Рішення

від 24.01.2020 по справі 453/1071/19

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1071/19

№ провадження 2/453/26/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2020 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Брони А.Л.,

секретаря судового засідання Бендеш А.І.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у залі суду у місті Сколе Львівської області за порядком спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання недійсними рішення Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року в частині внесення до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе майна, належного ОСОБА_3 ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 03.09.2019 року звернулася до Сколівського районного суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання недійсними рішення Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року в частині внесення до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе майна, належного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 05.09.2019 року було прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

26.09.2019 року представником відповідача було подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Позивач позовну заяву мотивувала тим, що відповідно до договору позики грошей, посвідченого приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Львівської області Батлюк О.І. від 06.07.2013 року за реєстровим номером № 592, ОСОБА_4 (далі - Позивач) позичила ОСОБА_3 (далі - третя особа) грошові кошти в сумі 200 000,00 доларів США. Відповідно до умов договору ОСОБА_3 зобов`язувався повернути вказану суму до 06.12.2014 року. Однак у строк, вказаний у договорі, ОСОБА_3 позику не повернув, відтак, йдучи йому на зустріч, ОСОБА_4 уклала з ним Договір про внесення змін до Договору безпроцентної позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Львівської області Батлюк О.І. від 08.12.2014 року, яким внесено зміни до пункту 1 Договору безпроцентної позики грошей від 06.07.2013 року та викладено його у наступній редакції: слова до 06 грудня 2014 року замінити словами до 01 травня 2015 року (першого травня дві тисячі п`ятнадцятого) року) . У строк, який було змінено, тобто до 01.05.2015 року, ОСОБА_3 усю суму коштів не повернув. Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 03.07.2018 року у справі № 453/233/18 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за договором позики, задоволено частково. Суд вирішив стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1 376 694,67 грн., з яких 1 232 810,00 - сума основного боргу за договором позики та 143 884,67 грн. - 3 % річних від простороченої суми. Вказане рішення набрало законної сили.

Позивач зазначає, що 13.03.2018 року ухвалою суду було відкрито провадження по вищеописаній справі № 453/233/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за договором позики, а 23.03.2018 року, як вважає позивач, з метою не повернення їй коштів, невиконання рішення суду про стягнення коштів у майбутньому, відповідно до Протоколу № 1 Загальних зборів засновників (учасників) ТОВ Сателіт-Сколе ОСОБА_3 відчужив належне йому на праві приватної власності майно, яке міг продати самостійно та погасити борг перед ОСОБА_4 , або яке могло бути реалізоване після відкриття виконавчого провадження, передавши його до статутного капіталу товариства.

Протоколом № 1 Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року затверджено Статутний капітал ТзОВ Сателіт-Сколе в розмірі 500 874,28 грн. Загальні збори вирішили, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Сколівським РВ УМВС України у Львівській області від 18.07.1995 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , вносить в Статутний капітал товариства вклад у вигляді земельної ділянки площею 0,02 га для індивідуального садівництва по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 46245110100:01:007:0149), вартістю 4 043,28 грн., нежитлових приміщень № 6, № 7, № 8, № 9 загальною площею 61,9 кв.м. вартістю 182 074,00 грн. та нежитлових приміщень № 10, № 11 , № 12 , № 13 загальною площею 65,6 кв.м. вартістю 245 119,00 грн., що знаходяться в будинку по АДРЕСА_3 , нежитлової будівлі-контори (літера А-1 ) загальною площею 251,5 кв.м. та огорожі 1, вартістю 34 439,00 грн. за актом прийому-передачі від 20.03.2018 року. Загальна вартість вкладу становить 465 675,28 грн.

Відтак, за оспорюваним правочином, рішенням Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року, ОСОБА_3 відчужив усе належне йому майно, а набув частку в юридичній особі. Внаслідок укладення такого правочину, на думку позивача, він втратив будь-які фінансові можливості задоволення вимог кредиторів, які існували на час укладення оспорюваного правочину.

Позивач вважає, що дії ОСОБА_3 щодо передачі майна у статутний капітал товариства містять ознаки фіктивності, оскільки метою внесення майна засновником до статутного капіталу має бути забезпечення підприємницької діяльності цього господарського товариства, а у даній ситуації внесення до статутного капіталу ОСОБА_3 майна, яке не використовується у діяльності Товариства, та подальший вихід його із складу учасників Товариства, свідчать про відсутність наміру використання у власній господарській діяльності Товариства внесеного майна. Такі дії Товариства та ОСОБА_3 , на думку позивача, свідчать, що реальним наміром вчинення цього правочину було позбавлення ОСОБА_3 майна, на яке може бути звернено стягнення, а не ведення господарської діяльності Товариством.

Свої позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року в частині внесення до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе майна, належного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач обгрунтовує статтями 202, 203, 215 ЦК України, зазначаючи, зокрема, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України). Оскільки, як вважає позивач, передача майна в статутний капітал товариства ОСОБА_3 не була спрямована на реальне настання наслідків, тобто на ведення господарської діяльності товариством, то оскаржуване рішення загальних зборів засновників товариства підлягає визнанню недійсним з підстав статті 215 ЦК України, якою передбачено, що підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що 23.03.2018 року ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 створили ТзОВ Сателіт-Сколе . ОСОБА_3 вніс в статутний капітал Товариства вклад у вигляді майна на загальну суму 465 675,28 грн. На даний час ОСОБА_3 не являється ні засновником, ні директором Товариства. Під час створення Товариства, тобто станом на 23.03.2018 року, ОСОБА_3 не було відомо про відкриття провадження у справі № 453/233/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення з нього заборгованості за договором позики. Про існування позову ОСОБА_3 дізнався 05.04.2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи № 453/233/18. На момент створення Товариства будь-яких обмежень чи обтяжень стосовно майна ОСОБА_3 не існувало, відтак його дії по внесенню вкладу у вигляді майна до статутного капіталу Товариства не мають ознак фіктивності. ТзОВ Сателіт-Сколе створено її засновниками з метою здійснення торгівельної та виробничої діяльності, надання платних послуг фізичним та юридичним особам , участі у приватизації, залучення іноземних інвестицій, отримання прибутку від підприємницької діяльності, що відповідає п. 2.1 діючого на той час Статуту Товариства. Так, Товариство за період 2018-2019 років уклало ряд господарських договорів з іншими суб`єктами господарювання, а саме договір оренди земельної ділянки № 10/2018 від 01.06.2018 року, договір оренди нежитлового приміщення № 10062019/13741 від 10.06.2019 року, договір купівлі-продажу № 133/19-1 від 09.07.2019 року, договір № 17 від 26.07.2019 року, що відповідає дійсним намірам створення Товариства та свідчить про дійсність Протоколу № 1 Загальних зборів засновників (учасників) ТзОВ Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року.

Окрім того, в розумінні ст. 202, ст. 203 ЦК України рішення Загальних зборів засновників (учасників) ТзОВ Сателіт-Сколе в частині внесення засновниками до статутного капіталу Товариства вкладу у вигляді майна, не є правочином. Зазначене рішення є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Така позиція узгоджується із правовим висновком, викладеним у Постанові КГС ВС від 28.03.2018 року у справі № 910/22291/16. Тому таке рішення не може визнаватися фіктивним відповідно до ст. 234 ЦК України і воно не поширюється на позивача, яка не є суб`єктом корпоративним правовідносин. Також ТзОВ Сателіт-Сколе не несе відповідальності за зобов`язаннями колишнього засновника ОСОБА_3 за договором позики, укладеним 06.07.2013 року між ним та ОСОБА_4 , які виникли до часу проведення державної реєстрації Товариства.

Додатково у відзиві відповідач зазначив, що колишній засновник Товариства ОСОБА_3 розпочав погашати перед ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 06.07.2013 року після того, як приватний виконавець Пиць А. надіслав йому реквізити банківського рахунку ОСОБА_4 в електронному варіанті, про що свідчить скріншот з електронної пошти ОСОБА_3 Станом на дату подачі відзиву останній сплатив позивачу заборгованість в розмірі близько 155 000 грн., а тому ОСОБА_3 не має наміру приховувати своє майно перед ОСОБА_4

Від представника позивача - адвоката Пошивака Ю.П. надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що твердження відповідача (ТзОВ Сателіт-Сколе ) про необізнаність ОСОБА_3 щодо наявності у Сколівському районному суді Львівської області позову ОСОБА_4 про стягнення з нього заборгованості за договором позики на момент внесення ним свого майна до статутного капіталу Товариства не відповідає дійсності, оскільки ухвала суду про відкриття провадження по справі від 13.03.2018 року була опублікована в ЄДРСР 19.03.2018 року, а ОСОБА_3 не був позбавлений можливості вільного та безоплатного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, знайомитись з станом розгляду справи на офіційному веб-порталі судової влади України. Крім цього, ОСОБА_3 було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2018 року (боржник - ОСОБА_3 , стягувач - ОСОБА_4 ) з примусового виконання ухвали Сколівського районного суду Львівської області від 05.03.2018 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки ОСОБА_3 . Вказані дії мали місце до 23.03.2018 року, тобто до моменту внесення майна ОСОБА_3 до статутного капіталу ТзОВ Сателіт-Сколе , а отже свідчать про те, що ОСОБА_3 був обізнаний щодо наявності цивільної справи, в якій він був стороною, в суді.

Покликання на укладення ряду договорів, як на підтвердження здійснення господарської діяльності за допомогою майна, переданого ОСОБА_3 до статутного капіталу, не заслуговують, на думку представника позивача, на увагу, з огляду на наступне. У відзиві відповідач покликається на договір оренди земельної ділянки від 21.06.2018 року за № 10/2018, однак за договором ТзОВ Сателіт-Сколе є орендарем, сам договір укладено строком на 1 рік, тобто він вичерпав свою дію. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань наданих саме відповідачем, основним видом економічної діяльності Товариства є 47.19. Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізовних магазинах . Відтак надання в оренду нежитлового приміщення за договором № 10062019/13741 від 10.06.2019 року (за більш ніж рік після утворення Товариства та після звернення ОСОБА_4 до Господарського суду Львівської області із аналогічним до даного позовом) не може бути прийнято як доказ в розумінні ЦПК України та слугувати підтвердженням наміру ОСОБА_3 при внесенні свого майна до статутного капіталу ТзОВ Сателіт-Сколе отримувати прибуток від господарської діяльності Товариства. Що стосується реалізації Відповідачем 1 одиниці товару - пральної машинки за 9300,00 грн. за договором від 09.07.2019 року № 133/19-1 (також більш ніж рік після утворення Товариства та після звернення ОСОБА_4 до Господарського суду Львівської області із аналогічним до даного позовом) та покликання на договір № 17 від 26.07.2019 року, у якому відсутні будь-які істотні умови щодо коштів, які Відповідач мав отримати внаслідок реалізованого ним товару (перелік якого відсутній), то ці договори не можуть свідчити про дійсність наміру отримання прибутку від господарської діяльності.

Покликання Відповідача на те, що рішення Загальних зборів засновників (учасників) ТзОВ Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року в частині внесення засновниками до Статутного капіталу Товариства вкладу у вигляді майна не є правочином (з посиланням на постанову КГС ВС від 28.03.2018 року по справі № 910/22291/16), а також те, що таке рішення не поширюється на позивача ОСОБА_4 , яка не є суб`єктом корпоративних відносин, повністю спростовується як самою постановою, на яку посилається відповідач, оскільки в тексті такої вказано, що рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю не є угодами в розумінні ст. 41 ЦК Української РСР (тобто в даній постанові йде мова про угоди - поняття, яке містилося в ЦК УРСР, однак повністю відсутнє в чинному ЦК України, який діяв на момент передачі майна ОСОБА_3 до статутного фонду Відповідача), так і правовою позицією висловленою ВП ВС у постанові від 04.09.2019 року по справі № 927/90/19 де вказано, що заявлений спір ґрунтується на правовідносинах, направлених на захист прав позивача як стягувача у виконавчому провадженні щодо майна ОСОБА_1, яким останній розпорядився відчуживши його … правовідносини сторін не мають ознак господарсько-правових, тому вирішення цього спору має здійснюватись за нормами ЦПК України . Посилання відповідача на норми абз. 2 ч. 4 ст. 96 ЦК України не можуть бути застосовані при вирішення даного спору, адже предметом позову не є набуття права власності на частку у Товаристві чи звернення на неї стягнення.

Крім того, посилання відповідача, як на підставу для відмови у позові, на той факт, що ОСОБА_3 здійснює часткове погашення боргу, то вказане не є предметом розгляду у даній справі, а також не свідчить про гарантії виконання судового рішення в майбутньому.

В судовому засіданні 24.01.2020 року представник позивача - Пошивак Ю .П. позовні вимоги підтримав повністю. Суду пояснив, що єдиною метою передачі ОСОБА_3 майна до статутного капіталу ТзОВ Сателіт-Сколе було ухилення від виконання зобов`язання за договором позики та уникнення звернення стягнення на це майно.

Представник відповідача ТзОВ Сателіт-Сколе - Горох В.В. проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Суду пояснив, що ОСОБА_3 не має наміру ухилятися від виконання судового рішення та систематично сплачує кошти на погашення існуючої заборгованості на банківський рахунок позивача. Також пояснив, що до подачі позову про стягнення боргу відповідно до договору позики, ОСОБА_3 мав намір реалізувати частину нерухомого майна та повернути борг ОСОБА_4 , однак остання відмовилася чекати на реалізацію майна, а відтак майно було передано до статутного капіталу Товариства. На даний час учасниками ТзОВ Сателіт-Сколе є ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

Третя особа - ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечив. Суду пояснив, що метою створення Товариства було створення юридичної особи - платника ПДВ. Засновниками Товариства були він, його дружина та ОСОБА_6 . Він вніс до статутного капіталу Товариства нерухоме майно, його дружина комп`ютер та багатофункціональний пристрій. В подальшому, приблизно влітку 2018 року, він подарував належну йому частку в Товаристві своїй доньці ОСОБА_8 , яка є студенткою та навчається у м. Львів. Також він пояснив, де саме здійснює діяльність Товариство, яку господарську діяльність здійснює та назвав наявних контрагентів товариства. Заперечив, що має намір ухилятися від виконання свого боргового зобов`язання перед ОСОБА_4 , оскільки вказав, що почав сплачувати кошти на погашення заборгованості одразу після отримання банківських реквізитів від приватного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавчий лист про стягнення з нього на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та їх представників, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 13.03.2018 року Сколівським районним судом Львівської області було відкрито провадження у справі № 453/233/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за договором позики.

Протоколом № 1 Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року було створено Товариство з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе та затверджено Статутний капітал ТзОВ Сателіт-Сколе в розмірі 500 874,28 грн. У вищезазначеному протоколі вказано, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Сколівським РВ УМВС України у Львівській області від 18.07.1995 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , вносить у Статутний капітал товариства вклад у вигляді земельної ділянки площею 0,02 га для індивідуального садівництва по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 46245110100:01:007:0149), вартістю 4 043,28 грн., нежитлових приміщень № 6, № 7, № 8, № 9 загальною площею 61,9 кв.м. вартістю 182 074,00 грн. та нежитлових приміщень № 10, № 11 , № 12 , № 13 загальною площею 65,6 кв. м. вартістю 245 119,00 грн., які знаходяться в будинку по АДРЕСА_3 , нежитлової будівлі-контори (літера А-1 ) загальною площею 251,5 кв.м. та огорожі 1, вартістю 34 439,00 грн., відповідно до акту прийому-передачі від 20.03.2018 року. Загальна вартість вкладу становить 465 675,28 грн., а розмір частки ОСОБА_3 складає 93%.

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 03.07.2018 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позикизадоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_4

1 376 694,67 грн. (що є гривневим еквівалентом 52 785, 50 доларів США на дату ухвалення судового рішення), з яких 1 232 810,00 грн. - сума основного боргу за договором позики та 143 884,67 грн. - 3% річних від простроченої суми .

