Рішення

від 22.01.2020 по справі 925/1442/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року Черкаси справа № 925/1442/19

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О. І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом

Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж

про стягнення 30823,75 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом до Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж про стягнення 30823,75 грн за прострочення виконання зобов`язання з своєчасної оплати за поставлений природний газ згідно з договором постачання природного газу від 21.09.2016 №2450/1617-ТЕ-36, у тому числі: 17 890,55 грн пені, 2 950,42 грн три відсотки річних, 9 982,78 грн інфляційних та відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.12.2019 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення та клопотанням (у разі наявності) щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, подання відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів; одночасно надіслати прокурору та позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.12.2019 вручено уповноваженим представникам сторін, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.09.2016 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Постачальником - позивач у справі), в особі начальника Департаменту реалізації газу Лужанського В.Г., який діє на підставі довіреності від 13.06.2016 №14-96, та Чорнобаївським комунальним підприємством теплових мереж (Споживачем - відповідач у справі), в особі директора Самченка Є.О., що діє на підставі Статуту, було укладено договір постачання природного газу від 21.09.2016 №2450/1617-ТЕ-36 (далі - договір, а.с. 14-23) на період жовтень 2016 року - лютий 2017року.

Відповідно до пункту 1.2 договору встановлено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Ціна за 1000 куб м природного газу за цим договором становить 4942,00 грн, крім того, податок на додану вартість - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість 5930 грн 40 коп (пункт 5.2 договору).

Порядок та умови проведення розрахунків сторонами узгоджено у розділі 6 договору. Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором (пункт 6.1 договору). У будь-якому випадку споживач зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 договору - у разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу (підпункт 2 пункту 6.2 договору).

У пункті 8.2 договору закріплено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, які проведені споживачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.20005 №20.

У пункті 8.3 сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє Споживача від обов`язку сплатити на користь Постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на усю суму заборгованості за цим договором.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогами про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності) у тому числі щодо стягнення заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних становить 5 років (пункт 10.3 договору)

У пункті 11.3 договору сторони погодили порядок внесення змін до договору. Усі зміни і доповнення до цього договору оформляються письмово у формі додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків зазначених у пунктах 11.5 та 11.6 договору. Договір про організацію взаєморозрахунків не вносить змін до цього договору та може бути застосований до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору (підпункти 1,3 пункту 11.3 договору)

23.01.2017 між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до договору (а.с. 24-25).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 779 355,37 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016, від 30.11.2016, від 31.12.2016, від 31.01.2017 та від 28.02.2017 (а.с. 28-32) та не заперечується учасниками справи.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, допустивши прострочення в оплаті позивачу поставленого ним у жовтні 2016 року - лютому 2017року природного газу.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань стало підставою для нарахування позивачем 17890,55 грн пені, 2950,42 грн три відсотки річних, 9982,78 грн інфляційних та підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення нарахованих сум, що є предметом спору.

Як встановлено судом між сторонами у справі виникли та існують договірні відносини оплатної поставки природного газу, як різновиду товару, на підставі письмового строкового оплатного двостороннього договору.

За правовою природою договір постачання природного газу від 21.09.2016 №2450/1617-ТЕ-36 є договором поставки та відповідає вимогам . Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 712 Цивільного кодексу України також регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Укладений сторонами договір підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств, містить всі істотні умови для договорів даного виду, дійсність його сторонами визнається.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, газ, що продавався за цим договором, повинен був бути використаний покупцем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. На його виконання позивач, передавав відповідачу протягом жовтня-грудня 2016 року та січня-лютого 2017 року природний газ на загальну суму 779 355,37 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу в обсягах, які визначені у договорі, а відповідач зобов`язався його оплатити у строки, визначені договором.

За умовами договору, оплата за природний газ здійснюється покупцем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач несвоєчасно оплачував вартість отриманого газу чим порушив умови господарського зобов`язання. Остаточна сплата основного боргу відповідачем проведена 27.10.2017

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За приписом статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у відповідності з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу: 17 890,55 грн пені, 2 950,42 грн три відсотки річних, 9 982,78 грн інфляційних втрат за користування чужими грошовими коштами за період прострочення з 27.11.2016 до 30.09.2017 з врахуванням періодів прострочення та фактичної оплати за розрахунковий період, які просить стягнути з відповідача (враховуючи положення щодо строку звернення до суду (строк позовної давності) 5 років).

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон .

Частина 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом застосування штрафних санкцій. Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів статтями 15, 16 Цивільного кодексу України. Отже, з огляду на надані докази та встановлені обставини, суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення 17 890,55 грн пені, 2 950,42 грн три відсотки річних, 9 982,78 грн інфляційних втрат з відповідача, які підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідач не спростував доводи позивача та не подав доказів належного виконання умов договору.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж (вул.Спортивна, 3А, смт.Чорнобай, Черкаська область, 19900, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14193942) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (вул.Б.Хмельницького, буд.6 , м.Київ, 01601, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20077720) 17 890,55 грн пені, 2 950,42 грн три відсотки річних, 9 982,78 грн інфляційних та 1921,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.01.2020.

Суддя О.І.Кучеренко