Постанова

від 21.01.2020 по справі 910/4214/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2020 р. Справа№ 910/4214/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Остапенка О.М.

Копитової О.С.

за участю секретаря судового засідання: Ковган О.І. за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 21.01.2020

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФАРВАТЕР ФІНАНС на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі№910/4214/18 (суддя Яковенко А.В.) за заявою доПублічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна будівельна компанія пробанкрутсво

за участю представників сторін: від заявника: Не з`явились; від відповідача: Не з`явились; від скаржника:Галдецький Я.А.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 викладено в наступній редакції: "1. Задовольнити заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія" арбітражного керуючого Чорнія М.В. про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора боржника

2. Затвердити основну грошову винагороду та суму витрат арбітражного керуючого Чорнія Мар`яна Володимировича, здійснених під час виконання обов`язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія" у справі №910/4214/18 в період з 10.10.2018 по 18.09.2019 в розмірі 102 003,80 грн. із джерелом відшкодування за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Депт Фінанс".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Депт Фінанс" (ідентифікаційний номер 40254432; 01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 39) на користь арбітражного керуючого Чорнія Мар`яна Володимировича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , р/р № НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 325321) кошти в розмірі 102 003,80 грн. (сто дві тисячі три гривні 80 копійок) в якості виплати основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Інвестиційна будівельна компанія" та відшкодування витрат понесених у ліквідаційній процедурі у справі №910/4214/18".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФАРВАТЕР ФІНАНС" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2019, в якій просить скасувати її та замінити Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Депт Фінанс" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФАРВАТЕР ФІНАНС" як правонаступника.

Згідно із витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.12.2019 апеляційну скаргу передано на розгляд суду у складі: головуючий суддя Грек Б.М., судді: Остапенко О.М., Копитова О.С.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 відкрито провадження, призначено справу до розгляду.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що арбітражним керуючим не було здійснено відповідних дій щодо виявлення майна боржника та його реалізації, а тому відсутні всі правові підстави для стягнення винагороди.

20.01.2020 від арбітражного керуючого надійшов відзив, в якому зазначено, що укладення договорів відступнелення прав вимог ставить під сумнів правомірність переходу права вимоги до ТОВ ФК ФФ та достатність підстав для звернення останнього до суду. Також зазначає, що ліквідатором вжито всіх заходів щодо виявлення та розшуку майна банкрута.

Одним із складових елементів права на справедливий розгляд згідно зі статтею 6 конвенції, є право бути присутнім на розгляду своєї справи (рішення суду у справах Тьерс та інші проти Сан-маріно , Романов проти Росії , Бадер та інші проти Швеції . Вказане право може бути дотримано, зокрема, шляхом належного повідомлення сторонам про розгляд справи судом.

Представники всіх про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копій ухвали суду.

Крім того, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а часткова неявка не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що вимоги про здійснення правонаступництва підлягають задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Від скаржника надійшли вимоги про здійснення заміни Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Депт Фінанс на Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФАРВАТЕР ФІНАНС як правонаступника.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку про задоволення вимог про здійснення правонаступництва, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 512-514, 516, 517 Цивільного кодексу України 14.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Депт Фінанс та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФАРВАТЕР ФІНАНС було укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 14.10.2019, акти приймання-передачі від 14.10.2019, у відповідності до якого Первісний кредитор відступив шляхом продажу Новому кредитору права вимоги до позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна будівельна компанія .

У відповідності до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги також в практиці ділового обороту називається "договором цесії", а його суб`єкти відповідно "цедентом" (старий кредитор) та "цесіонарієм" (новий кредитор). Договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. В такому випадку на відносини цесії розповсюджують положення про договір купівлі-продажу.

При цьому, договори про відступлення право вимоги не оскаржувались та є чинними, права інших сторін не порушують у зв`язку з чим апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що відповідний правочин уступки права вимоги не суперечить вимогам частини 3 статті 720 Цивільного кодексу України, що відповідно є підстави для вчинення заміни кредитора.

Доводи апеляційної скарги зводяться до оскаржуваня ухвали в частині нарахування арбітражному керуючому грошової винагороди.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16.10.2019 до суду надійшла заява ліквідатора про видачу наказу на примусове стягнення коштів в якості виплати основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Інвестиційна будівельна компанія" та відшкодування витрат понесених у ліквідаційній процедурі у справі №910/4214/18.

В силу вимог ч. 1 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд першої інстанції проаналізував звіт ліквідатора, подані ним до суду документи та надані пояснення, прийшов до вірного висновку, що з метою розшуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, вжиття заходів щодо захисту майна боржника, здійснення нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника, забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів та формування ліквідаційної маси ліквідатором було вжито необхідні заходи.

Отже, апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про здійснення ліквідатором усіх необхідних для пошуку та виявлення майна банкрута заходів, що вимагають норми вищезазначеного Закону.

Статтею 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено право арбітражного керуючого (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користуватися усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно до частини 2 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів пропорційно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 замінено ініціюючого кредитора ПАТ Брокбізнесбанк на Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Депт Фінанс як правонаступника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 затверджено звіт ліквідатора, згідно якого єдиним кредитором є Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Депт Фінанс .

Також, матеріалами справи підтверджується, що за час роботи призначеного судом у справі №910/4214/18 ліквідатора банкрута скарг на його дії не надходило, а отже є правомірним затвердження судом першої інстанції винагороди арбітражному керуючому стягуючи з єдиного кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Депт Фінанс .

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в межах мотивування її, звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута, а також дослідивши додані до звіту документи, судом встановлено, що для виявлення майнових активів боржника з метою задоволення вимог кредиторів ліквідатором виконані всі необхідні дії та покладені на нього Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов`язки, в зв`язку з чим суд першої інстанції правомірно стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Депт Фінанс як єдиного кредитора на користь арбітражного керуючого грошову винагороду.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З огляду на вищезазначене, відповідні в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Здійснити заміну Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Депт Фінанс (40254432, 01135 м. Київ, вул. Дмитрівська, 39) на Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФАРВАТЕР ФІНАНС (40254542, 01054, м. Київ, вул. Дмитррівська, 39) у справі № 910/4214/18 як правонаступника.

Зобов`язати арбітражного керуючого внести зміни до реєстру кредиторів щодо здійснення правонаступництва.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФАРВАТЕР ФІНАНС залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/4214/18 залишити без змін.

Матеріали справи №910/4214/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді О.М. Остапенко

О.С. Копитова

повний текст виготовлено 27.01.2020