Рішення
від 27.01.2020 по справі 369/15358/18
КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/15358/18

Провадження № 2-др/369/8/20

РІШЕННЯ

Іменем України

(додаткове)

27.01.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

за участю секретаря Мазурик Д.С.,

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.08.2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності- задоволено частково.

21.10.2019 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. В якій останній просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу, оскільки при ухваленні рішення судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Розгляд даного клопотання відповідач ОСОБА_1 просив здійснювати без його участі.

Суд вирішує питання про ухвалення додаткового рішення по справі без повідомлення учасників справи, що відповідає положеннями ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 цієї статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, між адвокатом Голушко І.В. та ОСОБА_1 був укладений договір про надання правової (юридичної) допомоги від 12.08.2019 року.

За даним договором відповідачу було надано професійну правову допомогу по цивільній справі № 369/15358/18 та витрати на участь в одному судовому засіданні.

Дані послуги були виконанні та оплачені, відповідно до додаткової угоди № 1 про оплату послуг згідно договору № 12/08/19 від 12.08.2019 року та платіжного доручення № 8D88065 від 13.08.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви відповідача та ухвалення додаткового рішення в частині стягнення правничої допомоги з позивача на користь відповідача, оскільки при ухваленні рішення судом не було вирішено питання щодо їх розподілу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.133,141, 270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту додаткового рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.В. Дубас

Дата ухвалення рішення27.01.2020
Оприлюднено29.01.2020
Номер документу87187751
СудочинствоЦивільне
Сутьподіл спільного майна подружжя та визнання права власності

Судовий реєстр по справі —369/15358/18

Рішення від 27.01.2020

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Дубас Т. В.

Рішення від 28.01.2020

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Дубас Т. В.

Ухвала від 05.11.2019

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Дубас Т. В.

Рішення від 15.08.2019

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Дубас Т. В.

Рішення від 15.08.2019

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Дубас Т. В.

Ухвала від 19.06.2019

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Дубас Т. В.

Ухвала від 08.04.2019

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Дубас Т. В.

Ухвала від 14.01.2019

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Дубас Т. В.

Ухвала від 07.12.2018

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Дубас Т. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні