Постанова

від 28.01.2020 по справі 826/477/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2020 року

Київ

справа №826/477/16

адміністративне провадження №К/9901/25886/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач Гусак М. Б.,

судді Желтобрюх І. Л., Усенко Є. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2019 року (судді Келеберда В. І., Амельохін В. В., Качур І. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року (судді Земляна Г. В., Ісаєнко Ю. А., Лічевецький І. О.) у справі №826/477/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ай Ті Фінанс до Національного банку України про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ай Ті Фінанс (далі - ТОВ Ай Ті Фінанс ) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України (далі - НБУ) від 30 грудня 2015 року № 651 Про зупинення до усунення порушень надання послуг з переказу коштів у внутрішньодержавній платіжній системі 24NONSTOP, платіжною організацією якої є ТОВ Ай Ті Фінанс , за порушення законодавства України з питань діяльності платіжних систем .

23 березня 2016 року ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва об`єднано позовні вимоги у цій адміністративній справі та справі № 826/2735/16 за позовом ТОВ Ай Ті Фінанс до НБУ про визнання протиправним та скасування рішення, у межах якої позивач оскаржує рішення відповідача від 4 лютого 2016 року № 45 Про виключення з Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури внутрішньодержавної платіжної системи 24NONSTOP , в одне провадження і присвоєно справі номер № 826/477/16.

12 жовтня 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва постановою, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність спірних рішень НБУ, прийнятих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України. Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши норми Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення об`єктами нагляду (оверсайта) законодавства України з питань діяльності платіжних систем в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 грудня 2013 року №524 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2014 року за №62/24839 (далі - Положення № 524) у різних редакціях, відхилив доводи позивача як заявника апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції принципу дії норми права у часі, надання зворотної дії закону. Суди попередніх інстанцій також послалися на відсутність належних і допустимих доказів усунення позивачем порушень, вказаних у рішенні відповідача № 651.

Постановою від 31 липня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ці рішення скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції, пославшись на те, що судами попередніх інстанцій не встановлено: чи застосовувався до позивача такий захід впливу як письмові застереження ; не встановленим залишився факт усунення/не усунення позивачем порушень законодавства України, застосований заходом впливу письмові застереження (у разі його застосування); чи були у відповідача підстави для зупинення надання послуг, з огляду на редакцію Положення № 524, яке підлягало застосуванню у спірних правовідносинах.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ай Ті Фінанс задоволено.

На обґрунтування своїх рішень суди послалися на те, що застосувавши Положення № 524 у редакції від 26 листопада 2015 року до встановлених правопорушень (за період із 13 жовтня по 9 листопада 2015 року), НБУ порушив приписи статті 58 Конституції України та статті 54 Закону України від 20 травня 1999 року № 779-XIV Про Національний банк України , тому рішення НБУ від 30 грудня 2015 року № 651 є протиправним та підлягає скасуванню; рішення НБУ від 4 лютого 2016 року № 45 також є таким як похідне від попереднього протиправного рішення.

Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права цими судами при розгляді справи, просить скасувати ці судові рішення та відмовити в задоволенні позову.

На обґрунтування своїх доводів скаржник, зокрема, зазначає, що на дату складання довідки НБУ за результатами перевірки позивача Положення № 524 діяло у редакції Постанови № 815; правопорушення, зафіксовані у цій довідці, є триваючими, оскільки продовжувалися як на час та після їх виявлення, так і на час застосування до позивача заходу впливу у вигляді зупинення надання окремих видів послуг у платіжних системах України; після отримання позивачем 4 січня 2016 року рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем НБУ від 30 грудня 2015 року № 651 переказ коштів у внутрішньодержавній платіжній системі 24NONSTOP не було зупинено, у зв`язку з чим НБУ прийняв рішення про відкликання ліцензії позивача на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення - без змін.

Обговоривши наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним приписам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Суди встановили, що ТОВ Ай Ті Фінанс є фінансовою установою відповідно до Свідоцтва про реєстрацію від 22 липня 2010 року ФК № 257; для здійснення діяльності отримало ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків від 17 вересня 2013 року № 2.

24 березня 2014 року НБУ зареєстровано внутрішньодержавну платіжну систему 24NONSTOP та видано дозвіл № 6 внутрішньодержавній небанківській платіжній системі на здійснення діяльності, пов`язаної з переказом коштів.

Відповідачем відповідно до посвідчення від 12 жовтня 2015 року № 53-02002/75393 та програми перевірки ТОВ Ай Ті Фінанс з питань діяльності платіжних систем та переказу коштів та з питань захисту інформації в платіжних системах проведено планову перевірку з 13 жовтня по 9 листопада 2015 року вибірково за період із 1 січня 2014 року до 1 жовтня 2015 року, за результатами якої 26 листопада 2015 року складено довідку.

Перевіркою виявлено факти порушень Товариством вимог законодавства України, нормативно-правових актів НБУ щодо діяльності платіжних систем та переказу коштів, невиконання вимог Правил внутрішньодержавної платіжної системи 24NONSTOP, зокрема, не призупинено функціонування ПТКС на окупованих територіях Донецької та Луганської областей і після 6 серпня 2014 року продовжено їх обслуговування, інкасацію та приймання платежів у ВПС 24NONSTOP, а також встановлено здійснення операцій переказу коштів за період із 1 січня по 22 червня 2015 року через ПТКС, які належать позивачу на правах оренди та знаходяться на території, яка не контролюється українською владою.

30 грудня 2015 року відповідачем на підставі матеріалів перевірки прийнято рішення № 651 Про зупинення до усунення порушень надання послуг з переказу коштів у внутрішньодержавній платіжній системі 24NONSTOP, платіжною організацією якої є ТОВ Ай Ті Фінанс , за порушення законодавства України з питань діяльності платіжних систем та зупинено переказ коштів у внутрішньодержавній платіжній системі 24NONSTOP, платіжною організацією якої є ТОВ Ай Ті Фінанс , до усунення порушень.

Це рішення прийнято внаслідок: не виконання Товариством пункту 2 постанови Правління НБУ від 6 серпня 2014 року № 466 Про призупинення здійснення фінансових операцій щодо зупинення операцій з переказу коштів після 6 серпня 2014 року через програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС), які належали Товариству на правах оренди та знаходилися на території, яка не контролюється українською владою; порушення вимог Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-III Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (далі - Закон № 2346-III), а саме - діяльність внутрішньодержавної платіжної системи (ВПС) 24NONSTOP здійснювалась всупереч законодавству України, яке вимагало, щоб платіжна система діяла відповідно до установлених платіжною організацією цієї платіжної системи та узгоджених з НБУ правил (пункти 9.2, 9.3 статті 9); порушення строків проведення переказу коштів (пункт 8.5 статті 8); нерозміщення в доступному для огляду клієнтів місці або на ПТКС інформації щодо електронної адреси платіжної системи та режиму роботи (пункт 24.7 статті 24); порушення вимог Положення про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури, затвердженого постановою НБУ від 4 лютого 2014 року №43 (використовувалась торгівельна марка, яка відрізняється від офіційного найменування платіжної системи, про що не було повідомлено НБУ (пункт 8 розділу І Положення); надання послуг платіжної системи, що не були узгоджені з НБУ (пункт 9 розділу ІІ Положення); неподання до НБУ засвідчених в установленому порядку копій змін до Внутрішніх правил про переказ коштів та Статуту у встановлені строки всупереч вимогам пункту 2.5 Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензій на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, затвердженого постановою Правління НБУ від 26 лютого 2013 року №57; подання до НБУ неповної та недостовірної статистичної звітності всупереч вимогам Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління НБУ від 19 березня 2003 року №124, та вимогам пункту 8 розділу І Положення про нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 28 листопада 2014 року №755; відображення на офіційному сайті платіжної організації неактуальної інформації, зокрема щодо вартості послуг, що надаються користувачам; порядку (умов) здійснення переказу коштів, переліку та обов`язків платіжної організації платіжної системи та її учасників, а також переліку учасників (пункти 1, 2 розділу ХІІІ Положення №755).

Позивачем 4 січня 2016 року отримано це рішення контролюючого органу, однак станом на 12 січня 2016 року не виконано та переказ коштів у внутрішньодержавній системі 24NONSTOP не зупинено.

4 лютого 2016 року, у зв`язку з невиконанням рішення № 651 Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем НБУ цим Комітетом прийнято рішення №45 Про виключення з Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури внутрішньодержавної платіжної системи 24NONSTOP ТОВ Ай Ті Фінанс .

Обставини, встановлені судами у цій справі, сторони визнають та не заперечують, тому предметом касаційного перегляду судових рішень є правильність застосування судами норм матеріального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про Національний банк України Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 29 статті 7 цього Закону Національний банк України здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків.

Пунктами 41.1, 41.2, 41.4 статті 41 Закону № 2346-III передбачено, що Національний банк України здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків у частині їх діяльності в Україні відповідно до цього Закону, Закону України Про Національний банк України та нормативно-правових актів Національного банку України. Об`єктами нагляду (оверсайту) платіжних систем є платіжні організації платіжних систем, клірингові та процесингові установи, учасники платіжних систем, інші особи, уповноважені надавати окремі види послуг або здійснювати операційні та інші технологічні функції в платіжних системах. Порядок здійснення нагляду (оверсайту) платіжних систем визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пункт 41.6 цієї статті встановлює, що Національний банк України має право вимагати від об`єктів нагляду (оверсайту) усунення порушень законодавства України з питань діяльності платіжних систем, а також застосовувати до них такі заходи впливу: проведення переговорів з особами, які є об`єктами нагляду (оверсайту), стосовно необхідності приведення їх діяльності у відповідність із встановленими вимогами; письмове застереження щодо усунення порушень; обмеження, зупинення чи припинення надання окремих видів послуг у платіжних системах в Україні; накладання штрафів на посадових осіб юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців, які є об`єктами нагляду (оверсайту), у порядку, встановленому законодавством України; виключення платіжної системи/учасника платіжної системи/оператора послуг платіжної інфраструктури з реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури; заборона здійснення діяльності в Україні.

Порядок пред`явлення Національним банком України вимог до об`єктів нагляду (оверсайта) щодо усунення порушень Закону, нормативно-правових актів Національного банку з питань діяльності в Україні платіжних систем та систем розрахунків, а також переказу коштів та застосування до них заходів впливу за порушення законодавства України, визначених статтею 41 Закону, встановлює Положення № 524.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення № 524 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Національний банк за порушення об`єктами нагляду (оверсайта), якими є платіжні організації платіжних систем та систем розрахунків, члени/учасники платіжних систем, оператори послуг платіжної інфраструктури, вимог законодавства України адекватно вчиненим порушенням має право застосувати до них заходи впливу, до яких належать, зокрема обмеження, зупинення чи припинення надання окремих видів послуг у платіжних системах в Україні; виключення платіжної системи/учасника платіжної системи/оператора послуг платіжної інфраструктури з реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури.

За правилами пункту 1 розділу ІІІ Положення № 524 Національний банк має право в порядку, установленому цим розділом, застосовувати до об`єктів нагляду (оверсайта) заходи впливу на підставі, зокрема результатів (матеріалів) перевірок об`єктів нагляду (оверсайта) щодо дотримання ними вимог законодавства України.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення № 524 рішення про застосування заходу впливу до об`єкта нагляду (оверсайта) приймає Правління Національного банку, Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем відповідно до цього Положення.

Пункт 1 розділу VII Положення № 524 передбачає, що Національний банк у разі виявлення порушень/неусунення порушень об`єктом нагляду (оверсайта) законодавства України, зазначених у розділі VI цього Положення, а також нормативно-правових актів Національного банку, що містять вимоги щодо зупинення здійснення фінансових операцій банками, небанківськими фінансовими установами та національним оператором поштового зв`язку, приймає рішення про обмеження, зупинення чи припинення надання об`єктом нагляду (оверсайта) окремих видів послуг у платіжних системах в Україні.

Згідно з пунктом 1 розділу VIII Положення Національний банк має право застосувати до об`єкта нагляду (оверсайта) такий захід впливу, як виключення з реєстру платіжних систем у разі: невиконання Рішення або неусунення порушень, за які до об`єкта нагляду (оверсайта) були застосовані заходи впливу, передбачені розділами VI, VII цього Положення; повторного (протягом року) невиконання вимог нормативно-правових актів Національного банку, що містять вимоги щодо зупинення здійснення фінансових операцій банками, небанківськими фінансовими установами та національним оператором поштового зв`язку.

На думку колегії суддів, висновок судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваних рішень НБУ внаслідок застосування Положення № 524 у редакції від 26 листопада 2015 року, не ґрунтується на правильному розумінні норм права, які регулюють спірні відносини.

Так, пунктом 41.6 статті 41 Закону № 2346-III у редакції, чинній як до, так і після 26 листопада 2015 року, передбачено право НБУ застосовувати до об`єктів нагляду такі заходи впливу, як: письмове застереження щодо усунення порушень; обмеження, зупинення чи припинення надання окремих видів послуг у платіжних системах в Україні; виключення платіжної системи/учасника платіжної системи/оператора послуг платіжної інфраструктури з реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури.

Наведені норми Закону № 2346-III є нормами матеріального права, які існували в такій редакції як на момент вчинення позивачем правопорушень, так і на час застосування відповідальності.

Системний аналіз норм цього Закону та Положення № 524, дає підстави для висновку, що НБУ має право приймати рішення про обмеження, зупинення чи припинення надання об`єктом нагляду (оверсайта) окремих видів послуг у платіжних системах в Україні у разі виявлення порушень нормативно-правових актів Національного банку, що містять вимоги щодо зупинення здійснення фінансових операцій банками, небанківськими фінансовими установами та національним оператором поштового зв`язку; у свою чергу не усунення встановлених порушень є підставою для застосовування до об`єкта нагляду (оверсайта) такого заходу впливу, як виключення з реєстру платіжних систем.

Приписи Положення № 524 щодо реалізації повноважень НБУ, встановлених зокрема пунктом 41.6 статті 41 Закону № 2346-III, є нормами процесуального права і застосовуються в редакції, чинній на момент прийняття рішення про застосування санкцій.

Норми Положення № 524 не встановлювали правила, за яким застосуванню заходу впливу у вигляді обмеження, зупинення чи припинення надання об`єктом нагляду (оверсайта) окремих видів послуг у платіжних системах має передувати обов`язкове застосування НБУ такого заходу впливу як письмове застереження. Право на обмеження, зупинення чи припинення надання об`єктом нагляду (оверсайта) окремих видів послуг у платіжних системах передбачено Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні та відповідно до Положення № 524 належало до повноважень Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем НБУ.

При застосуванні заходів впливу до позивача відповідачем були дотримані як приписи Закону № 2346-III, так і порядок їх застосування, встановлений на дати прийняття відповідних рішень.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень НБУ.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Частиною першою статті 351 цього Кодексу передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Ураховуючи наведене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 341, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2019 року скасувати, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Ай Ті Фінанс до Національного банку України про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді: І. Л. Желтобрюх

Є. А. Усенко