Ухвала

від 08.01.2020 по справі п/320/20/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 січня 2020 року м. Київ № П/320/20/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС" до Державної податкової служби України, Головного Управління Державної податкової служби України у Київській області , про визнання скасування рішення та зобов`язання вчинити дії ,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС" з позовом до Державної податкової служби України, Головного Управління Державної податкової служби України у Київській області в якому просить суд:

- скасувати рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.11.2018 №995492/40143853;

- скасувати рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.10.2018 №962905/40143853;

- зобов`язати ДФСУ зареєструвати податкову накладну від 07.08.2018 №2 протягом одного тижня з дня набрання законної сили даним судовим рішенням датою її направлення в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДФСУ зареєструвати податкову накладну від 09.08.2018 №3 протягом одного тижня з дня набрання законної сили даним судовим рішенням датою її направлення в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС).

Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який поданий юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з 1 січня 2020 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №3674-VI, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частинами першою та другою статті 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Із змісту позовної заяви випливає, що в позовній заяві об`єднано чотири вимоги немайнового характеру, дві з яких є похідними від двох перших. Отже, ставка судового збору становить 4204,00 грн. (2 вимоги немайнового характеру помножити на 2102,00 грн. - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

При цьому, позивач до позовної заяви додав платіжне доручення від 23.12.2019 №638 про сплату судового збору тільки у розмірі 3842,00 грн. Тому, вказаний недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду документа про доплату судового збору у розмірі 362,00 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Окрім цього, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС).

Частинами першою та другою статті 94 КАС встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 94 КАС, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з частиною п`ятою статті 94 КАС, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд встановив, що додані до позовної заяви документи, всупереч вимог вказаних норм КАС, не засвідчені як це встановлено Національним стандартом України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації". Зокрема, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Крім того, відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, частина 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, які прийняті 21.11.2018 №995492/40143853 та від 23.10.2018 №962905/40143853.

Суд зазначає, що позивач не надав інформації та докази того, коли саме позивач отримав оскаржувані рішення. Крім того, позивач не надав інформації стовного того, чи було ним здійснено адміністративне оскарження.

Водночас, з наведеною вище позовною заявою позивач звернулась до суду лише 02 січня 2020 року, тобто з порушенням визначеного частиною 6 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду з позовом.

Разом з тим, заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.

Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду доказів, які підтверджують факт того, що строк звернення до адміністративного суду не був пропущений або ж заяву про поновлення такого строку із доказами поважності причин його пропуску, копій документів, доданих до позовної заяви, які мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації", а також оригінал документу про доплату судового збору в сумі 362,00 грн..

Керуючись статтями 123, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС" до Державна податкова служба України , Головне Управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду доказів, які підтверджують факт того, що строк звернення до адміністративного суду не був пропущений або ж заяву про поновлення такого строку із доказами поважності причин його пропуску, копій документів, доданих до позовної заяви, які мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації", а також оригінал документу про доплату судового збору в сумі 362,00 грн..

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду .

Суддя Лиска І.Г.