Рішення

від 19.01.2020 по справі 911/1318/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1318/19

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Військового прокурора Київського гарнізону (01014, м. Київ, вул. Петра Болбочана, буд. 8-А) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 3, корп. 2; 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7),

до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ),

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Данилівська сільська рада (08618, Київська обл., Васильківський р-н, с. Данилівка, вул. Центральна, буд. 120/1),

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ),

про відшкодування 72091,00 грн. шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства

секретар судового засідання: Демідова А.А.

прокурор: Касяненко Д.М. (посвідчення № 052472 від 25.03.2019 р.);

від позивача: Хазанов А.В. (довіреність № 9/7-02/3101 від 09.07.2019 р.);

від відповідача: Забродський М.М. (командир в/ч; довіреність № 31 від 11.01.2020 р.);

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: Бец В.Ю. (довіреність № 350/208/30/12/пс від 08.01.2020 р.).

Обставини справи:

Військовий прокурор Київського гарнізону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу (далі позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Військової частини НОМЕР_2 про відшкодування 72091,00 грн. шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що службові особи Військової частини НОМЕР_1 , перевищуючи свої службові повноваження, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» № 1045 від 01.08.2006 р. та ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», без належного погодження органів місцевого самоврядування та Державної екологічної інспекції України здійснили незаконну порубку 57 дерев на території військової частини, внаслідок чого було заподіяно істотну шкоду інтересам держави, що підтверджується розрахунком розміру шкоди, внаслідок незаконної рубки (без дозвільних документів) Державної екологічної інспекції Столичного округу № 03-05/07-35/1935 від 18.04.2019 р., у зв`язку з чим прокурор просить суд стягнути з відповідача 72091,00 грн. шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, та витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2019 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.07.2019 р., а також залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Данилівську сільську раду та третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_1 .

Підготовче засідання відкладалось.

03.07.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив № 350/208/30/573/пс від 27.06.2019 р. (вх. № 13039/19 від 03.07.2019 р.) на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить суд замінити первісного відповідача військову частину НОМЕР_2 на належного, на думку останнього, відповідача військову частину НОМЕР_1 .

Обґрунтовуючи вказану позицію, відповідач зазначає, що твердження військового прокурора про відсутність у військової частини НОМЕР_1 самостійного фінансового органу не відповідає дійсності, оскільки у останньої наявна фінансово-економічна служба, яка самостійно виконує свої завдання, але перебуває на фінансовому забезпеченні у військової частини НОМЕР_2 . Окрім того, як вказує відповідач, військова частина НОМЕР_1 внесена до ЄДРПОУ як окрема юридична особа та має власну печатку.

09.07.2019 р. до господарського суду Київської області від військового прокурора Київського гарнізону надійшла відповідь № 11/4607вих19 від 08.07.2019 р. (вх. № 13452/19 від 09.07.2019 р.) на відзив, яка за своїм змістом є поясненням щодо клопотання відповідача, викладеного у відзиві № 350/208/30/573/пс від 27.06.2019 р. (вх. № 13039/19 від 03.07.2019 р.) про заміну первісного відповідача військової частини НОМЕР_2 на належного відповідача військову частину НОМЕР_1 . У вказаному відзиві прокурор зазначає, що не заперечує проти заміни первісного відповідача на належного відповідача військову частину НОМЕР_1 на підставі ч. 2 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2019 р. було замінено первісного відповідача - військову частину НОМЕР_2 на належного відповідача військову частину НОМЕР_1 (далі - відповідач), розгляд справи розпочато спочатку, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_2 .

22.08.2019 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив б/н від 20.08.2019 р. (вх. № 16075/19 від 22.08.2019 р.) на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду та закрити провадження у справі. В обґрунтування своєї позиції Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що оскільки наказ на видалення дерев віддав підполковник ОСОБА_1 , то саме останній, на переконання відповідача, повинен нести відповідальність за вчинене правопорушення, а також відповідальний за контроль виконання вимог природоохоронного законодавства майор ОСОБА_2 . Окрім того, Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що не погоджується з нарахованою позивачем кількістю видалених дерев.

Працівниками відділу діловодства господарського суду Київської області було складено та підписано акт № 07-13/236/2019 від 22.08.2019 р. про те, що під час розкриття конверта, надісланого Військовою частиною НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), була встановлена відсутність підпису представника відповідача на відзиві на позовну заяву.

Слід зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив підписується відповідачем або його представником.

З огляду на викладене, не підписаний представником відповідача відзив б/н від 20.08.2019 р. (вх. № 16075/19 від 22.08.2019 р.) був залишений судом без розгляду.

29.08.2019 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло пояснення № 13/2019 від 27.08.2019 р. (вх. № 16382/19 від 29.08.2019 р.), за змістом якого позивач зазначає, що позовні вимоги прокурора у даній справі підтримує в повному обсязі.

16.09.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив № 858 від 13.09.2019 р. (вх. № 17669/19 від 16.09.2019 р.) на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що на території військової частини було здійснено крадіжку, відомості про яку 10.02.2019 р. було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019110140000216 за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, у зв`язку з чим командир відповідача підписав наказ № 35 від 28.02.2019 р. Про стан військової дисципліни і правопорядку серед особового складу військової частини за лютий 2019 року, згідно з яким перед командуванням було поставлено завдання привести територію військової частини НОМЕР_1 в належний стан у відповідності до вимог керівних документів про стан внутрішньої служби, охорони та оборони об`єктів військової частини, внаслідок чого територія військової частини була розчищена, зокрема, шляхом прорідження дерев та зрізання гілок. Окрім того, як зазначає відповідач, у регіоні, в якому розміщується Військова частина НОМЕР_1 , пройшов буревій, внаслідок якого дерева були поламані (залишалася лише частина стовбуру або зламались навпіл), на підтвердження факту чого командуванням військової частини було направлено запит від 11.09.2019 р. № 851 до Центральної геофізичної обсерваторії з проханням про надання інформації про метеорологічні умови в районі с. Данилівка Васильківського району Київської області, у період з початку березня по квітень 2019 року включно.

16.10.2019 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 15.10.2019 р. (вх. № 19678/19 від 16.10.2019 р.) про долучення документів до матеріалів справи, а саме копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12019110140000216, копії листа начальнику Державної екологічної інспекції Столичного округу № 931 від 24.09.2019 р., копії листа військовому прокурору Київського гарнізону № 932 від 24.09.2019 р., а також копії відповіді Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського.

18.10.2019 р. до господарського суду Київської області від військового прокурора Київського гарнізону надійшла відповідь № 11/7419 від 08.10.2019 р. (вх. № 19908/19 від 18.10.2019 р.) на відзив, за змістом якої прокурор наполягає, що, на його переконання, службові особи військової частини НОМЕР_1 , перевищуючи свої службові повноваження, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах № 1045 від 01.08.2006 р. та ст. 28 Закону України Про благоустрій населених пунктів, без належного погодження органів місцевого самоврядування та Державної екологічної інспекції України здійснили незаконну вирубку 57 дерев на території військової частини, внаслідок чого заподіяно істотну шкоду інтересам держави, у зв`язку з чим було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42019110350000064 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 Кримінального кодексу України. Як вказує військовий прокурор, з метою встановлення розміру шкоди, завданої внаслідок незаконної вирубки дерев, Державною екологічною інспекцією Столичного округу, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999 р. Про такси обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, було здійснено розрахунок № 03-05/07-35/1935 від 18.04.2019 р., в якому визначено, що шкода, завдана державі, становить 72091,00 грн. Окрім того, військовий прокурор наголошує, що, на його думку, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що в регіоні, в якому розміщується Військова частина НОМЕР_1 , пройшов буревій, внаслідок якого дерева були поламані, оскільки останньою не складено відповідного акту, повідомлення чи наказу щодо вказаної обставини. З огляду на викладене, військовий прокурор Київського гарнізону просив суд позовні вимоги у даній справі задовольнити.

Водночас, до відповіді на відзив військовий прокурор додав пояснення № 11/7111 від 24.09.2019 р. (вх. № 19907/19 від 18.10.2019 р.), в якому зазначає, що військова прокуратура Київського гарнізону не заперечує проти укладення мирової угоди між позивачем та відповідачем у даній справі.

У судовому засіданні 07.11.2019 р. представником відповідача було подане клопотання б/н від 07.11.2019 р. (вх. № 21203/19 від 07.11.2019 р.) про долучення документів до матеріалів справи, а саме копії акту № 477 від 23.04.2019 р. про перевірку стану дерев та зелених насаджень на території Військової частини НОМЕР_1 .

У судовому засіданні 07.11.2019 р. прокурор, представники позивача, відповідача та третьої особи 2 заявили про надання суду всіх наявних у прокуратури, Державної екологічної інспекції Столичного округу, Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 доказів, що мають значення для вирішення спору. Також представники учасників процесу зазначали про ведення перемовин щодо укладення у даній справі мирової угоди до прийняття судом рішення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.11.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.12.2019 р.

