Ухвала

від 27.01.2020 по справі 640/3249/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3249/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

27 січня 2020 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Глущенко Я.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД ДІДЖИТАЛ КИЇВ до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД ДІДЖИТАЛ КИЇВ (далі - позивач, ТОВ ХАВАС ВОРЛДВАЙД ДІДЖИТАЛ КИЇВ ) звернулось у суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, апелянт, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - подана з пропущенням тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та без документа про сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 2 частини 2 названої правової норми закріплено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного судового рішення.

Як убачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення складено 10 червня 2019 року. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги було 10 липня 2019 року. Проте апеляційну скаргу направлено до суду першої інстанції лише 27 грудня 2019 року, тобто поза межами встановленого приписами Кодексу адміністративного судочинства України процесуального строку.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідач посилається на те, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не заборонено подавати апеляційну скаргу повторно.

Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку не є поважними з огляду на таке.

Матеріали справи свідчать, що вперше подану відповідачем апеляційну скаргу повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у зв`язку з тим, що апелянт не усунув недоліки скарги, а саме не сплатив судовий збір.

Слід зазначити, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №820/4420/18.

Наявність у сторони права на звернення з апеляційною скаргою після її повернення саме по собі не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідач вдруге подав апеляційну скаргу знову без оплати судовим збором.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює останніх добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших поважних причин пропущення цього строку відповідач не зазначає.

Приписи пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI у відповідній редакції (далі - Закон).

Відповідно до положень статей 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, якими позивачу визначено грошові зобов`язання на загальну суму 1429389,63 грн., позовні вимоги є вимогами майнового характеру, оскільки таке рішення змінює майновий стан особи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями частини 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2019 року приписами Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік від 11 листопада 2018 року №2629-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.

Враховуючи суму грошових зобов`язань, визначену оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями, ставка судового збору має бути обрахована виходячи з найвищої межі, тобто не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, постановленого за результатами розгляду позову складає 28815,00 грн. (1921,00 грн. х 10 х 150%).

Однак, всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення сплати такого визнано необґрунтованим, про що судом постановлено ухвалу від 27 січня 2020 року.

Згідно частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху та надання відповідачу строку для усунення визначених у даній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних причин пропущення процесуального строку та документа про сплату судового збору у розмірі 28815,00 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA798999980000031211256026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Керуючись статтями 169, 248, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження - неповажними .

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без руху .

Вказати, що апелянт протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого, а також надати документ про сплату судового збору.

Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

У разі не надання документа про сплату судового збору, апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Б. Глущенко