 04.07.2019 №1212234/42771511, від 04.07.2019 №1212231/42771511 було відмовлено у реєстрації податкових накладних від 03.05.2019 №64, від 04.05.2019 №65, від 07.05.2019 №66, від 10.05.2019 №67, від 13.05.2019 №68, від 20.05.2019 №72, від 23.05.2019 №73, від 24.05.2019 №74, від 27.05.2019 №75, від 30.05.2019 №71, від 31.05.2019 №116, від 31.05.2019 №118 з підстав ненадання позивачем копій документів:

- договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них;

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи які не надано підкреслити);

- розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків;

- документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити).

Рішеннями комісії Державної фіскальної служби України було відмовлено у реєстрації податкових накладних від 03.06.2019 №140, від 08.06.2019 №134, від 15.06.2019 №139, від 21.06.2019 №182, від 29.06.2019 №181, від 01.07.2019 №183, від 01.07.2019 №211, від 02.07.2019 №185, від 04.07.2019 №186, від 05.07.2019 №212, від 06.07.2019 №199, від 08.07.2019 №213, від 10.07.2019 №204, від 10.07.2019 №205, від 11.07.2019 №214, від 12.07.2019 №206, від 12.07.2019 №208, від 12.07.2019 №215, від 16.07.2019 №216, від 16.07.2019 №217, від 16.07.2019 №221, від 17.07.2019 №255, від 18.07.2019 №256, від 18.07.2019 №257, від 19.07.2019 №264, від 20.07.2019 №258, від 20.07.2019 №259, від 20.07.2019 №260, від 22.07.2019 №261, від 22.07.2019 №265, від 23.07.2019 №266, від 26.07.2019 №267, від 29.07.2019 №243, від 31.07.2019 №262, від 31.07.2019 №263 з підстав ненадання позивачем копій документів:

- розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Судом встановлено, що рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області (комісії регіонального рівня), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 31.05.2019 №1178498/42771511, від 31.05.2019 №1178486/42771511, від 31.05.2019 №1178485/42771511, від 31.05.2019 №1178496/42771511, від 31.05.2019 №1178494/42771511, від 31.05.2019 №1178491/42771511, від 31.05.2019 №1178489/42771511, від 31.05.2019 №1178488/42771511, від 31.05.2019 №1178487/42771511, від 31.05.2019 №1178484/42771511, від 31.05.2019 №1178483/42771511 були оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарг позивача на зазначені рішення, комісією Державної фіскальної служби України (комісією центрального рівня), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 19.06.2019 №31256/42771511/2, від 19.06.2019 №31257/42771511/2, від 19.06.2019 №31258/42771511/2, від 19.06.2019 №31259/42771511/2, від 19.06.2019 №31260/42771511/2, від 19.06.2019 №31261/42771511/2, від 19.06.2019 №31262/42771511/2, від 19.06.2019 №31263/42771511/2, від 19.06.2019 №31264/42771511/2, від 19.06.2019 №31265/42771511/2, від 19.06.2019 №31266/42771511/2, якими скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Не погоджуючись з рішеннями комісій регіонального та центрального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу Платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктами 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної/ розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Судом встановлено, що реєстрацію поданих позивачем податкових накладних від 11.04.2019 №11, від 16.04.2019 №12, від 16.04.2019 №13, від 19.04.2019 №14, від 19.04.2019 №15, від 22.04.2019 №16, від 22.04.2019 №17, від 24.04.2019 №18, від 24.04.2019 №19, від 26.04.2019 №33, від 30.04.2019 №34, від 03.05.2019 №64, від 04.05.2019 №65, від 07.05.2019 №66, від 10.05.2019 №67, від 13.05.2019 №68, від 20.05.2019 №72, від 23.05.2019 №73, від 24.05.2019 №74, від 27.05.2019 №75, від 30.05.2019 №71, від 31.05.2019 №116, від 31.05.2019 №118, від 03.06.2019 №140, від 08.06.2019 №134, від 15.06.2019 №139, від 21.06.2019 №182, від 29.06.2019 №181, від 01.07.2019 №183, від 01.07.2019 №211, від 02.07.2019 №185, від 04.07.2019 №186, від 05.07.2019 №212, від 06.07.2019 №199, від 08.07.2019 №213, від 10.07.2019 №204, від 10.07.2019 №205, від 11.07.2019 №214, від 12.07.2019 №206, від 12.07.2019 №208, від 12.07.2019 №215, від 16.07.2019 №216, від 16.07.2019 №217, від 16.07.2019 №221, від 17.07.2019 №255, від 18.07.2019 №256, від 18.07.2019 №257, від 19.07.2019 №264, від 20.07.2019 №258, від 20.07.2019 №259, від 20.07.2019 №260, від 22.07.2019 №261, від 22.07.2019 №265, від 23.07.2019 №266, від 26.07.2019 №267, від 29.07.2019 №243, від 31.07.2019 №262, від 31.07.2019 №263 було зупинено через те, що: "ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1- 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Відтак, платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС .

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Судом встановлено, що відповідачами не надано протоколу засідання Комісії, переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв, не надано матеріалів, на підставі яких ТОВ "Торговий дім "Київ-Атлатнтик Україна" віднесено до такого переліку, іншої інформації, доказів, що розглядається Комісією, яка, відповідно до "Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків", обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Отже, контролюючий орган зобов`язаний у квитанції чітко вказати не лише конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а також рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Про те, суд звертає увагу на те, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, за якою саме підставою позивача, із указаних в підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв, віднесено до ризикових платників податку.

Верховним Судом зроблено висновок у постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, відповідно якого, листи Міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

З огляду на зазначене, суд вважає необґрунтованим зупинення відповідачем реєстрації вказаних вище податкових накладних з підстав невідповідності податкової накладної вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Згідно з пунктами 14, 15 Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації спірних податкових накладних позивачем були подані до Комісії документи, достатні на його думку, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з п. 22 Порядку №117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Як вказано у спірних рішеннях контролюючого органу, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи які не надано підкреслити); розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити).

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Тобто, рішення Комісій контролюючих органів повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної.

Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, у Постанові від 11.06.2019 по справі №2240/2765/18.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства оскаржувані рішення відповідачів містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.

Отже, оскаржувані рішення відповідачів не містять мотивів не врахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що відповідачі не з`ясовували специфіку проведених господарських операцій та не визначали перелік документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Слід зазначити, що на рівні конкретних адміністративних процедур захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку держави реалізується через механізми контролю за діяльністю носіїв публічної влади. Зокрема, у пункті 55 рішення ЄСПЛ у справі "Класс та інші проти Німеччини" (06.09.1978) Суд наголосив: із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Суд вважає, що у сфері, яка надає, в окремих справах, такі великі можливості для зловживань, котрі можуть призводити до шкідливих наслідків для демократичного суспільства загалом, у принципі функцію наглядового контролю доцільно доручати судді (п. 56 абз. 2 рішення). Ця ж теза приведена і у вже процитованому Рішенні у справі "Волохи проти України". У справі "Броуґан та інші проти Сполученого Королівства" і "Алтай проти Туреччини". Так, Суд зазначив, що згідно з принципом верховенства права судовий контроль за діяльністю виконавчої влади є одним з основоположних принципів демократичного суспільства.

"Суд" повинен користуватись повною юрисдикцією розглядати всі факти у справі, а також відповідне законодавство (Terra Woningen B.V. v. the Netherlands (Терра Вонінген Б.В. проти Нідерландів), § 52).

При цьому, законність, пропорційність, обмеження дискреції, добросовісність (дотримання суб`єктом владних повноважень законної мети) і процедурні гарантії є тими законодавчими інструментами, які мають забезпечити захист особи від державного свавілля. Зокрема, у справі "Ечюс проти Латвії" Суд акцентує увагу на тому, що захист від свавілля становить сполучну ланку між Конвенцією і принципом верховенства права.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що оскаржувані рішення прийняті у зв`язку із відповідністю поданих податкових накладних критеріям оцінки ризиків, що визначені підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості саме платника податків, які визначені у листі Державної фіскальної служби від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.

Однак, відповідачі не навели жодного правого обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкових накладних як і не повідомили суду, яка із шести перелічених у підпункті 1.6 пункту 1 критеріїв, що наведені у листі Державної фіскальної служби від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, відноситься до позивача.

Крім того суд бере до уваги, що комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, як відповідачі у справі, були наділені правом подати до суду докази на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Разом з цим відповідачі зазначеним правом не скористалися, жодного належного доказу на підтвердження обґрунтованості оскаржуваних рішень та підстав їх прийняття під час розгляду справи не надали, обмежившись простим посиланням на недостатність наданих на пропозицію документів.

Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що комісії регіонального та центрального рівня, розглядаючи подані позивачем документи, не перевіряли їх відповідність вимогам чинного законодавства (наявність обов`язкових реквізитів, дотримання встановленої законом форми тощо), не з`ясовували специфіку проведених господарських операцій та не визначали документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність та визначеність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 №475/97-ВР та набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 0.07.2003, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

З наведеного слідує, що рішення контролюючого органу не відповідають вищезазначеним вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання вказаних вимог призводить до його протиправності.

Під час розгляду справи відповідачі не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття вищевказаних оскаржуваних рішень, яким ТОВ "Торговий дім "Київ-Атлантик Україна" відмовлено у реєстрації податкових накладних. У той же час сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, свідчать про реальність проведення господарських операцій.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про скасування оскаржуваних рішень комісій регіонального та центрального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вищевказані податкові накладні, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

При цьому суд зазначає, що Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (набрала чинності 01.02.2020), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пунктів 25-26 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, визначено такий порядок роботи Комісії контролюючого органу.

Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Відповідно до пункту 28 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.

При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" затверджено, крім іншого, Положення про Державну податкову службу України, відповідно до якого Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Державна податкова служба України зареєстрована 17 травня 2019 року, не перебуває в процесі припинення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р "Питання Державної податкової служби" вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, повноваження Державної фіскальної служби України передані Державній податковій службі України, отже на даний час повноваження щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду здійснює Державна податкова служба України.

Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, складених позивачем, та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні, складені позивачем, а саме: від 11.04.2019 №11, від 16.04.2019 №12, від 16.04.2019 №13, від 19.04.2019 №14, від 19.04.2019 №15, від 22.04.2019 №16, від 22.04.2019 №17, від 24.04.2019 №18, від 24.04.2019 №19, від 26.04.2019 №33, від 30.04.2019 №34, від 03.05.2019 №64, від 04.05.2019 №65, від 07.05.2019 №66, від 10.05.2019 №67, від 13.05.2019 №68, від 20.05.2019 №72, від 23.05.2019 №73, від 24.05.2019 №74, від 27.05.2019 №75, від 30.05.2019 №71, від 31.05.2019 №116, від 31.05.2019 №118, від 03.06.2019 №140, від 08.06.2019 №134, від 15.06.2019 №139, від 21.06.2019 №182, від 29.06.2019 №181, від 01.07.2019 №183, від 01.07.2019 №211, від 02.07.2019 №185, від 04.07.2019 №186, від 05.07.2019 №212, від 06.07.2019 №199, від 08.07.2019 №213, від 10.07.2019 №204, від 10.07.2019 №205, від 11.07.2019 №214, від 12.07.2019 №206, від 12.07.2019 №208, від 12.07.2019 №215, від 16.07.2019 №216, від 16.07.2019 №217, від 16.07.2019 №221, від 17.07.2019 №255, від 18.07.2019 №256, від 18.07.2019 №257, від 19.07.2019 №264, від 20.07.2019 №258, від 20.07.2019 №259, від 20.07.2019 №260, від 22.07.2019 №261, від 22.07.2019 №265, від 23.07.2019 №266, від 26.07.2019 №267, від 29.07.2019 №243, від 31.07.2019 №262, від 31.07.2019 №263.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 р. в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява № 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні ТОВ "Торговий дім "Київ-Атлантик Україні", є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, суд звертає увагу на те, що обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 111418,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.09.2019 №743.

Сплачений позивачем судовий збір у сумі 111418,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у справі, а саме: судовий збір у сумі 44183,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, а сплачений судовий збір у сумі 67235,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України, оскільки спірні рішення в кількості 23 шт. прийняті комісією регіонального рівня, а спірні рішення в кількості 35 шт. прийняті комісією центрального рівня.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- від 31.05.2019 №1178498/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.04.2019 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178486/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.04.2019 №12 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178485/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.04.2019 №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178496/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.2019 №14 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178494/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.2019 №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178491/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.04.2019 №16 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.20І9 №1178489/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.04.2019 №17 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178488/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.04.2019 №18 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178487/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.04.2019 №19 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178484/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.04.2019 №33 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 31.05.2019 №1178483/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.04.2019 №34 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212242/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.05.2019 №64 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212241/4277151 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.05.2019 №65 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212240/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 07.05.2019 №66 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212239/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.05.2019 №67 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212238/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.05.2019 №68 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212237/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.05.2019 №72 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212236/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.05.2019 №73 в Єдиному реєстрі податковий накладних;

