Постанова

від 01.10.2020 по справі 752/10086/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/5586/2020

справа №752/10086/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Голопапи Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Мазур Ю.Ю.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО", Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Сервіс" про стягнення коштів,-

встановив:

В травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з ТОВ "АВТО ПРОСТО" та ТОВ "АТ Сервіс" 25233,24 грн.

Вимоги обґрунтовує тим, що з метою придбання автомобіля 17 грудня 2018 року між ним та ТОВ "АВТО ПРОСТО" укладено договір №801080 про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі. Договір передбачав умови про сплату ним щомісячної винагороди, винагороди за послуги у зв`язку із включенням договору до системи АВТОФОНД та формування групи, винагорода за послуги, пов`язані з передачею автомобіля.

Також, 17 грудня 2018 року між ним та ТОВ "АТ Сервіс" укладено договір доручення №801080, предметом якого є послуги з перерахування коштів на користь ТОВ "АВТО ПРОСТО", але договір із останнім товариством не містив розміру сум. На виконання умов цього договору у день його укладення ним перераховані кошти у сумі 19895,71 грн., а 14 січня 2019 року перераховано 5337,53 грн.

Відповідно до умов договору, що був укладений з ТОВ "АВТО ПРОСТО", він повідомив про розірвання договору.

Позивач вважає умови договору несправедливими відповідно до статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки ТОВ "АВТО ПРОСТО" мало змогу самостійно отримувати кошти, що по суті і було зроблено із другим платежем. Вказує, що зазначене товариство здійснило тільки внесення відомостей до системи АВТОФОНД без відстежування та адміністрування коштів, що не можна вважати послугою, зокрема і за такою ціною, а також без передачі йому автомобіля.

Послуги ТОВ "АТ Сервіс" вважає нав`язаними.

Вказує, що строки повернення коштів (не більше одного року) несправедливі.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга ґрунтується на доводах позовної заяви, зазначає, що суд також відмовив у стягненні суми другого платежу всупереч умовам договору, який передбачав можливість повернення цієї суми.

Вказує, що ТОВ "АВТО ПРОСТО" не мало ліцензії для провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Вказує на помилковість посилання суду на постанову Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №380/63/16-ц, оскільки не враховано пункт 12.1.2 договору щодо повернення коштів протягом року.

Зазначає, що суд не з`ясував, чи відбулось перерахування сплачених ним сум між товариствами.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "АВТО ПРОСТО" посилається на те, що 15 січня 2013 року отримало необхідну ліцензію. Позивач мав право відмовитись від участі в програмі, що забезпечувало повернення всієї суми коштів, проте у зазначені строки такої дії не зробив. Зазначає, що сума першого платежу є винагородою за надання роз`яснень щодо змісту договору в орендованому приміщені, надання примірників договору для підписання, перевірка правильності заповнення бланку договору, внесення даних до електронної бази, включення договору у групу. Другий платіж є періодичним.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ "АВТО ПРОСТО" Нагорний А.Є. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ТОВ "АВТО ПРОСТО", розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ним не встановлено наявності несправедливих умов, що призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін.

Також суд вказав, що з моменту набрання чинності Розпорядженням Нацкомфінпослуг №1676 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах" та до моменту звернення відповідача до Нацкомфінпослуг із заявою про видачу ліцензії, ТОВ "АВТО ПРОСТО" готувало необхідний пакет документів, що подається разом із заявою на видачу ліцензії, при цьому не порушуючи річний термін встановлений пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України №3462-IV від 02 червня 2011 року.

Суд першої інстанції послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №380/63/16-ц.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вказує на таке.

ТОВ "АВТО ПРОСТО" відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 19 січня 2012 року №40, зареєстровано у державному реєстрі фінансових установ згідно з вимогами закону та отримало ліцензію на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо "придбання товарів у групах" у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринку фінансових послуг.

17 грудня 2018 між ТОВ "АВТО ПРОСТО" та ОСОБА_1 укладено договір №801080, предметом якої є надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля КІА Rio. Договір укладений в рамках надання ТОВ "АВТО ПРОСТО" системи послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів (автомобілів) в групах "Автофонд", яку створено ТОВ "АВТО ПРОСТО". Договір укладено шляхом підписання сторонами Договору та Додатку №1, а також довідки про ознайомлення позивача з Внутрішніми правилами надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах ТОВ "АВТО ПРОСТО".

Відповідно до додатку №1 цього договору винагорода за послуги, пов`язані із включенням договору в систему АВТОФОНД та формуванням групи у %+ПДВ становить 19895,71 грн. Договір містить умови про право ОСОБА_1 на одностороннє розірвання договору.

