41/75-07
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2007 р. № 41/75-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів :Борденюк Є.М.Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь"
на рішення
Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2007 року
у справі за позовомВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь"
доТОВ "Техніка"
простягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у січні 2005 року, ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ТОВ "Техніка" 1 300 320 грн. неустойки за порушення зобов'язань з поставки продукції відповідно до договору №020-504д від 30.08.2005 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2007 року позов задоволено частково, у обсязі 69 786,74 грн.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.06.2007 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на помилковість застосування судом Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", безпідставність відмови у стягненні неустойки у повному обсязі, і просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2007 року скасувати, постановивши нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.9.3 договору №020-504д від 30.08.2005 року, на відповідача покладався обов'язок сплатити неустойку у розмірі одного відсотка від суми авансового платежу за кожен день прострочки поставки продукції.
За визначенням, яке наведене у ст.549 ЦК України, зазначена у договорі неустойка, за своєю правовою природою є пенею, предметом якої є грошова сума.
Згідно частини другої ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
При цьому, незалежно від способу та бази визначення розміру неустойки договором, вона не може перевищувати той розмір, який встановлено законом, як граничний.
Так, якщо Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено граничний розмір неустойки у грошовій сумі –не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період обрахування неустойки, то у більшому розмірі вона не може бути, а тому, суд правильно постановив рішення про задоволення позову, з урахуванням вимог зазначеного вище Закону, в межах граничної суми, і підстав для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2007 року, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2007 року –без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М. Борденюк
В.М. Харченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2007 |
Оприлюднено | 29.08.2007 |
Номер документу | 872249 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Остапенко М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні