Рішення

від 17.01.2020 по справі 905/2101/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.01.2020 Справа № 905/2101/19

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання - Бондаренко Ю.В.

Позивач - Фізична особа-підприємець Ващенко Ігор Володимирович.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Модуль-Україна".

Про стягнення заборгованості.

Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.

Фізична особа-підприємець Ващенко Ігор Володимирович (далі - позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Модуль-Україна" (далі - відповідач) про стягнення 134243,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору на виконання робіт від 01.08.2017 в частині оплати за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.11.2019 розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Учасники розгляду справи були повідомлені належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

01.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Модуль-Україна" та Фізичною особою-підприємцем Ващенком Ігорем Володимировичем укладено договір на виконання робіт №010817/18 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати роботи, передбачені п.2.1 цього договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи (а.с.16-31).

Відповідно до п.2.1 договору, виконавець виконує наступні роботи: розробка технічної документації для виготовлення блочно-модульних твердопаливних котелень потужності 50-100 квт.

Згідно з п.2.2 договору, перелік та фактичні обсяги документації, технічні та інші вимоги до документації, що є предметом договору, визначаються завданням на розробку (додаток №1) та концептуальними ескізами (додаток №2).

Відповідно до п.3.1, п.3.2 договору, виконавець виконує роботи поетапно. Загальний термін виконання робіт та термін етапів виконуваних робіт виконавцем за договором вказаний в календарному графіку (додаток №3).

Згідно з п.4.1 договору, загальна вартість робіт за цим договором становить 136900 (сто тридцять шість тисяч дев`ятсот) грн без ПДВ.

Вартість етапів виконуваних робіт виконавцем за договором вказана в календарному графіку (додаток №3) даного договору (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.3.2 договору, вартість кожного етапу замовник сплачує протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт відповідного етапу, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно з п.5.5. договору, підписання акту приймання-здачі виконаних робіт представником замовника є підтвердженням відсутності претензій до виконавця з його боку та є підставою для остаточного розрахунку замовника з виконавцем по етапу, що здається.

Відповідно до п.10.1, п.10.2 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.10.1 цього договору та закінчується в момент виконання всіх зобов`язань сторонами.

На підставі договору, виконавцем були виконані роботи, що підтверджуються актами приймання-здачі виконаних робіт, а саме: акт №1 від 18.08.2017, акт №2 від 22.09.2017, акт №3 від 02.07.2018, акт №4 від 02.07.2018, №5 від 03.07.2018, акт №6 від 03.07.2018, акт №7 від 04.07.2018, акт №8 від 04.07.2018, акт №9 від 04.07.2018, акт №10 від 04.07.2018, акт №11 від 05.07.2018, акт №12 від 05.07.2018, акт №13 від 06.07.2018, акт №14 від 06.07.2018, акт №15 від 09.07.2018, акт №16 від 09.07.2018 на загальну суму 136900 грн. Вказані акти підписані сторонами без зауважень (а.с.32-47).

Виконані позивачем роботи були оплачені відповідачем частково, на загальну суму 34145,88 грн (роботи по акту №1 від 18.08.2017, акту №2 від 22.09.2017 та частково по акту №3 від 02.07.2018).

Станом на 07.10.2019, у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 102754,12 грн.

Вказана заборгованість також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаних без зауважень головним бухгалтером відповідача та позивачем (а.с.48).

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На час прийняття рішення, доказів оплати відповідачем заборгованості у сумі 102754,12 грн не надано. Відтак, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем до стягнення заявлена пеня в сумі 18701,25 грн за період:

- по акту №3 - з 18.07.2018 по16.01.2019;

- по акту №4 - з 18.07.2018 по 16.01.2019;

- по акту №5 - з 19.07.2018 по 17.01.2019;

- по акту №6 - з 19.07.2018 по 17.01.2019;

- по акту №7 - з 20.07.2018 по 18.01.2019;

- по акту №8 - з 20.07.2018 по 18.01.2019;

- по акту №9 - з 20.07.2018 по 18.01.2019;

- по акту №10 - з 20.07.2018 по 18.01.2019;

- по акту №11 - з 21.07.2018 по 19.01.2019;

- по акту №12 - з 21.07.2018 по 19.01.2019;

- по акту №13 - з 22.07.2018 по 20.01.2019;

- по акту №14 - з 22.07.2018 по 20.01.2019;

- по акту №15 - з 25.07.2018 по 23.01.2019;

- по акту №16 - з 25.07.2018 по 23.01.2019.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У випадку порушення строків перерахування коштів за виконані роботи замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі 0,1 % за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п.7.5 договору).

Суд дійшов висновку, що період нарахування пені по актам №13 та №14 від 06.07.2018 становить з 24.07.2018 по 20.01.2019. В іншому позивачем вірно визначений період нарахування пені.

Крім того, для визначення розміру пені має бути застосована подвійна облікова ставка НБУ.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає вимоги в цій частини такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 18347,62 грн.

Також, позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, просить стягнути 3% річних в розмірі 3746,46 грн та інфляційні втрати в сумі 9042,05 грн.

З урахуванням викладеного вище, приймаючи до уваги розрахунок позивача, відповідно до якого позивач нараховує 3% річних по всім актам до 07.10.2019, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних за період:

- по акту №3 - з 18.07.2019 по 07.10.2019;

- по акту №4 - з 18.07.2019 по 07.10.2019;

- по акту №5 - з 19.07.2019 по 07.10.2019;

- по акту №6 - з 19.07.2019 по 07.10.2019;

- по акту №7 - з 20.07.2018 по 07.10.2019;

- по акту №8 - з 20.07.2018 по 07.10.2019;

- по акту №9 - з 20.07.2018 по 07.10.2019;

- по акту №10 - з 20.07.2018 по 07.10.2019;

- по акту №11 - з 21.07.2018 по 07.10.2019;

- по акту №12 - з 21.07.2018 по 07.10.2019;

- по акту №13 - з 24.07.2018 по 07.10.2019;

- по акту №14 - з 24.07.2018 по 07.10.2019;

- по акту №15 - з 25.07.2018 по 07.10.2019;

- по акту №16 - з 25.07.2018 по 07.10.2019.

Перевіривши розрахунок в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги у цій частині підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.

Судові витрати, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Модуль-Україна" (84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Уральська, 12, кв.436, ідентифікаційний код юридичної особи - 39722375) на користь Фізичної особи-підприємця Ващенко Ігоря Володимировича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) основний борг у розмірі 102754 (сто дві тисячі сімсот п`ятдесят чотири) грн 12 коп., пеню - 18347 (вісімнадцять тисяч триста сорок сім) грн 62 коп., 3% річних - 3746 (три тисячі сімсот сорок шість) грн 46 коп., інфляційні втрати у розмірі 9042 (дев`ять тисяч сорок дві) грн 05 коп та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2008 (дві тисячі вісім) грн 36 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.01.2020.

Суддя О.В. Говорун