Рішення

від 20.01.2020 по справі 904/6004/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2020м. ДніпроСправа №904/6004/19

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суворова", м. Дніпро

про стягнення суми боргу в розмірі 0грн.29коп., пені в розмірі 7796грн.15коп., 3% річних в розмірі 1328грн.78коп., інфляційної складової в розмірі 1921грн.62коп.

Представники:

від позивача: Остапенко В. М., довіреність №14-201 від 17.05.2019, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суворова" з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 0грн.29коп., пені в розмірі 7796грн.15коп., 3% річних в розмірі 1328грн.78коп., інфляційної складової в розмірі 1921грн.62коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати природного газу відповідно до договору постачання природного газу №4573/1617-ТЕ-4 від 05.09.2016р.

Позивач стверджує про наявність несплаченої суми боргу в розмірі 0грн.29коп. за поставлений у вересні 2017 року природний газ.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати поставленого природного газу за грудень 2016 року - липень 2017 року та вересень 2017 року позивач на підставі пункту 8.2 договору нарахував та заявив до стягнення суму пені в розмірі 7796грн.15коп. за загальний період з 26.01.2017 по 20.08.2019.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України позивач також нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 1328грн.78коп., інфляційну складову в розмірі 1921грн.62коп.

У прохальній частині позовної заяви позивачем викладено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін судом задоволено частково. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.01.2020.

28.12.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, яким визнає позовні вимоги, але просить суд врахувати наступні обставини: - відповідачем виконані умови договору щодо оплати вартості поставленого товару; - відповідач є неприбутковою організацією, джерелом фінансування якої є внески членів ОСББ; - позивачем не надано доказів понесення збитків за договором.

Тому, зважаючи на стан розрахунків між сторонами і неприбутковий статус відповідача, та враховуючи, що сплата заявлених до стягнення сум здійснюватиметься за рахунок коштів фізичних осіб - членів ОСББ, відповідач просить суд знизити розмір заявленої до стягнення пені з 7796грн.15коп. до 500грн.

Також у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про визнання ним як обґрунтовано заявлених до стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 1328грн.78коп. і суми 3% річних у розмірі 1921грн.62коп.

З огляду на наведене відповідач просить відмовити у позовних вимогах про стягнення з нього пені в сумі 7796грн.15коп., а позовні вимоги про стягнення 3% річних і інфляційних втрат задовольнити в сумах 1328грн.78коп. і 1921грн.62коп. відповідно.

До відзиву на позовну заяву відповідачем додано копію платіжного доручення №1595 від 25.12.2019 на суму 0грн.29коп.

13.01.2020 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив, у якій позивач не погоджується з наведеними відповідачем доводами, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не можуть братися судом до уваги.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що відповідач не здійснював розрахунок за поставлений природний газ в строки, що визначені пунктом 6.1 договору, чим порушив його умови. А також, станом на дату подання позову, відповідач мав основну заборгованість перед позивачем в розмірі 0грн.29коп. Тож, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання за договором, він зобов`язаний сплатити на користь позивача пеню за кожен день прострочення платежу в загальному розмірі 7796грн.15коп.

Відповідач участі свого представника у судовому засіданні від 20.01.2020 не забезпечив, про причини його неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце цього судового засідання відповідач був повідомлений судом належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення 29.12.2019 уповноваженому представнику ОСББ "Суворова" поштового повідомлення з ухвалою суду від 20.12.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Тож, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Предмет доказування у даній справі становлять наступні обставини:

- обставини укладання договору постачання природного газу №4573/1617-ТЕ-4 від 05.09.2016, строк дії даного договору;

- факт поставки позивачем природного газу відповідачу в жовтні 2016 року - липні, вересні 2017 року;

- порядок та строки оплати поставленого природного газу;

- здійснені розрахунки за договором, сума наявної заборгованості відповідача з оплати поставленого позивачем природного газу;

- визначення в договорі заходів відповідальності за порушення строків оплати поставленого природного газу, наявність підстав для застосування до відповідача заходів відповідальності за порушення строків розрахунків;

- наявність або відсутність фактичних обставин, які дають суду право на зменшення суми нарахованої пені.

Позивач у підтвердження обставин, якими він обґрунтовує заявлені позовні вимоги та які входять до предмета доказування в даній справі, надав наступні докази (в копіях): договір постачання природного газу №4573/1617-ТЕ-4 від 05.09.2016 (а.с. 21-29) з додатковими угодами до нього №1 від 23.01.2017 та №2 від 31.03.2017 (а.с. 30-33); акти приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 на суму 71283грн.41коп., від 30.11.2016 на суму 140443грн.73коп., від 31.12.2016 на суму 207801грн.22коп., від 31.01.2017 на суму 214532грн.22коп., від 28.02.2017 на суму 190887грн.72коп., від 31.03.2017 на суму 115619грн.08коп., від 30.04.2017 на суму 41079грн.88коп., від 31.05.2017 на суму 25405грн.84коп., від 30.06.2017 на суму 18485грн.05коп., від 31.07.2017 на суму 11819грн.29коп., від 30.09.2017 на суму 13172грн.20коп. (а.с. 34-44); банківські виписки НАК "Нафтогаз України" за 21.10.2016, 25.11.2016, 23.12.2016, 29.12.2016, 16.01.2017, 20.01.2017, 30.01.2017, 10.02.2017, 20.02.2017, 07.03.2017, 17.03.2017, 31.03.2017, 14.04.2017, 23.05.2017, 23.06.2017, 15.09.2017, 05.10.2017, 20.10.2017 (а.с. 45-78), а також розрахунки заявлених до стягнення сум (а.с. 14-18), довідку операцій за договором (а.с. 19), довідку про сальдо за договором (а.с. 20).

Відповідач у підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої заперечення проти позовних вимог та які входять до предмета доказування в даній справі, надав: фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва ОСББ "Суворова" за 2017 рік (а.с. 91-92); копію платіжного доручення №1595 від 25.2.2019 на суму 0грн.29коп. (а.с. 93).

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд установив таке.

05.09.2016 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Суворова" (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу №4573/1617-ТЕ-4 (далі - договір). За умовами зазначеного договору постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Пунктом 2.1 договору визначено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 211 тис. куб.м, у тому числі за місяцями: у жовтні - 13 тис. куб.м, у листопаді - 30 тис. куб.м, у грудні - 44 тис. куб.м., що разом за ІV квартал 2016 року - 87 тис. куб.м.; у січні - 50 тис. куб.м, у лютому - 41 тис. куб.м та у березні - 33 тис. куб.м, що разом за І квартал 2017 року - 124 тис. куб.м.

Згідно з пунктом 3.4 договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

За умовами пункту 3.5 договору споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);

- підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акта (п. 3.6 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу за цим договором становить 4942,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн.

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (п. 5.4 договору).

Відповідно до пункту 12.1 договору цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016р. до 31 березня 2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Сторонами вносились зміни до договору шляхом підписання додаткових угод №1 від 23.01.2017 та №2 від 31.03.2017.

Згідно з пунктом 1 додаткової угоди №2 від 31.03.2017 пункт 2.1 договору доповнено абзацом у наступній редакції:

"Постачальник передає споживачу з 01.04.2017 по 30.09.2017 (включно) природний газ обсягом до 34 тис. куб.м, у тому числі за місяцями: у квітні - 6 тис. куб.м, у травні - 6 тис. куб.м, у червні - 6 тис. куб.м., що разом за ІІ квартал 2017 року - 18 тис. куб.м.; у липні - 5 тис. куб.м, у серпні - 5 тис. куб.м , у вересні - 6 тис. куб.м, що разом за ІІІ квартал 2017 року - 16 тис. куб.м. ".

Також додатковою угодою №2 від 31.03.2017, а саме - пунктами 5, 8, змінено пункти 5.2, 12 договору шляхом їх викладення в наступній редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб.м. природного газу за цим договором з 01.04.2017 року становить 4942,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн.

12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016р. до 30 вересня 2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.".

На виконання умов договору у період з жовтня 2016 року по вересень 2017 року позивачем було здійснено постачання відповідачу природного газу на загальну суму 1053529грн.64коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, підписаними сторонами та скріпленими печатками їх підприємств, у тому числі:

- від 31.10.2016 на суму 71283грн.41коп.;

- від 30.11.2016 на суму 140443грн.73коп.;

- від 31.12.2016 на суму 207801грн.22коп.;

- від 31.01.2017 на суму 214532грн.22коп.;

- від 28.02.2017 на суму 190887грн.72коп.;

- від 31.03.2017 на суму 115619грн.08коп.;

- від 30.04.2017 на суму 41079грн.88коп.;

- від 31.05.2017 на суму 25405грн.84коп.;

- від 30.06.2017 на суму 18485грн.05коп.;

- від 31.07.2017 на суму 11819грн.29коп.;

- від 30.09.2017 на суму 16172грн.20коп.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 6.1 договору сторони узгодили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу; остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місцем поставки газу.

Отже, відповідач повинен був остаточно розрахуватися за отриманий газ відповідно до 25.11.2016, 25.12.2016, 25.01.2017, 25.02.2017, 25.03.2017, 25.04.2017, 25.05.2017, 25.06.2017, 25.07.2017, 25.08.2017 та 25.10.2017 (включно).

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами .

З наданих позивачем розрахунку та переліку операцій по підприємству "Суворова ОСББ" вбачається, що відповідач за поставлений природний газ розрахувався з недотриманням строків, установлених договором, та не в повному обсязі, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема пункту 6.1 договору.

Вказані обставини і стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, в якому останній заявив до стягнення з відповідача суму основного боргу в розмірі 0грн.29коп., пеню в розмірі 7796грн.15коп., 3% річних у розмірі 1328грн.19коп. та інфляційну складову в розмірі 1921грн.62коп. за прострочення виконання ним грошового зобов`язання за договором.

Відповідач обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував, лише просив суд зменшити заявлену до стягнення суму пені до 500грн. та надав докази погашення залишку боргу за поставлений природний газ в сумі 0грн.29коп. (платіжне доручення №1595 від 25.12.2019).

Оскільки погашення залишку основного боргу в сумі 0грн.29коп. здійснено відповідачем у процесі судового розгляду справи, тому провадження у справі в цій частині вимог підлягає закриттю за відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 610 цього Кодексу визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Факт неналежного виконання умов договору в частині оплати вартості отриманого природного газу підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Позивач на підставі пункту 8.2. договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 7796грн.15коп. за загальний період прострочення виконання зобов`язань з оплати з 26.01.2017 по 19.10.2017.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У пункті 8.2 договору сторонами узгоджено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За умовами пункту 7 додаткової угоди №2 від 31.03.2017 до договору, яка набула чинності з 01.04.2017, в пункті 8.2 розділу 8 "Відповідальність сторін" договору слова "21% річних" замінено на "16,4% річних".

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що при нарахуванні пені за прострочення оплати природного газу, поставленого в лютому 2017 року, позивачем за період з 28.03.2017 по 13.04.2017 помилково здійснено розрахунок виходячи з розміру пені на рівні 21% річних. З огляду на укладення сторонами 31.13.2017 додаткової угоди №2 до договору, якою з 01.04.2017 змінено розмір пені, передбаченої пунктом 8.2 договору, позивач повинен був здійснити розрахунок пені за зобов`язаннями лютого 2017 року за період з 28.03.2017 по 31.03.2017 виходячи з розміру пені в 21% річних, а за період з 01.04.2014 по 13.04.2017 - виходячи з розміру пені в 16,4% річних.

