Постанова

від 20.10.2020 по справі 453/1071/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 453/1071/19 Головуючий у 1 інстанції: Брона А.Л.

Провадження № 22-ц/811/763/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія:1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мельничук О.Я.,

суддів: Крайник Н.П., Шеремети Н.О.,

при секретарі Матяш С.І.

з участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 , представника відповідача Горох В.В., третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , представника ОСОБА_1 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 24 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання недійсними рішення Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року в частині внесення до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе майна, належного ОСОБА_3 ,-

,-

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Сколівського районного суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання недійсними рішення Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року в частині внесення до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе майна, належного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовну заяву обґрунтовує тим, що відповідно до договору позики грошей, посвідченого приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Львівської області Батлюк О.І. від 06.07.2013 року за реєстровим номером № 592, ОСОБА_1 (далі - Позивач) позичила ОСОБА_3 (далі - третя особа) грошові кошти в сумі 200 000,00 доларів США. Відповідно до умов договору ОСОБА_3 зобов`язувався повернути вказану суму до 06.12.2014 року. Однак у строк, вказаний у договорі, ОСОБА_3 позику не повернув, відтак, йдучи йому на зустріч, ОСОБА_1 уклала з ним Договір про внесення змін до Договору безпроцентної позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Львівської області Батлюк О.І. від 08.12.2014 року, яким внесено зміни до пункту 1 Договору безпроцентної позики грошей від 06.07.2013 року та викладено його у наступній редакції: слова до 06 грудня 2014 року замінити словами до 01 травня 2015 року (першого травня дві тисячі п`ятнадцятого) року) . У строк, який було змінено, тобто до 01.05.2015 року, ОСОБА_3 всю суму коштів не повернув. Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 03.07.2018 року у справі № 453/233/18 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за договором позики, задоволено частково. Суд вирішив стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 1 376 694,67 грн., з яких 1 232 810,00 грн.- сума основного боргу за договором позики та 143 884,67 грн. - 3 % річних від простороченої суми. Вказане рішення набрало законної сили.

Позивачка зазначає, що 13.03.2018 року ухвалою суду було відкрито провадження по вищеописаній справі № 453/233/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики, а 23.03.2018 року, як вважає позивач, з метою неповернення їй коштів, невиконання рішення суду про стягнення коштів у майбутньому, відповідно до Протоколу № 1 Загальних зборів засновників (учасників) ТОВ Сателіт-Сколе ОСОБА_3 відчужив належне йому на праві приватної власності майно, яке міг продати самостійно та погасити борг перед ОСОБА_1 , або яке могло бути реалізоване після відкриття виконавчого провадження, передавши його до статутного капіталу товариства.

Протоколом № 1 Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року затверджено Статутний капітал ТзОВ Сателіт-Сколе в розмірі 500 874,28 грн. Загальні збори вирішили, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Сколівським РВ УМВС України у Львівській області від 18.07.1995 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , вносить в Статутний капітал товариства вклад у вигляді земельної ділянки площею 0,02 га для індивідуального садівництва по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 46245110100:01:007:0149), вартістю 4 043,28 грн., нежитлових приміщень № 6, № 7, № 8, № 9 загальною площею 61,9 кв.м. вартістю 182 074,00 грн. та нежитлових приміщень № 10, № 11, № 12, № 13 загальною площею 65,6 кв.м. вартістю 245 119,00 грн., що знаходяться в будинку по АДРЕСА_3 , нежитлової будівлі-контори (літера А-1 ) загальною площею 251,5 кв.м. та огорожі 1, вартістю 34 439,00 грн. за актом прийому-передачі від 20.03.2018 року. Загальна вартість вкладу становить 465 675,28 грн.

Відтак, за оспорюваним правочином, рішенням Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року, ОСОБА_3 відчужив усе належне йому майно, а набув частку в юридичній особі. Внаслідок укладення такого правочину, на думку позивачки, він втратив будь-які фінансові можливості задоволення вимог кредиторів, які існували на час укладення оспорюваного правочину.

Позивачка вважає, що дії ОСОБА_3 щодо передачі майна у статутний капітал товариства містять ознаки фіктивності, оскільки метою внесення майна засновником до статутного капіталу має бути забезпечення підприємницької діяльності цього господарського товариства, а у даній ситуації внесення до статутного капіталу ОСОБА_3 майна, яке не використовується у діяльності Товариства та подальший вихід його із складу учасників Товариства свідчать про відсутність наміру використання у власній господарській діяльності Товариства внесеного майна. Такі дії Товариства та ОСОБА_3 , на думку позивачки, свідчать, що реальним наміром вчинення цього правочину було позбавлення ОСОБА_3 майна, на яке може бути звернено стягнення, а не ведення господарської діяльності Товариством.

Свої позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року в частині внесення до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе майна, належного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка обгрунтовує статтями 202, 203, 215 ЦК України, зазначаючи, зокрема, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України). Оскільки, як вважає позивачка, передача майна в статутний капітал товариства ОСОБА_3 не була спрямована на реальне настання наслідків, тобто на ведення господарської діяльності товариством, то оскаржуване рішення загальних зборів засновників товариства підлягає визнанню недійсним з підстав статті 215 ЦК України, якою передбачено, що підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе (зареєстровано за адресою: 82600, Львівська область, м. Сколе, вул. Гоголя, 3, код ЄДРПОУ 42020946), за участю третьої особи - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) про визнання недійсними рішення Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року в частині внесення до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе майна, належного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовлено.

Рішення суду в апеляційному порядку через свого представника ОСОБА_4 оскаржила ОСОБА_1 . Вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновку суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Стверджує, що до статутного капіталу ТзОВ Сателіт-Сколе було внесено майно належне ОСОБА_3 з метою штучного позбавлення майна боржника задля подальшого ухилення від сплати ним кредитних зобов`язань перед позивачем.

В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

16 червня 2020 року від адвоката Горох Віталія Володимировича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає про необґрунтованість апеляційної скарги, а також про законність оскаржуваного рішення. Звертає увагу, що ОСОБА_3 в момент передачі майна товариству, був його законним власником і таке майно не було обтяжене. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 , представника ОСОБА_1 до задоволення не підлягає із наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Судом встановлено, що 13.03.2018 року Сколівським районним судом Львівської області відкрито провадження у справі № 453/233/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики.

Протоколом № 1 Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року створено Товариство з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе та затверджено Статутний капітал ТзОВ Сателіт-Сколе в розмірі 500 874,28 грн. У вищезазначеному протоколі вказано, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Сколівським РВ УМВС України у Львівській області від 18.07.1995 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , вносить у Статутний капітал товариства вклад у вигляді земельної ділянки площею 0,02 га для індивідуального садівництва по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 46245110100:01:007:0149), вартістю 4 043,28 грн., нежитлових приміщень № 6, № 7, № 8, № 9 загальною площею 61,9 кв.м. вартістю 182 074,00 грн. та нежитлових приміщень № 10, № 11, № 12, № 13 загальною площею 65,6 кв. м. вартістю 245 119,00 грн., які знаходяться в будинку по АДРЕСА_3 , нежитлової будівлі-контори (літера А-1 ) загальною площею 251,5 кв.м. та огорожі 1, вартістю 34 439,00 грн., відповідно до акту прийому-передачі від 20.03.2018 року. Загальна вартість вкладу становить 465 675,28 грн., а розмір частки ОСОБА_3 складає 93%.

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 03.07.2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 1 376 694,67 грн. (що є гривневим еквівалентом 52 785, 50 доларів США на дату ухвалення судового рішення), з яких 1 232 810,00 грн. - сума основного боргу за договором позики та 143 884,67 грн. - 3% річних від простроченої суми .

Рішення суду набрало законної сили, внаслідок чого на його виконання 16.11.2018 року Сколівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист № 453/233/18, який пред`явлено позивачем до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області.

Судом встановлено, що на момент звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду, ОСОБА_3 не був ані засновником, ані учасником ТзОВ Сателіт-Сколе , оскільки, відповідно до пояснень ОСОБА_3 , влітку 2018 року він відчужив належному йому частку товариства на користь своєї доньки - ОСОБА_6 .

Постановляючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив з тих обставин, що оскільки ОСОБА_1 не була та не є ані учасником ТзОВ Сателіт-Сколе , ані засновником товариства, вона не є тою особою, яка наділена правом на звернення до суду з позовом щодо недійсності рішення загальних зборів, не будучи учасником (акціонером) товариства на дату прийняття оспорюваного рішення ТзОВ Сателіт-Сколе .

З таким висновком колегія суддів погоджується з наступних обставин.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону України Про господарські товариства господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Згідно зі статтею 80 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Відповідно до частини третьої статті 80 цього Кодексу товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

За ч. 1 ст. 3 Закону України Про господарські товариства засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України Про господарські товариства управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 97 ЦК України).

Збори приймають рішення, які оформляються відповідним протоколом.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи не є правочинами у розумінні ст. 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за ст. 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст. ст. 41, 42, 59, 60 Закону України Про господарські товариства ); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону України Про господарські товариства ); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст. 40, 45 Закону України Про господарські товариства ).

Дана позиція викладена у постановах КГС ВС від 12.04.2018 року, від 17.07.2018 року, від 04 грудня 2018 року по справі № 910/21845/16 та від 12.06.2019 року у справі № 927/352/18.

Таким чином, посилання позивачки на недійсність рішення загальних зборів засновників ТзОВ Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року з підстав його невідповідності статтям 203 та 215 ЦК України не може братись судом до уваги, оскільки вищевказані статті ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу, що у постанові ВП ВС від 22.10.2019 року у справі № 923/876/16 викладено Правовий висновок, відповідно до пункту 60 якого зазначено: При цьому позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. . Пунктом 61 даної постанови встановлено, що Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт д пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі .

Суд правильно зазначив, що позивачка по справі - ОСОБА_1 не була та не є ані учасником ТзОВ Сателіт-Сколе , ані засновником товариства. Даний факт встановлено постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 року у справі № 914/929/19, у якій зазначено: Як вбачається з одержаних судом першої інстанції на підставі ст. 11 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованих стосовно відповідача (ТзОВ Сателіт-Сколе ) станом на 26.03.2018 року (дата реєстрації даної юридичної особи) на запит судді № 1005344125, та станом на 16.05.2019 року на запит судді № 1005344057, за критеріями пошуку Код ЄДРПОУ: 42020946, ОСОБА_1 у переліку засновників (учасників) юридичної особи - ТзОВ Сателіт-Сколе відсутня .

Окрім цього, відповідно до висновків, викладених у Постанові ВС від 06.03.2018 р. у справі № 907/167/17, право на звернення до суду з позовом щодо недійсності рішення загальних зборів мають учасники (акціонери) товариства, які були учасниками (акціонерами) на дату прийняття оспорюваного рішення відповідним органом управління.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 , представника ОСОБА_1 не дають підстав для визнання недійсними рішення Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе від 23.03.2018 року в частині внесення до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе майна, належного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що передача майна ОСОБА_3 до статутного капіталу товариства порушила законні права та інтереси ОСОБА_1 , як кредитора, оскільки, як достеменно встановлено судом, на момент прийняття оспорюваного рішення загальних зборів засновників товариства - 23.03.2018 року було відсутнє будь-яке обтяження щодо нерухомого майна ОСОБА_3 , відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором позики, а відтак не існувало і виконавчого провадження, відповідно до якого ОСОБА_1 виступала стягувачем, а ОСОБА_3 - боржником.

ОСОБА_3 передаючи своє майна до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт-Сколе , фактично скористався своїм законним правом на володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно норм ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 , представника ОСОБА_1 жодним чином висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Сколівського районного суду Львівської області від 24 січня 2020 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 24 січня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 03 листопада 2020 року.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

Н.О. Шеремета