17 грудня 2018 між ОСОБА_1 та ТОВ "АТ СЕРВІС" укладено Договір доручення №801080, предметом якого є зобов`язання сплатити повіреним винагороду на користь TOB "АВТО ПРОСТО" у сумі 19895,71 грн. за рахунок довірителя. Договір містить умови про право ОСОБА_1 односторонню відмовитись від договору.

Відповідно до даних квитанції від 17 грудня 2018 року №67, виданої АТ "УкрСиббанк", ОСОБА_1 на платіжні реквізити ТОВ "АТ СЕРВІС" сплачено 19895,71 грн. оплати винагороди по договору №801080 від 17 грудня 2018 року.

ТОВ "АВТОПРОСТО" повідомило про включення ОСОБА_1 в групу №001289, присвоєння порядковий №052, формування групи 09 січня 2019 року та про особовий пароль для входу в кабінет.

Відповідно до даних квитанції від 14 січня 2019 року №21, виданої ГУ Ощадбанку по м.Києві та області, ОСОБА_1 на платіжні реквізити ТОВ "АВТОПРОСТО" сплачено 5337,53 грн. за послуги з придбання автомобіля.

Згідно із відзивами відповідачів, поданих до суду першої інстанції, ТОВ "АТ СЕРВІС" вказує на перерахування коштів, а ТОВ "АТ СЕРВІС" вказує, що ОСОБА_1 включено в групу №1289 та надано порядковий номер 052.

Матеріали справи містять такі заяви ОСОБА_1 про розірвання договорів:

1) від 31 січня 2019 року на адресу ТОВ "АТ СЕРВІС" про розірвання договору і необхідність повернути 25233,24 грн.;

2) від 31 січня 2019 року на адресу ТОВ "АВТО ПРОСТО", із відміткою про отримання, про розірвання договору;

3) від 31 січня 2019 року на адресу ТОВ "АВТО ПРОСТО" про розірвання договору і необхідність повернути 25233,24 грн.

Щодо договору, який був укладений із ТОВ "АТ СЕРВІС", суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1008 ЦК України:

1. Договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі:

1) відмови довірителя або повіреного від договору;

2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;

3) смерті довірителя або повіреного.

2. Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

Відповідно умов договору із ТОВ "АТ СЕРВІС", останнє взяло на себе зобов`язання вчасно та в повному обсязі перерахувати винагороду ТОВ "АВТО ПРОСТО" в розмірі 19895,71 грн.

Відповідно до частини 1 статті 198 ГК України платежі за грошовими зобов`язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що ТОВ "АТ СЕРВІС" виконало своє зобов`язання та перерахувало кошти на користь ТОВ "АВТО ПРОСТО".

Відповідно до умов договору, що був укладений з ТОВ "АТ СЕРВІС" сторони домовились:

- у випадку відмови від договору до моменту виконання повіреним свого зобов`язання за цим договором, повірений повертає у безготівковому порядку довірителю суму коштів, визначену в пункті 2.1 договору за вирахуванням комісійної винагороди, сплаченої повіреним банку за перерахування коштів довірителю, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня отримання від довірителя письмової заяви із зазначенням банківських реквізитів ( пункт 5.1.1.) .

- якщо повірений отримав від довірителя письмове повідомлення про відмову від договору після виконання повіреним договору та перерахування коштів на користь ТОВ "АВТО ПРОСТО", то кошти, сплачені за договором, не підлягають поверненню повіреним довірителю ( пункт 5.1.2.).

За правилами частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів не бере до уваги твердження ТОВ "АВТО ПРОСТО" про отримання коштів від ТОВ "АТ СЕРВІС", оскільки ця обставина в межах вирішення справи підлягає доведенню належними та допустимими доказами, які суду надано не було.

Окрім того, колегія суддів не приймає як доказ дані наданого відповідачем платіжного доручення №400 від 09 січня 2019 року про перерахування ТОВ "АТ СЕРВІС" на рахунок ТОВ "АВТО ПРПОСТО" грошових коштів в сумі 2096219,84 грн., оскільки це платіжне доручення не містить інформації щодо перерахування грошових коштів, сплачених саме позивачем, а також не містить даних про проведення банком цієї фінансової операції.

Беручи до уваги, що ТОВ "АТ СЕРВІС" не довело виконання обов`язку за договором доручення, відтак згідно із умовами договору останнє зобов`язано повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 19895,71 грн. Отже вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо договору, який був укладений із ТОВ "АВТО ПРОСТО", суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно із статтею 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до статті 12 договору, що укладений із ТОВ "АВТО ПРОСТО" сторони домовились:

- Учасник, який ще не отримав автомобіль, має право розірва ти договір за власним бажанням, про що зобов`язаний повідомити АВТО ПРОСТО у письмовій формі. У строк, встановлений чинним законодавством, АВТО ПРОСТО розглядає заяву учасника та надає письмову відповідь, в якій повідомляє про розірвання договору та про наслідки його розірвання. Поверненню підлягають тільки періодичні платежі, сплачені за договором, з урахуванням положень, викладених в цій Статті ( пункт 12.1).

- Сума періодичних платежів, що підлягає поверненню, розраховується відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної в місяці сплати таким учасником останнього щомісячного періодичного платежу разом із щомісячною винагородою, за вирахуванням відступного за відмову від договору у розмірі 2 (двох) періодичних платежів, розрахованих відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної в місяці сплати таким учасником останнього щомісячного періодичного платежу разом із щомісячною винагородою ( пункт 12.1.1).

- Максимальний строк повернення періодичних платежів згідно з пунктом 12.1.1 не може перевищувати одного року з дня отримання АВТО ПРОСТО заяви про дострокове розірвання Договору. Для здійснення повернення періодичних платежів учасник повинен надіслати письмову заяву із зазначенням власних банківських реквізитів, згідно яких повинні бути перераховані грошові кошти ( пункт 12.1.2) .

- У разі, коли дата закриття групи настає раніше, ніж через один рік з дати отримання заяви учасника про дострокове розірвання договору максимальний строк повернення періодичних платежів згідно з пунктом 12.1.1 не може перевищувати двох місяців з дати закриття групи ( пункт 12.1.3).

- Якщо Учасник системи виявить бажання односторонньо відмо витись від Договору про адміністрування протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати підписання Договору, Договір вважається розірваним, і учасник звільняється від будь-яких зобов`язань за ним.Такому учаснику повертається вся сума коштів, сплачена за договором про адміністрування. Протягом зазначених 14 (чотирнадцяти) днів учасник зобов`язаний письмово повідомити про односторонню відмову від договору шляхом подання заяви в центральний офіс АВТО ПРОСТО за адресою: Столичне шосе, 90, 4-й поверх, Київ, 03045. У зазначеній заяві має бути чітко повідомлено про рішення учасника щодо односторонньої відмови від договору, викладено прохання про повернення сплачених коштів, та повідомлено власні банківські реквізити, згідно з якими АВТО ПРОСТО має повернути сплачені кошти. Разом із заявою про односторонню відмову від договору учасник зобов`язаний надати копію підписаного договору та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру. АВТО ПРОСТО здійснює повернення коштів протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання заяви учасника та повідомлення банківських реквізитів Учасника ( пункт 12.1.4).

- Якщо різниця в ціні зазначених у пункті 9.2 статті 9 розділу II договору марок та/або моделей автомобіля перевищує 20%, учасник, який ще не одержав автомобіль, має право достроково розірвати договір. Повернення сплачених таким учасником періодичних платежів відбуватиметься в порядку, строки та у розмірі, який розраховується відповідно до положень статті 12 пункту 12.1 розділу II договору, але без вирахування відступного за відмову від договору ( пункт 12.1.5) .

Згідно із умовою додатку №1 поточна ціна автомобіля становить 414494 грн., а періодичний платіж 0,8333% від ціни автомобіля, тобто 3453,98 грн.

Згідно квитанції №21 від 14 січня 2019 року убачається про сплату одного періодичного платежу та щомісячної винагороди.

З урахуванням положень договору, що у випадку розірвання договору підлягають поверненню лише періодичні платежі за вирахуванням відступного в розмірі двох періодичних платежів, відтак вимоги про стягнення 5337,53 грн. задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, належним чином не з`ясував підстави позову, вдався до аналізу умов договору з точки зору відповідності нормам закону, проте не врахував, що вказуючи на наявність несправедливих умов договору, позивач не заявляє вимог про визнання цих договорів недійсними, як визначений законом правовий наслідок для відновлення можливого порушеного права, а просить стягнути сплачені відповідачам грошові кошти, вказуючи на право одностороннього розірвання цих договорів.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 376 ЦПК України неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення іта ухвалення нового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в розмірі 19895,71 грн., що становить 78,85% від ціни позову 25233, 24 грн.

За подання позову із такими вимогами підлягав сплаті судовий збір в сумі 768 грн., а за апеляційну скаргу на рішення суду 1152,60 грн.

Відтак, ураховуючи розмір задоволених вимог у відповідній частині та до конкретного відповідача, те, що позивач звільнений від сплати судового збору, з ТОВ "АТ СЕРВІС" на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,88 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 908,82 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ СЕРВІС" (код ЄДРЮОФОПГФ 38567610, м.Київ, вул. Михайлівська, 12-Б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 19895,71 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ СЕРВІС" (код ЄДРЮОФОПГФ 38567610, м.Київ, вул. Михайлівська, 12-Б) на користь держави судовий збір в сумі 605,88 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 908,82 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2020 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді А.М. Андрієнко

В.В. Соколова