Рішення

від 13.01.2020 по справі 752/10086/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10086/19

Провадження № 2/752/1897/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13.01.2020 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ПРОСТО , Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Сервіс про стягнення суми коштів, -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2019 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь грошову суму в розмірі 25233,24 грн та відшкодувати сплачений за подання позову судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що позивач уклав 17.12.2018 з ТОВ АВТО ПРОСТО договір № 801080 про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі. Предметом зазначеного договору є надання ТОВ АВТО ПРОСТО фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання у групах Автофонд , власником, розпорядником та адміністратором якого є ТОВ АВТО ПРОСТО , позивачем разом з іншими жертвами - учасниками таких самих договірних відносин автомобілів. Додатком № 1 до цього Договору визначений товар, що мав придбати позивач: автомобіль марки КІА , моделі Rio за ціною 414494,00 грн. Позивач зазначив, що 17.12.2018 йому був нав`язаний договір доручення за цим же номером 801080, предметом якого було надання останнім позивачу послуги з перерахування ТОВ АВТО ПРОСТО грошової суми винагороди. Хоча первісним договором ця сума не оговорена, позивач перерахував ТОВ АТ Сервіс грошову суму в розмірі 19895,71 грн. 14.01.2019 позивачем перераховано ТОВ АВТО ПРОСТО грошову суму в розмірі 5337,53 грн в рахунок послуг з придбання автомобіля, про що свідчить платіжна квитанція № 21. Позивач двічі повідомив ТОВ АВТО ПРОСТО про те, що бажає розірвати зазначений договір. Проте відповіді не отримав. Із суті обох договорів витікає, що послуги із включення ТОВ АВТО ПРОСТО договору до його власної, невідомої системи Автофонд та передачу позивачеві у майбутньому автомобіля проводить ТОВ АТ Сервіс з коштів позивача в розмірі 19895,71 грн. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що ТОВ АВТО ПРОСТО послугу надано не у повному об`ємі, не можна вважати послугою внесення відомостей про фізичну особу до власного комп`ютеру, умови договору є несправедливими. Тому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь грошову суму боргу в розмірі 25233,24 грн. та відшкодувати сплачений судовий збір.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.05.2019, у справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача, зокрема, після отримання ухвали про відкриття провадження у справі, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Відповідач ТОВ АВТО ПРОСТО надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що просить відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. 19.01.2012 ТОВ Авто просто було отримано статус фінансової установи. 15.01.2013 відповідач отримав ліцензію на право надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах. Також зазначає, що угоду було укладено з дотриманням положень цивільного законодавства, її зміст не суперечить Закону України Про захист прав споживачів . Договір між позивачем та ТОВ АВТО ПРОСТО було включено в групу № 1289 та надано порядковий номер 052 у даній групі. Всього у групу № 1289 було включено 120 договорів. На жодному розподілі товару позивачу не було надано право на отримання автомобіля. На виконання умов договору позивач оплатив винагороду ТОВ АВТО ПРОСТО за послуги, пов`язані з включенням договору до системи Автофонд та формуванням групи в розмірі 19895,71 грн. Крім того за договором, позивач сплатив 1 періодичний платіж разом із щомісячною винагородою. Проте, після цього припинив виконання зобов`язань за договором та направив заяву про розірвання договору. У відповідь ТОВ АВТО ПРОСТО направило на адресу позивача лист від 04.02.2019 року, в якому підтвердило розірвання договору та повідомило про наслідки такого розірвання, передбачені п. 12.1.1 ст. 12 Розділу ІІ Договору.

Відповідач ТОВ АТ Сервіс відзив на позов до суду не надіслав та з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України, визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст.ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач ТОВ АТ Сервіс не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178, ст. 181 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.12.2018 між ТОВ АВТО ПРОСТО та ОСОБА_1 було укладено угоду № 801080. Предметом даної Угоди є надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля КІА Rio . Даний договір укладений в рамках надання ТОВ АВТО ПРОСТО системи послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів (автомобілів) в групах Автофонд , яку створено ТОВ АВТО ПРОСТО . Угода укладена шляхом підписання сторонами Угоди та Додатку № 1, а також довідки про ознайомлення позивача з Внутрішніми правилами надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах ТОА АВТО ПРОСТО , до неї які є невід`ємними частинами Угоди.

Терміни, що використовуються в Договорі та системі Автофонд , визначаються в Договорі. 17.12.2018 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АВТО ПРОСТО було укладено Договір доручення № 801080, предметом якого є зобов`язання сплатити Повіреним винагороду TOB АВТО ПРОСТО у сумі 19895,71 грн. за рахунок Довірителя. Тобто останній Договір взаємопов`язаний і укладений з метою виконання попереднього.

За умовами цих договорів учасник стає покупцем автомобіля через механізми надання права на отримання автомобіля та за умови виконання ним усіх зобов`язань.

Позивач ознайомлювався із їх змістом, проте вважає, що TOB АВТО ПРОСТО нав`язаний посередник у вигляді ТОВ АТ Сервіс та послугу надано не у повному об`ємі. Також позивач не отримав з договорів чіткого розуміння за які частини винагороди він сплатив 19895,71 грн.

Після підписання Угоди позивача було включено до групи № 1289 та надано порядковий номер 052, у зв`язку з чим, позивачем було сплачено вступний внесок у розмірі 3 % + ПДВ від поточної ціни автомобіля вказаної в додатку № 1.

Угода містить детальний опис послуг, що надаються ТОВ АВТО ПРОСТО . Таким чином, позивачу до підписання Угоди, була доведена вичерпна інформація про послуги, що надаються відповідачем.