Рішення суду набрало законної сили, внаслідок чого на його виконання 16.11.2018 року Сколівським районним судом Львівської області було видано виконавчий лист № 453/233/18, який пред`явлено позивачем до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області.

Судом встановлено, що на момент звернення ОСОБА_4 з даним позовом до суду, ОСОБА_3 не був ані засновником, ані учасником ТзОВ Сателіт-Сколе , оскільки, відповідно до пояснень ОСОБА_3 , влітку 2018 року він відчужив належному йому частку товариства на користь своєї доньки - ОСОБА_8 .

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону України Про господарські товариства господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Згідно зі статтею 80 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Відповідно до частини третьої статті 80 цього Кодексу товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

За ч. 1 ст. 3 Закону України Про господарські товариства засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України Про господарські товариства управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 97 ЦК України).

Збори приймають рішення, які оформляються відповідним протоколом.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи не є правочинами у розумінні ст. 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за ст. 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст. ст. 41, 42, 59, 60 Закону України Про господарські товариства ); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону України Про господарські товариства ); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст. 40, 45 Закону України Про господарські товариства ).

Дана позиція викладена у постановах КГС ВС від 12.04.2018 року, від 17.07.2018 року, від 04 грудня 2018 року по справі № 910/21845/16 та від 12.06.2019 року у справі № 927/352/18.

Таким чином, посилання позивача на недійсність рішення загальних зборів засновників ТзОВ Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року з підстав його невідповідності статтям 203 та 215 ЦК України, не може братись судом до уваги, оскільки вищевказані статті ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Крім цього, у постанові ВП ВС від 22.10.2019 року у справі № 923/876/16 викладено правовий висновок, відповідно до пункту 60 якого зазначено: При цьому позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. . Пунктом 61 даної постанови встановлено, що Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт д пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. .

У даному випадку ОСОБА_4 не була та не є ані учасником ТзОВ Сателіт-Сколе , ані засновником товариства. Даний факт встановлено постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 року у справі № 914/929/19, у якій зазначено: Як вбачається з одержаних судом першої інстанції на підставі ст. 11 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованих стосовно відповідача (ТзОВ Сателіт-Сколе ) станом на 26.03.2018 року (дата реєстрації даної юридичної особи) на запит судді № 1005344125, та станом на 16.05.2019 року на запит судді № 1005344057, за критеріями пошуку Код ЄДРПОУ: 42020946, ОСОБА_4 у переліку засновників (учасників) юридичної особи - ТзОВ Сателіт-Сколе відсутня. . А відповідно до висновків, викладених у постанові ВС від 06.03.2018 р. у справі № 907/167/17, право на звернення до суду з позовом щодо недійсності рішення загальних зборів мають учасники (акціонери) товариства, які були учасниками (акціонерами) на дату прийняття оспорюваного рішення відповідним органом управління.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що передача майна ОСОБА_3 до статутного капіталу товариства порушила її законні права та інтереси, як кредитора, оскільки, як достеменно встановлено судом, на момент прийняття оспорюваного рішення загальних зборів засновників товариства - 23.03.2018 року було відсутнє будь-яке обтяження щодо нерухомого майна ОСОБА_3 , відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором позики, а відтак не існувало і виконавчого провадження, відповідно до якого ОСОБА_4 виступала стягувачем, а ОСОБА_3 - боржником.

Відповідно до частини 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 3, 23, 41-43, 59, 60 ЗУ Про господарські товариства , ст. ст. 97-99, 114-116 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ,РНОКПП НОМЕР_5 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе (зареєстровано за адресою: 82600, Львівська обл., м. Сколе, вул. Гоголя, 3, код ЄДРПОУ 42020946), за участю третьої особи - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) про визнання недійсними рішення Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року в частині внесення до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе майна, належного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

У зв`язку з оголошенням в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе (зареєстровано за адресою: 82600, Львівська обл., м. Сколе, вул. Гоголя, 3, код ЄДРПОУ 42020946)

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 27.01.2020 року.

Суддя