ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.01.2020 року м.Дніпро Справа № 908/1006/14
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
Представники сторін у судове засідання не з`явилися, про час та місце повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.10.2019 (повний текст складено та підписано 05.11.2019р. суддя Науменко А.О.) у справі № 908/1006/14
про стягнення суми
за участю Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексія Вікторовича, посвідчення № 0250 від 27.11.2018 (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Уральська, буд. 12, офіс 120)
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
В провадженні Господарського суду Запорізької області знаходилась справа (суддя Серкіз В.Г.) № 908/1006/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада" 4 453,20 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію та штрафних санкцій.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.04.2014 у справі №908/1006/14 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Тріада" на користь ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" 4 119,93 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 106,62 грн. пені, 128,50 грн. 3% річних, 98,75 грн. індексу інфляції та 1827,00 грн. судового збору.
12.05.2014 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1006/14 видано відповідний наказ про примусове виконання судового рішення.
30.09.2019 в канцелярії Господарського суду Запорізької області зареєстровано скаргу "ДТЕК Донецькобленерго" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка Олексія Вікторовича, відповідно до якої скаржник просить визнати незаконною бездіяльність приватного виконавця в частині порушення ним порядку повідомлення сторін про хід виконавчого провадження, не направлення на адресу стягувача АТ "ДТЕК Донецькобленерго" постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 19.07.2019 року та постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 19.07.2019 року; не подання запитів до відповідних органів, установ для встановлення наявності у боржника іншого майна (майнових, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об`єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав)), у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від імені інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; не вжиття заходів щодо встановлення інформації про наявность сейфових скриньок, індивідуальних сейфів, депозитних сховищ; вжиття заходів щодо накладення арешту на нерухоме майно боржника без його ідентифікації: вжиття заходів щодо реального отримання від боржника декларації про доходи та майно, а саме здійснення заходів щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності в межах виконавчого провадження ВП № 59597313; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. підготовити та направити запити до відповідних органів, установ на отримання інформації щодо наявності у боржника майнових прав, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об`єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнові права), у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; направити запити до відповідних органів щодо встановлення інформації про наявність сейфових скриньок, індивідуальних сейфів, депозитних сховищ в межах виконавчого провадження ВП № 59597313; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. здійснити заходи щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності у виконавчому провадженні ВП № 59597313 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 № 908/1006/14.
Скарга обґрунтована тим, що зі сторони приватного виконавця Літвиненка О.В.в межах виконавчого провадження з виконанням наказу Господарського суду Запорізької області 12.05.2014 № 908/1006/14 було допущено порушення норм діючого законодавства, а саме: порядок повідомлення сторін про хід виконавчого провадження (не направлено на адресу стягувача постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 19.07.19 та постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 19.07.2019); не здійснено усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішення, а саме: звернення стягнення на інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі такого що перебуває в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами. Приватним виконавцем не здійснено заходів згідно ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" щодо встановлення та отримання інформації про дебіторську заборгованість боржника. Приватним виконавцем взагалі не встановлена інформація щодо наявності сейфових скриньок, індивідуальних сейфів, депозитних сховищ, що використовується з метою зберігання в банківських організацій, установах індивідуального майна боржника; приватний виконавець не мав правових підстав для винесення постанови, якою накладено арешт на все майно боржника без його ідентифікації, так як такі заходи унеможливлюють визначення вартості майна та визначення співмірності із розміром заборгованості, що підлягає примусовому стягненню; порушено строки передбачені п. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" для встановлення нових даних щодо відкриття рахунків; не вжито заходів щодо реального отримання від боржника декларації про доходи та майно, а саме здійснення заходів щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.10.2019р. у задоволенні скарги АТ "ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. при виконанні наказу Господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 у справі № 908/1006/14 відмовлено.
Судом враховано, що скаржником у прохальній частині скарги помилково вказано ім`я приватного виконавця.
Ухвала мотивована тим, що оскільки постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 19.07.19р., відповідно до відзиву приватного виконавця, була доведена виконавцем до відома сторін виконавчого провадження шляхом надсилання адресатам простим поштовим відправленням, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляються/вручаються без розписки, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що приватним виконавцем порушено положення ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження".
Щодо не направлення стягувачу постанови приватного виконавця від 19.07.2019 ВП № 59597313 про стягнення з боржника - ТОВ "Тріада" основної винагороди, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", дійшов висновку, що оскільки, за постановою приватного виконавця про стягнення основної винагороди, АТ "ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" не є стягувачем, у суду відсутні правові підстави вважати, що приватним виконавцем порушено права АТ "ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" через не надіслання на його адресу постанови про стягнення з боржника основної винагороди.
