Постанова

від 22.01.2020 по справі 140/3430/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Ксендзюк А.Я.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3430/19 пров. № 857/13978/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Макарика В.С., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання: Герман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 140/3430/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю НОВАТРЕЙД Україна про забезпечення позову у справі № 140/3430/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НОВАТРЕЙД Україна до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

22.07.2019р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю НОВАТРЕЙД Україна (надалі ТОВ НОВАТРЕЙД Україна ) звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії.

Крім того, позивач ТОВ НОВАТРЕЙД Україна подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №95 від 23.08.2019р. про включення ТОВ НОВАТРЕЙД Україна до переліку ризикових платників податків.

Зокрема, заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що зупинена реєстрація податкових накладних товариства призводить до неможливості реєстрації зобов`язання підприємства та фактично збільшує вартість продукції, що спричиняє не конкурентоспроможність товариства на ринку. Податковий орган фактично позбавляє контрагентів позивача на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2019р. заяву задоволено. Суд зупинив дію рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом від 23 серпня 2019 року №95, в частині внесення до переліку ризикових платників податків ТОВ НОВАТРЕЙД Україна .

Не погоджуючись із даною ухвалою, апелянт Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2019р. скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та суперечить ст. 150, ст. 151 КАС України.

ч. 2 ст. 150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, чинним законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Відповідно до п.17 абз.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Проте, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано належних, допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. В матеріалах справи також відсутні докази які свідчать про очевидні ознаки протиправності оспорюваного рішення та порушення прав, свобод та інтересів товариства.

Разом з тим, при вирішенні заяви про забезпечення позову суд також враховує положення нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків.

Так, згідно абз. 22 п. 201.10 ст. 201 ПК України - відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, у позивача незалежно від зупинення податкової накладної існуватиме обов`язок включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з пп.201.16.4 п.201.16 ст.201 цього Кодексу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви є помилковими, оскільки вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та суперечить ст. 150, ст. 151 КАС України.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм процесуального права, а тому колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.34, ст.243, ст.312, ст.316, ст.321, ст.325, ст.328, ст.329, ст.331 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області задовольнити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 140/3430/19 - скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю НОВАТРЕЙД Україна про забезпечення позову у справі № 140/3430/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НОВАТРЕЙД Україна до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя В.Я. Макарик

Суддя З.М. Матковська

Постанова в повному обсязі складена 27.01.2020р.