Постанова

від 23.01.2020 по справі 559/74/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 січня 2020 року

м. Київ

справа № 559/74/18

провадження № 61-47820св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Магістраль ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 липня

2018 року у складі судді Ходака С. К. та постанову Рівненського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Хилевича С. В. ,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль (далі - ТОВ Магістраль ) про визнання припиненими трудових відносин.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 було призначено на посаду директора ТОВ Магістраль .

Загальні збори учасників здійснюють управління товариством та реалізують право уповноваженого органу товариства усунути особу від виконання обов`язків члена виконавчого органу в будь який час і з будь яких підстав.

Учасниками ТОВ Магістраль є: відкрите акціонерне товариство Тернопільське шляхо-будівельне управління № 24 (далі - ВАТ Тернопільське шляхо-будівельне управління № 24 ), відкрите акціонерне товариство Тернопільський комбінат по виробництву шляхо-будівельних матеріалів (далі - ВАТ Тернопільський комбінат по виробництву шляхо-будівельних матеріалів ), товариство з обмеженою відповідальністю Орест (далі - ТВО Орест ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Учасники ТОВ Магістраль не займаються та не опікуються своїм підприємством, ТОВ Магістраль найманих працівників немає (крім ОСОБА_1 ), а також, підприємством не виконуються поставлені економічні завдання.

Як наслідок, ОСОБА_1 втратив матеріальну (економічну) та будь яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді директора в ТОВ Магістраль , змінив місце роботи й сферу діяльності, належного зв`язку із засновником (учасником) ТОВ Магістраль не має, що є перешкодою у вільному (прямому) звільненні його з посади директора за власним бажанням (відповідно до статті 38 КЗпП України).

29 квітня 2016 року ОСОБА_1 написав загальним зборам учасників

ТОВ Магістраль заяву про звільнення та надіслав її за юридичною адресою товариства, однак не отримав відповіді.

Також він направив кожному з учасників ТОВ Магістраль заяву про звільнення, проте, відповіді не отримав.

Уповноважений на звільнення директора орган ТОВ Магістраль не розглянув його заяву про звільнення протягом, передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього статутом обов`язків по створенню нового виконавчого органу.

Своєю бездіяльністю, яка виразилася в не розгляді та невжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності товариства, ТОВ Магістраль були порушені трудові права ОСОБА_1 , зокрема, його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.

ОСОБА_1 просив визнати припиненими його трудові відносини з

ТОВ Магістраль з 29 квітня 2016 року у зв`язку із звільненням з посади директора за власним бажанням.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Заочним рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 липня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив із недоведеності заявлених позовних вимог, зокрема позивачем не доведено те, що він перебуває у трудових відносинах з ТОВ Магістраль .

Постановою Рівненського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Заочне рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від

19 липня 2018 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

30 листопада 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 липня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належну оцінку доказам, наявним в матеріалах справи. Зокрема, судами не звернуто уваги на витяг з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де вказано, що ОСОБА_1 є підписантом та керівником ТОВ Магістраль з 25 листопада 2002 року.

Доводи інших учасників справи:

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи:

Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегія суддів приймає аргументи наведені у касаційній скарзі з таких підстав.

Позиція Верховного Суду:

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із недоведеності заявлених позовних вимог, зокрема позивачем не доведено те, що він перебуває у трудових відносинах з ТОВ Магістраль .

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд вказав, що інформація з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що ОСОБА_1 є керівником та підписантом юридичної особи не може беззаперечно свідчити про перебування останнього у трудових відносинах з ТОВ Магістраль .

Колегія суддів не погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За правилами частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша стаття 19 ЦПК України).

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частиною першою статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру . Стаття 8 Конвенції захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом . Поняття приватне життя в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на приватне життя . (OLEKSANDR VOLKOV v. UKRAINE, № 21722/11, § 165, ЄСПЛ, від 09 січня 2013 року).

З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини слід зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям приватне життя .

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 80 ЦПК України).

За правилами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ОСОБА_1 вказав на інформацію, наявну в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що ОСОБА_1 є керівником та підписантом ТОВ Магістраль .

Відповідно до статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державна реєстрація базується на таких основних принципах: 1) обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; 2) публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; 3) врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом; 4) державної реєстрації за заявницьким принципом; 6) єдності методології державної реєстрації; 7) об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; 8) внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; 9) відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Згідно пункту 13 частини другої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи;

Для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи відомості про керівні органи громадського формування (ім`я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім`я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку) (пункт 4 частина перша стаття 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ).

Згідно з пунктом 5 частини четвертої статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подаються такі документи відомості про керівні органи громадського формування (ім`я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів

Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, на вказане уваги не звернув, не дослідив належним чином інформацію, наявну в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що ОСОБА_1 є керівником та підписантом ТОВ Магістраль , не виконав функції, покладені на нього Державою в контексті справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення справи з метою ефективного захисту порушеного права позивача на працю.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року

№ 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції Україниправо на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги:

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Оскільки судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, не досліджено та не надано оцінки доказам, наявним в матеріалах справи, не надано належної оцінки аргументам апеляційної скарги, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, постанова Рівненського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року в силу правил статті 411 ЦПК України підлягає скасування з передачею справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. П. Курило