Щодо вимоги скаржника визнати незаконною бездіяльність приватного виконавця Літвиненка О.В. щодо не подання запитів до відповідних органів, установ для встановлення наявності іншого майна (майнові права, корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; не вжиття заходів щодо встановлення інформації наявності сейфових скриньок, індивідуальних сейфів, депозитних сховищ), суд, керуючись положеннями статті 10, частин 1-3 статті 18, частиною 2 статті 36, частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень (затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12 № 512/5 за реєстр. в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802) дійшов висновку, що наразі чинним законодавством про виконавче провадження не визначено типового переліку установ та організацій, до яких виконавцем повинні надсилатись запити стосовного майнового стану боржника та правові підстави з яких випливає що відповідний орган, у станова має відповідну інформацію.
Крім того, судом враховано на даний момент що виконавче провадження не закінчено і виконавчі дії можуть тривати.
Щодо визнання незаконною бездіяльності приватного виконавця Літвиненка О.В. у частині не вжиття заходів щодо накладення арешту на нерухоме майно боржника без його ідентифікації, суд виходив з того, що в матеріалах справи не містяться доказів того, що майно, яке знаходиться за адресою: Донецька обл., м . Макіївка, вул . Черняхівського , буд. 8а, кв. за №№ 21, 39, 38,34, 37, 30, 20, 33, 16, належить боржнику, і вказане стягувачем суду не доведено.
Враховуючи, що боржником за наказом суду у даній справі є юридична особа, а не фізична особа громадянин, суд визнав необґрунтованою вимогу скаржника щодо визнання незаконною бездіяльності приватного виконавця Літвиненка О.В. щодо вжиття заходів щодо реального отримання від боржника декларації про доходи та майно, а саме здійснення заходів щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності по ВП № 59597313 та щодо зобов`язання приватного виконавця виконавчого Літвиненка О.В. здійснити заходи щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності по ВП № 59597313 .
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаною ухвалою, Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" задовольнити. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексія Вікторовича, посвідчення № 0250 від 27.11.2018 на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1921 грн.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Позивач не погоджується з рішенням від 31.10.2019 вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права.
Апелянт стверджує, що суд першої інстанції прийшов до хибного висновку в частині відсутності з боку приватного виконавця при не надсиланні йому постанови про стягнення з боржника основної винагороди та постанови про об 'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.
На думку скаржника судом першої інстанції хибно надана оцінка бездіяльності Літвиненко О.В. відносно не здійснення усіх передбачених Законом заходів примусового виконання рішення, не надсилання запитів стосовно майнового стану боржника та відсутня заява скаржника до приватного виконавця з проханням надіслати конкретним органам, установам запитів стосовно майнового стану боржника.
Зазначені обставини свідчать про те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, те що бездіяльність приватного виконавця не призвела до реального результату, а виконавчі дії що проведені приватним виконавцем носять лише формальний характер та не націлені на виконання рішення суду.
Також на думку апелянта судом першої інстанції не вірно встановлено, що приватним виконавцем не проведена перевірка в електронних державних базах даних та реєстрах право власності або іншого майнового права боржника, а саме не перевірено право власності на майно що знаходиться за адресою: Донецька область , м. Макіївка, вул. Черняхівського, буд. 8а , кв. за №№ 21,39,38,34,37,30,20,33,16 що зазначено було в заяві стягувача та тому не накладено арешт на майно і відповідно не надано як доказ до суду першої інстанції.
Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі" звертає увагу на не співмірность заходу примусового виконання рішення з обсягом вимог, оскільки у зведеному виконавчому провадженні № 59606444 приватним виконавцем винесена постанова № 59597313 від 19.07.2019 про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника без зазначення конкретного майна, що на думку позивача призвело до незаконного накладення арешту на все рухоме майно та нерухоме майно разом із постановою про відкриття виконавчого провадження. При накладені арешту без проведення його опису, так і при накладені арешту із застосуванням попередньої процедури опису майна, предметом арешту може бути тільки індивідуальне визначене майно. Чинне законодавство не надає право виконавцю арештовувати майно без зазначення його індивідуальних і ідентифікуючих характеристик.
Апелянт звертає увагу суду на те, що приватним виконавцем постановою про арешт коштів боржника лише від 23.07.2019 у виконавчому провадженні №59596481 (зведене ВП 59606444, в яке входить і виконавче провадження № 59597313 ) було накладено арешт на рахунки боржника в Донецькому РУ AT КБ "Приватбанк" м. Маріуполь у межах суми стягнення.
Скаржник наголошує на тому, що судом першої інстанції було проігноровано факт того, що приватним виконавцем здійснено запит щодо встановлення нових розрахункових рахунків лише 06.08.2019р. та 12.08.2019р., чим порушено строки передбачені п. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження При цьому сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною восьмою статті 48 наведеного Закону, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.
Також, скаржник не погоджується з трактуванням суду першої інстанції відносно того, що юридична особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності якщо є боржником за наказом суду № 908/1006/14, суд вважає що юридична особа може бути суб`єктом правопорушень у випадках, визначених нормами Закону України Про виконавче провадження тому вимоги щодо визнання незаконною бездіяльність приватного виконавця щодо реального отримання від боржника декларації про доходи та майно та здійснення заходів щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності вважає не обгрунтованими.
Посилаючись на ст. 188-13 КУпАП скаржник вважає, що приватний виконавець зобов`язаний був вжити усіх передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень і тому зобов`язаний у разі не надання боржником (фізичною особою або юридичною особою) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, а саме у разі ненадання декларації про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб. Додатково скаржник звертає увагу, що для належного сповіщення боржника у разі повернення усіх поштових відправлень без отримання боржником та для подальшого притягнення до адміністративної відповідальності згідно з КУпАП, приватний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку або здійснити розшук боржника - юридичної особи.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Приватний виконавець у своєму відзиві просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" в повному обсязі.
За твердженням Літвиненка О.В., судом першої інстанції з`ясовано всі обставини справи та правильно кваліфіковано дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області такими, що вчиненні у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження .
Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області вважає вимогу скаржника, про те, що Літвиненком О. В. було порушено порядок повідомлення сторін про хід виконавчого провадження та взагалі не направлено на адресу стягувача постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 19.07.2019, такою, що заявлена безпідставно, оскільки в даному випадку права стягувача (скаржника) жодним чином не зачіпаються та не можуть бути порушені.
Також, приватний виконавець не погоджується, з твердженнями апелянта про не здійсння усіх передбачених Законом заходів примусового виконання рішення, а саме: звернення стягнення на інше майно (майнові права) ; корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебуванють в іншіх осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами, оскільки виконавцем з моменту відкриття виконавчих провадженнь був проведений ряд дій, та направлені запити з метою встановлення майна боржника на яке можливо звернути стягнення, що підтверджується документами виконавчого провадження, перелік яких ззначений у відзиві та підтверджується матеріалами справи.
Літвиненко О.В. вказує, що виконавчі документи, на підставі яких було відкрито виконавче провадження видані судом в 2013 та 2014 р. За цей час вони неодноразово пред`являлися до органів державної виконавчої служби. Всі дії виконавців, направлені на розшук та встановлення майна боржника виявились безрезультатними. А стягувачем, у своїй апеляційній скарзі, жодним чином не обґрунтовано, та не подавалося клопотання, до яких саме органів, - установ тощо приватний виконавець має надсилати запити, окрім переліку зазначеному у відзиві, для встановлення наявності іншого майна боржника (майнові права, корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права), правові підстави з яких випливає що відповідний орган, у станова має відповідну інформацію.
Отже, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Літвиненко О.В. вважає, що виконав всі дії, передбачені законом для встановлення майна боржника на яке може бути звернено стягнення.
Стосовно тварджень скаржника, щодо неправомірності дій приватного виконавиця під час винесення постанов про арешт майна боржника, а саме відсутності у виконавця правових підстав для винесення постанови, якою накладено арешт на все майно боржника без його ідентифікації, Літвиненко О.В. вказує, що відповідними постановами права стягувача жодним чином не порушуються, а навпаки винесені для забезпечення реального виконання рішення суду про стягнення коштів на користь скаржника.
Приватний виконавець не погоджується з посиланнями апелянта, що ним не було здійснено заходів щодо реального отримання від боржника декларації про доходи та майно, а саме здійснення заходів щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності боржника за ст. 188-3 КУпАП, оскільки дане твердження спростовується матеріалами виконавчого провадження, де було направлено запити на юридичну адресу боржника, до органів до яких юридична особа зобов`язана подавати звітність.
Враховуючи, що юридична особа жодного разу не отримала поштові відправлення, всі відправлення повернулись на адресу приватного виконавця. Та відповідно до відповідей органів ДФС та Статистики боржником звітність не подається з 2016 р.
У відповідності до чинного законодавства, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Отже, в даному випадку, на думку приватного виконавця вчинення дій по притягненню до адміністративної відповідальності боржника не буде відповідати нормам КУпАП.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2019 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.10.2019 у справі № 908/1006/14 залишено без руху. Скаржнику надано строк для усунення недоліків.
17.12.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від скаржника надійшли пояснення до апеляційної скарги, зокрема до яких додано і докази щодо усунення недолікв, визначених в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2019.
У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В. на підставі розпорядження керівника апарату суду № 2323/19 від 23.12.2019 проведено повторний автоматизований розподіл справи. Для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Антоніка С.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2019, у порядку ст. 256 ГПК, відкрито апеляційне провадження у справі 908/1006/14 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.10.2019. Розгляд скарги призначено у судове засідання на 20.01.2020 на 12:40год.
У зв`язку з виходом з відпустки судді Березкіної О.В. на підставі розпорядження керівника апарату суду № 98/20 від 20.01.2020 проведено повторний автоматизований розподіл справи. (справу передано на розгляд раніше визначеному складу суду.)
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2020 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Березкіну О.В., Іванова О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 вищезазначеною колегією суддів справу прийнято до свого провадження.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не явився. Про дату час і місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900078474918. З адреси відповідача 09.01.2020 на Центрального апеляційного господарського суду повернулося рекомендоване повідомленням №4900078474934 з поміткою не значиться . Беручи до уваги, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.
Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.
20.01.2020р. в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
19.07.2019 приватним виконавцем Літвиненком О.В. за заявою стягувача відкрито виконавче провадження № 59597313 виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 № 908/1006/14 з ТОВ "Тріада" на користь ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" 4 119,93 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 106,62 грн. пені, 128,50 грн. 3% річних, 98,75 грн. індексу інфляції та 1827,00 грн. судового збору.
У постанові про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2019 зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 628, 01 грн.
19.07.2019 приватним виконавцем Літвиненком О.В. у виконавчому провадженні № 59597313 винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 6977, 88 грн.
З огляду на наявність у провадженні приватного виконавця Літвиненка О.В. декількох рішень про стягнення коштів з ТОВ "ТРІАДА", останнім винесено 19.07.2019 постанову про об`єднання виконавчих проваджень №№ 59596481, 59597241, 59597282, 59597313 у зведене виконавче провадження № 59606444.
Підставою звернення до суду АТ "ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" із скаргою стало порушення, на думку скаржника, приватним виконавцем Літвиненко О.В. норм діючого законодавства при примусовому виконані наказу господарського суду у даній справі, і зокрема, порушення порядку повідомлення стягувача про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Як встановлено п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ч. 5 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець здійснює примусове виконання, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 ч. 9 ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Таким чином, постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 19.07.19 та постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 19.07.19 підлягає доведенню виконавцем до відома сторін виконавчого провадження, зокрема, шляхом надіслання адресатам простим поштовим відправленням.
Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження (ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження").
Як свідчать матеріали справи, приватним виконавцем, на підставі положень ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", постановою від 19.07.2019 об`єднано виконавчі провадження №№ 59596481, 59597241, 59597282, 59597313 за якими боржником є ТОВ "ТРІАДА", а стягувачем Акціонерне товариство "ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" у зведене виконавче провадження № 59606444.
Враховуючи, що прості листи приймаються для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляються/вручаються без розписки, у суду відсутні підстави вважати, що приватним виконавцем порушено положення ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому, скаржником жодним чином не спростовано факт направлення приватним виконавцем даних постанов на його адресу.
Крім того, вбачається, що стягувачем за виконавчими провадженнями №№ 59597241, 59596481, 59597282, 59597313, які об`єднано у зведене виконавче провадження № 59606444 є АТ "ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", а отже останній не міг не знати про те, що вказані виконавчі провадження будуть об`єднані у зведене виконавче провадження № 59606444.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність порушень з боку приватного виконавця, в частині не направлення стягувачу постанови від 19.07.2019 ВП № 59597313 про стягнення з боржника - ТОВ "Тріада" основної винагороди за вчинення виконавчих дій, оскільки відповідна сума сплачується боржником на користь приватного виконавця, а не стягувача, що спростовує порушення прав останнього.
Як вбачається з матеріалів справи, у постанові про відкриття виконавчого провадження, отримання якої стягувач не оспорює, приватним виконавцем зазначено про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 628,01 грн. (а.с.210 т.2), та повідомлено сторони про право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження за ідентифікатором доступу, що також свідчить про недоведеність скаржником порушення його прав.