- від 04.07.2019 №1212235/42771511 про відмову в реєстрації додаткової накладної від 24.05.2019 №74 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212232/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.05.2019 №75 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212233/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.05.2019 №71 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212234/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 №116 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.07.2019 №1212231/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 №118 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- від 06.09.2019 №1270965/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.06.2019 №140 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270966/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.06.2019 №134 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270970/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.06.2019 №139 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270959/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.06.2019 №182 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270971/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.06.2019 №181 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270942/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.07.2019 №183 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270960/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.07.2019 №211 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270968/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.07.2019 №185 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270944/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.07.2019 №186 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270974/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.07.2019 №212 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270943/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.07.2019 №199 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270969/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.07.2019 №213 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270949/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.07.2019 №204 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270958/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.07.2019 №205 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270950/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.07.2019 №214 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270972/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.07.2019 №206 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270973/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.07.2019 №208 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270951/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.07.2019 №215 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270961/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.07.2019 №216 в Єдиному растрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270967/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.07.2019 №217 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270945/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.07.2019 №221 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270952/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.07.2019 №255 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270946/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.07.2019 №256 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270977/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.07.2019 №257 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270976/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.07.2019 №264 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270955/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.07.2019 №258 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270975/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.07.2019 №259 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270957/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.07.2019 №260 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270963/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.07.2019 №261 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270947/4277І511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.07.2019 №265 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270962/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.07.2019 №266 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270956/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.07.2019 №267 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270953/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.07.2019 №243 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270978/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.07.2019 №262 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 06.09.2019 №1270954/42771511 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.07.2019 №263 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 11.04.2019 №11, від 16.04.2019 №12, від 16.04.2019 №13, від 19.04.2019 №14, від 19.04.2019 №15, від 22.04.2019 №16, від 22.04.2019 №17, від 24.04.2019 №18, від 24.04.2019 №19, від 26.04.2019 №33, від 30.04.2019 №34, від 03.05.2019 №64, від 04.05.2019 №65, від 07.05.2019 №66, від 10.05.2019 №67, від 13.05.2019 №68, від 20.05.2019 №72, від 23.05.2019 №73, від 24.05.2019 №74, від 27.05.2019 №75, від 30.05.2019 №71, від 31.05.2019 №116, від 31.05.2019 №118, від 03.06.2019 №140, від 08.06.2019 №134, від 15.06.2019 №139, від 21.06.2019 №182, від 29.06.2019 №181, від 01.07.2019 №183, від 01.07.2019 №211, від 02.07.2019 №185, від 04.07.2019 №186, від 05.07.2019 №212, від 06.07.2019 №199, від 08.07.2019 №213, від 10.07.2019 №204, від 10.07.2019 №205, від 11.07.2019 №214, від 12.07.2019 №206, від 12.07.2019 №208, від 12.07.2019 №215, від 16.07.2019 №216, від 16.07.2019 №217, від 16.07.2019 №221, від 17.07.2019 №255, від 18.07.2019 №256, від 18.07.2019 №257, від 19.07.2019 №264, від 20.07.2019 №258, від 20.07.2019 №259, від 20.07.2019 №260, від 22.07.2019 №261, від 22.07.2019 №265, від 23.07.2019 №266, від 26.07.2019 №267, від 29.07.2019 №243, від 31.07.2019 №262, від 31.07.2019 №263.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київ-Атлантик Україна" (код ЄДРПОУ 42771511) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) судовий збір у розмірі 44183 (сорок чотири тисячі сто вісімдесят три) грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київ-Атлантик Україна" (код ЄДРПОУ 42771511) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) судовий збір у розмірі 67235 (шістдесят сім тисяч двісті тридцять п`ять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені для порядку оскарження рішення, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Балаклицький А. І.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення30.04.2020
Оприлюднено01.06.2020
Номер документу89512978
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —320/5202/19

Ухвала від 10.11.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Постанова від 28.09.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 31.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 27.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Рішення від 30.04.2020

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Балаклицький А. І.

Ухвала від 07.04.2020

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Балаклицький А. І.

Ухвала від 10.03.2020

Цивільне

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Юрлагіна Т. В.

Ухвала від 24.02.2020

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Балаклицький А. І.

Ухвала від 06.02.2020

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Балаклицький А. І.

Постанова від 21.01.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Володимир Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні