Постанова

від 27.01.2020 по справі 509/5157/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 січня 2020 року

м. Київ

cправа № 509/5157/17

провадження № 51-2862 км19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8 на ухвалу Одеського апеляційного суду від28березня 2019 року у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за№12017160380002334 від 04 листопада 2017 року стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Гірей Кавказького району Краснодарського краю Російської Федерації, яка згідно матеріалів кримінального провадження зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст.185Кримінального кодексу України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 листопада 2018року клопотання колективу СТ «Хаджибей» про передання на поруки задоволено. Звільнено обвинувачену ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК України) у зв`язку з передачею на поруки колективу Садівничого товариства «Хаджибей» (код 26275450), а кримінальне провадження закрито.

Згідно вказаної ухвали суду, 4 листопада 2017 року об 11 годині 34 хв. ОСОБА_6 , знаходячись в контейнерному приміщенні контейнерного майданчику ТОВ «Промтоварний ринок», з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрала з сумки ОСОБА_9 гаманець, в якому знаходилися грошові кошти у сумі 2299 грн. та 100 доларів США., однак злочин не довела докінця з причин, що не залежали від її волі у зв`язку з тим, що була затримана потерпілою.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 28 березня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 13листопада 2018 року стосовно ОСОБА_6 залишив без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Подану касаційну скаргу обґрунтовує тим, що громадська організація (члени громадського об`єднання) не утворюють колективу підприємства, установи чи організації, оскільки, в процесуальному розумінні такий колектив утворюють особи, які своєю працею чи навчанням беруть участь у його діяльності. Зазначає, що до прав громадських організацій, визначених Законом України «Про громадські об`єднання», не відноситься взяття на поруки осіб, які вичинили кримінальні правопорушення, з метою звільнення від кримінальної відповідальності.

У запереченні на касаційну скаргу захисник ОСОБА_7 , що діє в інтересах ОСОБА_6 , вказує на безпідставність касаційної скарги. Зазначає, що ОСОБА_6 не тільки є членом садівничого товариства «Хаджибей», аповторно обрана до членів правління цього товариства. Колектив товариства може та буде достатньою гарантією належної поведінки обвинуваченої, попередить вчинення нею нових кримінальних правопорушень та дозволить належним чином застосувати до неї заходи виховного характеру.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.

Захисник ОСОБА_7 та засуджена ОСОБА_6 проти касаційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла донаступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлюватита визнавати доведеними обставини, що не були встановлені воскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чиіншого доказу.

Вирішуючи питання про обґрунтованість доводів касаційної скарги щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, Суд виходить знаступного.

Відповідно до ч. 1ст. 47 ККУкраїниособу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їх клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, неухилитиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. Згідно із ч. 2ст. 47 КК Україниу разі порушення умов передачі напоруки особа притягається до кримінальної відповідальності завчинений нею злочин.

За матеріалами кримінального провадження, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_6 вперше вчинила злочин середньої тяжкості, який неєкорупційним злочином, а саме незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), щиро розкаялась у вчиненому, за місцем проживання характеризується позитивно, не заперечувала проти її передання на поруки Садівничому товариству «Хаджибей», згідно поданого колективом клопотання.

Також судом враховано висловлену в письмовій заяві позицію потерпілої, яканемала матеріальних та моральних претензій до обвинуваченої танезаперечувала проти її звільнення від кримінальної відповідальності.

За результатами розгляду клопотання колективу Садівничого товариства «Хаджибей» про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею її на поруки, та встановивши підстави, передбаченіст. 47 ККУкраїни,суд першої інстанції постановив ухвалу проїїзвільнення відкримінальної відповідальності з цих підстав.

Аналогічні зазначеним у касаційній скарзі доводи, були ретельно перевірені апеляційним судом і на їх спростування в ухвалі наведено відповідні аргументи. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей370,419 КПК України.

Так, апеляційний суд надав оцінку тому, що в матеріалах кримінального провадження наявні письмові докази того, що Товариство «Хаджибей» внесено доЄдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань за № 1004200455, кодом ЄДРПОУ 26275450,якСадівниче товариство іпо своїм критеріям підпадає під вимоги ст.47КК України.

Крім того, наявна довідка зСадівничого товариства «Хаджибей», відповідно до якої ОСОБА_6 з 1990 року є членом даного товариства, більш того, напротязі останніх семи років є членом правління.

Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відхилення доводів апеляційної скарги про те, що Садове товариство не підпадає під вимоги ст.47 КК України, оскільки наявність реєстрації, уставу та посадових обов`язків членів товариства свідчить про наявність функції можливого контролю за собою, яка передається на поруки.

Так, у клопотанні про передачу ОСОБА_6 на поруки та у витягу зпротоколу загальних зборів колективу Садівничого товариства «Хаджибей» чітко зазначено, що колектив товариства зобов`язується здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на недопущення вчинення обвинуваченою ОСОБА_6 нових злочинів, її перевиховання та виправлення, в тому числі, але не виключно проведення виховних бесід з обвинуваченою, застосування до неї громадських робіт, слідкування за відсутністю порушень громадського порядку та виконання інших дій з метою її перевиховання, а у свою чергу ОСОБА_6 зобов`язується законослухняною поведінкою та сумлінною працею виправдати довіру колективу, не порушувати громадський порядок танеухилятися від всіх заходів виховного характеру, які спрямовані наїїперевиховання та виправлення.

Також у клопотанні зазначено, що ОСОБА_6 позитивно характеризується, приймає активну участь в житті товариства, вчиняє всіх можливі дії для досягнення мети товариства та поліпшення побуту членів товариства.

Більш того, у наданому суду витягу з протоколу позачергових зборів наявні підписи 112 членів колективу товариства, які одноголосно прийняли рішення про передачу ОСОБА_6 на поруки колективу та прийняли зобов`язання здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на недопущення вчинення обвинуваченою ОСОБА_6 нових злочинів, її перевиховання та виправлення, втомучислі, але не виключно проведення виховних бесід з обвинуваченою, застосування до неї громадських робіт, слідкування за відсутністю порушень громадського порядку та виконання інших дій з метою її перевиховання. Вказане свідчить проволевиявлення колективу і його можливість здійснення контролю за ОСОБА_6 .

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про дотримання судом першої інстанції вимог КПК України при розгляді цього кримінального провадження та щодо відповідності витягу з протоколу зборів та клопотання колективу вимогамст. 47 ККУкраїни.

При перегляді кримінального провадження в апеляційному порядку,апеляційним судом належним чином перевірені доводи, які були зазначені в поданій апеляційній скарзі прокурора, та прийнято рішення з наведенням докладних підстав в ухвалі, яка відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, які б впливали наобґрунтованість судового рішення стосовно ОСОБА_6 , судами першої та апеляційної інстанції у кримінальному провадженні допущено не було.

На підставі наведеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 28 березня 2019 року стосовно ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3