04.12.2019 р. засобами електронного зв`язку до господарського суду Київської області від Військової частини НОМЕР_2 надійшло клопотання № 350/208/30/1013/пс від 04.12.2019 р. (вх. № 24085/19 від 04.12.2019 р.), за змістом якого остання просить суд відкласти розгляд даної справи на іншу дату з огляду на те, що особи, які уповноважені представляти інтереси Військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , не мають можливості прийняти участь у судовому засіданні 05.12.2019 р., у зв`язку з перебуванням у відрядженні одного з представників та значною кількістю завдань, покладених на іншого представника. У підтвердження зазначеного, заявником долучено до клопотання витяг із наказу № 278 від 03.12.2019 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2019 р. було відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 23.12.2019 р.

09.12.2019 р. засобами поштового зв`язку до господарського суду Київської області від Військової частини НОМЕР_2 надійшло клопотання № 350/208/30/1013/пс від 04.12.2019 р. (вх. № 24330/19 від 09.12.2019 р.) про відкладення розгляду справи, яке є тотожним клопотанню № 350/208/30/1013/пс від 04.12.2019 р. (вх. № 24085/19 від 04.12.2019 р.), що надходило свого часу до суду електронною поштою.

У судовому засіданні 23.12.2019 р. прокурор та представник відповідача зазначили, що на цей день 23.12.2019 р. призначено зустріч з керівництвом Державної екологічної інспекції Столичного округу щодо узгодження умов мирової угоди у даній справі, у зв`язку з чим представник відповідача клопотав про відкладення розгляду справи на іншу дату, прокурор зазначене клопотання підтримала; представник позивача зазначив, що, на його думку, можливо розглядати справу № 911/1318/19 по суті в даному судовому засіданні; представник третьої особи 2 проти відкладення судового засідання не заперечував. Представник третьої особи 1 у судове засідання не з`явився. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2019 р. було відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 20.01.2020 р.

16.01.2020 р. до господарського суду Київської області від Військової частини НОМЕР_2 надійшло клопотання № 350/208/30/33/пс від 16.01.2020 р. (вх. № 974/20 від 16.01.2020 р.) про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на ненадання прокурором суду належних доказів направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів учасникам справи, зокрема, описів вкладення.

У судовому засіданні 20.01.2020 р. прокурор заперечувала проти зазначеного клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на те, що відповідачу двічі було надіслано на його адресу повний текст позовної заяви; представник позивача просив суд відхилити зазначене клопотання; представник відповідача та третьої особи 2 просили суд задовольнити подане Військовою частиною НОМЕР_2 клопотання.

Суд, розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_2 № 350/208/30/33/пс від 16.01.2020 р. (вх. № 974/20 від 16.01.2020 р.) про залишення позовної заяви без розгляду та заслухавши думку представників учасників процесу, дійшов висновку щодо залишення вказаного вище клопотання без розгляду, з огляду на таке.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу Ураїни головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом (ч. 2 ст. 207 ГПК України).

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 07.11.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.12.2019 р. Судове засідання з розгляду справи по суті відкладалося.

При цьому, Військовою частиною НОМЕР_2 не надано суду жодних доказів наявності поважних причин неможливості подання клопотання № 350/208/30/33/пс від 16.01.2020 р. (вх. № 974/20 від 16.01.2020 р.) про залишення позовної заяви без розгляду на стадії підготовчого провадження.

Тож, з урахуванням наведеного та приписів ч. 2 ст. 207 ГПК України, зазначене клопотання № 350/208/30/33/пс від 16.01.2020 р. (вх. № 974/20 від 16.01.2020 р.) залишається без розгляду.

Поряд з цим, 20.01.2020 р. до господарського суду Київської області від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи б/н від 20.01.2020 р. (вх. № 1212/20 від 20.01.2020 р.), відповідно до якого відповідач просив суд долучити до матеріалів справи наступні документи: відповідь Данилівської сільської ради № 937 від 21.12.2019 р. з викопіюванням з Генерального плану території Данилівської сільської ради; відповідь ДП «Київське лісове господарство» № 02-03/1025 від 19.12.2019 р.; інвентаризаційний опис необоротних активів від 16.12.2019 р.; акт виконаних робіт (з посадки дерев) № 973 від 08.10.2019 р.

У судовому засіданні 20.01.2020 р. прокурор залишила розгляд даного клопотання на розсуд суду; представник позивача проти приєднання даних документів до матеріалів справи не заперечував; представники відповідача та третьої особи 2 просили суд долучити вказані документи до матеріалів справи.

Суд, розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 про долучення документів до матеріалів справи б/н від 20.01.2020 р. (вх. № 1212/20 від 20.01.2020 р.) та заслухавши позиції представників учасників процесу, які не висловили заперечень проти долучення наведених вище документів до справи, вважає за можливе та доцільне його задовольнити.

Крім того, у судовому засіданні 20.01.2020 р. прокурор та представник позивача підтримували позовні вимоги у повному обсязі. Представник позивача зазначав, що ні військові обставини, ні погодні умови не впливають на встановлення факту вирубки дерев, і, відповідно, заподіяння такими діями шкоди навколишньому природному середовищу. Представники відповідача та третьої особи 2 заперечували проти задоволення позовних вимог. Представник відповідача зазначав про те, що Військова частина НОМЕР_1 вживала всіх заходів щодо забезпечення належного функціонування в/ч в особливий для України час для забезпечення її обороноздатності. Також відповідач зазначав, що облік зрізаних дерев в Данилівській сільській раді не вівся, оскільки вони були самосійними. Крім того, військовою частиною було висаджено нові саджанці на місці вирубаних дерев. З огляду на зазначене відповідач просив суд закрити провадження у даній справі за відсутності предмету спору. Представник третьої особи зазначав про те, що не погоджується з розміром збитків, визначених до відшкодування у даній справі, оскільки не зрозуміло, як здійснювались заміри зрізаних дерев. Поряд з цим, представник третьої особи зазначив, що частина дерев була вилучена внаслідок буревію, у зв`язку з чим розмір шкоди є відсутнім, або меншим, ніж зазначено в позові.

У судовому засіданні 20.01.2020 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Військовою прокуратурою Центрального регіону України було заплановано проведення вивчення стану додержання вимог природоохоронного законодавства службовими особами військових частин, установ та організацій, підприємств оборонно-промислового комплексу.

При перевірці Військової частини НОМЕР_1 у березні 2019 року прокуратурою було встановлено, що службові особи даної військової частини, перевищуючи свої службові повноваження, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006 р. «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» та ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», без належного погодження органів місцевого самоврядування та Державної екологічної інспекції України, здійснили незаконну порубку 57 дерев на території вказаної військової частини, внаслідок чого було заподіяно істотну шкоду інтересам держави.

16.04.2019 р. Військовою прокуратурою Київського гарнізону було вжито заходи прокурорського реагування шляхом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42019110350000064 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 Кримінального кодексу України.

Також Військовим прокурором Київського гарнізону було надіслано на адресу першого заступника голови Державної екологічної інспекції України лист № 12/2686вих19 від 16.04.2019 р., відповідно до якого повідомлялось, що у березні 2019 року службові особи Військової частини НОМЕР_1 , перевищуючи свої службові повноваження, здійснили незаконну порубку 20 дерев на території військової частини. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 36, 93 КПК України, прокурор просив 17.04.2019 р. виділити представника Державної екологічної інспекції України для проведення огляду місця події, а також вчинення дій щодо нарахування шкоди внаслідок незаконної порубки дерев.

17.04.2019 р. на території Військової частини НОМЕР_1 було здійснено вказану перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої було складено відповідний протокол огляду, з якого слідує, що службові особи Військової частини НОМЕР_1 , перевищуючи свої службові повноваження, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» № 1045 від 01.08.2006 р. та ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»,без належного погодження органів місцевого самоврядування та Державної екологічної інспекції, здійснили незаконну порубку 57 дерев на території військової частини.

Державною екологічною інспекцією Столичного округу було направлено на адресу Військової прокуратури Київського гарнізону лист № 03-05/07-35/1935 від 18.04.2019 р. щодо обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території Військової частини НОМЕР_1 . До даного листа було долучено відповідний розрахунок, який було здійснено на підставі додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999 р. «Про такси обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів».

Так, відповідно до розрахунку, за протоколом огляду місця події було визначено кількість дерев по категоріям придатності (штук) та діаметр дерев у корі біля шийки кореня наступним чином: до 6 см сироростущих дерев у кількості - 1 шт., загальний розмір шкоди становить 200,00 грн.; від 6,1-10 см сироростущих дерев у кількості - 1 шт., загальний розмір шкоди становить 288,00 грн.; від 10,1 - 14 см сироростущих дерев у кількості - 4 шт., розмір шкоди за 1 дерево 375,00 грн., загальний розмір шкоди становить - 1500,00 грн.; від 14,1 - 18 см сироростущих дерев у кількості - 6 шт., розмір шкоди за 1 дерево 463,00 грн., загальний розмір шкоди становить - 2778 грн.; від 18,1 - 22 см сироростущих дерев у кількості - 10 шт., розмір шкоди за 1 дерево 550,00 грн., загальний розмір шкоди становить - 5500,00 грн.; від 18,1 - 22 см сухостійних дерев у кількості - 2 шт., розмір шкоди за 1 дерево 137,50 грн., загальний розмір шкоди становить 275,00 грн.; від 22,1 - 26 см сироростущих дерев у кількості - 7 шт., розмір шкоди за 1 дерево 750,00 грн., загальний розмір шкоди становить 5250,00 грн.; від 26,1 - 30 см сироростущих дерев у кількості - 2 шт., розмір шкоди за 1 дерево 1000,00 грн., загальний розмір шкоди становить 2000,00 грн.; від 30,1 - 34 см сироростущих дерев у кількості - 2 шт., розмір шкоди за 1 дерево 1250,00 грн., загальний розмір шкоди становить 2500,00 грн.; від 34,1 - 38 см сироростущих дерев у кількості - 4 шт., розмір шкоди за 1 дерево 1650,00 грн., загальний розмір шкоди становить 6600,00 грн.; від 38,1 - 42 см сироростущих дерев у кількості - 3 шт., розмір шкоди за 1 дерево 1900,00 грн., загальний розмір шкоди становить 5700,00 грн.; від 42,1 - 46 см сироростущих дерев у кількості - 5 шт., розмір шкоди за 1 дерево 2300,00 грн., загальний розмір шкоди становить 11500,00 грн.; від 42,1 - 46 см сухостійних дерев у кількості - 1 шт., загальний розмір шкоди якої становить 575,00 грн.; від 46,1 - 50 см сироростущих дерев у кількості - 4 шт., розмір шкоди за 1 дерево 2800,00 грн., загальний розмір шкоди становить 11200,00 грн.; до 51 см сироростущих дерев у кількості - 1 шт., загальний розмір шкоди становить 2900,00 грн.; до 57 см сироростущих дерев у кількості - 1 шт., загальний розмір шкоди становить 3500,00 грн.; до 60 см сироростущих дерев у кількості - 1 шт., загальний розмір шкоди становить 3800,00 грн.; до 63 см сухостійних дерев у кількості - 1 шт., загальний розмір шкоди становить 1025,00 грн.; до 72 см сироростущих дерев у кількості - 1 шт., загальний розмір шкоди становить - 5000 грн.

Отже, внаслідок вказаних вище неправомірних дій було завдано шкоду довкіллю, загальний розмір якої становить 72091,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Військовим прокурором Київського гарнізону було надіслано на адресу Данилівської сільської ради лист № 12/2693вих19 від 16.04.2019 р. з проханням надати до прокуратури гарнізону інформацію про те, чи зверталися службові особи Військової частини НОМЕР_1 до сільської ради з проханням погодження видалення дерев на території військової частини, а також надати належним чином завірені копії документів (якщо такі наявні) щодо погодження дій про видалення дерев зазначеній військовій частині.

Данилівською сільською радою було направлено на адресу прокурора Військової прокуратури Київського гарнізону лист № 267 від 17.04.2019 р., відповідно до якого сільська рада повідомляла прокурора про те, що службові особи Військової частини НОМЕР_1 з проханням щодо погодження видалення дерев на території військової частини в сільську раду не зверталися, рішення щодо погодження дій про видалення дерев на території Військової частини НОМЕР_1 сільською радою не приймалися.

Поряд з цим, Військовим прокурором Київського гарнізону було надіслано на адресу Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України лист № 11/2793вих19 від 19.04.2019 р., відповідно до якого прокурор просив надати інформацію, з відповідними додатками, про відведення (передачу, закріплення) земельної ділянки для Військової частини НОМЕР_1 (Київська обл., Васильківський р-н., с. Данилівка), документи, що посвідчують право користування землею, вказати межі земельної ділянки та зазначити відповідальну особу за охорону земель військової частини.

Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України було надіслано на адресу Військової прокуратури Київського гарнізону лист № 517/2819 від 24.04.2019 р. щодо надання інформації про земельну ділянку для дислокації Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якого зазначалось, що територія дислокації військової частини НОМЕР_1 входить до складу військового містечка № НОМЕР_3 , що розташоване за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Данилівка. Відповідно до Форми 405 Відомість наявності та використання земельних ділянок Міністерства оборони України на обліку Київського КЕУ станом на 01.01.2019 р. перебуває земельна ділянка військового містечка № 10 Васильківського гарнізону площею 20,00 га. Зазначена земельна ділянка надана в користування оборонному відомству на підставі рішення РМ УРСР № 669 від 07.08.1970 р., рішення РМ УРСР № 389-рс від 15.05.1970 р. Зазначені рішення у Київському Квартирно-експлуатаційному управлінні відсутні, правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку не виготовлялись. Орієнтовні межі військового містечка № 10 відображено на викопіюванні та генплані, що додаються. Окрім того, частина території військового містечка № НОМЕР_3 використовується для повсякденної діяльності військової частини НОМЕР_2 . На підставі Директиви Міністра оборони України № Д-322/1/010 від 25.07.2006 р. частина фондів і території військового містечка № НОМЕР_3 передані командиру військової частини НОМЕР_1 в експлуатацію за актом прийому-передачі будівель, споруд і території дислокації військової частини НОМЕР_1 , затвердженого начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 15.10.2006 р. Що стосується особи, відповідальної за охорону земель військової частини, Київське КЕУ повідомляло, що відповідно до п. 4.5 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 448 від 03.07.2013 р., командир військової частини зобов`язаний забезпечувати утримання і експлуатацію за призначенням переданих військовій частині фондів і території військового містечка, квартирного майна та земельних ділянок, вживати заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів у районі розташування військової частини, забезпечувати економне використання комунальних послуг та енергоносіїв.

