Ухвала

від 24.01.2020 по справі 460/2724/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 січня 2020 року

м. Київ

справа № 460/2724/18

провадження № 51-6272 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі Суд) у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року стосовно ОСОБА_5 ,

встановив:

До Суду надійшла касаційна прокурора на ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року стосовно ОСОБА_5 .

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст.427Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без руху, та надати строк для усунення недоліків.

Згідно з положеннями п.4 ч.2 ст.427КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, що подає скаргу.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Отже, посилаючись на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені уст. 438 КПК, щоє підставою для його скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Прокурор, посилаючись в касаційній скарзі на незаконність та необґрунтованість ухвали апеляційного суду, не наводить обґрунтуваннядопущення судом апеляційної інстанцій таких порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою обов`язкове скасування ухвали з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції на підставах, передбачених пунктами 1 ч. 1ст. 438 КПК: не зазначає, яким саме доводам апеляційної скарги не було надано відповідь апеляційним судом. Також в касаційній скарзі не зазначено, в чому полягає неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, що на думку прокурора, є підставою для його скасування.

Суд касаційної інстанції відповідно дост. 433 КПКпереглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній належного обґрунтування й недотримання положеньст. 427 цього Кодексу, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року стосовно ОСОБА_5 залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3