Згідно ст. 20 Договору № 801080 від 17.12.2018 Учасник заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника ТОВ АВТО ПРОСТО , проінформований про всі можливі витрати у зв`язку з укладенням договору, уважно прочитав та зрозумів договір та додатки до нього . Вказана заява підписана особисто ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Підпис Учасника в Угоді стоїть поряд із текстом що є свідченням обізнаності Позивача як відносно предмету Угоди, так і щодо його прав та обов`язків за Угодою.

Відповідно до п. 12.1.5 Договору, передбачено, що в разі, якщо Учасник виявить бажання відмовитися від подальшої участі в системі Автофонд протягом 14 календарних днів від дати підписання договору, такому учаснику повертається вся сума коштів, сплачена за Договором про адміністрування. Про своє рішення Учасник має повідомити ТОВ АВТО ПРОСТО протягом зазначених 14-ти днів шляхом подання заяви в центральний офіс.

Тобто, підписавши Угоду її учасник має ще 14 календарних днів на додаткове детальне ознайомлення з її умовами, а також прийняття остаточного рішення про участь чи відмову від участі в системі Автофонд , причому у разі відмови йому були б повернуті всі сплачені ним кошти. Про своє рішення Учасник має повідомити ТОВ АВТО ПРОСТО шляхом подання заяви до центрального офісу.

Таким чином Позивач мав повну і достовірну інформацію про послуги Відповідача та порядок їх надання.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 20 Договору № 801080 від 17.12.2018 Учасник заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника ТОВ АВТО ПРОСТО , проінформований про всі можливі витрати у зв`язку з укладенням договору, уважно прочитав та зрозумів договір та додатки до нього , уважно прочитав та зрозумів Договір та додатки до нього, що засвідчив своїм підписом.

Позивач погодився з умовами Договору, підписавши її та вчиняючи дії на її виконання.

Судом встановлено, що ТОВ АВТО ПРОСТО відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 19.01.2012 № 40, було зареєстровано у державному реєстрі фінансових установ згідно з вимогами закону та отримало ліцензію на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо придбання товарів у групах у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринку фінансових послуг, про що також зазначив суд апеляційної інстанції.

Посилання позивача на те, що умови договору є несправедливими, що призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, порушує вимоги ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , підлягають відхиленню з огляду на таке.

Визначення поняття несправедливі умови договору закріплено в частині другій статті 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Суд дослідивши та проаналізували умови договору, вважає, що цю угоду було укладено з дотриманням положень цивільного законодавства, і її зміст не суперечить Закону України Про захист прав споживачів .

Щодо невідповідності умов Угоди Ліцензійним умовам, слід вказати наступне.

02.06.2011 Верховною Радою України було Прийнято Закон України № 3462-IV від 02.06.2011 Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг , яким до Закону України Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг були внесені зміни до ч.1 ст.4 та вказану статтю було доповнено пунктом 11-1 такого змісту: Фінансовими послугами вважаються такі послуги: адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. Відповідно до Закону України Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг фінансова діяльність ліцензується.

Вказаний Закон № 3462-IV від 02.06.2011 набув чинності 09.01.2012.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України № 3462-IV від 02.06.2011, фінансові установи зобов`язані протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність із вимогами цього Закону.

Таким чином, законодавець надав фінансовим установам, що надають послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, термін в один рік, починаючи з 09.01.2012, для того, щоб отримати ліцензію на здійснення своєї діяльності.

Крім того, п.4 Прикінцевих положень Закону України № 3462-IV від 02.06.2011 зазначено наступне: Спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону розробити та затвердити ліцензійні умови здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах .

Розпорядження Нацкомфінпослуг №1676 Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах було прийнято лише 09.10.2012, а набрало чинності 12.11.2012 (з дня опублікування).

Так, зокрема, розділом Ліцензійними умовами було визначено вичерпний перелік умов, яким має відповідати заявник для отримання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, порядок подання документів для отримання ліцензії, механізм її отримання тощо.

Одночасно за наведеного вище вбачається, що без Ліцензійних умов був відсутній механізм врегулювання відносин між органом, що уповноважений видавати ліцензії на здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, та фінансовими установами, які мають намір їх отримати.

Таким чином, з моменту набрання чинності Розпорядженням Нацкомфінпослуг №1676 Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах та до моменту звернення Відповідача до Нацкомфінпослуг із заявою про видачу ліцензії, ТОВ Авто Просто готувало необхідний пакет документів, що подається разом із заявою на видачу ліцензії, при цьому не порушуючи річний термін встановлений п.3 Прикінцевих положень Закону України № 3462-IV від 02.06.2011.

Слід зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 по справі № 380/63/16-ц (провадження № 14-230цс18) у подібних правовідносинах не встановлено правових підстав для задоволення позовних вимог фізичної особи до ТОВ Авто Просто про захист прав споживача та повернення грошових коштів сплачених за договором.

Таким чином, дослідивши вищезазначений договір, суд прийшов до висновку, що посилання та твердження позивача на нечесну підприємницьку практику та несправедливі умови договору - не знайшли свого підтвердження. Даний договір відповідає вимогам закону, а тому правових підстав для його визнання недійсним, що передбачені статтями 203 та 215 Цивільного кодексу України, а саме - невідповідності його вимогам Закону України Про захист прав споживачів відсутні. Позивач не довів, що умови оспорюваної угоди та додатки до неї призводять до дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, не відповідають умовам ринку, обраному порядку придбання автомобіля, що є його обов`язком відповідно до засад змагальності процесу за статтею 10 ЦПК України.

За таких обставин та міркувань суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не ґрунтуються на чинному законодавстві та укладеній Угоді, а тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідачів будь-яких коштів, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ПРОСТО , Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Сервіс про стягнення суми коштів - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.Ю. Мазур