Військовим прокурором Київського гарнізону було надіслано на адресу Міністерства оборони України лист № 11/2828вих19 від 22.04.2019 р., з проханням повідомити про наявність позовів до Військової частини НОМЕР_1 , а також повідомити підставу не звернення до суду з позовом про незаконну порубку 57 дерев на території військової частини.

На вказаний лист Військовою частиною НОМЕР_4 Міністерства оборони України було надіслано на адресу Військового прокурора Київського гарнізону лист № 350/109/443 від 02.05.2019 р. про виявлення факту незаконної рубки дерев, відповідно до якого повідомлялось, що з метою встановлення заподіяної державі шкоди представниками прокуратури Київського гарнізону спільно з експертом з екологічної безпеки, в присутності представника військової частини та двох свідків, було оглянуто місця зрізу дерев та проведено заміри діаметрів зрізаних дерев. За результатами роботи було встановлено, що на території Військової частини НОМЕР_1 було зрізано 57 дерев різного діаметру, 4 з яких сухостійні. Відповідно до наявної інформації позовні заяви до Військової частини НОМЕР_1 станом на 27.04.2019 р. за вказаним предметом спору не подавались.

Військовим прокурором Київського гарнізону було надіслано на адресу Військової частини НОМЕР_1 лист № 11/2837вих19 від 22.04.2019 р. щодо надання інформації про відведення земельної ділянки для Військової частини НОМЕР_1 , документів, що посвідчують право користування землею та інформації щодо особи, відповідальної за охорону земель Військової частини НОМЕР_1 .

Військовою частиною НОМЕР_1 було надіслано відповідь на зазначений лист та проінформовано, що територія дислокації Військової частини НОМЕР_1 входить до складу військового містечка № НОМЕР_3 , що розташоване за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Данилівка. Відповідно до Форми 405 Відомість наявності та використання земельних ділянок Міністерства оборони України земельна ділянка військового містечка №10 Васильківського гарнізону площею 20,00 га перебуває на обліку Київського КЕУ. Зазначена земельна ділянка надана в користування оборонному відомству на підставі рішення РМ УРСР № 669 від 07.08.1970 р., рішення РМ УРСР № 389-рс від 15.05.1970 р. Зазначені рішення у Військовій частині НОМЕР_1 та у Київському Квартирно-експлуатаційному управлінні відсутні, правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку не виготовлялись. Орієнтовні межі військового містечка № 10 відображено на викопіюванні та генплані, що додаються. Частина території військового містечка № НОМЕР_3 використовується для повсякденної діяльності Військової частини НОМЕР_2 . На підставі Директиви Міністра оборони України від 25.07.2006 р. № Д-322/1/010 частина фондів і території військового містечка № НОМЕР_3 передані командиру Військової частини НОМЕР_1 в експлуатацію за актом прийому-передачі будівель, споруд і території дислокації Військової частини НОМЕР_1 .

Військовим прокурором Київського гарнізону було надіслано на адресу Данилівської сільської ради лист № 11/3032вих19 від 26.04.2019 р. з проханням надати інформацію, з відповідними додатками про відведення земельної ділянки для Військової частини НОМЕР_1 (Київська обл., Васильківський р-н., с. Данилівка), а також документи, що посвідчують право користування землею, проект відведення земельної ділянки, межі земельної ділянки та вказати відповідальну особу за охорону земель військової частини.

Данилівською сільською радою було направлено на адресу прокурора Військової прокуратури Київського гарнізону лист № 297 від 03.05.2019 р., згідно з яким Данилівська сільська рада Васильківського району Київської області повідомляла про те, що документи, які посвідчують право користування землею, проект відведення земельної ділянки в Данилівській сільській раді відсутні. Відведення даної земельної ділянки розробляло Міністерство оборони України. Військова частина НОМЕР_1 знаходиться в межах Данилівської сільської ради.

Військовим прокурором Київського гарнізону було надіслано на адресу Державної екологічної інспекції Столичного округу лист № 11/2829вих19 від 22.04.2019 р. з проханням повідомити про наявність позовів до Військової частини НОМЕР_1 про незаконну порубку 57 дерев на території військової частини.

Державною екологічною інспекцією Столичного округу було направлено на адресу прокурора Військової прокуратури Київського гарнізону лист № 3/5/07-35/2280 від 08.05.2019 р., відповідно до якого інспекція зазначала, що за відсутності акту перевірки проведеного планового, позапланового заходу державного нагляду (контролю) інспекція не має підстав самостійно звертатись до суду з відповідним позовом.

Військовим прокурором Київського гарнізону було надіслано на адресу Данилівської сільської ради лист № 11/3303вих19 від 13.05.2019 р. з проханням повідомити про наявність позовів до Військової частини НОМЕР_1 , а також повідомити підстави не звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди за порушення природоохоронного законодавства.

Данилівською сільською радою було направлено на адресу прокурора Військової прокуратури Київського гарнізону лист № 318 від 15.05.2019 р., згідно з яким Данилівська сільська рада повідомляла про те, що з позовами до суду до Військової частини НОМЕР_1 Данилівська сільська рада не зверталася в зв`язку з непередбаченням фінансування на сплату судового збору за відповідними позовами.

З урахуванням зазначеного, підставою для звернення Військового прокурора Київського гарнізону до суду з даним позовом є недотримання вимог природоохоронного законодавства, а саме - незаконна порубка дерев, внаслідок якої природному середовищу, і, відповідно, державі було заподіяно шкоду.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. «Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Вищезазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 18.04.2019 р. у справі № 913/299/18.

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши обґрунтування позовних вимог прокурора щодо порушення інтересів держави, суд вважає, що прокурор звернувся з даним позовом до суду в межах своїх повноважень та відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що підставою представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу є відсутність звернень з позовною заявою до суду щодо захисту інтересів держави у зв`язку із вчиненням порушення вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017 р. було затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, відповідно до якого Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 р. № 312 та Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 р. № 259, Державна екологічна інспекція Столичного округу є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України, та їй підпорядковується.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

У відповідності зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Як вбачається з позовної заяви, прокурор вказує на порушення відповідачем вимог п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006 р. (далі - Порядок), а саме - видалення дерев без відповідного ордеру, що і стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурором Військової прокуратури Київського гарнізону було проведено вивчення стану додержання вимог природоохоронного законодавства службовими особами військових частин, установ та організацій, підприємств оборонно-промислового комплексу та встановлено, що службові особи Військової частини НОМЕР_1 , перевищуючи свої службові повноваження, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» № 1045 від 01.08.2006 р. та ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», без належного погодження органів місцевого самоврядування та Державної екологічної інспекції здійснили незаконну порубку 57 дерев на території військової частини, внаслідок чого заподіяно істотну шкоду інтересам держави в сумі 72091,00 грн., що підтверджується відповідним розрахунком Державної екологічної інспекції Столичного округу, який було здійснено на підставі додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999 р. «Про такси обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» (розрахунок долучено до матеріалів справи).

Слід зазначити, що відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» на об`єктах благоустрою забороняється, в тому числі, виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом; самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо.

Згідно з приписами статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", є підставою для видалення зелених насаджень після обстеження земельної ділянки та складання акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню. У цьому разі видалення зелених насаджень не потребує дозволу (ордера). Відновна вартість визначається на підставі акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, та сплачується до прийняття об`єкта в експлуатацію. Розмір відновної вартості видалених зелених насаджень зменшується на суму, передбачену проектною документацією на озеленення території. Негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб. У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» № 1045 від 01.08.2006 р. видалення зелених насаджень здійснюється у разі: виконання підготовчих і будівельних робіт на об`єктах відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності; знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів; ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту; відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами; проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі; досягнення деревом вікової межі; провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів; ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку); на підставі документів, визначених статями 35-37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається (п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» № 1045 від 01.08.2006 р.).

При цьому, як передбачено п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» № 1045 від 01.08.2006 р., підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою. Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості, до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень. Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії. Територіальний орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п`ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії. Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників. Комісія у п`ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню, за формою, затвердженою Мінрегіоном. Відновна вартість зелених насаджень визначається згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном. У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з`ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті. Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу Держекоінспекції. Голова комісії готує в п`ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці. Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню (п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» № 1045 від 01.08.2006 р.).

Водночас, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999 р. «Про такси обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» встановлено, що розмір шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, обчислюється за таксами, що затверджені цією постановою, посадовими особами інспекторського складу Державної екологічної інспекції та її територіальних органів та інших спеціально уповноважених органів виконавчої влади, яким надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Як слідує з матеріалів справи, прокуроатурою було встановлено, що на території Військової частини НОМЕР_1 було зрізано 57 дерев різного діаметру, 4 з яких - сухостійні, без дотримання Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006 р., зокрема, без отримання ордеру на видалення зелених насаджень. При цьому, відповідачем шкоду, розраховану відповідно до зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999 р. «Про такси обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», у розмірі 72091,00 грн. до бюджету не відшкодовано.

Факт неотримання ордеру на вирубку 57 дерев на території військової частини підтверджується матеріалами справи і останньою не заперечується, так само як не заперечується і факт невідшкодування розрахованої шкоди в сумі 72091,00 грн.

Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища.

Як передбачено в ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Слід зазначити, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

За змістом ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом статті 1166 ЦК України однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов`язань, які виникають з правомірних актів, цей вид зобов`язань виникає з неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов`язання виникає у випадку, коли заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов`язальних відносинах або шкоду заподіяно незалежно від існуючих між сторонами зобов`язальних правовідносин.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

За загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: в повному обсязі - відшкодовується як реальна шкода, тобто втрачене або пошкоджене майно в результаті протиправної поведінки правопорушника, так і упущена вигода, особою, яка безпосередньо завдала шкоду.

Поряд з цим, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, зокрема, що Військова частина НОМЕР_1 не погоджується з нарахованою позивачем кількістю видалених дерев, а також на те, що у регіоні, в якому розміщується Військова частина НОМЕР_1 , пройшов буревій, внаслідок якого дерева були поламані (залишалася лише частина стовбуру або зламані навпіл).

Суд відзначає, що кількість видалених дерев визначена за наслідками складання згадуваного вище протоколу огляду від 17.04.2019 р., складеного під час перевірки, яка здійснювалася за участі представника військової частини Чалого М.І.

Водночас, твердження відповідача про те, що на території Військової частини НОМЕР_1 пройшов буревій, який спричинив пошкодження дерев, які у подальшому були видалені відповідачем, не підтверджено жодним належним та допустимим доказом.

Також відповідач зазначав, що Військова частина НОМЕР_1 висадила на місці видалених дерев 56 садженців плодових дерев на загальну суму 7280,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт (з посадки дерев) № 973 від 08.10.2019 р., однак здійснення відповідачем висадки нових садженців дерев за приписами законодавства не звільняє відповідача від відповідальності за порушення природоохоронного законодавства та не спростовує його вини у вчиненні самовільної вирубки дерев.

Посилання відповідача на приписи ч. 1 ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", якою передбачено, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, як на підставу для видалення самосійних дерев, також відхиляються судом, оскільки у вказаній статті йдеться про можливість видалення самосійних дерев саме в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

Доказів того, що видалені Військовою частиною НОМЕР_1 дерева були самосійними та розташовувалися у зазначених зонах матеріали справи не містять.

При цьому, посилання відповідача на ч. 4 ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", відповідно до якої негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб, також не підтверджене належними доказами існування загрози життю, здоров`ю громадян чи майну внаслідок незадовільного стану видалених відповідачем дерев.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт безпідставного (без отримання передбаченого законодавством ордеру) видалення 57 дерев різних порід, що зафіксовано протоколом огляду від 17.04.2019 р., а відповідачем, у свою чергу, не надано належних та беззаперечних доказів на підтвердження наявності підстав для їх вирубки без отримання відповідного дозволу.

Отже, судом встановлено, що внаслідок порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища, останньому було заподіяно шкоду у вигляді вирубки дерев без відповідного дозволу, яка підлягає відшкодуванню в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою існує причинний зв`язок, а відсутності вини відповідача у заподіянні шкоди останнім не доведено.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що матеріалами справи доведено факт заподіяння державі шкоди внаслідок порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, позовні вимоги про стягнення шкоди, завданої незаконним видаленням зелених насаджень в сумі 72091,00 грн., розрахованій в порядку та на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999 р. «Про такси обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_5 ) завдану незаконною порубкою дерев на території військового містечка № 10 в с. Данилівка Васильківського району Київської області шкоду в сумі 72091 (сімдесят дві тисячі дев`яносто одну) грн. 00 коп., які зарахувати до спеціального фонду місцевого бюджету Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області (08618, Київська обл., Васильківський р-н, с. Данилівка, вул. Центральна, буд. 120/1, код 04359229) (р/р НОМЕР_6 , код 0435922, МФО банку - 821018 в ГУДКСУ у Київській області).

3. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_5 ) на користь Військової прокуратури Центрального регіону України (01014, м. Київ-14, вул. Петра Болбочана, 8, реквізити для сплати: Військова прокуратура Центрального регіону України, код 38347014, р/р 35210057082966, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ) витрати на сплату судового збору в розмірі 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30.01.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна