Ухвала

від 29.01.2020 по справі 911/212/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" січня 2020 р. м. Київ Справа № 911/212/20

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., перевіривши матеріали позовної заяви у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" (Донецька обл., м. Краматорськ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАССІС ОЛІКС" (Київська обл., м. Ржищів) про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" (далі - позивач) подало до господарського суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАССІС ОЛІКС" (далі - відповідач), згідно з прохальної частини якого просить визнати недійсним договір поставки за № 25/03-19 від 25.03.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ПОСТАЧ" (код ЄДРПОУ 42431316) і Товариством з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" (код ЄДРПОУ 40276440).

Оглянувши зміст позовної заяви та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги.

Вказане узгоджується із нормами ч.ч. 2, 4 ст. 80 ГПК України, за якими унормовано обов`язок позивача подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Натомість господарський суд встановив, що позивач в підтвердження обставин, якими обгрунтовує позовні вимоги, а саме відсутність реальності фінансово-господарської діяльності відповідача, не подав до суду відповідних доказів, що це підтверджують (висновків перевірки, проведеної податковими органами тощо) та не вказав причини неможливості їх надання.

Також суд враховує, що у позовній заяві, всупереч п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, не зазначено позивачем правові підстави позову, які передбачають виклад позивачем у позові не лише обставин (фактична підстава), але й норм права (юридична підстава), які в сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до відповідача. Так, посилання позивача у позовній заяві на ст. ст. 203 та 215 ЦК України не визначають правових підстав для визнання правочину недійсним з тих мотивів, що він не відповідає намірам позивача, ущемляє майнові права позивача та не породжує ті правові наслідки, на які позивач розраховував під час укладення договору.

Здійснене позивачем у тексті позовної заяви посилання на постанову Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" також не розцінюється судом як зазначення позивачем правової підстави позову, оскільки правова підстава позову це норми закону з посиланням на які позивач просить захистити його порушене право, натомість постанова Пленуму Верховного Суду України це роз`яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики, вона містять інтерпретаційні норми, що не є джерелами права.

Відсутність чіткого зазначення позивачем у позовній заяві правової підстави позову з посиланням на норму права, якою має охоплюватися судовий захист прав позивача у спірних правовідносинах, в сукупності з іншими обставинами, встановленими судом при огляді позовних матеріалів, вказує на наявність підстав для постановлення судом ухвали про залишення, поданої позивачем до суду позовної заяви, без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Поряд з іншим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на той факт, що приписами ст. 50 ГПК України надано право суду залучити до участі у справі третю особу як на підставі її власної заяви про вступ у справу, так і на підставі заяви учасників справи. З підстав, зазначених у частині другій вищезгаданої статті, господарський суд залучає певну особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, й за відсутності згаданих заяв, на підставі власної ініціативи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. У будь-якому разі судом виноситься з даного питання ухвала з обов`язковим зазначенням у ній, на стороні кого (позивача чи відповідача) залучається ця третя особа.

Саме лише зазначення в позовній заяві певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу (п. 1.6 чинної постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18).

Натомість позивачем при зверненні до суду не обгрунтовано підстав залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСІД", визначеного ним у позовній заяві як третю особу, не заявлено окремого клопотання (чи окремої вимоги згідно з прохальної частини позовної заяви) про залучення його у справу як третьої особи, не вказано на стороні кого третя особа має бути залучена у справу та про наявність у неї юридичного інтересу у цій справі, а також не зазначено як рішення суду може вплинути на її права по відношенню до сторін спору.

Вказані недоліки мають бути враховані позивачем при наступному зверненні до суду, в тому числі із заявою про усунення недоліків поданої ним позовної заяви, однак не пізніше ніж до закінчення підготовчого провадження у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків шляхом уточнення норм права, які передбачають можливість визнання договору недійсним з підстав, зазначених позивачем у позовній заяві, подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги, а саме відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності відповідача в період дії договору поставки за № 25/03-19 від 25.03.2019.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 3 ст. 162, ст. ст. 174, 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" від 10.01.2020 вих. № 5 залишити без руху.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ", що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

Суддя В.М. Антонова