Постанова

від 28.01.2020 по справі 540/1624/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 р. Категорія 112010200м.ОдесаСправа № 540/1624/19 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В.

час і місце ухвалення: 13:23, м. Херсон

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-допвідача: Семенюка Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком відповідачем не було зараховано період навчання в професійно-технічному училищі № 18 с. Козацьке Звенигородського району із 01.09.1977 року по 09.08.1980 рік, період роботи трактористом з червня 1980 р. по 25 жовтня 1980 р. в колгоспі ім. Ватутіна, період строкової військової служби із 26.10.1980 р. по 22.02.1983 р. А до загального стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, не було зараховано період роботи охоронцем тракторної бригади №4 колективного пайового сільськогосподарського підприємства ім. Леніна із 01.07.2001р. по 17.12.2003р., періоди догляду за особою, яка досягла 80 років, а саме: з жовтня 2017 року по липень 2018 року та із 17 січня 2003 року по 21 жовтня 2003 року.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області по відмові в зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком: періоду навчання в професійно-технічному училищі № 18 с. Козацьке Звенигородського району, періоду роботи трактористом з червня 1980 р. по 25 жовтня 1980 р. в колгоспі ім. Ватутіна, періоду строкової військової служби із 26.10.1980 по 22.02.1983, по відмові в зарахуванні до загального стажу, що дає право на призначення пенсії за віком: періоду роботи охоронцем тракторної бригади №4 Колективного пайового сільськогосподарського підприємства ім. Леніна із 01.11.2001 по 17.02.2003. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком: періоди навчання в професійно-технічному училищі № 18 с. Козацьке Звенигородського району із здобуттям кваліфікації тракторист-машиніст широкого профілю з кваліфікацією слюсаря по ремонту сільськогосподарських машин з 01.09.1977 по 14.06.1980, період роботи трактористом з 15 червня 1980 р. по 15 жовтня 1980 р. в колгоспі ім. Ватутіна, період строкової військової служби із 26.10.1980 по 22.02.1983. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу, що дає право на призначення пенсії за віком: період роботи охоронцем тракторної бригади №4 Колективного пайового сільськогосподарського підприємства ім. Леніна із 01.11.2001 по 17.02.2003. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вдруге розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії, відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з дати звернення із заявою про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що загальний стаж позивача складає 23 роки 10 місяців 13 днів, пільговий - 17 років 3 місяці 29 днів, а тому комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області на законних підставах відмовила ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії за віком відповідно до пункту в ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 20.11.2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пп. 3 и. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки тривалий час працював трактористом-машиністом у підприємствах сільського господарства та був зайнятий у сільгоспвиробнитві.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 :

- в 1980 р. працював в колгоспі ім. Ватутіна на посаді тракториста, кількість відпрацьованих людино-днів - 113;

- в 1980 р. вибув із членів колгоспу ім.Ватутіна, у зв`язку із призовом на службу в армію;

- 28.04.1983 прийнятий в члени колгоспу ім. Ватутіна на посаду тракториста, 26.12.1983 р. вибув із членів колгоспу на підставі поданої заяви;

- 02.11.1984 прийнятий в члени колгоспу ім. Леніна на посаду тракториста (з 12.02.1996 р. колгосп ім. Леніна перейменовано на КПСП "ім. Леніна"), 20.03.2000 звільнений, у зв`язку із переводом до ТОВ Агрофірми "Михайлівська";

- 20.03.2000 р. прийнятий на роботу до ТОВ Агрофірми "Михайлівська" на посаду тракториста, 01.07.2001 р. звільнений у зв`язку із переводом до КПСП ім.Леніна на посаду охоронця тракторної бригади №4

01.07.2001 прийнятий охоронцем тракторної бригади та 17.02.2003 був звільнений за угодою сторін.

Правом на одержання пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" користуються особи, які працювали трактористами - машиністами, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності зазначеного стажу роботи у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності страхового стажу роботи, зокрема, з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

Таким чином, станом на 20.11.2017 рік ОСОБА_1 для отримання пенсії повинен мати загальний стаж не менше 26 років 6 місяців, з них не менше 20 років трактористом-машиністом.

ГУ ПФУ в Херсонській області розглянула надані позивачем документи та дійшла висновку про те, що стаж, який дає право позивачу на пільгову пенсію, становить 17 років 3 місяці 29 днів, а загальний стаж - 23 роки 10 місяців 12 днів. При цьому відповідачем було враховано судове рішення - постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 по справі №540/2471/18 (постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 по справі №540/2471/18 рішення залишено без змін). Цим судовим рішенням було визнано протиправним та скасоване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 22.03.2018 року № 2 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до спеціального стажу періоди роботи трактористом з 28.04.1983 по 26.12.1983 в колгоспі ім. Ватутіна, з 02.11.1984 по 20.03.2000 в колгоспі ім. Леніна (з 1996р. КПСІІ ім.Леніна) , з 20.03.2000 по 01.07.2001 в ТОВ Агрофірмі "Михайлівська".

Позивач при ознайомлені із пенсійною справою виявив, що до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком не було зараховано період навчання в професійно-технічному училищі № 18 с. Козацьке Звенигородського району із 01.09.1977 по 09.08.1980 із здобуттям кваліфікації тракторист-машиніст широкого профілю з кваліфікацією слюсаря по ремонту сільськогосподарських машин, період роботи трактористом з червня 1980 р. по 25 жовтня 1980 р. в колгоспі ім. Ватутіна, період строкової військової служби із 26.10.1980 по 22.02.1983. А до загального стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, не було зараховано період роботи охоронцем тракторної бригади №4 колективного пайового сільськогосподарського підприємства ім. Леніна із 01.07.2001 по 17.12.2003, періоди догляду за особою, яка досягла 80 років, а саме: з жовтня 2017 року по липень 2018 року та із 17 січня 2003 року по 21 жовтня 2003 року.

11.05.2018р., 02.07.2018р., 09.10.2018р., 25.02.2019р. та 17.07.2019р. позивач звертався до відповідача із клопотанням повторно розглянути питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, але заяви була залишені без задоволення.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з відповідним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком: періоду навчання в професійно-технічному училищі № 18 с. Козацьке Звенигородського району, періоду роботи трактористом з червня 1980 р. по 25 жовтня 1980 р. в колгоспі ім. Ватутіна, періоду строкової військової служби із 26.10.1980 по 22.02.1983, по відмові в зарахуванні до загального стажу, що дає право на призначення пенсії за віком: періоду роботи охоронцем тракторної бригади №4 Колективного пайового сільськогосподарського підприємства ім. Леніна із 01.11.2001 по 17.02.2003 є протиправними. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, та які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним вище особам пенсії призначають за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого в Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі-Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

Аналогічна норма передбачена п.п.3 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування".

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі Інструкція № 58) визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно із п. 1.2. Інструкції № 58 трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (п. 2.4 Інструкції № 58).

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п. 20 Порядку № 637).

Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов`язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до листа-роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7 Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам - машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон 1058) страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували до стажу роботи для призначення пенсії до набуття чинності Закону №1058 (тобто до 01.04.2004 р.), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених чинним раніше законодавством, окрім випадків, визначених цим Законом.

Відповідач не зараховує до стажу, який дає право на пенсію як трактористу, період роботи в колгоспі ім. Ватутіна у 1980 році, в той же час зараховує даний стаж 15.06.1980 - 15.10.1980 (4 місяці 1 день) до загального стажу. За трудовою книжкою колгоспника ОСОБА_1 працював трактористом в 1980 р. в колгоспі ім. Ватутіна на посаді тракториста, кількість відпрацьованих людино-днів 113 при встановленому мінімумі 95 днів, запис завірений печаткою. Правонаступником колгоспу імені Ватутіна є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" з 01.03.2000. В пенсійній справі є архівні довідки Гончарської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області від 26.10.2017 № 540, від 26.10.2017 № 538, якими підтверджено період роботи члена колгоспу ім. Ватутіна с. Гончариха гр. ОСОБА_1 з червня 1980 року по жовтень 1980 року (113 трудоднів) та з травня 1983 року по грудень 1983 року (226 - трудоднів), професія не зазначена. Аналогічну довідку позивач надав за датою від 16.10.2018 № 571. Довідка видані на підставі особових рахунків за 1980, 1983 роки. Також в пенсійній справі є довідка № 541 від 26.10.2017 із зазначенням заробітної плати за червень-серпень, жовтень 1980 року. Актом перевірки від 10.01.2018 №18, проведеної провідним спеціалістом головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо первинних бухгалтерських документів колгоспу ім. Ватутіна, зафіксовано, що в книгах обліку розрахунків по оплаті праці за 1980 рік вказано посада тракториста, відпрацьовано 113 людино-днів, заробітна плата склала 588 грошових одиниць за весь період.

Відповідач стверджує, що документи колгоспу імені Ватутіна (правонаступник СТОВ "Прогрес") знаходяться на збереженні в архівному секторі Катеринопільської райдержадміністрації Черкаської області, але в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості по сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (код ЄДРПОУ 14208555) про припинення державної реєстрації відсутні, отже для підтвердження пільгового стажу СТОВ "Прогрес" має надати пільгову довідку. На запит Скадовського об`єднаного управління від 10.10.2017 №1679/02 до керівника СТОВ "Прогрес" стосовно надання пільгової довідки, відповідь не надійшла. А враховуючи постанову КМУ № 637, якщо підприємство діюче, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналіз зазначених вище нормативно-правових актів свідчить про те, що посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача в зв`язку з невідповідністю уточнюючої довідки є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 20 грудня 2018 року у справі № 433/1240/17, від 04 квітня 2019 року у справі № 344/17505/16-а (провадження №К/9901/15847/18), від 11 липня 2019 року у справі № 423/1156/17.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач з 1980 р. працював в колгоспі ім. Ватутіна на посаді тракториста, кількість відпрацьованих днів 113 займав посаду тракториста, що надає право на зарахування цього періоду роботи до пільгового стажу роботи відповідно до п.п.3 п.2 ст.114 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Що стосується вимоги позивача про зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоду навчання в професійно-технічному училищі № 18 с. Козацьке Звенигородського району із 01.09.1977 по 09.08.1980 із здобуттям кваліфікації тракторист-машиніст широкого профілю з кваліфікацією слюсаря по ремонту сільськогосподарських машин, суд зазначає наступне.

Відповідач зарахував період навчання до загального стажу з 01.09.1977 по 14.06.1980 2 роки 9 місяців 14 днів, відмовивши в зарахування його одночасно до пільгового стажу.

Згідно з пунктом "д" частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР "Про професійно-технічну освіту").

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Системний аналіз зазначених правових норм свідчить, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є строк перерви між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу який не повинен перевищувати трьох місяців та зарахування на роботу за здобутою спеціальністю після закінчення навчання.

Згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки відповідних записів у ній час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами та іншими документами, які видано на підставі архівних даних і місять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймають довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах містяться дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих його етапів.

Із диплому Б № 955750, виданого ОСОБА_1 09.08.1980 р. слідує, що йому присвоєна кваліфікація тракторист-машиніст широкого профілю з кваліфікацією слюсаря по ремонту сільськогосподарських машин. Отже, позивач навчався за спеціальністю тракторист-машиніст, та одразу після навчання почав працювати трактористом в сільгоспідприємстві до призову на строку службу.

Приймаючи до уваги ті факти, що перерва між днем закінчення навчання позивача в професійно-технічному навчальному закладі і днем зарахування його на роботу за професією тракторист, яка передбачала право на пенсію на пільгових умовах, не перевищує 3-х місяців, суд прийшов до висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу роботи період навчання у ПТУ.

Враховуючи, що диплом позивачу був виданий 09.08.1980, а період роботи в колгоспі ім. Ватутіна зарахований з 15.06.1980, виникає задвоєння періодів стажу, тому суд виходить з відомостей, які є в пенсійній справі, щодо зарахування до пільгового стажу періоду навчання до 14.06.1980 включно, а період роботи починаючи з 15.06.1980 по 15.10.1980.

Щодо зарахування періоду військової служби в пільговий стаж, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року, при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах, служба у військах і органах ВЧК,ОГПУ, НКВС, НКДБ, МДБ, Комітету державної безпеки СРСР, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, служба в органах міліції прирівнюється за вибором особи, яка звертається за пенсією, до роботи, яка передувала чи безпосередньо слідувала за нею. При цьому, зазначені періоди враховуються в розмірі, який не перевищує наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах чи пільгових розмірах.

Відповідно до відомостей трудової книжки та військового білету позивача, період строкової військової служби із 26.10.1980 по 22.02.1983, при цьому до військової служби та після неї позивач працював трактористом у сільгосппідприємстві - в колгоспі ім. Ватутіна 4 місяці 1 день та навчався на тракториста в ПТУ 2 роки 9 місяців 14 днів.

Так, 02 червня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах часу проходження строкової військової служби, який набрав чинності 01.01.2006 року. Так, відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час проходження строкової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно - технічному навчальному закладі, працював за професією або займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до відомостей трудової книжки та військового білету позивача, період строкової військової служби із 26.10.1980 по 22.02.1983, при цьому до військової служби та після неї позивач працював трактористом у сільгосппідприємстві - в колгоспі ім. Ватутіна 4 місяці 1 день та навчався на тракториста в ПТУ 2 роки 9 місяців 14 днів.

Приймаючи до уваги ті факти, що виконання позивачем на момент призову до лав Радянської армії робіт за професією, яка передбачала право на пенсію на пільгових умовах, суд прийшов до висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу роботи період строкової служби 2 роки 3 місяці 27 днів.

Розглянувши вимогу ОСОБА_1 зарахувати до загального стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, період роботи охоронцем тракторної бригади №4 колективного пайового сільськогосподарського підприємства ім. Леніна із 01.07.2001 по 17.02.2003, суд виходив з наступного.

Згідно записів трудової книжки позивач працював охоронцем тракторної бригади № 4 в КСП ім. Леніна. Відповідач відмовляється зарахувати цей період роботи до страхового стажу з посиланням на відсутність документів, що підтверджують даний період роботи. Разом з тим з пенсійної справи вбачається, що період роботи 02.07.2001 по 31.10.2001 (4 місяці) було зараховано до загального стажу 23 роки 10 місяців 13 днів. Тому суд розглядає тільки період роботи в КСП ім. Леніна з 01.11.2011 по 17.02.2003.

Архівна довідка трудового архіву Скадовського району Херсонської області від 11.09.2018 свідчить про те, що ОСОБА_1 отримував заробітну плату як працівник колгоспу ім. Леніна, але у відомості нарахування зарплати не вказано найменування посади. А в архівній довідці від 11.10.2017 зазначено, що документи КСП ім. Леніна були передані на зберігання тільки по 2001 рік.

Отже, як зазначалось вище, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка із відповідними записами про період роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідач не має ніяких зауважень щодо порядку внесення записів про прийняття ОСОБА_1 на роботу та звільнення з роботи в КСП ім. Леніна. Тому відсутність уточнюючих довідок щодо цього періоду роботи або відсутність архівних даних про виплачену зарплату ніяким чином не спростовує стажу роботи.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності відмови у зарахування до загального стажу періоду роботи охоронцем в КСП Леніна.

Вимога ОСОБА_1 зарахувати до загального стажу, що дає право на призначення пенсії за віком періоду догляду за особою, яка досягла 80 років, а саме: із 17 січня 2003 року по 21 жовтня 2003 року, ґрунтується на тому, що позивач здійснював догляд за ОСОБА_2 . Доводи позивача підтверджуються свідоцтвом про смерть (померла 2.10.2003 року у віці 83 роки), свідоцтвом про право спадщини позивача за майном ОСОБА_2 , також позивач посилається на наявність свідків, які можуть підтвердити період догляду.

За змістом пункту "ж" статті 3 та пункту "є" статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховуються періоди протягом якого особа була зайнята суспільно корисною працею у вигляді догляду за іншими особами. До числа таких осіб належать інваліди 1 групи, діти-інваліди та пенсіонери, які за висновком медичного закладу потребують постійного стороннього догляду. Таким чином, саме стан здоров`я є тим критерієм, за яким зазначених осіб віднесено до категорії осіб, час догляду за якими зараховується до стажу роботи. Непідтвердження статусу особи з інвалідністю 1-ої групи, статусу дитини-інваліда чи статусу пенсіонера, який за медичним висновком потребує стороннього догляду, виключає можливість зарахування періоду догляду за ними до стажу роботи.

Відповідно до пункту 10 Постанови №637 від 12.08.1993р. "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" ( в редакції станом на день звернення позивача за призначенням пенсії) час догляду за інвалідом 1 групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду встановлюється на підставі: акту обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів 1 групи та дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів). Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних. Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, може бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи. Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № - 1058 до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, зараховується період, протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Відділом адміністрування, супроводження інформаційних систем, електронних реєстрів та захисту інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зазначено, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу на ОСОБА_1 - відсутні.

Оскільки позивач не надав до Пенсійного фонду вказаних документів, наявність тільки свідоцтва про спадщину, документа про вік, та показів свідків є недостатньо для зарахування до страхового стажу періоду догляду за гр-кою ОСОБА_2 , оскільки відсутні документи, які підтверджують необхідність постійного стороннього догляду за висновком медичного закладу, а також які підтверджують здійснення догляду саме позивачем.

Що стосується зарахування до стажу, який дає право на призначення пенсії, періоду догляду за матір`ю ОСОБА_3 , то суд звертає увагу на те, що відсутні будь-які докази того, на день звернення за призначенням пенсії 20.11.2017 позивач здійснював такий догляд, крім того, мова може йти тільки за період до часу звернення до ПФУ із заявою. В позові позивач вказує період з жовтня 2017 року по липень 2018 року та надає довідку сільського голови Михайлівської сільської ради від 16.10.2017 про догляд позивачем за матір`ю ОСОБА_3 29.06.1929 року, довідка надана за актом депутатського обстеження від 05.10.2017, копією паспорту ОСОБА_3 , копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , 13.07.2018 року.

Всупереч вимогам Порядку № 637 позивач не надав ні відповідачу, ні суду акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документи, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів I групи ). Сам факт догляду за особами пенсійного віку без надання відповідного медичного висновку, який би підтверджував, що такі особи потребували стороннього догляду, не свідчить про наявність правових підстав для зарахування такого періоду до загального стажу роботи. В ході розгляду справи позивачем не було надано доказів того, що пенсіонер, за якими здійснював догляд позивач, потребували такого догляду. В той же час за змістом пункту "ж" статті 3 та пункту "є" статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховуються періоди догляду не за будь-яким пенсіонером, а лише за тим, який потребує такого догляду. При цьому, потреба в такому догляді має бути підтверджена відповідним висновком медичного закладу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у відповідача були відсутні передбачені законом підстави для зарахування спірних періодів догляду до стажу роботи позивача.

Щодо позовних вимог позивача вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням зазначених періодів, з дати звернення із заявою про призначення пенсії, то суд з огляду на викладене, дійшов наступних висновків.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі Волохи проти України (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є передбачуваною , якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. …надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання .

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, належним та достатнім способом захисту в даному випадку є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вдруге розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії, відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з дати звернення із заявою про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

Доводи апеляційної скарги майже дублюють відзив на адміністративний позов (а.с. 59) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року по справі № 540/1624/19, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Семенюк Г.В. Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.