Рішення

від 20.01.2020 по справі 924/1254/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2020 р. Справа № 924/1254/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест груп", м. Київ

до фермерського господарства "Водолій агро", с. Стріхівці, Ярмолинецький р-н., Хмельницька обл.

про стягнення грошей

за участю представників сторін:

від позивача - Адамчук Л.В. згідно ордера

від відповідача - не з`явився

встановив:

Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що утворилася через неналежне виконання договору від 10.04.19 № ФІ-08/19 у розмірі 1 472 700, 74 грн., з яких: 1 402 279, 44 грн. основний борг, 30 965, 40 грн. пеня, 36 459, 25 грн. проценти за користування чужими грошовими коштами, 2 996, 65 грн. 3% річних.

Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає про порушення відповідачем умов договору щодо строків проведення оплати поставленого товару. Стягнення пені обумовлено наявністю відповідної умови договору про її застосування. Вимога про нарахування 3% річних заявлена з посиланням на ст. 625 ЦКУ, а вимога відносно процентів за користування чужими грошовими коштами заявлена в силу ст. ст. 536, 692 ЦКУ.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Також, він підтримав надіслане ним клопотання від 26.12.19 про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу з доданими матеріалами.

Відповідач свого представника до суду не направив, письмового відзиву не подав. Належність повідомлення відповідача про час, місце і дату судового засідання підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням від 28.12.19 про вручення йому відповідної ухвали суду (з підписом про отримання).

Таким чином, суд, в порядку ч. 9 ст. 165 ГПКУ, розглядає справу за наявними матеріалами.

Матеріалам справи встановлено.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест груп" та фермерським господарством "Водолій агро" 10.04.2019р. укладено договір № ФІ-08/19 купівлі продажу. Згідно п. 1.1 договору продавець (позивач) зобов`язується передавати узгодженими партіями товар у власність покупця (відповідача), а покупець зобов`язується приймати товар та сплачувати за нього певну грошову суму (ціну товару). Найменування товару (номенклатура, асортимент, сорт) його кількість і ціна, а також валютних еквівалентів ціни товару, зазначаються у специфікаціях (видаткових накладних), які є невід`ємною частиною цього договору. Залежно від товару, який поставляється, зазначені документи можуть не містити інформацію про сорт, асортимент та інші відомості. Специфікації (накладні) можуть містити й іншу інформацію про товар, в тому числі категорії насіння, їх схожість, вологість. Сторони вважають за можливе погодити в зазначених документах тільки ту інформацію про товар, яка їм необхідна. Якість товару відповідає сертифікату якості або іншому обов`язковому документу, зазначеному у специфікаціях (накладній).

Відповідно до п. 2.1 договору кількість найменування ( номенклатура, асортимент, сорт) і ціна кожної партії товару фіксуються у відповідній видатковій накладній, яка видана на підставі специфікації або без такої.

Пунктом 3.1.1 договору визначено, що покупець зобов`язується сплатити в обумовлений строк ціну товару згідно п. 4 договору. Згідно п. 4.1 ціна товару повинна бути повністю сплачена продавцю покупцем на наступних умовах: якщо сторони або їх представники підписали специфікацію, в якій міститься графік оплати товару, то покупець оплачує продавцеві товар згідно із зазначеним графіком. Графік оплати товару може бути передбачений в окремому підписаному сторонами або їх представниками документі, який буде також невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 4.3 визначено, що з дня коли товар покупцем має бути оплачений, продавець має право вимагати від покупця, а покупець повинен сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами до дня повної сплати товару, понад неустойку і збитки (ст. 536, п. 2 ст. 625, п. 3 ст. 692 ЦК України). Керуючись принципом свободи договору сторони домовилися, що відсотки за користування чужими грошовими коштами, передбачені умовами цього договору, не є неустойкою (штрафом, пенею).

Пунктом 4.5 визначено, що з метою спрощення математичних розрахунків сторони погодили наступний порядок розрахунків відсотків за користування чужими грошовими коштами, які зазначені в п.п. 4.4 цього договору, таким чином:

а) 0,1% від несплаченої ціни товару за кожною видатковою накладною за кожний календарний день протягом тридцяти календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений покупцем;

б) 0,5% від несплаченої ціни товару за кожною видатковою накладною за кожний календарний день протягом шістдесяти календарних днів з дати закінчення тридцяти календарних днів, зазначених у підпункті "а" п.п. 4.5 цього договору;

в) 1,5% від несплаченої ціни товару за кожною видатковою накладною за кожний календарний день до дня повної оплати з дати закінчення шістдесяти календарних днів, зазначених у підпункті "б" п.п. 4.5 цього договору.

Інший розмір процентів, дата, з якої починається нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, та сума, від якої нараховуватимуться відсотки, можуть бути передбачені у специфікації або іншому погодженому сторонами або їх представниками документі.

Відповідно до п. 4.7 договору ціна товару за даним договором встановлюється сторонами у гривнях. Крім цього, сторони даного договору визначають доларовий еквівалент ціни товару, який зазначається у специфікаціях до даного договору.

Пунктом 8.4.1 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язку, передбаченого у п.п. 3.1.1 та 3.1.2 цього договору покупець сплачує продавцю неустойку, понад збитки, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка, від суми боргу за кожен день прострочення платежу незалежно від вини. Нарахування неустойки припиняється через тори роки від дати, коли зобов`язання з оплати товару мало бути виконано покупцем.

Відповідно до п. 10.1, 10.2 та п. 10.3 договір вважається укладеним з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2018р.; дія цього договору продовжується на тих же умовах на наступний календарний рік (тобто до 31 грудня наступного року включно), якщо в останній місяць строку дії цього договору будь хто із сторін не направить іншій стороні заяву про припинення дії цього договору; якщо на момент закінчення строку дії договору будь - яка із сторін не виконає взяті на себе зобов`язання, то договір продовжує діяти до моменту виконання зобов`язань у повному обсязі.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Також сторонами підписана та скріплена їх печатками специфікація до вищевказаного договору №1 від 10.04.2019р. де передбачено: найменування товару (Аргумент форте 500SL, в.р.к., гербіцид (20л.), Аргумент, в.р., гербіцид (20л.), Кайзер, ТН, інсектицид для протруювання насіння, Алмаз 100, к.е., фунгіцид (1л), Мишолов, р., родентицид (1л)); ціну; кількість товару; загальну вартість - 1 394 978, 76 грн., що відповідає доларовому еквіваленту - 52 148, 74 доларів США; строк поставки - до 17.04.2019р.; графік оплати товару - до 01.11.2019р. - 100% від загальної ціни товару, за специфікацією, а саме 1 394 978,76 грн., а у випадку зміни курса долара США - 100 % від доларового еквіваленту загальної ціни товару, згідно з п. 4.7 договору купівлі - продажу.

Згідно видаткової накладної (постачальник - позивач, покупець - відповідач, підстава оплати - договір № ФІ-08/19 від 10.04.2019р.) № 85 від 11.04.2019р. позивач поставив відповідачу товар на суму 1 402 279, 44 грн. Накладна підписана обома сторонами та скріплена їх печатками ( у графі "постачальник" - позивачем у графі "отримувач" - відповідачем).

Відповідно до товарно - транспортної накладної № 53 від 11.04.2019р. грузове перевезення вантажу здійснювалося автомобілем DAF BX9761ВС, автомобільним перевізником ФОП Кухарук Л.М. на замовлення ТОВ "Торговий дім "Нертус". Вантажовідправником за накладною є ТОВ "Агроспецінвест груп"; вантажоожержувач - ФГ "Водолій Агро"; вантаж - Аргумент форте 500SL, в.р.к., гербіцид (20л.), Аргумент, в.р., гербіцид (20л.), Кайзер, ТН, інсектицид для протруювання насіння, Алмаз 100, к.е., фунгіцид (1л), Мишолов, р., родентицид (1л); загальна вартість вантажу -1 402 279, 44 грн. Накладна підписана відповідальними особами в графах "Здав (відповідальна особа вантажовідправника)" та "Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)" та скріплена їх печатками.

В матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія довіреності № 7 від 10.04.2019р., виданої ФГ "Водолій Агро" директору Романюку Олександру Володимировичу на отримання від ТОВ "Агроспецінвест груп" ТМЦ за договором № ФІ-08/19 від 10.04.2019р. На вказаній довіреності міститься відтиск печатки ФГ "Водолій Агро" та підпис керівника товариства.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані письмові заяви по суті справи та докази, та давши їм оцінку в сукупності при аналізі діючого законодавства, що регулює спірні відносини, суд прийняв до уваги таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір купівлі-продажу, визначивши умови, права та обов`язки сторін, які є обов`язковими для них.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар, вартістю 1 402 279, 44 грн., що підтверджується видатковою накладною від 11.04.19 № 85, в якій, зокрема вказано, що підставою оплати є договір № ФІ-08/19 від 10.04.19. Прийняття товару підтверджується підписом та печаткою відповідача на накладній. Поставка товару підтверджується також товарно-транспортною накладною від 11.04.19 № 53 (вантажовідправник - ТОВ „Агроінвест груп» , вантажоодержувач - ФГ „Водолій Агро» , супровідні документи на вантаж - № 85 від 11.04.19).

За ст. 692 ЦКУ покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Обов`язок оплати товару, відповідно до договору, виникає у відповідача, в разі наявності специфікації, згідно графіку, зазначеного в специфікації, тобто (згідно наявної специфікації) до 01.11.19 в розмірі 100% загальної вартості товару. Однак, відповідач оплату товару не провів. Докази оплати, в зазначені у договорі строки у справі відсутні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строк оплати пропущено (докази оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить 1 402 279, 44 грн. (підтверджується видатковою накладною). За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги в частині стягнення 3% річних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в заявленому розмірі, який підтверджується розрахунком. При цьому, суд зазначає, що згідно наданого позивачем розрахунку, він обрав саме 3% ставку річних та період з 02.11.18 (наступний день після дати оплати, наведеної в специфікації) по 27.11.19 (день подання позовної заяви).

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є законодавчим / договірним способом забезпечення зобов`язання, а тому наявність у договорі п. 8.4.1., що передбачає застосування пені за порушення строку оплати є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останньої. Розмір цих нарахувань підтверджується поданим розрахунком.

За ч. 3 ст. 692 ЦКУ у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Згідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Вказані законодавчі положення встановлюють обов`язок боржника (у разі виникнення прострочення) оплатити проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі, який, в тому числі встановлюється договором.

Як видно з підп. „а» п. 4.5. договору, сторони погодили порядок розрахунків відсотків за користування чужими грошовими коштами, який полягає в застосуванні процентної ставки 0, 1 % від несплаченої ціни товару за кожною видатковою накладною, за кожен календарний день, протягом тридцяти календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений покупцем. Суд зазначає, що застосуванню підлягає саме пдп. „а» п. 5.4., оскільки він передбачає розмір процентів за прострочення, яке триває менше тридцяти днів з моменту прострочення (що має місце в спірних відносинах) - з 02.11.19 по 27.11.19. Слід зазначити, що пункти „б» та „в» передбачають розміри процентів 0, 5% та 1, 5%, які застосовуються протягом 60 календарних днів, які закінчуються після перших 30 днів з процентною ставко 0, 1% та після вищевказаних 60 днів до повної оплати.

Таким чином, встановлений судом факт прострочення оплати поставленого товару дає підстави позивачу нарахувати проценти за користування чужими грошовими коштами та свідчить про обґрунтованість позову у цій частині. Розмір таких нарахувань підтверджується розрахунком, проведеним за період з 02.11.19 (початок прострочки) до 27.11.19 (дата подання позову) з застосуванням 0, 1%, як передбачено договором. Тобто, 1 402 279, 44 грн. основного боргу х 0, 1% (процентна ставка) х 26 днів прострочення = 36 459, 25 грн.

Отже, позов обґрунтований, документально підтверджений та підлягає задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 129 ГПК покладаються на відповідача. При цьому, до судових витрат суд, крім судового збору, відносить також витрати на професійну правничу допомогу, які за ч. 2 ст. 126 ГПК підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Згідно ж ст. 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, за ч. 3 названої статті, в тому числі відносяться витрати на професійну правничу допомогу.

Доказами понесення позивачем витрат на правничу допомогу є: договір про надання правової допомоги від 10.12.19 (підписаний обома сторонами), укладений між позивачем та адвокатом Адамчук Л.В., за яким адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу позивачу, що включає представництво інтересів позивача у господарському суді Хмельницької області у справі № 924/1254/19; акт наданих послуг згідно вищевказаного договору, підписаний між позивачем та адвокатом, де вказано види робіт, виконаних адвокатом; детальний опис наданих послуг адвоката Адамчук Л.В.; платіжне доручення від 20.12.19 № 2459 (платник - позивач, отримувач - адвокат Адамчук Л.В., сума - 3 000 грн. та містить штамп банку щодо оплати), яке є доказом оплати наданих послуг та розміру виплати; ордер на надання правничої допомоги від 26.12.19, виданий позивачем на ім`я Адамчук Л.В. (адвокат); свідоцтво від 11.01.17 № 000054, видане на ім`я Адамчук Л.В. (доказ, що Адамчук Л.В. є адвокатом).

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства „Водолій Агро» (32163, Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Стріхівці, вул. Першотравнева, 2, код ЄДРПОУ 39795244) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агроспецінвест груп» (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, б. 23, оф. 1109А, код ЄДРПОУ 39994045) 1 402 279, 44 грн. (один мільйон чотириста дві тисячі двісті сімдесят дев`ять грн. 44 коп.) основної заборгованості, 30 965, 40 грн. (тридцять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять грн. 40 коп.) пені, 36 459, 25 грн. (тридцять шість тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять грн. 25 коп.) процентів за користування чужими грошовими коштами, 2 996, 65 грн. (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто шість грн. 65 коп.) 3% річних та 25 090, 51 грн. (двадцять п`ять тисяч дев`яносто грн. 51 коп.) судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 28.01.2020.

Суддя Ю.В. Гладюк

Відрук 3 прим:

1 - до справи;

2 - позивачу (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, б. 23, оф. 1109А),

3 - відповідачу (32163, Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Стріхівці, вул. Першотравнева, 2)

Всім рек. з пов.

Помічник судді Сковера С.О.

Всього в копії

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Рішення суду не набрало законної сили.