Ухвала

від 28.01.2020 по справі 200/9238/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 січня 2020 року

Київ

справа №200/9238/19-а

адміністративне провадження №К/9901/2268/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С. Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі № 200/9238/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК Вектор до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

15 січня 2020 року Головне управління ДФС у Донецькій області (згідно з штрих-кодом на поштовому конверті) звернулось до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року (справу розглянуто за правилами спрощеного провадження) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року (повна постанова суду від 17 грудня 2019 року) у справі № 200/9238/19-а.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено таке.

Відповідно до частини 2 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до частини 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо:

1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;

6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;

8) типові справи;

9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;

10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;

11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року у справі № 200/9238/19-а відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області підписано представником Головного управління ДФС у Донецькій області Коваленко Ганною Олегівною котра діє на підставі довіреності виданої в.о. начальника Головного управління ДФС у Донецькій області Луньковою С.І.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Лунькова С. І. станом на час винесення цієї ухвали, відсутня у графі Прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи

Проте, податковою надано до суду копію наказу на призначення з 30.07.2019 заступника начальника Головного управління ДФС у Донецькій області Лунькову С.І. виконуючим обов`язки начальника Головного управління ДФС у Донецькій області.

Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, щодо можливості прийняття до розгляду матеріалів касаційної скарги для подальшої перевірки їх на відповідність положенням статей 328-334 Кодексу адміністративного судочинства України.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, ціни позову, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік розмір прожиткового мінімуму на 01.01.2019 становить 1921,00 грн.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 200/9238/19-а є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2019 № 0028304403 про застосування штрафних санкцій в сумі 7156,22 за порушення вимог п. 201.10 Податкового кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вищенаведеного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, висновок контролюючого органу про застосування штрафних санкцій за вказаний період є неправомірним, адже ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатись на саму державу.

Крім того, позивач вчинив усі необхідні та залежні від нього дії щодо надсилання на реєстрацію податкової накладної до податкової служби у строк визначений Податковим кодексом України.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 804/5153/17, а саме: у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.

Оскільки, предметом судового розгляду є оскарження податкового повідомлення-рішення від 03.04.2019 № 0028304403 про застосування штрафних санкцій в розмірі 7156,22 за порушення вимог п. 201.10 Податкового кодексу України,

суд касаційної інстанції приходить до висновку про віднесення даної справи до справ незначної складності.

Касаційна скарга не містить вимог щодо необхідності застосування підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі № 200/9238/19-а

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко