Ухвала

від 27.01.2020 по справі 11/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

27.01.2020Справа № 11/51 За заявою Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання

у справі

за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

до Дочірнього підприємства "Промтехмонтаж" корпорації "Дніпрококсохіммонтаж"

про видачу виконавчого документа

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Станова Ю.В.

від відповідача: не з`явився

УСТАНОВИВ:

16.11.2007 постійно діючим Третейським судом при Корпорації "Юртранссервіс" прийнято рішення, відповідно до якого було вирішено стягнути з Дочірнього підприємства "Промтехмонтаж"корпорації "Дніпрококсохіммонтаж" на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" 257167,52 грн. основного боргу і 14139,23 грн. третейських витрат, а всього 271306,75 грн.

11.02.2008 Господарський суд міста Києва отримав заяву Заявника про видачу виконавчого документа у справі №1/2007-ТС на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Корпорації "Юртранссервіс"від 16.11.07р.

Згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 16.06.2011 Господарським судом міста Києва 16.06.2011 видано наказ на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Корпорації "Юртранссервіс" від 16.11.2007 у справі №1/2007-ТС про стягнення з Дочірнього підприємства "Промтехмонтаж" корпорації "Дніпрококсохіммонтаж" на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" 257167,52 грн основного боргу і 14139,23 грн третейських витрат, а всього 271306,75 грн.

16.06.2011 на виконання вказаної ухвали Господарським судом міста Києва був виданий відповідний наказ.

24.12.2019 до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" надійшла заява про видачу дублікату наказу у справі №11/51.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 заяву Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2011 у справі №11/51 задоволено та видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2011 у справі №11/51.

09.01.2020 до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2020 справу №11/51 для розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання передано судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 призначено розгляд заяви Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання у справі № 11/51 на 27.01.2020.

В судове засідання 27.01.2020 з`явився представник заявника.

Розглянувши заяву Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання у справі № 11/51, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2016 на виконання рішення Господарським судом міста Києва від 29.08.2016 у справі № 910/12081/16 було видано відповідний наказ зі строком пред`явлення його до виконання 16.09.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк (ч. 2 ст. ст. 329 Господарського процесуального кодексу України).

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Відновлення пропущеного процесуального строку означає, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений.

При зверненні до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі №11/51, заявник зазначає, що лише наприкінці 2019 року дізнався про те, що пред`явлений ним до виконання наказ Господарського суду міста Києва від 16.06.2011 у справі № 11/51 лише 23.12.2016 був повернутий Південним відділом державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Однак, вказаний наказ до стягувача не надходив, що позбавило його можливості пред`явити його до виконання знову у встановлений строк.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції

Закон України Про виконавче провадження визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Вказаним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Доказів повного добровільного виконання боржником наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2011 у справі № 11/51 матеріали справи не містять.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що заяву Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання у справі № 11/51 слід задовольнити.

Керуючись статтями 233-235, 329 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання у справі № 11/51 задовольнити.

2. Поновити строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2011 на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Корпорації "Юртранссервіс"у справі №1/2007-ТС від 16.11.2007, яке набрало законної сили 16.11.2007.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 27.01.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко