Рішення

від 27.01.2020 по справі 910/15948/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.01.2020Справа № 910/15948/19 Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрімонт груп", м. Київ

про стягнення 111 708,83 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрімонт груп" (відповідач) суми збитків з урахуванням штрафу в загальному розмірі 111 708,83 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору №31373Т/2 від 01.10.2018 року в частині якісного виконання передбачених договором робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 року у справі №910/15948/19 позовну заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.

21.11.2019 року (в межах строку, визначеного судом) позивачем була подана до суду заява про усунення недоліків позовної заяви.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103052366686 отримав ухвалу суду від 26.11.2019 про відкриття провадження у справі 28.11.2019.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, з урахуванням викладених норм та дати отримання ухвали суду відповідачем, строк для подачі останнім відзиву на позовну заяву встановлено судом до 13.12.2019 року (включно).

11.12.2019 року (в межах строку, запропонованого судом) відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву в якому ним зазначено, що у зв`язку з тим, що позивач не заявив про виявлення допущених відповідачем в роботі явних недоліків в момент підписанням між сторонами акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, то він втратив право в подальшому посилатись на ці недоліки. Відповідачем також зазначено, що акти комісійних обстежень на його адресу не надходили. Окрім того, як вказано у відзиві, позивач надсилаючи на адресу відповідача претензії порушив п. 12.5.4. та п. 13.7. Договору та не надав рахунок на суму таких видатків та/або на суму збитків, а також відповідні підтверджувальні документи, тому відповідач вважає претензії позивача безпідставними. На думку відповідача, виявлені позивачем дефекти з`явились в результаті природного зносу об`єкта, його неправильної експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2018 між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" (надалі - Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрімонт Груп" (надалі - Підрядник, відповідач) укладений Договір №31373Т/2 (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого Підрядник зобов`язався за завданням Замовника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати послуги з поточного ремонту (надалі - роботи) по об`єкту за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 63А Деснянського району м. Києва (далі - об`єкт), а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.п. 4.2.2., 4.2.3. Договору, Замовник зобов`язався прийняти в установленому Договором порядку належно виконані роботи та своєчасно здійснювати оплату виконаних робіт.

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що Підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, виконання їх згідно з Державними стандартами України та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.

Розрахунок за виконані роботи здійснюються на підставі актів виконаних робіт підписаними уповноваженими представниками сторін. На основі даних про виконані роботи щомісяця складається Акт приймання виконаних підрядних робіт та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт і витрат, на підставі яких формуються рахунки для оплати Замовником . Акт оформлюється належним чином Підрядником і подається для підписання Замовнику, який повинен розглянути та підписати Акт протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту надання цих документів Підрядником або письмово мотивувати відмову від прийнятих робіт (п.п. 11.1., 11.2., 11.3. Договору).

Розділом 12 Договору визначено порядок приймання виконаних робіт та виправлення недоліків передбачено, що факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт. Протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання Актів Замовник зобов`язаний розглянути та підписати їх в разі відсутності зауважень, або в такий саме строк направити Підряднику мотивовану відмову від їх підписання. Прийняття виконаних робіт здійснюється Замовником за умови належного виконання робіт та надання Підрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних при виконанні робіт.

У разі виявлення неналежного виконання робіт, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на вартість виконаних робіт, ненадання необхідних документів, Замовник має право відмовитись від підписання наданих документів (п.12.4. Договору).

Відповідно до п. 13.1. Договору гарантійний строк на роботи становить 2 роки; згідно строку гарантії, який встановлений заводом-виробником цих матеріалів, обладнання - на матеріали, устаткування та обладнання. Перебіг гарантійних строків починається з моменту прийняття Замовником всіх робіт за Договором.

Згідно із п.п. 13.3., 13.4. Договору, протягом гарантійного строку Замовник має право пред`явити Підряднику вимоги, пов`язані з порушенням останнім умов цього Договору, дефектів, недоліків, виявленими у результаті роботи. Всі дефекти, недоліки, виявлені протягом гарантійного строку, Підрядник зобов`язаний усунути власними силами та за свій рахунок.

У разі виявлення Замовником недоліків, дефектів протягом гарантійного строку, він зобов`язаний повідомити про це Підрядника і запросити його для складання відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків, дефектів. Якщо Підрядник не направить своїх повноважних представників для складання такого акта у визначений Замовником термін, це вважатиметься відмовою Підрядника взяти участь у складанні акту. В такому випадку Замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів та надіслати його Підряднику. Складений таким чином акт буде вважатися беззаперечно прийнятим Підрядником. (п. 13.5. Договору).

Пунктом 14.2.3. Договору передбачено, що у випадку порушення Підрядником строків виправлення недоліків, зазначених у відповідному акті про недоліки, Замовник може вимагати від Підрядника сплатити на користь Замовника штраф в розмірі 1 відсотку від вартості робіт, виконаних з недоліками.

Отже, Підрядник зобов`язався за завданням Замовника, на свій ризик виконати послуги з поточного ремонту по об`єкту, Замовник в свою чергу зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.

На виконання умов зазначеного Договору, Підрядник виконав обумовлені поточні ремонтні роботи, про що свідчать додані до матеріалів справи документи: підсумкова відомість ресурсів; локальний кошторис; протокол узгоджених цін на матеріальні ресурси; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат; акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року.

Спір, за твердженням позивача, виник з підстав виявлення у роботі відповідача численних недоліків, згідно проведеного розрахунку вартість матеріальної шкоди становить 110 602,80 грн із врахуванням ПДВ. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 106,03 грн штрафу за невиконання умов Договору.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Судом встановлено, що на виконання п. 13.5. Договору, 09.10.2019 року позивач листом №46-4194 звернувся до відповідача із вимогою стосовно направлення уповноваженого представника до 22.10.2019 для усунення виявлення недоліків.

Вимоги зазначеного листа відповідачем не виконані.

Працівниками позивача було складено акт від 22.10.2019 року щодо усунення недоліків виконання робіт поточного ремонту 2018 року ТОВ Фрімонт Груп за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 63-а за результатами якого було виявлено наступне: фарба та внутрішнє оздоблення під`їздів відстало та облущилося, а фарбування стін та стель було виконано в 1 шар.

Зважаючи на те, що недоліки в проведених роботах, відповідачем не були усунені позивач звернувся до ТОВ Київський експертно-дослідницький центр із проханням провести будівельно-експертне дослідження виконаних послуг з поточного ремонту 2018 року об`єктів за адресами: просп. Маяковського, 63-а: вул. Лаврухіна,7; вул. Милославська,23; вул. Цвєтаєвої 8; вул. Цвєтаєвої,14; вул. Цвєтаєвої, 16.

14 серпня 2019 року судовим експертом Комашко Романом Вікторовичем було складно висновок №14811 будівельно-технічного дослідження згідно якого зокрема було встановлено наступні порушення стосовно виконання ремонтних робіт за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського, 63-а: Неякісне фарбування сходових клітин, стін, сміттєпроводів та ліфтових дверей 10-й під`їзд повністю, 9-й під`їзд 10-й поверх та тех. поверх, виходячи із наступних ознак: відшарування фарби, нерівна місцями бугристої будови та з впадинами поверхня, патьоки фарби. Вказані покриття не відповідають вимогам до поверхонь при виконанні робіт із поліпшеного фарбування стін та стель у відповідності до п. 3.28 ДСТУ - Н Б А.3.1-23:2013. Настанова щодо проведення робіт з улаштування ізоляційних, оздоблювальних, захисних покриттів стін, підлог і покрівель будівель і споруд (СНиП 3.04.01-87, MOD). Крім того із вказаних ознак встановлено, що роботи із фарбування поверхонь проводилися без необхідної підготовки поверхонь, що передбачені дефектним актом та кошторисами, або порушенні технології їх виконання, а саме: очищення вручну внутрішніх поверхонь стін від вапняної фарби, очищення вручну внутрішніх поверхонь стель від вапняної фарби; безпіщане накриття поверхонь стін розчином із клейового гіпсу типу "сатенгіпс" товщиною шару 1 мм при нанесенні за 2 рази; ґрунтування стін та стель під фарбування водоемульсійними фарбами з землі та риштувань. Наявність щілин та отворів у примиканнях покрівлі із руберойду до вентиляційних шахт. Неякісне влаштування зливоприймальних воронок на даху. Вказаний недолік виник внаслідок порушення технології виконання даних робіт та не відповідає вимогам до готових ізоляційних (покрівельних) покриттів та елементів конструкцій п. 2.46 ДСТУ - НБА.3.1-23:2013. Настанова щодо проведення робіт з улаштування ізоляційних, оздоблювальних, захисних стін, підлог і покрівель будівель і споруд.

Яв вбачається з локального кошторису з розрахунком договірної ціни, який є додатком до зазначеного Висновку, вартість матеріальної шкоди завданої підрядником ТОВ "Фрімонт Груп" внаслідок неякісного виконання поточного ремонту 2018 житлового будинку на просп. Маяковського, 63-а становить 110 602,80 грн із врахуванням ПДВ.

Судом встановлено, що з метою врегулювання спору, позивач листом №46-3277 від 15.08.2019 направив на адресу відповідача претензію про відшкодування збитків в розмірі 110 602,80 грн протягом 5 робочих днів з дати отримання вимоги. Зазначений лист направлений належним чином на адресу відповідача та згідно інформації, яка міститься на сайті Укрпошта відправлення №0222207819533 був доставлений відповідачу 19.08.2019, про що є підтвердження в матеріалах справи.

Тобто, виходячи з вищезазначеного, відповідач повинен був, на виконання вимог п. 13.7. Договору протягом 7-ми робочих днів відшкодувати збитки, заподіяні виконанням ремонтних робіт неналежної якості, які виявлені протягом гарантійного строку, визначеного умовами Договору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді, всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу, ст. 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Статтею 859 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Пунктами 10.1. та 13.1. Договору визначено, що відповідач у справі повинен був гарантувати якість робіт протягом гарантійного строку, який складає 2 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 226 Господарського кодексу України у разі невиконання зобов`язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов`язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов`язання.

Вина відповідача у нанесені позивачеві збитків, які полягають у неякісному виконанні ремонтних робіт з порушенням технологій, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача, підтверджується Висновком.

Враховуючи викладене та доданих до матеріалів справи позивачем належно засвідчених: виписки (договірна ціна на послуги з поточного ремонту житлового будинку (об`єкту) за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 63-а, що здійснюється в 2018 році); дефектного акту; підсумків відомості ресурсів; локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1; протоколу узгодження цін на матеріальні ресурси; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2018; акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018; акту щодо усунення недоліків від 22.10.2019; Висновку, суд дійшов зазначає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми збитків в розмірі 110 602,80 грн.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що виявлені позивачем недоліки, у виконаних відповідачем будівельних роботах, про які зазначено вище, не могли з`явились в результаті природного зносу об`єкта, його неправильної експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, як зазначав про це відповідач у своєму відзиві, оскільки виявлені недоліки мали місце не у зв`язку з експлуатацією об`єкту, а у зв`язку з недобросовісним (неякісним) виконанням відповідачем покладених на нього Договором обов`язків.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 106,03 грн штрафу.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку виправлення недоліків здійснених ним ремонтних робіт не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 14.2.3. Договору передбачено, що у випадку порушення Підрядником строків виправлення недоліків, зазначених у відповідному акті про недоліки, Замовник може вимагати від Підрядника сплатити на користь Замовника штраф в розмірі 1 відсотку від вартості робіт, виконаних з недоліками.

Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу з урахуванням визначеного позивачем періоду, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства про порядок та строки нарахування, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1 106,03 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Щодо заперечень відповідача, які наведені у відзиві на позов, судом не приймаються, адже Договором чітко передбачене відшкодування збитків на усунення недоліків, а саме: Замовником надані Підряднику рахунок на суму збитків належним чином, наявний Висновок експерта, який прийнятий судом як належний доказ. Також суд зазначає, що посилання відповідача на невчасний розрахунок позивачем за отримані підрядні роботи ніяким чином не стосуються зазначеного спору та не позбавляє відповідача звернутися за захистом своїх прав з цього приводу.

З системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, у розмірі 1 921,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрімонт Груп" (код ЄДРПОУ 41861551, адреса: 04060, м.Київ, вул. Вавілових, буд. 9) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м.Києва" (код ЄДРПОУ 39605452, адреса: 02217, м.Київ, вул. Закревського, буд.15) суму збитків в розмірі 110 602,80 грн (сто десять тисяч шістсот дві гривні 80 копійок) та суму судового збору в розмірі 1 921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов