Ухвала

від 02.03.2020 по справі 905/2101/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"02" березня 2020 р. Справа № 905/2101/19

Суддя Геза Т.Д.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Модуль-Україна", м. Краматорськ, Донецька область (вх. №655 Д/2)

на рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2020 року (суддя Говорун О.В., ухвалене в м. Харкові 17.01.2020 року в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання, повне рішення складено 22.01.2020)

у справі № 905/2101/19

за позовом Фізичної особи-підприємця Ващенка Ігоря Володимировича.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Модуль-Україна", м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 134243,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Ващенко Ігор Володимирович звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Модуль-Україна" про стягнення 134243,88 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.01.2020 у справі № 905/2101/19 задоволено частково позовні вимоги.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Модуль-Україна" на користь Фізичної особи-підприємця Ващенко Ігоря Володимировича основний борг у розмірі 102754 (сто дві тисячі сімсот п`ятдесят чотири) грн 12 коп., пеню - 18347 (вісімнадцять тисяч триста сорок сім) грн 62 коп., 3% річних - 3746 (три тисячі сімсот сорок шість) грн 46 коп., інфляційні втрати у розмірі 9042 (дев`ять тисяч сорок дві) грн 05 коп та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2008 (дві тисячі вісім) грн 36 коп.

В задоволенні інших вимог відмовлено.

17.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Модуль-Україна" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н та б/д на рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2020 у справі № 905/2101/19, в якій просило його скасувати та ухвалити нове.

В апеляційній скарзі апелянт також просив поновити процесуальний строк, встановлений на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2020 у справі № 905/2101/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2020 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалене місцевим господарським судом 17.01.2020, повний текст складено 22.01.2020.

Отже, строк подання апеляційної скарги, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, сплив 11.02.2020.

17.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Модуль-Україна" звернулося з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2020 у справі № 905/2101/19.

Наведене свідчить про те, що заявник апеляційної скарги звернувся до суду апеляційної інстанції із пропуском встановленого 20-денного строку з дати складання повного тексту оскаржуваного рішення.

За текстом апеляційної скарги апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що відповідач має право на поновлення строку на апеляційне оскарження в межах 20 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апелянт зазначає, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, повне рішення відповідачу не було вручено в день його складення.

Апелянт зазначає, що відповідач не отримував поштою повне рішення суду та про його наявність дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Апелянт також посилається на те, що апеляційна скарга подана в межах строків оскарження рішення суду, визначених ст. 256 ГПК України.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2020 у справі № 905/2101/19 оприлюднено 29.01.2020.

Відповідно до штампу господарського суду Донецької області на останньому аркуші рішення, що оскаржується, процесуальний документ надіслано рекомендованим листом з повідомленням. В графі відправлено зазначено 2 примірники .

Тобто вказане рішення направлялося позивачу та відповідачу.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази щодо вручення або невручення апелянту рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2020 у справі № 905/2101/19.

Обставини, наведені заявником апеляційної скарги в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не можуть бути віднесені судом до поважних та таких, що об`єктивно перешкоджали б зверненню з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду у строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи вищенаведене, зазначені у клопотанні обставини пропуску процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою визнаються неповажними, оскільки вчинення дій задля захисту своїх законних прав та інтересів, в тому числі вжиття заходів для отримання поштової кореспонденції та інформації щодо стану судового провадження у справі № 905/2101/19 залежала виключно від волевиявлення апелянта.

Відповідно до ч.3 ст.260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою, вказавши інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, вищенаведене є підставою для застосування наслідків, які передбачені ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме - залишення апеляційної скарги без руху з метою усунення скаржником протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали недоліків.

Частиною 4 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На дату звернення з позовною заявою, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено у 2019 році з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб 1921,00 грн.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 4 пункту 2 частини 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи вищенаведене, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду апелянт повинен сплатити судовий збір у сумі 2881,50 грн. (1921,00 х 150%).

До апеляційної скарги не додано та у додатках до апеляційної скарги не зазначено про наявність доказів сплати судового збору, що є порушенням приписів пунктом 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищенаведене, апелянту необхідно сплатити судовий збір за звернення з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2020 у справі № 905/2101/19 у сумі 2881,50 грн.

Крім того, відповідно до статті 258 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема: рішення або ухвала, що оскаржується; у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Частиною 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Разом з тим, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду апеляційної інстанції, передбаченими положеннями статті 275 ГПК України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд апеляційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень (ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції тощо).

В апеляційній скарзі Товариством з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Модуль-Україна" не дотримано вимог до форми та змісту апеляційної скарги.

Зокрема, апелянт просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2019 у справі №905/2101/19 і ухвалити нове рішення.

Тобто, в апеляційній скарзі наявна прохальна частина, однак відсутні вимоги апелянта, які повинні бути зазначені в ній, відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.

Вищенаведене унеможливлює розгляд скарги судом апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції позбавлений процесуального права на визначення вимог апеляційної скарги із власної ініціативи.

Відсутність у апеляційній скарзі чітких та конкретних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Модуль-Україна" також є недоліком поданої апеляційної скарги та унеможливлює подальше відкриття апеляційного провадження.

Отже, апелянту необхідно уточнити вимоги апеляційної скарги; зазначити, яке саме судове рішення оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, вищенаведене є підставою для застосування наслідків, які передбачені ст.174 Господарського процесуального кодексу України, а саме: залишення апеляційної скарги без руху з метою усунення скаржником недоліків протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Модуль-Україна" на рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2020 у справі № 905/2101/19 - залишити без руху.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Еко Модуль-Україна" усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали недоліки, встановлені при поданні апеляційної скарги.

Докази усунення недоліків мають надійти до Східного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу.

Наслідки неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Т.Д. Геза