Постанова

від 12.03.2021 по справі 140/3430/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2021 року

Київ

справа №140/3430/19

адміністративне провадження №К/9901/15886/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року(суддя Ксензюк А.Я.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року (головуючий суддя Улицький В.З., судді: Макарик В.Я., Шавель Р.М.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Новатрейд Україна

до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДФС у Волинській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Новатрейд Україна (надалі також - Позивач, ТОВ Новатрейд Україна ) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області (надалі також - Відповідач, скаржник, правонаступник Головне управління ДПС у Волинській області), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №95 від 23 серпня 2019 року про включення Товариства з обмеженою відповідальністю Новатрейд Україна до переліку ризикових платників податків та зобов`язання виключити Позивача з переліку ризикових платників податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з рішенням Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23 серпня 2019 року за №95 ТОВ Новатрейд Україна було внесено до переліку ризикових платників податків, яке Позивач вважає безпідставним, оскільки Позивач не відповідає жодній з вимог підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Вказує, що протиправне віднесення Позивача до переліку ризикових платників податків призвело до блокування в Єдиному реєстрі податкових накладних всіх поданих податкових накладних та унеможливлює подальшу господарську діяльність товариства. Крім того звертає увагу, що станом на час прийняття відповідного рішення та звернення до суду Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДПС за №1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року та введені в дію 08 серпня 2018 року, проте, всупереч вимогам чинного законодавства України, не затверджені будь-яким наказом ДПС України та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, тобто, ТОВ Новатрейд Україна віднесено до переліку ризикових платників за відсутності будь-якого офіційного нормативно-правового акту, що регулює вказане питання.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 23 серпня 2019 року №95 в частині внесення до переліку ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю Новатрейд Україна . Зобов`язано Головне управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Новатрейд Україна з переліку ризикових платників податків.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суди виходили з того, що спірне рішення про включення ТОВ Новатрейд Україна до переліку ризикових платників прийнято Відповідачем без участі представників Позивача, чим безпідставно обмежено доступ представників ТОВ Новатрейд Україна до процесу прийняття рішень, що стосуються його прав та інтересів.

Суди також вказали на те, що інформація службового листа робочої групи від 23 серпня 2019 року №1071/03-20-0703-11, покладена в основу спірного рішення, містить лише припущення посадових осіб контролюючого органу про те, що ТОВ Новатрейд Україна як підприємство-імпортер транспортних засобів відноситься до категорії вигодоформуючих підприємств, які здійснювали імпортні операції.

Також суди попередніх інстанцій звернули увагу, що на момент прийняття оскарженого рішення Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листів Державної фіскальної служби України та не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України, не погоджено з Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку №117. Тому дійшли висновку про те, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним. При цьому суди посилалися на правову позицію Верховного Суду в постанові від 2 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові ТОВ Новатрейд Україна відмовити.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що згідно з витягом з протоколу засідання комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23 серпня 2019 року №95, ТОВ Новатрейд Україна включено до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок , відповідно до абзацу 6 підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості, зареєстрованих в ДПС України за №1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року.

Єдиною підставою для віднесення ТзОВ Новатрейд Україна до переліку ризикових платників податків слугував лист Головного управління ДФС у Волинській області №1071/03-20-07-03-11 від 23 серпня 2019 року відносно ТзОВ МІЛК КОРПОРЕЙШН , за результатами аналізу діяльності якого встановлено реєстрацію податкових накладних на придбання автотранспортних засобів та казеїнату, походження яких не прослідковується.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Віднесення платника податків до переліку ризикових не є формою юридичної відповідальності, а є додатковим елементом контролю держави у сфері податків.

У таких доводах Відповідач посилається на висновки Верховного Суду в постановах від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18, від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18, в ухвалі від 5 грудня 2019 року у справі №140/3154/19.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України у редакції на час виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1. статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

За приписами пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 вказаного Кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році (далі - Закон №2245-VIII), змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на час виникнення спірних правовідносин визначав Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок №117), яка в подальшому втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.

Пунктом 2 Порядку №117 визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а / б пункту 185.1 статті 185, підпункту а / б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пунктів 5-7 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Якщо за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції (крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку), реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 цього ж Порядку, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Спірним у цій справі є питання можливості оскарження платником податків протокольного рішення контролюючого органу про віднесення до ризикових платників.

З аналізу наведених норм чинного законодавства слідує, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризики порушення норм податкового законодавства, які проявляються у ймовірності складання та надання податкових накладних з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ж ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер для останніх.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), так само як і протокол Комісії, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово була викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20 листопада 2019 року по справі №480/4006/18, від 3 березня 2020 року по справі №240/3665/19, від 11 листопада 2020 року у справі №140/2484/19, від 11 січня 2021 року у справі №280/3394/19.

Колегія суддів з огляду на викладене вважає також за необхідне зазначити, що віднесення Комісією контролюючого органу ТОВ Новатрейд Україна до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є лише передумовою для можливого здійснення подальших дій, в тому числі зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, при вирішенні питання реєстрації якої відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин законодавством було передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що у правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція вже була висловлена Верховним Судом в постанові від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18.

Збіжний підхід до розуміння заходів податкового контролю також було викладено у постановах Верховного Суду України по справах від 3 та 17 листопада 2015 року №№ 21-99а15 та 21-2944а15, в яких, зокрема, зазначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності, яким, відповідно, є комплекс збору та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Також ВСУ дійшов висновку, що дії податкової з віднесення такої інформації до відповідних баз даних не породжують правових наслідків для платника податків і не порушують прав останніх, а включення суб`єктом владних повноважень до баз даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

При цьому, колегія суддів вважає недоречним посилання апеляційного суду на постанову Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі №822/1878/18, у якій спір виник щодо відмови у реєстрації податкової накладної. Тобто, правовідносини у справах не є подібними, як наслідок, висновок Верховного Суду, викладений у цій постанові, не підлягає застосуванню до правовідносин, що склалися у цій справі.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що за правового регулювання, яке мало місце на момент виникнення спірних правовідносин, використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення ТОВ Новатрейд Україна до платників, які відповідають критеріям ризиковості, було одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про помилковість висновку судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з вимогами статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судові першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 КАС України).

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів вважає, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, з огляду на що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позову.

Керуючись статтями 3, 242, 243, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року скасувати.

Товариству з обмеженою відповідальністю Новатрейд Україна у задоволенні позову до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді: О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх