Ухвала

від 11.06.2020 по справі 922/3962/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"11" червня 2020 р.Справа № 922/3962/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши матеріали заяви (вх. № 10371 від 07.05.2020 року) Комунального підприємства Харківводоканал про розстрочення виконання рішення

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фармацевтична компанія «Ейм» , 61124, м. Харків, вул. Грозненська, 34, кв. 60 до Комунального підприємства «Харківводоканал» , 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2 простягнення 287 999, 99 грн. за участю представників сторін:

стягувача (позивача): Шитель С.О. довіреність № б/н від 01.02.2019 року;

боржника (відповідача): Хом`як Р.В., довіреність № 01-01-23/49-20 від 08.01.2020 року.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суд Харківської області від 23.01.2020 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства «Харківводоканал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фармацевтична компанія «Ейм» грошову заборгованість у сумі 287 999, 99 грн. та 4 320, 00 грн. судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 року рішення Господарського суду Харківської області від 23.01.2020 року у справі № 922/3962/19 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднесено скаржника.

07.05.2020 року від Комунального підприємства «Харківводоканал» через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 10371 від 07.05.2020 року) про розстрочення виконання рішення, у якій останній, просить суд, розглянути заяву та надати розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2020 року у справі № 922/3962/19 про стягнення з Комунального підприємства «Харківводоканал» основного боргу 287 999, 99 грн. та судового збору - 4 320, 00 грн. рівними частинами строком на 12 місяців.

14.05.2020 року матеріали справи № 922/3962/19 повернулись до Господарського суду Харківської області.

14.05.2020 року на виконання рішення Господарського суд Харківської області від 23.01.2020 року було видано відповідний наказ.

Ухвалою суду від 14.05.2020 року заяву Комунального підприємства «Харківводоканал» (вх. № 10371 від 07.05.2020 року) про розстрочення виконання рішення - залишено без руху. Встановлено Комунальному підприємству «Харківводоканал» строк на усунення недоліків заяви - три днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Встановлено Комунальному підприємству «Харківводоканал» спосіб усунення недоліків заяви шляхом подання до суду: - доказів відправлення іншим учасникам справи копії заяви і доданих до неї документів (з описом вкладення у цінний лист); - подання до суду належним чином засвідчених копій документів, доданих до заяви балансу (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2020 року та довіреності від 08.01.2020 року на представника (із зазначенням дати їх засвідчення). Роз`яснено Комунальному підприємству «Харківводоканал» , що при невиконанні вимог даної ухвали, заява вважається неподаною та повертається заявнику.

20.05.2020 року від заявника надійшла заява (вх. № 11401) про усунення недоліків заяви (вх. № 10371 від 07.05.2020 року) Комунального підприємства «Харківводоканал» про розстрочення виконання рішення.

Ухвалою суду від 01.06.2020 року заяву (вх. № 10371 від 07.05.2020 року) Комунального підприємства «Харківводоканал» про розстрочення виконання рішення призначено до розгляду у судовому засіданні на "11" червня 2020 р. о(б) 12:40 год. Запропонувано стягувачу надати письмові пояснення, щодо заяви (вх. № 10371 від 07.05.2020 року) Комунального підприємства «Харківводоканал» про розстрочення виконання рішення. Запропоновано боржнику надати письмові пояснення, щодо заяви (вх. № 10371 від 07.05.2020 року) про розстрочення виконання рішення. Запропоновано учасникам справи визначитися із своєю участю в судовому засідання в режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, враховуючи приписи частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

03.06.2020 року від стягувача (позивач) через канцелярію суду надійшов відзив (вх. № 12485) на заяву про розстрочення виконання рішення суду, у якому останній зазначає, що наведені відповідачем підстави для розстрочки виконання рішення суду, не є тими самими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочки виконання судового рішення. Фактичні обставини на які відповідач посилається, лише вказують на несприятливість рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв`язку із цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі. Твердження відповідача про складене фінансове становище, що спричинене тяжкою економічною ситуацією в країні, не може бути прийнято до уваги, оскільки тяжка економічна ситуація в країні насить загальний характер та у повній мірі стосується позивача також. Надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду порушить баланс прав та обов`язків сторін, а саме - порушить права та охоронювані законом інтереси позивача як особи, що постраждала від тривалого невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань. Адже позивачу також треба своєчасно платити заробітну плату, закуповувати обладнання та комплектуючі для функціонування насосної станції для передачі стічних вод, за що відповідач повинен був своєчасно відшкодовувати витрати позивачу. У зв`язку із чим, просить суд, відмовити відповідачу у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду від 23.01.2020 року у справі № 922/3962/19 (т. 2, а.с. 32-33).

11.06.2020 року від боржника (відповідача) через канцелярію суду надійшли пояснення (вх. № 13207), у який останній просить суд, прийняти надані пояснення до уваги.

Ухвалою суду від 11.06.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи судом долучено до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні уповноважений представник позивача (стягувача) проти задоволення заяви про розстрочення рішення суду заперечував з підстав викладених у наданому до суду відзиві на заяву про розстрочення виконання рішення.

Присутній у судовому засіданні 11.06.2020 року представник відповідача (боржника) підтримав надану до суду заяву про розстрочення виконання рішення суду та просив суд її задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у заяві та наданих до суду пояснень.

Розглянувши заяву (вх. № 10371 від 07.05.2020 року) Комунального підприємства «Харківводоканал» про розстрочення виконання рішення суду, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно частин 2, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу Україн, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до частин 4, 5, 7 статті 331 господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Положеннями пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковим на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 326 Господарського процесуального кодексу України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

В обґрунтування наданої заяви із урахуванням наданих до суду 11.06.2020 року пояснень (вх. № 13207) заявник зазначає, що Комунальне підприємство «Харківводоканал» є юридичною особою, метою діяльності якої є здійснення виробничої, науково-дослідницької діяльності для повного та якісного задоволення водопостачання та водовідведення міста Харкова та групового водопостачання населених пунктів Харківської області, здійснення заходів для поліпшення екологічної обстановки України. У Зв`язку із чим Комунального підприємства Харківводоканал не може призупинити свою діяльність або зменшити об`єми надання послуг. На сьогоднішній день Комунальне підприємство Харківводоканал має складне фінансове становище, що обумовлене великою кількістю судових справ, що розглядаються , та судових рішень про стягнення з Комунального підприємства Харківводоканал . На сьогоднішній день, Комунальне підприємство Харківводоканал вимушено знаходитись у такому становищі, коли відсутня можливість виконання у повному обсязі усіх зобов`язань перед кредиторами. Зазначена ситуація виникла не з вини підприємства, а у зв`язку із об`єктивними обставинами. Основною з яких є несвоєчасна компенсація державою різниці в тарифах на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, яка постійно виникає у зв`язку із тривалою дією економічно необґрунтованих тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. У зв`язку із виникненням заборгованості Держави перед комунальним підприємством Харківводоканал з різниці у тарифах, у лютому 2018 року Комунальне підприємство Харківводоканал звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства фінансів України, третя особа - Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у якому просило суд: визнати протиправним бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття рішення про перерахування Комунальному підприємству`Харківводоканал субвенції на погашення різниці в тарифах. Рішення Харківського адміністративного окружного суду від 24.04.2018 рок, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 року та постановою Верховного суду позов задоволено. За твердженнями боржника (відповідача), вищевказаним рішенням, підтверджується та є доказом наявності заборгованості Держави за 2017 рік у сумі 74 798 244, 37 грн. перед Комунальним підприємством Харківводоканал .

Також зазначає, що відповідно до вимог статті 97 Кодексу законів про працю України та Податкового кодексу України Комунального підприємства Харківводоканал повинно забезпечити виплату першочергових платежів заробітної плати та податкових платежів. Згідно з рядком 1630 балансу станом на 31.03.2020 року підприємство має 28,645 млн. грн. заборгованості з оплати праці та заборгованості перед бюджетом - 516,820 млн. грн., що свідчить про неможливість підприємства здійснювати навіть першочергові платежі.

З твердженнями боржника (відповідача) наданий до заяви про розстрочення виконання рішення суду бухгалтерський баланс є доказом скрутного фінансового становища підприємства. Також зазначає, що підприємство має заборгованість як, перед бюджетом, так і перед енергетичними підприємствами. Наявність заборгованості за отриману електроенергію неодноразово призводили до припинення електропостачання. У свою чергу, це призводило до припинення водопостачання до житлових приміщень мешканців міста Харкова. Стягнення усієї суми одночасно, може ще більше погіршити скрутне фінансово-економічне становище підприємства та призведе до неможливості виконувати зобов`язання перед населенням м. Харкова та Харківської області. Одноразова сплата заборгованості призведе до неплатоспроможності підприємства та його банкрутства. Також зазначає, що підприємство здійснює усі можливі заходи, щодо підвищення його платоспроможності.

На підтвердження обставин, викладених у заяві (вх. № 10371 від 07.05.2020 року) про розстрочення виконання рішення суду заявником було надано до суду копію балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.03.2020 року, копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2020 року (т. 2, а.с. 23-24).

Суд дослідивши надані відповідачем (боржником) документи зазначає, наступне.

Надані відповідачем документи, а саме копії балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.03.2020 року та копії звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2020 року не є належними доказами підтвердження складного фінансового стану (відсутність коштів) станом на дату звернення відповідача з заявою про розстрочення виконання судового рішення.

Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Складне фінансове становище заявника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, із урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15 березня 2018 року у справі № 910/8153/17).

Європейський суд з прав людини зазначив, що відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що розстрочення виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Суд зазначає, що наведені Комунальним підприємством Харківводоканал у заяві про розстрочення виконання рішення суду у справі № 922/3962/19 обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність боржника, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення та розстрочення виконання судового рішення.

Крім того, судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду, з урахуванням інфляційних процесів в економіці держави, також порушує матеріальні інтереси позивача (стягувача) та призводить до негативних наслідків у його діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 124, пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р.). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.1999 року (заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V). Тяжке фінансове становище підприємства (на що посилається боржник) не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача.

Суд зазначає, що тяжкий фінансовий стан не є поважною причиною, для надання розстрочки виконання рішення. Такі обставини надання розстрочки виконання рішення суперечать вимогам статті 331 Господарського процесуального кодексу України, оскільки складне фінансове становище утворилось внаслідок власної господарської діяльності боржника, а не в силу якихось об`єктивних обставин, що б унеможливило виконання рішення Господарського суду Харківської області.

До того ж, заявником не надано доказів того, що він зможе виконати рішення суду до вересня 2020 року. Докази часткового виконання рішення суду станом на день подання заяви про розстрочку виконання рішення суду, боржником також не надані до суду.

Згідно вимог частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд позбавлений права самостійно збирати докази, а відповідно до

У статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені обставини, та не доведеність відповідачем (боржником) суду у відповідності до вимог статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами виняткових обставин, що можуть бути підставами для розстрочки виконання рішення суду, заперечення позивача щодо наданої відповідачем заяви про розстрочення виконання рішення, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви (вх. № 10371 від 07.05.2020 року) Комунальному підприємству «Харківводоканал» про розстрочення виконання рішення cуду.

Керуючись статтями 232-234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (вх. № 10371 від 07.05.2020 року) Комунального підприємства «Харківводоканал» про розстрочення виконання рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 11.06.2020 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвалу підписано 16.06.2020 року

Суддя О.О. Ємельянова