Таким чином, пеня за прострочення оплати відповідачем природного газу, поставленого у лютому 2017 року, становить 1008грн.90коп. У зв`язку з цим у вимозі позивача про стягнення пені в сумі 173грн.50коп. за вказаний період слід відмовити. В іншій частині розрахунок пені є обґрунтованим.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму 3% річних у розмірі 1328грн.78коп. за загальний період з 26.01.2017 по 19.10.2017, суму інфляційної складової у розмірі 1921грн.62коп. за загальний період з листопада 2017 року по липень 2019 року.

Перевіривши розрахунки сум 3% річних та інфляційної складової, суд встановив, що вони є арифметично правильним та відповідають вимогам чинного законодавства.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення заявленої до стягнення суми пені до 500грн., яке викладене у відзиві, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. У разі, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином, розгляд питання щодо зменшення сум штрафних санкцій, заявлених до стягнення, є правом господарського суду, яке може бути реалізовано судом з урахуванням усіх обставин конкретної справи.

Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач посилається на стан розрахунків між сторонами, неприбутковий статус відповідача, сплату заявлених до стягнення сум за рахунок коштів фізичних осіб - членів ОСББ, а також ненадання позивачем доказів понесення збитків від співпраці з відповідачем.

Тож, розглянувши заявлене клопотання про зменшення розміру пені до 500грн., суд з урахуванням усіх обставин справи вважає за доцільне частково задовольнити дане клопотання шляхом зменшення належної до стягнення з відповідача пені в розмірі 7622грн.65коп. на 30%. Отже, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 5335грн.86коп.

Така позиція суду ґрунтується на тому, що за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач є об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку. Згідно з Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом, є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Отже, оскільки відповідач лише акумулює кошти мешканців будинку для подальшої оплати житлово-комунальних послуг за цінами (тарифами), встановленими для населення, то можливість отримання ним у майбутніх періодах прибутку для покриття сум нарахованих штрафних санкцій виключається. Відповідно стягнення штрафних санкцій за рахунок коштів членів об`єднання призведе до зниження платоспроможності відповідача перед постачальниками комунальних та інших послуг. Відтак, накопичення відповідачем заборгованості за рахунок штрафних санкцій лише уповільнить погашення наявної заборгованості за житлово-комунальні послуги, в тому числі й перед позивачем, та сприятиме порушенню ним поточних зобов`язань. Тому покладення на відповідача великих розмірів штрафних санкцій не матиме позитивного економічного ефекту.

Таким чином, враховуючи часткове покриття майнових втрат позивача за рахунок індексації суми заборгованості та стягнення 3% річних з відповідача за час прострочення виконання ним грошового зобов`язання за договором, суд вважає, що зменшення суми стягуваної пені на 30% цілком узгоджується з принципом рівності сторін та принципами добросовісності, розумності і справедливості.

Суд також зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1890грн.83коп..

Керуючись нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, статтями 4, 13, 14, 20, 41, 42, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238, 240-242, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суворова" про стягнення суми боргу в розмірі 0грн.29коп., пені в розмірі 7796грн.15коп., 3% річних в розмірі 1328грн.78коп., інфляційної складової в розмірі 1921грн.62коп. - задовольнити частково.

Закрити провадження в частині вимог про стягнення суми боргу в розмірі 0грн.29коп. у зв`язку відсутністю предмету спору.

Відмовити у задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 173грн.50коп.

Зменшити розмір пені на 30% з 7622грн.65коп. до 5335грн.86коп.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суворова" (ідентифікаційний код 33422615; місцезнаходження: 49008, м. Дніпро, вул. Литовська, буд. 1) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6) пеню в розмірі 5335грн.86коп., 3% річних в розмірі 1328грн.78коп., інфляційної складової в розмірі 1921грн.62коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1890грн.83коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 20.01.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складений 27.01.2020.

Суддя Р.Г. Новікова