Рішення

від 27.01.2020 по справі 140/3402/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3402/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мілк Корпорейшн до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мілк Корпорейшн (далі - позивач, ТзОВ Мілк Корпорейшн ) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській (далі - відповідач1, ГУ ДФС у Волинській області), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач2, ДФС України) про скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській від 15.10.2019 №1307367/42796096, зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 12.09.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.10.2019 Комісією ГУ ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - ЄРПН), позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 12.09.2019 з підстави ненадання платником податку копій документів, що є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки у відповідача1 були відсутні правові підстави для зупинення реєстрації податкової накладної на підставі критеріїв ризиковості платника податку. Також не погоджується з прийнятим рішенням з тих підстав, що фіскальному органу були надані усі необхідні пояснення та первинні документи з метою усунення причин зупинення реєстрації податкової накладної та прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН, проте такі документи не взяті до уваги відповідачем. Вказує, що фіскальним органом не було чітко визначено конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, а відповідно не було зрозуміло, який перелік документів необхідно було подати, тому рішення Комісії вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1-1а).

У відзиві на позову заяву (а.с.53-56) представник відповідачів позовні вимоги ТзОВ Мілк Корпорейшн не визнав, посилаючись на те, що позивачем не надано усіх необхідних копій документів, що визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), внаслідок чого прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Також вказує, що реєстрація податкової накладної була зупинена з огляду на відповідність її вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, при цьому оскаржувана квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних, містить повну (таку що відповідає вимогам чинного законодавства) інформацію щодо причини зупинення реєстрації податкової накладної. Крім того, посилається на те, що позовна вимога ТзОВ Мілк Корпорейшн про зобов`язання зареєструвати податкову накладну №3 від 12.09.2019 в ЄРПН є передчасною, оскільки неможливим є встановлення реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ на момент прийняття рішення судом в даній справі, а тому просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 27.01.2020 замінено відповідача1 його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Волинській області, відповідача2 його правонаступником -ДПС України.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Суд встановив, що ТзОВ Мілк Корпорейшн зареєстроване як юридична особа 05.02.2019, взяте на облік як платник податків у Луцькій ДПІ (Луцький р-н) Луцького управління ГУ ДФС у Волинській області, видами економічної діяльності ТзОВ Мілк Корпорейшн є: розведення великої рогатої худоби молочних порід; виробництво олії та тваринних жирів; виробництво маргарину і подібних харчових жирів; перероблення молока, виробництво масла та сиру; виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів; виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань; оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (основний); оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; вантажний автомобільний транспорт; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. (а.с.14-18).

Як слідує з матеріалів справи, при здійсненні операції з поставки казеїнату на суму 25500 грн (в т. ч. ПДВ - 4250 грн) ТзОВ Мілк Корпорейшн склало податкову накладну від 12.09.2019 №3, яку надіслало для реєстрації в ЄРПН (а.с.19).

Як вбачається із квитанції від 30.09.2019, реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.20).

Позивачем були надані письмові пояснення та копії документів на підтвердження факту купівлі-продажу казеїнату з проханням відновити реєстрацію вказаної податкової накладної (а.с.21).

15.10.2019 комісією ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової ПН/РК в ЄДРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1307367/42796096 (далі - рішення) про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної, згідно з якою підставою для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄДРПН є ненадання платником податку копій документів (а.с.22-23).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №177), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно із вимогами пункту 4 Порядку №177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається із пункту 5 Порядку №177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно із вимогами пунктів 6 та 7 Порядку №177 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Згідно з пунктом 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом було сформовано та надіслано позивачу квитанцію від 30.09.2019 №9225204106 про зупинення реєстрації податкової накладної, у якій зазначено про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН (а.с.20).

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21.03.2018 наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України.

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості.

Як слідує з відзиву відповідача, на час виникнення спірних правовідносин Критерії ризиковості платника податків зареєстровані в ДФС за №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та погоджені Міністерством фінансів України, у яких зазначено, що Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідно до вимог якої прийнято Порядок №117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листом ДФС від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01.

Вказаний лист визначає критерії ризиковості та передбачає необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, у пункті 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку та здійснення операцій від 07.08.2019 зазначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Проте, зі змісту квитанції неможливо встановити, якому конкретно з вищенаведених критеріїв, що зазначені у пункті 1.6, відповідає платник, у квитанції не вказано конкретний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Водночас у квитанції від 30.09.2019 критерії ризиковості визначені виключно на підставі листа ДФС від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01. Відповідачем вказано, що податкова накладна зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку з тим, що остання відповідає підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Суд зазначає, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено у постановах від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18, 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18, 20 листопада 2019 року у справі №560/279/19.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно із вимогами пунктів 18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, після зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 12.09.2019, позивачем були подані до Комісії документи, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, підставою для прийняття ДФС України оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної стало неподання платником податку копій договорів, зокрема, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси,акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (а.с.22-23).

Проте, в оскаржуваному рішенні Комісії про відмову в реєстрації такої податкової накладної фактично було лише процитоване положення пункту 14 Порядку №117, а саме: третій та п`ятий абзаци цього пункту, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Тобто, відповідач лише обмежився таким переліком та не підкреслив, як того вимагає дана форма, що якихось конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Однак таке формулювання не відповідає дійсним обставинам у справі з огляду на те, що первинні документи щодо постачання товару (придбання товарів), поставку товару, розрахункові документи (платіжні доручення на оплату за товар) позивач надав.

Разом з тим, суд зазначає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості.

Так, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

При цьому, судом встановлено, що позивач подав до контролюючого органу письмові пояснення (а.с.21) та копії документів для здійснення реєстрації податкової накладної від 12.09.2019 №3.

Зокрема, позивачем подано контракт №5-К/2019, який укладений між ТзОВ Мілк Корпорейшн та компанією POLSERO Sp.z.o.o 21.06.2019 на поставку продукції, зокрема, казеїнату (висушеного) (а.с.28-31).

Згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) №5 від 21.06.2019 позивачем придбано у польської фірми POLSERO Sp.z.o.o казеїн натрію 5000 кг на суму 30000 Євро (а.с.32).

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митному органу митну декларацію №UA205090/2019/083286, у якій визначено загальну вартість товару 30000 Євро (а.с.34).

Міжнародне перевезення даної продукції підтверджується укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_1 договором транспортного експедирування від 15.04.2019 №68, платіжним дорученням від 29.07.2019 №59 та міжнародною товаро-транспортною накладною (CMR) від 07.07.2019 (а.с.36-40).

Придбаний казеїнат був позивачем реалізований на підставі договору поставки від 15.07.2019 №15\07\19 контрагенту ТзОВ ТЕХНОЛОГІЯ ПЛЮС УКРАЇНА (покупець) (а.с.41-43). Пунктом 1.1 визначено, що ТзОВ Мілк Корпорейшн (постачальник) зобов`язується поставити та передати у власність покупця концентрат сироватковий білковий, сироватку молочну суху, казеїнати сухі та інші (далі - товар), в кількості та асортименті, що передбачені в узгодженому сторонам замовленні та в накладних на відпуск товару, а покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його загальну вартість на умовах та в строки передбачені даним договором та узгодженим сторонам замовленням (а.с.41-43).

Факт поставки товару (казеїнату натрію) позивачем на ТзОВ ТЕХНОЛОГІЯ ПЛЮС УКРАЇНА підтверджується також видатковою накладною від 12.09.2019 №РН-0000043 на суму 21250,00 грн (в тому числі ПДВ - 4250,00 грн), оплата за вказаний товар підтверджується платіжним дорученням від 09.10.2019 №953 на суму 25500,00 грн згідно виставленого рахунку-фактури від 12.09.2019 №СФ-0000043 (а.с.44-46).

Крім того, для здійснення своєї господарської діяльності ТзОВ Мілк Корпорейшн орендує приміщення у ТзОВ Патріот Агро , що підтверджується договором оренди майна від 01.04.2019, актом здачі-прийняття майна в оренду №ОУ-0000076 від 31.07.2019 року, платіжним дорученням №77 від 30.08.2019 (а.с.24-27).

Відтак, подані ТзОВ Мілк Корпорейшн для реєстрації податкової накладної документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Таким чином, платником податків було надано всі необхідні документи, які дозволяли здійснити реєстрацію податкової накладної №3 від 12.09.2019, складеної за результатами здійснення господарської операції по поставці казеїнату натрію.

Разом з тим, Комісія, не зважаючи на надіслані позивачем пояснення та додані до нього документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання вказаних вимог призводить до його протиправності, відтак прийняття відповідачем спірного рішення з підстав неподання первинних документів є неправомірним.

Посилання в рішенні, що позивачем не надано документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, суд відхиляє, оскільки вказане не спростовує факту здійснення господарської операції.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, тверджень позивача, наведення ним відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії документів, а відтак, підтвердження правомірності рішення податкового органу.

Враховуючи суперечливість нормативного регулювання, наведеного та проаналізованого вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд дійшов висновку щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної ТзОВ Мілк Корпорейшн від 12.09.2019 №3 та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.10.2019 №1307367/42796096, з огляду на що оскаржуване рішення слід скасувати.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12.09.2019 №3, то така теж підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 12.09.2019 №3.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь ТзОВ Мілк Корпорейшн слід стягнути судовий збір в сумі 1921,00 грн, сплачений відповідно до платіжного доручення від 19.11.2019 №129 (а.с.2).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 15 жовтня 2019 №1307367/42796096.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю Мілк Корпорейшн податкову накладну від 12 вересня 2019 року №3.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мілк Корпорейшн (45603, Волинська область, Луцький район, село Струмівка, вулиця Рівненська, будинок 80А, код ЄДРПОУ 42796096) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м.Луцьк, Київський м-н, 4 код ЄДРПОУ 43143484) судовий збір у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій