ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3402/19 пров. № А/857/4656/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі № 140/3402/19 (головуюча суддя Плахтій Н.Б., м. Луцьк) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мілк Корпорейшн" до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В :
20 листопада 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Мілк Корпорейшн" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України, в якому просило: а) скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській від 15.10.2019 №1307367/42796096;
б) зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 12.09.2019.
Ухвалою від 27.01.2020 суд замінив відповідачів їх правонаступниками - Головним управлінням ДПС у Волинській області та ДПС України.
27 січня 2020 року Волинський окружний адміністративний суд розглянув справу за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні та ухвалив рішення, яким позовні вимоги задовольнив повністю.
Визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 15 жовтня 2019 №1307367/42796096.
Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану товариством з обмеженою відповідальністю ,,Мілк Корпорейшн" податкову накладну від 12 вересня 2019 року №3.
Також суд стягнув на користь товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мілк Корпорейшн" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 1921,00 грн..
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте без з`ясування обставин справи, повноти та об`єктивності дослідження доказів, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин Критерії ризиковості платника податків зареєстровані в ДФС за №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та погоджені Міністерством фінансів України, у яких зазначено, що Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.
Оскаржена квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних, містить повну (таку що відповідає вимогам чинного законодавства) інформацію щодо причини зупинення реєстрації податкових накладних, що повністю спростовує висновки суду першої інстанції про відсутність зазначення конкретного виду критерію ризиковості.
Підставою зупинення реєстрації податкової накладної було те, що податкова накладна відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 ,,Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄДРПН.
Позивач надав ряд первинних документів на підтвердження господарських операцій по поданим ПН. Однак, Комісія ГУ ДФС у Волинській області прийняла рішення від 15.10.2019 №1307367/42796096 про відмову в реєстрації ПН №3 від 12.09.2019 року.
Причиною відмови в реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податку копій документів, що визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою КМУ від 21.02.2018 №117, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послу) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а також документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Таким чином, рішення Комісії ГУ ДФС у Волинській області про відмову в реєстрації ПН є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
З огляду на викладене, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
ТзОВ ,,Мілк Корпорейшн" правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представники сторін в судове засідання апеляційного суду не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що в силу приписів ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Представники сторін в судове засідання апеляційного суду не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, місце та час розгляду справи.
Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 карантину на усій території України.
Колегія суддів визнає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки справа відноситься до категорії незначної складності, сторони надали усі наявні у них докази, клопотання про надання чи витребовування нових доказів відповідач не надав, позиції сторін висвітленні у позовній заяві, запереченнях на позов, апеляційній скарзі, а тому явка сторін в судове засідання не є обов`язковою.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ ,,Мілк Корпорейшн" зареєстроване як юридична особа 05.02.2019, взяте на облік як платник податків у Луцькій ДПІ (Луцький р-н) Луцького управління ГУ ДФС у Волинській області, видами економічної діяльності товариства є: розведення великої рогатої худоби молочних порід; виробництво олії та тваринних жирів; виробництво маргарину і подібних харчових жирів; перероблення молока, виробництво масла та сиру; виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів; виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань; оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (основний); оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; вантажний автомобільний транспорт; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. (а.с.14-18).
Згідно матеріалів справи, при здійсненні операції з поставки казеїнату на суму 25500,00 грн (в т. ч. ПДВ - 4250,00 грн) ТзОВ ,,Мілк Корпорейшн" склало податкову накладну від 12.09.2019 №3, яку надіслало для реєстрації в ЄРПН (а.с.19).
Відповідно до квитанції від 30.09.2019 реєстрація вказаної податкової накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 ,,Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.20).
Товариство позивача надало письмові пояснення та копії документів на підтвердження факту купівлі-продажу казеїнату з проханням відновити реєстрацію вказаної податкової накладної (а.с.21).
15.10.2019 Комісія ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової ПН/РК в ЄДРПН або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення №1307367/42796096 про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної, підставою для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄДРПН є ненадання платником податку копій документів (а.с.22-23).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної ТзОВ ,,Мілк Корпорейшн" від 12.09.2019 №3 та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.10.2019 №1307367/42796096.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.
Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), якою затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Згідно із вимогами пункту 4 Порядку №117 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
Як вбачається із пункту 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно із вимогами пунктів 6 та 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що положення пунктів 6 та 7 Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.
Згідно з пунктом 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Відповідно до пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що контролюючий орган сформував та надіслав позивачу квитанцію від 30.09.2019 №9225204106 про зупинення реєстрації податкової накладної, у якій зазначено про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.п.1.6 п.1 ,,Критеріїв ризиковості платника податку", та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН (а.с.20).
За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 07 серпня 2019 року затвердила ,,Критерії ризиковості платника податку", які виклала у листі за №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019.
Підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Проте, зі змісту квитанції неможливо встановити, якому конкретно з вищенаведених критеріїв, що зазначені у пункті 1.6, відповідає платник, у квитанції не вказано конкретний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.
Колегія суддів зазначає, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.
Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено у постановах від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18, 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18, 20 листопада 2019 року у справі №560/279/19.
Крім цього, обов`язок контролюючого органу щодо зазначення конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, визначений у п. 14 Порядку № 117.
Отже, не зазначення органом ДФС у квитанції від 30.09.2019 №9225204106 переліку документів, які необхідно подати до контролюючого органу для реєстрації податкової накладної, порушує вимоги Порядку № 117.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до Порядку № 117, саме в квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, повинно бути визначено, який перелік документів, необхідно подати платнику податків до контролюючого органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, для того, щоб платник податків у повному об`ємі зміг виконати вимоги контролюючого органу.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем надавалися контролюючому органу копії первинних документів і пояснення для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, які досліджені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Так, суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що позивач подав до контролюючого органу письмові пояснення (а.с.21) та копії документів для здійснення реєстрації податкової накладної від 12.09.2019 №3.
Зокрема, позивач надав контракт №5-К/2019, який укладений 21.06.2019 між ТзОВ ,,Мілк Корпорейшн" та компанією ,,POLSERO Sp.z.o.o" на поставку продукції, зокрема, казеїнату (висушеного) (а.с.28-31).
Згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) №5 від 21.06.2019 позивач придбав у польської фірми ,,POLSERO Sp.z.o.o" казеїн натрію 5000 кг на суму 30000 Євро (а.с.32).
З метою здійснення митного оформлення товару декларант подав митному органу митну декларацію №UA205090/2019/083286, у якій визначено загальну вартість товару 30000 Євро (а.с.34).
Міжнародне перевезення даної продукції підтверджується укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_1 договором транспортного експедирування від 15.04.2019 №68, платіжним дорученням від 29.07.2019 №59 та міжнародною товаро-транспортною накладною (CMR) від 07.07.2019 (а.с.36-40).
Придбаний казеїнат товариство позивача реалізувало на підставі договору поставки від 15.07.2019 №15.07.19 контрагенту ТзОВ ,,Технологія Плюс Україна" (покупець) (а.с.41-43). Пунктом 1.1 визначено, що ТзОВ ,,Мілк Корпорейшн" (постачальник) зобов`язується поставити та передати у власність покупця концентрат сироватковий білковий, сироватку молочну суху, казеїнати сухі та інші (далі - товар), в кількості та асортименті, що передбачені в узгодженому сторонам замовленні та в накладних на відпуск товару, а покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його загальну вартість на умовах та в строки передбачені даним договором та узгодженим сторонам замовленням (а.с.41-43).
Факт поставки товару (казеїнату натрію) позивачем на ТзОВ ,,Технологія Плюс Україна" підтверджується також видатковою накладною від 12.09.2019 №РН-0000043 на суму 21250,00 грн (в тому числі ПДВ - 4250,00 грн), оплата за вказаний товар підтверджується платіжним дорученням від 09.10.2019 №953 на суму 25500,00 грн згідно виставленого рахунку-фактури від 12.09.2019 №СФ-0000043 (а.с.44-46).
Крім того, для здійснення своєї господарської діяльності ТзОВ ,,Мілк Корпорейшн" орендує приміщення у ТзОВ ,,Патріот Агро", що підтверджується договором оренди майна від 01.04.2019, актом здачі-прийняття майна в оренду №ОУ-0000076 від 31.07.2019 року, платіжним дорученням №77 від 30.08.2019 (а.с.24-27).
Суд першої інстанції також встановив, та не спростовується відповідачем, що подані ТзОВ ,,Мілк Корпорейшн" для реєстрації податкової накладної документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини другої статті 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.199 № 88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов мотивованих висновків, що платник податків надав всі необхідні документи, які дозволяли здійснити реєстрацію податкової накладної №3 від 12.09.2019, складеної за результатами здійснення господарської операції по поставці казеїнату натрію.
Враховуючи наведене, колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Тому, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, в яких відображено проведені господарські операції між позивачем та його контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, суд першої інстанції дійшов мотивованих висновків, що оскаржене рішення комісії є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції також обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства позивача від №3 від 12.09.2019, оскільки вони є похідними від позовних вимог, які задоволені та задоволення такої позовної вимоги є дотриманням судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Наведе узгоджується також приписами пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 та пункту 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (чинного на час виникнення спірних правовідносин).
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 328, 329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі № 140/3402/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 28.05.2020.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2020 |
Оприлюднено | 28.05.2020 |
Номер документу | 89488521 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Святецький Віктор Валентинович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Святецький Віктор Валентинович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Святецький Віктор Валентинович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Большакова Олена Олегівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Большакова Олена Олегівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Большакова Олена Олегівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні