Ухвала

від 29.01.2020 по справі 915/209/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

УХВАЛА

29 січня 2020 року Справа № 915/209/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали скарги Фермерського господарства Маяк-2 Кухарука Анатолія Олексійовича на дії приватного виконавця при виконанні наказу від 03.06.2019

у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної компанії Факторія (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 136, кв. 34) поштова адреса: 07301, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Новопромислова, 1)

до відповідача: Фермерського господарства Маяк-2 Кухарука Анатолія Олексійовича (56101, Миколаївська область, Баштанський район, м. Баштанка, вул. Ювілейна, 93)

про: стягнення 2235383,57 грн,

особа, дії якої оскаржуються: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитро Олександрович (54001, м. Миколаїв, вул. Пушкінська, буд. 17-А, офіс, 13)

без виклику представників учасників справи

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2019 у справі № 915/209/19 було задоволено в повному обсязі позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної компанії Факторія до Фермерського господарства Маяк-2 Кухарука Анатолія Олексійовича; стягнуто з відповідача на користь позивача попередню оплату в сумі 1420000,00 грн, проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 515383,57 грн, штраф в сумі 300000,00 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 33530,75 грн.

Рішення суду набрало законної сили 28.05.2019.

На виконання вказаного рішення 03.06.2019 судом видано відповідний наказ.

24.01.2020 до суду від Фермерського господарства Маяк-2 Кухарука Анатолія Олексійовича надійшла скарга на дії приватного виконавця № 1 від 22.01.2020, відповідно до якої заявник просить суд:

- поновити строк на оскарження постанови від 05.08.2019, винесеної Приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченком Дмитром Олександрович у виконавчому провадженні №59649651 про опис та арешт майна (коштів) боржника Фермерського господарства Маяк-2 Кухарука Анатолія Олексійовича якою здійснено опис та накладено арешт на майнові права (речові права), а саме: право оренди земельних ділянок загальною площею 253,9953га;

- визнати неправомірними дії Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича з винесення у виконавчому провадженні №59649651 постанови від 05.08.2019 про опис та арешт майна (коштів) боржника Фермерського господарства Маяк-2 Кухарука Анатолія Олексійовича якою здійснено опис та накладено арешт на майнові права (речові права), а саме: право оренди земельних ділянок загальною площею 253,9953га;

- визнати неправомірною та скасувати постанову від 05.08.2019 винесену Приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченком Дмитром Олександрович у виконавчому провадженні №59649651 про опис та арешт майна (коштів) боржника Фермерського господарства Маяк-2 Кухарука Анатолія Олексійовича якою здійснено опис та накладено арешт на майнові права (речові права), а саме: право оренди земельних ділянок загальною площею 253,9953га;

- витребувати у Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича постанову від 05.08.2019 про опис та арешт майна (коштів) боржника Фермерського господарства Маяк-2 Кухарука Анатолія Олексійовича якою здійснено опис та накладено арешт на майнові права (речові права), а саме: право оренди земельних ділянок загальною площею 253,9953га.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Крім того, відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, важливим елементом оскарження дій та рішень приватного виконавця є строк оскарження.

Враховуючи вищевикладені норми чинного господарського процесуального законодавства та з огляду на пропуск скаржником строку для подання скарги, суд вважає за необхідне перш за все надати оцінку саме аргументам Фермерського господарства Маяк-2 Кухарука Анатолія Олексійовича про поновлення строку на оскарження постанови приватного виконавця від 05.08.2019 про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому проваджені № 59649651.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку оскарження боржником зазначено, що постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника Фермерського господарства Маяк-2 Кухарука Анатолія Олексійовича якою здійснено опис та накладено арешт на майнові права (речові права), а саме: право оренди земельних ділянок загальною площею 111,4953га. фермерському господарству не направлялася та про її існування фермерське господарство дізналося лише 20.01.2020 та не могло оскаржити постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, у зв`язку з відсутністю постанови та неможливістю ознайомлення з текстом постанови, щоб мати можливість зазначити, в чому полягає незаконність та необґрунтованість постанови приватного виконавця.

При цьому скаржник вважає датою, з якої обліковується десятиденний строк на пред`явлення відповідної скарги - 20.01.2020, зазначаючи:

- по-перше, що саме з цієї дати фермерському господарству від голови Роздольненської сільської ради, який надав лист ТОВ Виробничо-торгівельна компанія Факторія від 16.01.2020, стало відомо про проведення 22.01.2020 аукціону з продажу права оренди 27-ми земельних ділянок сільськогосподарського призначення, загальною площею 111,4953га, за адресою: Херсонська область, Каланчацький район (с/р Роздольненська);

- по-друге, що саме 20.01.2020 фермерське господарство дізналося про існування оскаржуваної постанови приватного виконавця.

Проаналізувавши наведене скаржником обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з відповідною скаргою на постанову приватного виконавця, господарський суд виходить з такого.

Порядок оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання рішення господарського суду передбачено статтями 339-345 ГПК України.

Як визначено процесуальним законом, скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права .

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ч. 2 ст. 341 ГПК України).

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд звертає увагу заявника, що із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

Саме у скарзі Фермерське господарство Маяк-2 Кухарука Анатолія Олексійовича зазначає, що про накладення арешту на майнові права (речові права) цієї юридичної особи в рамках виконавчого провадження № 59649651 заявнику стало відомо з постанови приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича від 19.08.2019 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, копію якої, разом із супровідним листом від 19.08.2019 № 3816, скаржником додано до матеріалів скарги.

Дослідивши текст вказаної постанови суд вважає за необхідне зауважити, що в її мотивувальній частині зазначено, зокрема таке: 05.08.2019 приватним виконавцем складено постанову про опис та арешт майна боржника, згідно якої накладено арешт на майнові права (речові права) боржника, а саме: право оренди земельних ділянок, що належать ФЕРМЕРСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВУ МАЯК-2 КУХАРУКА АНАТОЛІЯ ОЛЕКСІЙОВИЧА (ЄДРПОУ 23041007) на підставі договорів оренди землі . Таким чином, із вказаної постанови чітко вбачається факт існування постанови приватного виконавця від 05.08.2019 про опис та арешт майна боржника.

Отже, посилання заявника на дату, з якої обліковується строк на пред`явлення відповідної скарги - 20.01.2020 (коли йому стало відомо про існування оскаржуваної постанови приватного виконавця) суперечить дійсним обставинам справи, оскільки десятиденний строк для подання скарги на рішення приватного виконавця розраховується з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Матеріалами ж справи підтверджується, що про існування постанови приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича від 05.08.2019, винесеної у виконавчому провадженні №59649651 про опис та арешт майна (коштів) боржника Фермерського господарства Маяк-2 Кухарука Анатолія Олексійовича скаржник повинен був дізнатися ще в серпні 2019 року в момент отримання постанови приватного виконавця від 19.08.2019 про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

Суд відмічає, що пропуск процесуального строку в процесуальному праві - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Відновлення процесуального строку означає лише, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений. Тобто відновлення строку не означає, що перебіг строку продовжується. Питання про відновлення строку може бути порушено лише після закінчення процесуального строку.

Відновлення процесуального строку являє собою визнання судовим органом (суддею) дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення пропущеного строку здійснюються за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення пропущеного строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Тобто, причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами статті 86 ГПК України.

Поряд з цим, суд відзначає, що згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. При цьому, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави .

Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані . У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення ЄСПЛ у справі Мушта проти України від 18.11.2010 (заява № 8863/06)).

У рішенні ЄСПЛ Пономарьов проти України від 03.04.2008 (Заява № 3236/03) Суд вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження . У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Таким чином, враховуючи наведене вище, господарський суд дійшов висновку про відсутність поважних та виняткових причин пропуску строку для подання Фермерським господарством Маяк-2 Кухарука Анатолія Олексійовича скарги на постанову приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича від 05.08.2019, винесеної у виконавчому провадженні №59649651 про опис та арешт майна (коштів) боржника Фермерського господарства Маяк-2 Кухарука Анатолія Олексійовича, у зв`язку з чим скарга № 1 від 22.01.2020 на дії приватного виконавця залишається судом без розгляду.

Додатково, суд звертає увагу скаржника на деякі недоліки поданої скарги.

По-перше, текст скарги та її прохальна (резолютивна) частина містять розбіжності в зазначенні загальної площі земельних ділянок, право оренди яких арештовано оскаржуваною постановою приватного виконавця. Так, абз. 1 першого аркушу, абз. 3 другого аркушу, абз. 5 та 9 четвертого аркушу містять вказівку на загальну площу земельних ділянок - 111,4953 га, водночас абз. 1 другого аркушу та резолютивна частина скарги містить вказівку на загальну площу земельних ділянок - 253,9953 га.

По-друге, в останньому реченні абз. 2 другого аркушу скарги відсутня частина тексту, у зв`язку з чим видається неможливим зрозуміти його зміст.

По-третє, щодо викладеного в п. 4 прохальної частини скарги клопотання про витребування у приватного виконавця оскаржуваної постанови, суд звертає увагу заявника на положення ст. 81 ГПК України, якою визначено порядок звернення до суду з відповідним клопотанням. Так, відповідно до п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено, зокрема: заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Керуючись ст. ст. 118, 119, 233, 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У поновленні строку на оскарження постанови приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича від 05.08.2019, винесеної у виконавчому провадженні №59649651 про опис та арешт майна (коштів) боржника Фермерського господарства Маяк-2 Кухарука Анатолія Олексійовича відмовити.

2. Скаргу Фермерського господарства Маяк-2 Кухарука Анатолія Олексійовича № 1 від 22.01.2020 на дії приватного виконавця у справі № 915/209/19 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Г. Смородінова