Рішення

від 23.01.2020 по справі 922/3962/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3962/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фармацевтична компанія «Ейм» , 61124, м. Харків, вул. Грозненська, 34, кв. 60 до Комунальне підприємство «Харківводоканал» , 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2 простягнення 287 999, 99 грн. за участю представників сторін:

позивача: Шитель С.А., довіреність № б/н від 01.02.2019 року;

відповідача: Хом"як Р.В., довіреність № 01-01-23/49-20 від 08.01.2020 року.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фармацевтична компанія «Ейм» звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Комунального підприємства «Харківводоканал» про стягнення заборгованості у розмірі 287 999, 99 грн. та до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 4 320, 00 грн.

Ухвалою суду від 09.12.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фармацевтична компанія «Ейм» (вх. № 3962/19 від 02.12.2019 року) залишено без руху.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року задоволено клопотання позивача про розгляду справи в порядку спрощеного позовного.

20.12.2019 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 31068) у якому останній просить суд, розглянути господарську справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фармацевтична компанія «Ейм» до Комунального підприємства «Харківводоканал» про стягнення заборгованості за договором про відшкодування витрат № 1/9-ПД/18 від 03.09.2018 року у сумі 287 999, 99 грн. та судових витрат у розмірі 4 320, 00 грн. за загальними правилами позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.12.2019 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні відкладено вирішення клопотання представника відповідача вх. № 31068 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження до наступного судового засідання та оголошено перерву до 16.01.2020 року о(б) 10:00 год.

27.12.2019 року відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву (вх. № 31703), у якому просить суд, прийняти відзив та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (т. 1, а.с. 61-65).

16.01.2020 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання (вх. № 1062) про долучення до матеріалів справи копії довіреності на представника.

Ухвалою суду від 16.01.2020 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання (вх. № 31068 від 20.12.2019 року) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.01.2020 року яку занесено до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву до 23.01.2020 року о (б) 11:00 год.

21.01.2020 року позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив (вх. № 1440) у якій останній зазначає, що позовні вимоги складають 287 999, 99 грн. та не перевищують граничний розмір, погоджений сторонами у пункті 3.1.1. договору. Разом з викладеним клопотанням про поновлення процесуального строку для надання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 23.01.2020 року задоволено клопотання позивача від 21.01.2020 року про поновлення строку на надання відповіді на відзив. Прийнято відповідь на відзив (вх. № 1440 від 21.01.2020 року) та долучено її до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.01.2020 року судом оголошено перерву до 23.01.2020 о(б) 15:00 год.

23.01.2020 року відповідачем через канцелярію суду надано заперечення на відповідь на відзив (вх. № 1761), у яких останній зазначає, що не погоджується із розрахунком позивача. Також зазначає, що позивачем зазначені загальні суми розрахунків, при цьому не вказано яка сума витрат склала за використання електричної енергії та не надано відповідачу рахунки-фактури за спожиту електричну енергію. Тому на думку відповідача, позивачем не доведено суму витрат на споживання електричної енергії. У зв`язку із чим, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав викладених у наданому до суду відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача та відповідача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, судом встановлено наступне.

03.09.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фармацевтична компанія «Ейм» (сторона 1) та Комунальним підприємством «Харківводоканал» (сторона 2) укладено договір № 1/9 -ПД/18 про відшкодування витрат (т. 1, а.с. 11-14).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом одного календарного року, а в частині грошових розрахунків не менш ніж до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 8.1. договору).

Відповідно до пункту 1.1 сторона 1 бере на себе зобов`язання по забезпеченню обслуговування, експлуатації насосновипробувальної станції (далі-послуги), що розташована за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, смт. Васищеве, вул. Промислова, буд. 16-а, літ. "Е-1" (далі - об`єкт), а сторона 2 зобов`язується здійснювати відшкодування витрат на експлуатацію об`єкта понесених у зв`язку з цим стороною 1 в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі.

Згідно підпункту 2.1.3. пункту 2.1., сторона 1 зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором передати стороні 2 до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, акт здачі-приймання послуг, оформлений у 2-х примірниках, оригінали рахунків за договором. Разом з актом надавати строні 2 щомісячно необхідну інформацію щодо витрат на надання послуг на об`єкті за відповідний місяць, а саме: штатний розклад, табель обліку використаного робочого часу за звітній місяць, рахунки-фактури за спожиту електричну енергію та інші, акти за виконані роботи по технічному обслуговуванню, тощо а також калькуляцію фактичних витрат сторони 1 на надання цих послуг.

Відповідно до підпункту 2.2.1. пункту 2.2. сторона 2 зобов`язується в порядку та на умовах, визначних цьому договорі своєчасно підписувати акти.

Підпунктом 2.2.2. договору сторони погодили, що у десятиденний термін після отримання від сторони 1 акту та документів, передбачених пунктом 2.1.3 договору, підписати зазначений акт, скріпити його печаткою та повернути один примірник стороні 1, або. У разі незгоди з даними акту, у цей же строк надати стороні 1 мотивовану відмову від підписання акту. Якщо протягом десяти днів після отримання від сторони 1 акту сторона 2 не надасть мотивовану відмову від підписання акту, зазначений акт вважається погодженим сторонами.

Розмір щомісячної плати за цим договором визначається в відсотковому співвідношенні відповідно до обсягів наданих послуг сторони 2 та калькуляції фактичних витрат сторони 1 на надання цих послуг (за наявності підтверджуючих документів, згідно п. 2.1.3 договору) (пункту 3.1. договору).

Підпунктом 3.1.1. пунктом 3.1. договору, сторони погодили, що загальна сума цього договору складається з сум, що вказані в актах, підписаних обома сторонами впродовж строку дії цього договору, та не може перевищувати 288 000, 00 грн.

Відповідно до пункту 3.2. договору, сторона 2 оплачує послуги на підставі підписаного обома сторонами акту здачі-приймання послуг протягом 10 календарних днів з дня підписання такого акту, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок сторони 1, зазначений у розділі 11 Місцезнаходження і реквізити сторін цього договору. Розрахунковим періодом по договору є один календарний місяць. Можливі інші форми розрахунків, які не суперечать законодавству України.

Послуги надаються за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, смт. Васищеве, вул. Промислова, буд. 16-а, літ. "Е" (далі - об`єкт). З моменту підписання або погодження, відповідно до п. 2.2.2 цього договору, сторонами Акту здачі-приймання послуг, вступають в силу зобов`язання сторони 2 по оплаті наданих послуг у відповідності з п. 3.2 цього договору (пункту 4.1, 4.2 договору). В

Як зазначає позивач, потягом дії договору свої зобов`язання за договором № 1/9-ПД/18 про відшкодування витрат від 03.09.2018 року позивач виконував належним чином. Між сторонами було підписано акти здачі-приймання послуг по обслуговуванню та експлуатації насосно-випробовульної станції на загальну суму 288 399, 99 грн., а саме: - № 1 від 30.09.2018 року на суму 19 562, 14 грн.; - № 2 від 31.10.2018 року на суму 22 575, 18 грн.; - № 3 від 30.11.2018 року на суму 26 111, 38 грн.; - № 4 від 31.12.2018 року на суму 25 610, 93 грн.; - № 1 від 31.01.2019 року на суму 31 462, 45 грн.; - № 2 від 28.02.2019 року на суму 28 490, 42 грн.; - № 3 від 31.03.2019 року на суму 27 607, 79 грн.; - № 4 від 30.04.2019 року на суму 30 907, 93 грн.; - № 5 від 31.05.2019 року на суму 29 656, 06 грн.; - № 6 від 30.06.2019 року на суму 28 877, 29 грн.; - № 7 від 08.08.2019 року на суму 17 138, 42 грн. вищезазначені акти підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень (т. 1, а.с. 15-25).

Проте відповідач у порушення умов договору, свої зобов`язання по відшкодуванню витрат позивача не виконав, суму у розмірі 288 399, 99 грн. відповідно до актів здачі-приймання послуг не сплатив, що стало причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 626 Цивільног оокдексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України, статтей 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевказані обставини, неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 1/9-ПД/18 про відшкодування витрат від 03.09.2018 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 287 999, 99 грн. є обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо наданих відповідачем заперечень викладених у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 31703 від 27.12.2019 року) у яких останній зазначає, що матеріали позову містять у якості доказів виконання позивачем договірних зобов`язань акти здачі-приймання послуг по обслуговуванню та експлуатації насосно випробувальної станції № 1 від 30.09.2018 року на загальну суму 19 562, 14 грн. який підписаний заступником генерального директора Коваленко О.М. при цьому право підпису бухгалтерських документів має лише генеральний директор підприємства. Інші акти здачі-приймання послуг по обслуговуванню та експлуатації насосно - випробовувальної станції № 2 від 31.10.2018 року, № 3 від 30.11.2018 року, № 4 від 31.12.2018 року, № 1 від 31.01.2019 року, № 2 від 28.02.2019 року, № 3 від 31.03.2019 року, № 4 від 30.04.2019 року, № 5 від 31.05.2019 року, № 6 від 30.06.2019 року, № 7 від 08.08.2019 року нібито містять підпис генерального директора підприємства Панова В.В., але у кожному акті значаться різні підписи. Таким чином, за твердженнями відповідача, вищезазначені акти не підтверджують виконання зобов`язань відповідно до умов договору, так як документи підписані тільки уповноваженими особами відповідача є підставою для сплати коштів. Позивачем не надано жодного належного, допустимого або достовірного доказу, щодо неналежного виконання умов договору відповідачем.

Також зазначає, що відповідно до пункту 2.1.3. позивач зобов`язується передати відповідачу, разом з актом щомісячно необхідну інформацію щодо витрат на надання послуг на об`єкті за відповідний місяць, а саме штатний розклад, табель обліку використаного робочого часу за звітній місяць, рахунки-фактури за спожиту електричну енергію та інші, акти за виконані роботи по технічному обслуговуванню, тощо, а також калькуляцію фактичних витрат. Жодних вказаних документів позивачем не було направлено на адресу відповідача. Тому за твердженнями відповідача, строк сплати за договором не настав.

Та щодо заперечень відповідача наданих 23.01.2020 року за вх. № 1761, у яких останній зазначає, що позивачем зазначені загальні суми розрахунків, при цьому не вказано яка сума витрат склала за використання електричної енергії та не надано відповідачу рахунки-фактури за спожиту електричну енергію.

Заперечення відповідача (від 23.01.2020 року вх. № 1761) не приймаються судом, оскільки спростовуються пунктом 3.1. та підпунктом 3.1.1. договору, з яких вбачається, що розмір щомісячної плати за цим договором визначається в відсотковому співвідношенні відповідно до обсягів наданих послуг сторони 2 та калькуляції фактичних витрат сторони 1 на надання цих послуг (за наявності підтверджуючих документів, згідно п. 2.1.3 договору) та що, загальна сума цього договору складається з сум, що вказані в актах, підписаних обома сторонами впродовж строку дії цього договору, та не може перевищувати 288 000, 00 грн. (т. 1, а.с. 12).

Заперечення відповідача (вх. № 31703 від 27.12.2019 року) викладені у відзиві на позовом також не приймаються судом, оскільки в обґрунтування вказаних доводів в порушення вимог статей 73, 76 Господарського процесуального кодексу України не надано суду жодних доказів, які б підтверджували вищевикладені обставини.

Судом у судовому засіданні 23.01.2020 року було з`ясовано у відповідача щодо наявності доказів у підтвердження викладених у відзиві (вх. № 31703 від 27.12.2019 року) та наданих до суду заперечення (від 23.01.2020 року вх. № 1761) обставин. Відповідачем було зазначено, що відповідні докази у відповідача відсутні. Інших будь-яких доказів у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України у підтвердження наданих до суду заперечень проти позовних вимог, відповідачем до суду надано не було.

Також суд зазначає, що самі лише заперечення проти позову та посилання відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях без надання до суду таких доказів які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не можуть бути належними та допустимими доказами у розумінні статей 42, 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі про стягнення грошової заборгованості у розмірі 287 999, 99 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача. У зв`язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 4 320, 00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 509, 626, 627, 901 Цивільного кодексу України, статтями 73, 74, 86, 129, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківводоканал» (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, ЄДРПОУ 03361715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фармацевтична компанія «Ейм» (61124, м. Харків, вул. Грозненська, 34, кв. 60, ЄДРПОУ 22716897) грошову заборгованість у сумі 287 999, 99 грн. та 4 320, 00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фармацевтична компанія «Ейм» (61124, м. Харків, вул. Грозненська, 34, кв. 60, ЄДРПОУ 22716897);

відповідач: Комунальне підприємство «Харківводоканал» (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, ЄДРПОУ 03361715).

Повне рішення складено "28" січня 2020 р.

Суддя О.О. Ємельянова