Постанова від 21.01.2020 по справі 640/15786/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15786/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Епель О.В., Степанюка А.Г., секретар судового засідання Гордієнко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа: Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго", про визнання протиправними та скасування постанов

В С Т А Н О В И В :

20.09.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа: Державне підприємство Національна енергетична компанія Укренерго , про визнання протиправними та скасування постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 12.07.2019 року №1411 Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП ПЕК Укренерго та від 01.08.2019 року № 1622 Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП НЕК Укренерго .

Разом з позовом позивач подав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 12.07.2019 року №1411 Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП ПЕК Укренерго відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат та зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 01.08.2019 року № 1622 Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП НЕК Укренерго відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат .

В обґрунтування заяви зазначено, що невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Зокрема, позивач вказує на те, що внаслідок збільшення тарифу на передачу електричної енергії постановою від 12.07.2019 року № 1411 та встановлення окремої плати за послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління постановою від 01.08.2019 року №1622 Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат вимушене буде нести додаткові витрати, пов`язані із придбанням електричної енергії в розмірі 6 009 897,26 грн, що завдасть шкоди правам законним майновим інтересам позивача, при цьому посилаючись на очевидні ознаки протиправності оскаржуваних постанов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 р. відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2019 та прийняти нову постанову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

Апеляційну скаргу вмотивовано доводами аналогічними заяві про забезпечення позову.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слуханню справи.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

Відповідно до ч.1, 2 та 4 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

З огляду на частини 1, 2 та 4 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до ч.3 ст.152 КАС України, у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Колегія суддів зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" визначає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Згідно з абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, у справі Мікалефф проти Мальти Європейський суд з прав людини, визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.

Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа Меркіка та інші проти Мальти ).

Апелянт зазначає, що відповідач не має відповідних повноважень щодо встановлення (зміни) тарифів (цін) на послуги у сфері енергетики, а тому, постанова НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 містить очевидні ознаки протиправності, як акт публічного характеру, який виданий неуповноваженим на те органом, а тому, оскаржувана постанова прийнята відповідачем з порушенням вимог діючого законодавства, без належного обґрунтування, є протиправною та підлягає скасуванню.

Так, колегією суддів враховується обгрунтування рішення Конституційного суду України від 13.06.2019 № 5-р/2019 (справа № 1-17/2018(5133/16), у якому, серед всього іншого вказано, що утворення та функціонування Комісії у статусі постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який їй надано Законом № 1540, суперечить статтям 5, 6, 8, частині другій статті 19, статтям 85, 106 Конституції України, проте, аналіз наслідків прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення та можливість його застосування до спірних правовідносин загалом та у часі, має бути здійснено під час розгляду спору по суті, а не під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Таким чином, перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та обставинам, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову на даному етапі, оскільки, запропонований заявником спосіб забезпечення адміністративного позову в даному випадку є передчасним та потребує обов`язкового дослідження оскаржуваної постанови регулятора на предмет її відповідності положенням чинного законодавства, а посилання на очевидну протиправність постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.07.2019 № 1411 Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП НЕК Укренерго , не можуть вважатись такими без належної перевірки та підлягають дослідженню з наданням їм правової оцінки під час розгляду справи по суті.

Відтак, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Однак, станом на час розгляду вказаної заяви про забезпечення позову, позивач не надав доказів очевидної протиправності дій суб`єкта владних повноважень та не доводить, що невжиття заходів забезпечення позову може значно ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України, обумовлює для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Повний текст постанови виготовлено 27.01.2020 р.

Керуючись ст. 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 р. - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа: Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає касаційному оскарженню.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

А.Г. Степанюк