Доводи апелянта про помилковість висновків суду першої інстанції в частині арешту всього майна без його ідентифікації, у тому числі за даними бухгалтерського обліку, є неспроможними з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 19.07.2019 року приватним виконавцем винесена постанова про арешт усього майна боржника (а.с.174 т.2).
Відповідно до ст. 56 Закону України Про виконавче провадження постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Таким чином, винесення постанови про арешт майна боржника при початку виконання рішення є обов`язком виконавця, тому відсутні будь-які порушення при винесенні даної постанови без ідентифікації, як вважає скаржник.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого ч. 7 ст. 26 цього Закону.
Згідно з ч. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному ст. 56 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження (номер за АСВП 59606444), 19.07.19 приватним виконавцем Літвиненком О.В. винесено постанову про арешт майна боржника ВП № 59597313, якою накладено арешт на майно, що належить боржнику: все рухоме та нерухоме майно (п.1 постанови).
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Як вбачається з заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження (а.с.211 т.2), ним не зазначено відомі рахунки боржника у банківських установах, а тому приватним виконавцем обгрунтовано винесена постанова про арешт всього майна боржника.
З моменту відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем направлені запити з метою встановлення майна боржника на яке можливо звернути стягнення, та наявності рахунків, що підтверджується документами виконавчого провадження.
Разом з цим, у заяві стягувач зазначив відоме йому майно боржника, яке знаходиться у місті Макіївка Донецької області.
Згідно з ч. 9 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього, виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.
Як вбачається з матеріалів справи, приватним виконавцем після відкриття виконавчого провадження надіслані вимоги до відповідних органів щодо отримання інформації про надання боржником річної фінансової звітності, щодо керівника боржника, про що отримані відповіді про відсутність відомостей та відповідної звітності боржника з 2016 року, що спростовує доводи апелянта про бездіяльність приватного виконавця в частині перевірки майна боржника за даними бухгалтерського обліку.
Крім того, суд враховує неможливість здійснення приватним виконавцем дій по опису зазначеного стягувачем майна внаслідок його знаходження на тимчасово окупованій території - місто Макіївка Донецької області.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, згідно даних реєстрів, відсутні відомості про реєстрацію за боржником права власності на зазначене стягувачем майно, та доказів того, що майно, яке знаходиться за адресою: Донецька обл . , м. Макіївка, вул.Черняхівського, буд . 8а, кв. за №№ 21, 39, 38, 34, 37, 30, 20, 33, 16, належить боржнику, стягувачем суду не доведено, а тому суд першої інстанції також обгрунтовано відмовив у задоволені вимоги про визнання незаконною бездіяльності приватного виконавця Літвиненка О.В. щодо вжиття заходів щодо накладення арешту на нерухоме майно боржника без його ідентифікації.
Незгода апелянта з висновками суду щодо відсутності ознак бездіяльності приватного виконавця щодо не притягнення до адміністративної відповідальності боржника за невиконання вимоги про надання декларації про майно, колегія суддів також вважає необгрунтованою з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", боржник зобов`язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2019 року, боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей ( п. 2 постанови)
Частиною 1 ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
Судом встановлено, що боржником не подана така декларація приватному виконавцю.
У відповідності до ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З положень ст. 188-13 КУпАП вбачається, що об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання в добровільному порядку, та об`єктивна сторона правопорушення виражається у невиконанні законних вимог державного виконавці щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження. Разом з цим, суб`єктом адміністративного проступку за вказаною статтею може бути як громадяни, так і посадові особи, які досягли відповідного віку.
Загальні положення і принципи стосовно адміністративної відповідальності юридичних осіб у нормативних актах майже повністю відсутні, у деяких випадках юридичні особи несуть відповідальність нарівні з фізичними особами.
Законодавством наведено окремі загальні положення адміністративної відповідальності юридичних осіб. Так, КУпАП однозначно визначено суб`єктом проступку виключно фізичну особу, щодо юридичних осіб, то останні можуть бути суб`єктами правопорушень у випадках, визначених нормами Закону України "Про виконавче провадження".
Як вбачається з матеріалів справи, приватним виконавцем направлялись вимоги Головного управління статистки у Донецькій області щодо надання інформації про керівника юридичної особи (місцереєстрації (проживання), здійснювались виклики керівника боржника до приватного виконавця.
Згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, чи порушення законних вимог виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол) на бланку за встановленою формою
Зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до протоколу окремо, про що у протоколі робиться запис.
При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише в межах своїх повноважень та у спосіб визначений законодавством.
З огляду на викладене, враховуючи, що боржником за наказом суду у даній справі є юридична особа, а не фізична особа громадянин, присутність якого при складанні протоколу є обов`язковою, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість вимог скаржника щодо визнання незаконною бездіяльності приватного виконавця Літвиненка О.В. щодо вжиття заходів щодо реального отримання від боржника декларації про доходи та майно, а саме здійснення заходів щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності по ВП № 59597313 та щодо зобов`язання приватного виконавця виконавчого Літвиненко О.В. здійснити заходи щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності по ВП № 59597313.
Крім того, колегія суддів також вважає правильними висновки суду першої інстанції в частині розгляду доводів скарги про невжиття приватним виконавцем заходів для виявлення майна, з огляду на наступне:
Частиною 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавець організовує розшук боржника - юридичної особи, майна боржника шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Згідно з ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Інструкцією з організації примусового виконання рішень (затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12 № 512/5 за реєстр. в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802) у відповідній редакції, визначено, що запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою встановлення майна боржника, на яке можливо звернути стягнення приватним виконавцем направлені запити щодо рахунків боржника; щодо наявності боржника серед засновників/власників суб`єктів господарювання (корпоративні права); щодо наявності у власності Боржника транспортних засобів (автомобілів, самохідних машин, мотоциклів, тощо), об`єктів нерухомого майна (споруди, будівлі), тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів; щодо наявності у власності чи у оренді Боржника земельних ділянок, із зазначенням їх місце знаходження, розміру та цільового призначення, підстави володіння; щодо наявності та/або відсутності Боржника серед власників, які володіють 10% і більше пакетів акцій емітентів; щодо надання інформації про наявність та/або бідсутність Боржника серед власників на залізничний транспорт, а саме, проте не обмежуючись: контейнери, електровози, тепловози, моторвагонного рухомого складу - вагони всіх видів, локомотивів, монорейкового транспорту, тощо; щодо надання інформації про реєстрацію за боржником на праві власності (оренди) підіймальних споруд (вантажопідіймальних кранів та машин, ліфтів, ескалаторів, канатних доріг, підйомників, фунікулерів тощо), парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води, атракціонів об`єктів нафтогазового комплексу та інших об`єктів, що підтверджується відповідними запитами та відповідями про відсутність такого майна.
Оскільки чинним законодавством про виконавче провадження не визначено типового переліку установ та організацій, до яких виконавцем повинні надсилатись запити стосовного майнового стану боржника, а стягувач не звертався до приватного виконавця з відповідним проханням (клопотанням/заявою) щодо надіслання конкретним органам, установам запитів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність бездіяльності приватного виконавця і як наслідок, відсутність підстав для зобов`язання виконавця зробити такі запити щодо невизначеного майна до невизначених установ.
Крім того, суд враховує, що виконавче провадження не закінчено на даний момент і виконавчі дії можуть тривати.
Доводи апелянта про ігнорування судом першої інстанції того факту, що приватним виконавцем здійснено запит щодо встановлення нових розрахункових рахунків лише 06.08.2019 року та 12.08.2019 року, що є порушенням строків здійснення виконавчих дій, передбачених ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , є неспроможними, оскільки затримка у декілька днів у відправленні таких запитів не свідчить про бездіяльність приватного виконавця і не доводить порушення прав стягувача.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Разом з цим, оцінивши послідовність та періодичність дій приватного виконавця, суд першої інстанції встановив належне виконання приватним виконавцем своїх обов`язків у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження .
Не досягнення позитивного результату внаслідок проведених виконавчих дій не свідчить про бездіяльність приватного виконавця.
З огляду на вищевстановлені обставини, колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність фактів бездіяльності, з боку приватного виконавця Лівиненка О.В. та недоведеності порушення ним прав чи інтересів скаржника під час здійснення виконавчих дій, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції діяв у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України та вірно оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для його скасування, а апеляційну скаргу залишає без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, - 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.10.2019 у справі № 908/1006/14 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.10.2019 року у справі № 908/1006/14 - залишити без змін.
Судові витрати у розмірі 1921,00грн., за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі", ЄДРПОУ 00131268 (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, 8)
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в строки, визначені статтею 288 ГПК.
Повний текст постанови складено та підписано 30.01.2020 року.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Березкіна
Суддя О.Г. Іванов
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2020 |
Оприлюднено | 30.01.2020 |
Номер документу | 87244054 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні