Рішення

від 09.12.2019 по справі 810/2509/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

'КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року м. Київ № 810/2509/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду - Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Бровчук Ю.В;

за участі представника відповідача - Чемериса Т.П.;

представника третьої особи - Лазоренка Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовом першого заступника прокурора Київської області І. Грабця до Козинської селищної ради Київської області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос"про визнання протиправним та скасування рішення від 29.06.2016 р. №5,

у с т а н о в и в:

перший заступник прокурора Київської області І. Грабець звернувся до суду в інтересах держави з вимогою скасувати рішення Козинської селищної ради від 29.06.2016 №5 "Про затвердження "Детального плану житлової забудови північної частини селища Козин Обухівського району Київської області". В основу позову покладено твердження заявника про прийняття оспорюваного рішення всупереч вимог ст.ст.1, 16-19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.4.8 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №290 від 16.11.2011, а також п.п. 4.1-4.3, 7.3 та додатку "Б" ДБН Б.1.1.-14-2012 "Склад та зміст детального плану території", оскільки рішення прийнято за відсутності затвердженого Генерального плану населеного пункту на дану територію. Позивач також стверджував, що Детальний план території не може розроблятися на основі лише містобудівного обгрунтування та уточнень до його положень.

Крім того, позивачем вказано, що Детальний план забудови с. Козин розроблений та затверджений всупереч вимог водного, земельного та природоохоронного законодавства в частині, яка стосується встановлення меж прибережно-захисних смуг р. Дніпро. Такого висновку прокурор дійшов на підставі аналізу норм ст.ст. 58,60 ЗК України та ст.ст. 60,61 ВК України.

Ухвалою суду від 09.04.2018 було відкрито загальне позовне провадження у даній справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні.

Відповідачем, у місцевій газеті Обухівський край від 22.11.2019 №90-91 та від 03.12.2019 №86 було опубліковане оголошення за змістом, визначеним частиною 4 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України.

У призначений для розгляду справи час, заступник прокурора до суду не прибув, про дату та місце проведення розгляду справи, був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду, 20.06.2019, реєстраційний номер 16230/19, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та наполягав на правомірності дій та рішень Козинської селищної ради Обухівського району та безпідставності вимог прокуратури з урахуванням того, що генеральний план смт. Козин Обухівського району та містобудівна документація були достатньою підставою для розробки та затвердження Детального плану забудови північної частини смт. Козин.

Крім того зазначив, що у даних правовідносинах участь прокурора не передбачена, оскільки відповідач, затверджуючи Детальний план житлової забудови північної частини смт. Козин, виконував свої самоврядні функції, контроль щодо яких покладений на органи архітектурно-будівельного контролю, які проводять державну політику у сфері містобудівної діяльності.

Представник третьої особи на стороні відповідача - ТОВ "Лотос", позовні вимоги не визнав та пояснив, що товариства-забудовники, до яких належить і "Лотос", є власниками та орендарем низки земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:043:0036, 3223155400:03:017:0024, 3223155400:03:017:0037, 3223155400:03:004:0094 3223155400:03:004:0086 та інших з цільовим призначенням житлове будівництво, які належить товариству на підставі державних актів про право власності на земельні ділянки.

У відповідності до Генерального плану смт. Козин Обухівського району Київської області, в межах землекористувань та землеволодінь ТОВ Дана , ТОВ ЛОТОС , ТОВ Альфа-Плюс , ТОВ Затишне , ТОВ Ок-Інвест , з відображенням прибережних захисних смуг, УКРНДПІЦИВІЛЬБУД , на замовлення ПАТ ТІЗ-Топаз , був виготовлений проект впорядкування житлово-рекреаційного комплексу Конча-Заспа в смт. Козин, спільно з ТОВ Лотос і ТОВ Ок-Інвест та на підставі технічного звіту про виконані проектно-вишукувальні роботи з накладення земельних ділянок на фрагмент північної частини генерального плану смт Козин Обухівського району Київської області. Виконавцем проектних робіт - інженером-геодезистом було зроблено висновок, що земельні ділянки вищевказаних товариств, які мають правовстановлюючі документи на ці земельні ділянки, частково знаходяться у межах прибережної захисної смуги згідно розробленого ДП УКРНДПІЦИВІЛЬБУД фрагменту проекту північної частини генерального плану смт Козин Обухівського району.

Крім того, з виконаних проектно-вишукувальних робіт, при накладенні земельних ділянок на фрагмент північної частини Детального плану смт Козин (карти), розробленого "УКРНДПІЦИВІЛЬБУДОМ на замовлення Козинської селищної ради, вбачається, що прибережно-захисна смуга поверхневих вод на території селища Козин позначена частково на ділянках належних ТОВ "Лотос" та інших землекористувачів та власників, що позбавило їх частини земельних ділянок, які належать їм на праві приватної власності та на праві оренди.

Тому, у 2014 ТОВ "Лотос", звернулось до господарського суду Київської області з вимогами зобов`язати ДП Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва УКРНДПІЦИВІЛЬБУД відкоригувати прибережну захисну смугу на території селища Козин Обухівського району Київської області з винесенням її за межі фактичних землеволодінь на праві приватної власності та праві користування ТОВ Лотос , ТОВ Ок-Інвест ; зобов`язати Козинську селищну раду Київської області ініціювати замовлення Державному підприємству Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва УКРНДПІЦИВІЛЬБУД коригування Генерального плану селища Козин Обухівського району Київської області в частині встановленої прибережно-захисної смуги поверхневих вод із винесенням її за межі фактичних землеволодінь на праві приватної власності та праві користування ТОВ Лотос , ТОВ Ок-Інвест .

Позовні вимоги були задоволені та, на виконання судового рішення, Козинська селищна рада замовила в УКРНДПІЦИВІЛЬБУД Детальний план забудови північної частини смт. Козин, затвердивши його спірним рішенням. Вважає, також, що повноваженнями прокурора не охоплюється право контролю містобудівної діяльності органів місцевого самоврядування та вважає позов прокурора втручанням у діяльність місцевих рад.

Представник третьої особи звернув увагу суду на необхідність урахування вищевикладених обставин при ухваленні рішення у даній справі, які встановлені судовим рішенням в іншій справі, тобто мають сили преюдиції.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь в розгляді справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи та доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Обставини справи, встановлені судом:

на засіданні II сесії Козинської селищної ради XXIII скликання, рішенням від 11.06.1998, яке оформлено протоколом №2, було затверджено Генеральний план забудови селища Козин Обухівського району Київської області (а.с.39 т.2). У рішенні вказано, що Генеральний план затверджено в третьому варіанті з усіма доповненнями згідно рішень Обухівської районної ради, рекреаційної зони та проектних матеріалів ПДП житлового району "П`ятихатки". Генеральний план було розроблено інститутом "Діпромісто" з метою запобігання помилок при інженерно-будівельному освоєнні житлового району "П`ятихатки". Пунктом 3 рішення доручено укласти відповідний договір з інститутом "Діпромісто" на ведення авторського нагляду та виконання, у разі необхідності, окремих коригувань проекту. Генеральним планом упорядковувалась існуюча територія селища Козин.

У 2001, ДНДПІПМ "Діпромісто" було розроблено містобудівне обгрунтування зміни меж селища Козин, яким розширені межі селища Козин до 3071 га.

У 2011, українським державним інститутом проектування "Діпроміст" було розроблено коригування генерального плану смт.Козин на підставі замовлення Козинської селищної ради (а.с.44-67 т.2).

В пояснювальній записці до Коригування викладено підстави: необхідність у зміні меж смт. Козин Обухівського району Київської області, оскільки після затвердження генерального плану розпочалось активне будівництво та освоєння майданчиків у межах проектних кордонів селища та на прилеглих територіях.

Нові майданчики були розташовані здебільшого на території Обухівського району, зокрема, в межах кордонів землекористування Козинської селищної ради.

Пропозиції по зміні проектних меж смт.Козин розроблені у якості 1 етапу коригування генерального плану забудови території селища. Їх метою визначено відшукання оптимального рішення з приводу містобудівної організації території смт. Козин, створення можливості здійснення системного освоєння території за взаємно скоординованим комплексом проектно-планової документації, а також ведення ефективного керування та контролю за процесами освоєння території.

Обгрунтування зміни меж смт. Козин були виконані авторським колективом архітектурно-планової бригади №33 та базового центу ГІС та містять в собі текстову частину; графічні матеріали; схеми землекористування; трансформацію кордонів та проекти кордонів селища.

Також, відповідач одержав погодження управління містобудування та архітектури (а.с.63, т.2) для встановлення нової межі селища Козин та коригування генерального плану з метою перспективного розвитку селища. Управлінням було запропоновано завдання на проектування зазначених робіт підготовлене інститутом "Діпроміст" -розробником діючого генерального плану смт.Козин, подати на погодження управлінню у встановленому порядку.

Листом від 20.11.2000 №412, управління містобудування та архітектури погодило подані відповідачем матеріали містобудівного обгрунтування зміни межі смт. Козин як першого етапу коригування генерального плану та рекомендувала їх до затвердження у встановленому порядку.

30.10.2000, на робочій нараді при голові Обухівської РДА було вирішено погодити пропозиції змін проектних меж смт.Козин. Відповідне погодження було отримано і у Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

На підставі потреб місцевої громади смт. Козин було розроблено детальний план території житлової забудови північної частини см Козин Обухівського району, у зв`язку з чим відповідачем проведені громадські слухання, згідно Закону України "Про планування та забудову територій", а також прийняті проектні рішення з урахуванням чинного на момент розроблення детального плану, законодавства.

В Генеральному плані селища Козин Обухівського району Київської області державне підприємство УкрНДІпроцивільсілбуд , згідно отриманих та додатково наданих Козинською селищною радою відомостей, встановило прибережно-захисну смугу поверхневих вод на території селища Козин, в зв`язку з чим до прибережно-захисної смуги відійшла частина земельних ділянок низки товариств-забудовників, в тому числі і ТОВ "Лотос", що належать їм на праві приватної власності та на праві оренди.

Землевласники- ТОВ Дана , ТОВ ЛОТОС , ТОВ Альфа-Плюс , ТОВ Затишне , ТОВ Ок-Інвест стверджували, що в результаті дій УкрНДІпроцивільсілбуд та Козинської селищної ради із розроблення Детального плану селища Козин Обухівського району Київської області їх було позбавлено права приватної власності та права оренди на частину належних їм земельних ділянок, вказали, що такі дії відповідачів суперечать приписам Водного та Земельного кодексів України (в редакції, що діяла на 2010 рік) у зв`язку з чим звернулись до господарського суду і, рішенням від 10.06.2014, у справі №911/1562/14 ДП Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва УКРНДПІЦИВІЛЬБУД було зобов`язано відкоригувати прибережну захисну смугу на території селища Козин Обухівського району Київської області з винесенням її за межі фактичних землеволодінь на праві приватної власності та праві користування ТОВ ЛОТОС та ТОВ Ок-Інвест . Цим же рішенням на Козинську селищну раду судом покладено обов`язок ініціювати замовлення ДП Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва УКРНДПІЦИВІЛЬБУД коригування Генерального плану селища Козин Обухівського району Київської області в частині встановленої прибережно-захисної смуги поверхневих вод із винесенням її за межі фактичних землеволодінь на праві приватної власності та праві користування ТОВ ЛОТОС та ТОВ Ок-Інвест .

На виконання вимог судового рішення у справі №911/1562/14 та, ураховуючи потреби місцевої громади в планувальній документації, відображення фактичних змін у населеному пункті смт. Козин, Козинська селищна рада замовила у УКРНДПІЦИВІЛЬБУД розробку Детального плану території житлової забудови північної частини смт. Козин.

Детальний план території житлової забудови північної частини смт. Козин було розроблено у 2015-2016 ДП "Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва "УкрНДПі Цивільбуд" з урахуванням протоколу засідання архітектурно-містобудівної ради при відділі містобудування і архітектури Обухівської РДА№1 від 25.10.2015, за результатом схвалення проекту на громадських слуханнях та доопрацювання зауважень, доповнень, що були висловлені на сесіях Козинської селищної ради, з метою врегулювання відносин у сфери перспективної забудови смт. Козин та закладення правового підгрунтя для землевпорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань.

Рішенням тринадцятої сесії Козинської селищної ради VII скликання №5 від 29.06.2016 вказаний "Детальний план території житлової забудови північної частини смт. Козин Обухівського району Київської області" було затверджено.

До затвердження оспорюваного рішення, рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради від 29.08.2002 №8, було затверджено проект відведення земельної ділянки загальною площею 36,60 га та надано її в довгострокове користування на умовах оренди на 49 років без зміни цільового призначення ТОВ "Затишне". На підставі вказаного рішення 05.09.02, між виконавчим комітетом Козинської селищної ради та ТОВ "Затишне" укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки з цільовим призначенням під розміщення товариства індивідуальних забудовників , зареєстрований в Обухівському районному відділі земельних ресурсів за №170 від 06.09.02.

В подальшому, між Козинською селищною радою та ТОВ "Затишне" укладено додаткову угоду до договору оренди від 05.09.02, за умовами якої об`єктом оренди стала земельна ділянка площею 28,641 га, яка складається із земельних ділянок: площею 14,2205 га з кадастровим номером 3223155400:03:011:0002, площею 9,1335 га з кадастровим номером 3223155400:03:010:0003, площею 0,5946 га з кадастровим номером 3223155400:03:012:0007, площею 4,6931 га з кадастровим номером 3223155400:03:012:0008, а також земельної ділянки площею 11,6 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0134.

Рішенням керівників-підприємств ЗАТ "ТІЗ-Топаз" було визначено як підприємство- замовник по підготовці та розробці проектно-планувальної, проектно-кошторисної документації, концепції Генерального плану житлово-рекреаційного комплексу на території земель Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, з урахуванням Концепції коригування Генерального плану смт. Козин.

30.12.2016, перший заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом №05/2-1863вих16 до відповідачів: Козинської селищної ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Затишне" про визнання недійсними пунктів 1,3,4,5,6,7,8 рішення від 29.08.2002 №8, визнання недійсними рішень від 06.02.2003 №24-39 та від 06.06.2014, договору оренди земельної ділянки від 05.09.2002, додаткової угоди від 08.02.2007 та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки.

Позовні були вимоги обґрунтовані протиправністю пунктів 1,3,4,5,6,7,8 рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради 29.08.02 №8, яким затверджено проект відведення земельної ділянки загальною площею 36,60 га та надано її в довгострокове користування на умовах оренди на 49 років без зміни цільового призначення ТОВ "Затишне".

Позовна заява до господарського суду була подана також з пропущенням строку звернення до суду, необхідність поновлення якого прокурор пояснив тим, що "про порушення відведення земельних ділянок йому стало відомо лише після моніторингу рішень ради".

Рішенням господарського суду Київської області у справі №911/61/17, яке станом на час розгляду цієї справи, набуло законної сили та, яким першому заступнику прокурора Київської області було відмовлено у задоволенні позовних вимог, була встановлена необгрунтованість заявленого позову.

Оскільки спір про визнання недійсними та скасування договорів оренди земельних ділянок, укладених з ТОВ "Затишне" та іншими інвесторами-забудовниками пов`язаний з рішенням Козинської селищної ради №5 від 29.06.2016 про затвердження Детального плану території житлової забудови північної частини смт. Козин, прокурор звернувся до адміністративного суду з даним позовом. Звернення до адміністративного суду з пропуском встановленого ст.122 КАСУ процесуального строку пояснив тим, що про спірне рішення дізнався під час розгляду господарської справи №911/61/17.

Правове обгрунтування рішення суду:

відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді. Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України Про прокуратуру та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення цих інтересів.

Обираючи форму представництва, прокурор зобов`язаний визначити, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави та обґрунтувати необхідність їх захисту, а також зазначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - частина четверта ст. 53 КАСУ.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України Про основи містобудування до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належить, зокрема, затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території.

Стаття 1 Закону України Про основи містобудування передбачає, що містобудування - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

На підставі статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Підпунктом шостим

пункту а частини першої статті 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема такі як, підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Частиною третьою статті 8 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлюється, що рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Положення статті 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності розкривають зміст поняття "детального плану" у межах населеного пункту, -це документ, який уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території . Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Відтак, Козинська селищна рада при затвердженні детальних планів території здійснювала власні повноваження у сфері містобудування та затвердила Детальний план, оскільки на момент прийняття рішення №5 план зонування території Козинскої ради був відсутній.

Згідно частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Статтею 41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності поняття державного архітектурно-будівельного нагляду визначено як сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Повноваженнями щодо здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду наділено Державну архітектурно-будівельну інспекцію України та її структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про архітектурну діяльність до уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

А відповідно до Типового Положення про управління містобудування та архітектури, відділ, що створюються при райдержадміністраціях є виконавчим органом та самостійною юридичною особою, метою діяльності якого є забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури, здійснення регулювання діяльності суб`єктів містобудування щодо комплексного розвитку територій, забудови міста, забезпечення прав населення, спрямованих на підвищення якості житлового середовища, соціально-побутового й комунального обслуговування, здійснення контролю за містобудівною діяльністю та будівництвом, організацією будівництва, ремонту та реконструкції житлових будинків, об`єктів соціально-побутового призначення.

Частиною третьою статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Постановою КМУ від 19.08.2015 № 671 "Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю" було затверджено Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю. За приписами пп.4 п. Примірного положення орган держархбудконтролю відповідно до покладених на нього завдань здійснює: державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах відповідних населених пунктів; подає Держархбудінспекції інформацію, необхідну для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів; здійснює контроль за виконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів держархбудконтролю; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Посадові особи органу держархбудконтролю для виконання покладених на них завдань під час перевірки мають право:1) безперешкодного доступу до місця будівництва об`єкта та до прийнятих в експлуатацію об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у випадках, передбачених законодавством, паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити згідно із законодавством перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, будівельних норм і правил; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) отримувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу держархбудконтролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, - п. 5 Положення.

Положенням про відділ містобудування та архітектури Обухівської РДА від 27.01.2014 №30, яке було затверджено розпорядженням голови Обухівської РДА, передбачено, що відділ утворюється головою РДА, входить до її складу та забезпечує виконання завдань, покладених на відділ. Основним завданням відділу є забезпечення державної політики у сфері містобудування та архітектури на території району.

Крім того, п. 3.1-3.9 Положення, на відділ також покладені наступні обов`язки: забезпечення контролю в установленому порядку діяльності виконавчих органів сільських, селищної, міської рад з питань делегованих повноважень, передбачених підпунктом "6" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (стаття 13 Закону України "Про архітектурну діяльність"); підготовка пропозиції щодо встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, за межами населених пунктів (стаття 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"); у межах компетенції, на підставі проектних рішень містобудівної документації регіонального рівня, приймати участь у підготовці пропозицій щодо удосконалення адміністративно-територіального устрою району; надавати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (стаття 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"), будівельного паспорту; пропозицій органам місцевого самоврядування щодо розроблення комплексних схем розміщення тимчасових споруд; забезпечення ведення містобудівного кадастру на території району (стаття 22 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"); розглядає та погоджує документацію із землеустрою.

Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 17, 18 та 19 цього Закону.

Положеннями ст. 12 Закону України Про основи містобудування до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відведеній ним території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій

Місцеві ради вирішують інші питання у сфері містобудування відповідно до закону, а також можуть делегувати вирішення питань, що належать до їх компетенції, своїм виконавчим органам або відповідним місцевим державним адміністраціям. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Відповідно до п. 42 ч.і ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації. За приписами п.42 ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до уповноважених органів містобудування та архітектури належать органі, які визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", а саме виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури .

Підпунктом 1 п.3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою КМУ від 19.08.2015 №698 (чинного на час коригування генерального плану смт. Козин) , основними завданнями контролю є виявлення, припинення порушень та запобігання порушенню, контроль яких здійснюється уповноваженими органами містобудування та архітектури (ст.13 Закону України "Про архітектурну діяльність"), органами архітектурно-будівельного контролю, визначеними ст.6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (об`єкти нагляду) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Отже питання щодо контролю за містобудівною діяльністю місцевих рад, віднесено до сфери відповідальності та контролю відділу містобудування та архітектури Обухівської РДА та відповідного органу Козинської селищної ради.

Крім того, згідно Положенням про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного Київської області виконавчого органу Київської ради встановлено, що останній в межах, делегованих Законом України Про регулювання містобудівної діяльності державних повноважень, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України (далі Держархбудінспекція). До кола основних завдань Департаменту віднесено здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території Київської області та реалізація державної політики у сфері державного архітектурно-будівельного контролю на цій території.

Так, приписами пункту 4 Примірного положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 19.08. 2015 р. № 671 встановлено право таких органів здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах відповідних населених пунктів.

З урахуванням викладеного, Козинська селищна рада та її діяльність щодо затвердження детальних планів території є об`єктом здійснюваного контролю у сфері містобудівної діяльності органів архбудконтролю.

Законами України на територіальні органи архітектурно-будівельного контролю покладені завдання забезпечення контролю в установленому порядку діяльності виконавчих органів сільських, селищної, міської рад з питань делегованих повноважень, передбачених підпунктом "6" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (стаття 13 Закону).

При чому, положеннями ч.5 ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" унормовано, що, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад у межах делегованих цим Законом державних повноважень є підконтрольними центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а їхні рішення можуть бути розглянуті у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду або оскаржені до суду.

Пунктом 6 ч.1 ст. 7 цього ж Закону встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, в тому числі, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

У рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) суд, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції , тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Відповідно до ст. 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.

Статтею 12 Закону України Про основи містобудування визначено, що до компетенції сільських, селищних, і міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території: визначення територій для містобудівних потреб.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон Про регулювання містобудівної діяльності , який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, статтею 7 якого визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом: 1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях; 2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях; 3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації; 4) проведення ліцензування і професійної атестації; 5) розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів; 6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації.

Приписами ч. 2 ст. 5 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-УІ від 17.02.2011 передбачено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування. Відповідно до ч. З ст. 8 вищезазначеного Закону рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

За правилами пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У першому випадку передбачено наявність органу, який повинен здійснювати захист інтересів держави самостійно, у другому відсутність такого органу взагалі. Натомість підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. При цьому, відсутність захисту інтересів держави виявляється у свідомій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, який розуміє порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною в сенсі встановленого законом порядку захисту інтересів держави. На захисті інтересів держави повинні бути, насамперед, суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Але з метою захисту інтересів держави у разі пасивності суб`єкта владних повноважень, прокурор виконує субсидіарну функцію, замінюючи в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (правова позиція Верховного Суду у справі №924/1237/17).

При зверненні до суду з даними позовом, прокурор не зазначив підстави свого представництва (відсутність суб`єкта владних повноважень та/або неналежне виконання ним свої функцій).

У рішенні №924/1237/17 Верховний Суд виклав наступну правову позицію "У разі вирішення спору по суті безпідставність звернення прокурора до суду на захист інтересів держави може бути підставою для скасування судового акта у випадку, коли законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України".

Отже, суд констатує, що у даному випадку у прокурора були відсутні підстави для звернення до суду з огляду на те, що у системі контролю за містобудівною та архітектурною діяльністю місцевих рад наявна низка суб`єктів владних повноважень до кола обов`язків яких входить здійснення контролю за такою діяльністю від моменту підготовки пропозицій та проектної документації щодо забудови до затвердження містобудівної документації, про що судом докладно зазначено вище.

На додаток, суд зазначає, що положеннями ч.5 ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" унормовано, що, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад у межах делегованих цим Законом державних повноважень є підконтрольними центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а їхні рішення можуть бути розглянуті у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду або оскаржені до суду.

Пунктом 6 ч.1 ст. 7 цього ж Закону встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, в тому числі, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Відтак, територіальні органи архітектурно-будівельного контролю наявні як в системі в Козинської селищної ради, так і Обухівської районної державної адміністрації, знаходяться у прямому підпорядкуванні центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Їхні рішення можуть бути переглянуті лише в порядку державного архітектурного-будівельного нагляду або судом, а до сфери їхньої діяльності належить контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

При зверненні до суду з позовом у межах даної справи, прокурором не зазначені територіальні органи архітектурно-будівельного контролю повноваженнями яких охоплюється управління у сфері містобудівної діяльності шляхом контролю за діяльністю селищних рад; не вказано, чому діяльність цих органів прокурор вважає недостатньою та необхідність звернення до суду в інтересах держави. Вказана обставина, згідно висновку Верховного Суду у справі №924/1237/17, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки такі дії прокуратури порушують положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України".

Крім того, суд вважає безпідставними висновки прокурора про необхідність звернення до суду у зв`язку з порушенням інтересів держави, оскільки, як на його думку, оспорюваним рішенням були порушені норми земельного, водного законодавства та інтереси членів громади.

Вказані твердженні прокурора спростовуються встановленими у судовому засіданні обставинами та наявними у справі доказами.

Зокрема, Детальний план території житлової забудови північної частини смт. Козин Обухівського району Київської області було розроблено на виконання рішення господарського суду Київської області у справі №911/1562/14 та з метою задоволення потреб місцевої громади в планувальній документації, яка регламентуватиме розвиток і забудову селища у сучасних умовах та у зв`язку з необхідністю врахування змін, як в населеному пункті, так у соціально-політичній та економічній сферах. Затвердженню Детального плану передували громадські слухання мешканців смт. Козин та обговорення на громадських слуханнях Детального плану. Рішення про його схвалення прийнято з урахуванням побажань членів місцевої громади та жителів села, що підтверджується документами справи (оголошення в газеті про проведення громадських слухань; протоколами обговорень та зауваженнями до плану). Всі пропозиції членів громади були враховані, про зазначено і у пояснювальній записці до Детального плану.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, Генеральний план смт. Козин було затверджено у 1993 та у 1998 на засіданні II сесії Козинської селищної ради XXIII скликання, рішенням від 11.06.1998, яке оформлено протоколом №2 (а.с.39 т.2).

У рішенні вказано, що Генеральний план затверджено в третьому варіанті з усіма доповненнями згідно рішень Обухівської районної ради, рекреаційної зони та проектних матеріалів ПДП житлового району "П`ятихатки". Генеральний план було розроблено інститутом "Діпромісто" з метою запобігання помилок при інженерно-будівельному освоєнню житлового району "П`ятихатки". Пунктом 3 рішення доручено укласти відповідний договір з інститутом "Діпромісто" на ведення авторського нагляду та виконання, у разі необхідності, окремих коригувань проекту. Генеральним планом упорядковувалась існуюча територія селища.

У 2001, ДНДПІПМ "Діпромісто" також було розроблено містобудівне обгрунтування зміни меж селища Козин, яким розширені межі селища Козин до 3071 га.

У 2011, українським державним інститутом проектування "Діпроміст" було розроблено коригування генерального плану смт.Козин на підставі замовлення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (а.с.44-67 т.2).

В пояснювальній записці до Коригування викладено підстави кригування: необхідність у зміні меж смт. Козин Обухівського району Київської області, оскільки після затвердження генерального плану розпочалось активне будівництво та освоєння майданчиків у межах проектних кордонів селища та на прилеглих територіях.

Пропозиція по зміні проектних меж смт.Козин розроблені у якості 1 етапу коригування генерального плану забудови території селища. Їх метою було відшукання оптимального рішення з приводу містобудівної організації території смт. Козин, створення можливості здійснення системного освоєння території за взаємно скоординованим комплексом проектно-планової документації, а також ведення ефективного керування та контролю за процесами освоєння.

Містобудівне обгрунтування зміни меж пгт. Козин виконані авторським колективом архітектурно-планової бригади №33 та базового центу ГІС та містять в собі текстову частину; графічні матеріали; схеми землекористування; трансформацію кордонів та проекти кордонів селища.

Також, відповідач одержав погодження управління містобудування та архітектури (а.с.63, т.2) для встановлення нової межі селища Козин та коригування генерального плану з метою перспективного розвитку селища. Управлінням було запропоновано завдання на проектування зазначених робіт підготовлене інститутом "Діпроміст" -розробником діючого генерального плану смт.Козин. Коригування плану запропоновано було подати на погодження управлінню у встановленому порядку.

Листом від 20.11.2000 №412 управління містобудування та архітектури погодило подані відповідачем матеріали містобудівного обгрунтування зміни межі смт. Козин як першого етапу коригування генерального плану та рекомендувала їх до затвердження у встановленому порядку.

30.10.2000, на робочій нараді при голові Обухівської РДА було вирішено погодити пропозиції змін проектних меж смт.Козин. Відповідне погодження було отримано і у Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

В Генеральному плані селища Козин Обухівського району Київської області державне підприємство УкрНДІпроцивільсілбуд , згідно отриманих та додатково наданих Козинською селищною радою відомостей, встановило прибережно-захисну смугу поверхневих вод на території селища Козин, в зв`язку з чим до прибережно-захисної смуги відійшла частина земельних ділянок низки товариств, в тому числі і ТОВ "Лотос", що належать їм на праві приватної власності та на праві оренди.

На дату затвердження Генерального плану рішенням Козинської селищної ради від 11.06.1998 містобудівна діяльність регулювалась ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень (українська версія зі змінами) та забудови Правилами забудови і благоустрою населених пунктів Київської області, затвердженими рішенням Київської обласної ради 23 скликання від 22 жовтня 1998 року №58-05-XXIII.

До видів містобудівної документації п. 2 Правил №58-05-XXIII віднесено, згідно ДБН Б.2.4-2-94 такі види містобудівної проектної документації: генеральний план села, селища, міста.

Таким чином, станом на червень 1998 смт. Козин Обухівського району Київської області мало генеральний план селища, який було розроблено та затверджено на підставі містобудівної документації з дотриманням вимог чинного та той час законодавства.

В текстовій частині плану йшлося про чисельність селища та перспективу його територіального розвитку -житлового району с. П`ятихатки. Формування містобудівної системи смт. Козин здійснювалось на підставі затвердженої проектно-планувальної документації, у змісті якої були визначені відповідні межі - кордон землекористування Козинської селищної ради (проект розроблено у 1995) та проектний кордон селища (Генеральний план смт. Козин)- розробник НДПІ "Діпроміст"). У межах генерального плану була виконана робота по упорядкуванню меж селища, в результаті якої кордон смт. Козин включені наступні території: Північний житловий район (землі колгоспу ім. Кабанця)- приблизно 190 га; територія, яка є прилеглою до природно-заповідної зони); придамбова територія від обводного каналу - 59,0 га; придамбові території від Канівського водосховища -120,0 га; територія, яка розташована між р. Козинкою та обводниим каналом, включаючи частину території заповідника в межах кордонів складає 688,0 га; територія лісопаркової зони вздовж Столичного шосе.

Згідно з обміром картографічного матеріалу загальна площа в межах проектних кордонів становить 2740, 0 га. Затверджені проектні кордони селища знаходились в межах селищної ради, визначеної проектом інституту землевпорядкування.

Аналіз проектної документації, зробленої НДПІ "Діпроміст" свідчить, що освоєння та забудова території смт. Козин, формування планувальної структури селища, здійснювалась з дотриманням принципових положень генерального плану смт. Козин.

За стандартами ДБН Б.2.4-2-94 розроблялися такі види містобудівної проектної документації: проект територіальної організації (територіального планування) адміністративного району; схема генерального плану території, сільської, селищної, міської ради; генеральний план села, селища, міста; проект детального планування населеного пункту або його частини; проект забудови громадського центру, житлової групи або кварталу; генеральний план території історико-культурного значення, охоронних зон або історико-архітектурний опорний план і т.п.

Крім цього, відповідно до діючих нормативів могли розроблятися інші види планувальної документації.

Розробку містобудівної та проектно-кошторисної документації здійснювали юридичні та фізичні особи, які одержали у встановленому порядку ліцензію на проведення відповідних робіт, - п. Правил забудови і благоустрою населених пунктів Київської області, які були затверджені рішенням п`ятої сесії обласної ради XXIII скликання від 22.10.98 N 58-05-XXIII.

Згідно п.2.3 Правил, генеральний план був основним юридичним містобудівним документом, що визначав в інтересах населення з урахуванням державних задачі напрямки та межі територіального розвитку, функціональне призначення та будівельне зонування території, принципові рішення щодо розміщення об`єктів загальноміського (сільського, селищного) значення, транспортного обслуговування, інженерного обладнання та благоустрою, захисту території від шкідливих природних та технічних процесів, охорони навколишнього природного середовища, історико-культурної спадщини, черговість освоєння території.

Проекти детального планування сіл, селищ, міст розроблялися на основі затвердженого у встановленому порядку відповідного генерального плану, п.2.4 Правил.

В подальшому, правовідносини у сфері містобудівної діяльності були змінені Законом України "Про планування і забудову територій" від 20 квітня 2000 року №1699-III.

Преамбулою Закону передбачено, що він встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій, закон спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів.

Частиною 1 ст. 3 Закону №1699-III вказувалось, що планування територій здійснюється на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях. Планування територій здійснюється відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Статтею 10 цього ж Закону було визначено, що планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації. Розроблення, погодження та експертиза містобудівної документації провадяться згідно з встановленими державними стандартами, нормами та правилами в порядку, визначеному законодавством.

Містобудівна документація затверджується відповідною місцевою радою з визначенням строку її дії та переліку раніше прийнятих рішень, що втрачають чинність, а також тих рішень, до яких необхідно внести відповідні зміни. Зміни до містобудівної документації вносяться рішенням ради, яка затвердила містобудівну документацію, після погодження з відповідним спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури.

Згідно ч.2 ст.25 Закону України "Про планування і забудову територій" рішення щодо організації комплексної забудови території у визначених межах приймаються відповідними місцевими радами на підставі техніко-економічних та містобудівних обгрунтувань. Питання містобудівних обгрунтувань регулювалось ДБН Б.1.1-4-2002. Різновидом містобудівного обгрунтування було містобудівне обгрунтування внесення змін у містобудівну документацію, яка після затвердження змін відповідною радою становилась невід`ємною частиною містобудівної документації.

Містобудівне обгрунтування внесення змін до генерального плану смт. Козин, яке було затверджено рішенням Обухівської районної ради 18.09.1998 та на, яке суд посилався вище, - зміни меж смт. Козин, затверджено рішенням Обухівської райради 21.12.2001 №206.16, було розроблено відповідно до чинного та той період законодавства, а матеріали містобудівного обгрунтування стали невід`ємною частиною Генерального плану смт. Козин.

17.01.2011, був прийнятий Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень до Закону №3038-VI встановлено, що Генеральні плани населених пунктів, затверджені до набрання чинності цим Законом, є безстроковими.

Проекти забудови територій, розподілу територій, містобудівні обґрунтування з відповідними умовами та обмеженнями забудови земельних ділянок, будівельні паспорти, документи на введення об`єктів в експлуатацію та їх сертифікацію, розроблені та/або оформлені до набрання чинності цим Законом, можуть бути затверджені та використані після набрання чинності цим Законом,-передбачено п.4 Прикінцевих положень Закону.

Положення затверджених відповідно до цього пункту проектів забудови територій, розподілу територій, містобудівних обґрунтувань з відповідними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки враховуються під час розроблення, внесення змін та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні, -п.5 Прикінцевих положень Закону.

У 2016, на підставі листа-замовлення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, завдання на проектуванні від 2014 та матеріалів аерофотогеодезичних вишукувань, даних державного земельного кадастру та натурних обмежень державним підприємством УНДПІ Цивільного будівництва "Укрндпіцивільбуд" було розроблено детальний план території житлової забудови північної частини смт. Козин Обухівського району Київської області.

Таким чином, наведеними доказами та аналізом представлених суду містобудівних документів спростовуються твердження прокурора, покладеного в основу адміністративного позову, про відсутність у відповідача на момент затвердження Детального плану території житлової забудови смт. Козин, Генерального плану забудови.

Крім того, суд відхиляє висновок прокурора з приводу того, що лише містобудівне обгрунтування, як окремий вид містобудівної документації, був підставою для розроблення Детального плану забудови північної частини смт. Козин та звертає увагу, що цей висновок зроблений виключно на основі особистих уявлень прокурора підгрунттям яких був аналіз норм чинного законодавства, що регулює містобудівну діяльність, без прив`язки до аналізу містобудівної документації, яка супроводжувала діяльність Козинської селищної ради у період з 1993 по 2016.

Не відповідає фактичним матеріалам справи і твердження прокурора про наявність у відповідача на момент прийняття рішення №5 від 29.06.2016 про затвердження Детального плану тільки містобудівної документації.

Вказане спростовується встановленими судом фактичними обставинами справи та зібраними доказами. Так, на момент затвердження Детального плану у відповідача був Генеральний план, затверджений у 1998; коригування Генерального плану; проекти детального планування сіл, селищ, міст, які розроблялися на основі затвердженого у встановленому порядку відповідного генерального плану; містобудівне обгрунтування; завдання на проектування, матеріали аерофотогеодезичних вишукувань, даних державного земельного кадастру та натурних обмежень державним підприємством УНДПІ Цивільного будівництва "Укрндпіцивільбуд"; містобудівне обгрунтування внесення змін меж смт. Козин; рішення Козинської селищної ради від 29.06.2016 Про затвердження Детального плану території житлової забудови північної частини смт. Козин про затвердження плану зонування території з проектними та картографічними матеріалами.

За стандартами ДБН Б.2.4-2-94 та 2002 всі перелічені документи, включаючи генеральний план території 1998, були різновидами містобудівної проектної документації на підставі яких могли розроблятися інші види проектної документації, яка у сукупності і була основою для здійснення коригування Генерального смт. Козин шляхом затвердження Детальних планів забудови та подальшого освоєння території селища.

Щодо тверджень прокурора про невідповідність Детального плану житлової забудови смт. Козин вимогам водного, земельного та природоохороного законодавства, яке виявилось у тому, що при наданні у власність та користування водних об' єктів невраховано положення щодо меж водоохоронних зон та прибережних смуг, суд звертає увагу на таке:

у даному випадку йдеться про надання у власність товариствам-забудовникам ТОВ Дана , ТОВ ЛОТОС , ТОВ Альфа-Плюс , ТОВ Затишне , ТОВ Ок-Інвест земельних ділянок у власність та користування у межах Козинської селищної ради.

Рішенням господарського суду Київської області у справі №911/61/17 у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області про визнання недійсними пунктів 1, 3, 3, 5, 6, 7, 8 рішення від 29.08.2002 № 8, визнання недійсними рішень від 06.02.2003 № 24-39 та від 06.06.2014, договору оренди земельної ділянки від 05.09.2002, додаткової угоди від 08.02.2007 та скасування державної реєстрації права власності на земельні вищевказаних товариств було відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09. 2017, апеляційна скарга прокурора залишена без задоволення, а рішення суду без змін.

Дане рішення має силу преюдиції.

Так, господарським судом Київської області у справі № №911/61/17 було встановлено, що "рішенням Козинської селищної ради VI скликання №5 від 29.06.2016 "Про затвердження "Детального плану території житлової забудови північної частин смт. Козин Обухівського району Київської області" затверджено "Детальний план території житлової забудови північної частини смт. Козин Обухівського району Київської області" розроблений ДП "УКРНДПІЦИВІЛЬБУД ".

У листі державного підприємства "Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва "УКРНДПІЦИВІЛЬБУД" №375 від 26.07.2016 зазначено, що у відповідь на лист ТОВ "Затишне" №729 від 22.07.2016, ДП "УКРНДПІЦИВІЛЬБУД" повідомило, що до розробленого "Детального плану території селища Козин Обухівського району Київської області" включено земельну ділянку ТОВ "Затишне" 3223155400:03:031:-134 кадастровий номер земельної ділянки, площею 11,6113 га), яка належить товариству на праві приватної власності та відноситься до земель житлової садибної забудови.

При цьому, апеляційний суд у рішенні від 06.09. 2017 зазначив, що Генеральною прокуратурою проводилась виїмка ще у 2008 році в Управлінні земельних ресурсів Обухівського району оригіналів проекту землеустрою щодо впорядкування території житлово-рекреаційного комплексу "Конча-Заспа" та оригіналів технічної документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки ТОВ "Затишне", і це підтверджується протоколом виїмки від 13.08.2008, доказів виявлення порушення чинного законодавства прокуратурою суду не надано.

Щодо твердження прокурора, що за інформацією КДПГККГС "Київгеоінформатика" Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 02.02.2016 №01-01/444 та №01-01/761 земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:011:0002, 3223155400:03:010:0003, 3223155400:03:012:0007, 3223155400:03:012:0008 накладаються на 100- метрову прибережну захисну смугу р. Дніпро та 25 - метрову прибережну захисну смугу малих озер та штучних водойм, прокурор зазначив, що відповідно до ст.88 Водного кодексу України та ст. 60 Земельного кодексу України передбачено, що розміри і межі прибережних захисних смуг встановлюються за окремими проектами землеустрою . Пунктами 1,4,5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації, яка узгоджується з Мінприроди, Держводагентством і територіальними органами Держземагенства.

З матеріалів господарської справи вбачається, що провівши аналіз наведених вище норм законодавства прокурор дійшов висновку, що фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначаються нормами закону , а проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є лише документом, який містить графічні матеріали та відомості про обчислену площу такої прибережної захисної смуги, її розмір і межі, встановлені законодавством. І лише у разі знаходження водного об`єкта у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга може установлюватись за відповідним проектом землеустрою з урахуванням конкретних умов, що склались, тобто таку смугу може бути зменшено або збільшено.

Водночас, відсутність цього проекту та невизначення відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування на місцевості меж прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватись як відсутність такої прибережної захисної смуги загалом та можливість передавати земельні ділянки у власність/ користування до її встановлення, що входять до нормативно визначеної прибережної захисної смуги.

Таким чином, наполягав у позові прокурор, що при наданні в користування земельних ділянок навколо водних об`єктів, незалежно від того чи вони є природними або штучно створеними, необхідно забезпечувати дотримання положень щодо меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, встановлених ст.88 Водного кодексу України і ст. 60 Земельного кодексу України, та орієнтованих розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку, з урахуванням конкретної ситуації.

З огляду на наведені прокурором твердження апеляційний суд зазначив наступне: згідно з ч.4 ст. 59 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

У відповідності до п.10 "Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них " затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 р. № 486 на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.

За таких обставин, законодавство не містило і не містить заборони передавати в оренду землі прибережних захисних смуг, у зв`язку з чим накладення орендованих земельних ділянок на прибережні захисні смуги (щодо яких проекти землеустрою відповідно до вимог закону не розроблені) не є підставою для визнання недійсними оспорюваних рішень, договору оренди та додаткових угод.

При цьому, відповідно до пункту г) частини 1 ст. 61 ЗК України, у прибережних захисних смугах забороняється будівництво будь-яких споруд, у зв`язку з чим зазначена обставина могла б бути підставою для внесення у договір оренди умов щодо встановлення обмежень у використанні орендованих земельних ділянок, а також для врахування при виготовленні власне проекту будівництва об`єктів архітектури. Разом із тим, такі вимоги прокурором не заявлені і не є предметом розгляду у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є безпідставними, а тому в позові було відмовлено в повному обсязі.

У зв`язку з вищенаведеним суд зауважує, що рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території. На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території. Як і інша містобудівна документація, детальний план території містить у своєму складі як графічні, так і текстові матеріали, які не підлягають експертизі.

Отже, на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.

Також, згідно із Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою КМУ від 8 травня 1996 р. № 486 передбачено єдиний механізм встановлення водоохоронних зон для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколо водних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм.

Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації, - п.5 Порядку №486.

Проекти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінекоенерго, Держводагентством та територіальними органами Держгеокадастру, а на території Автономної Республіки Крим - з органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та земельних ресурсів і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.

Проект водоохоронної зони на територію землевідводу виконується в такому порядку: на першому етапі виконуються дослідження науковими установами з метою оцінки нинішнього водно-екологічного та санітарно-гігієнічного стану довкілля (ґрунти, повітря, вода, донні відклади) та стану існуючої водної екосистеми з метою установити необхідні заходи для охорони вод і водних організмів, збереження біорізноманіття. Матеріали оцінки оформлюються окремим Звітом, який стане підґрунтям для уточнення меж прибережної захисної смуги та складання тому ОВНС . Водночас підготовлений на основі наукових досліджень. Вищезгаданий Звіт може бути використаний Замовником при спілкуванні з різними громадськими організаціями та населенням при проведенні громадських слухань.

Паралельно виконуються інженерно-геологічні та топографічні (батиметричні) вишукування вздовж траси майбутньої лінії берегоукріплень. На основі вишукувань готується том проекту Матеріали вишукувань . Для розробки наступного тому проекту водоохоронної зони необхідно мати генеральний план забудови земельної ділянки (ескізний проект), погоджений з Замовником. В складі тому Захист території землевідводу від затоплення і підтоплення визначаються площі, відмітки і обсяги планування території для організації рельєфу землевідводу на основі планувальної документації з урахуванням підземних споруд.

В складі тому Захист території землевідводу від розмиву хвилями і течіями , тобто проекту берегоукріплення, будуть обґрунтовані варіанти типів і конструкцій берегоукріплень вздовж урізу ділянки землевідводу з урахуванням водоохоронних заходів та архітектурно-планувальних рішень. Наступний етап - це розробка тому Встановлення і впорядкування водоохоронної зони території землевідводу . Межі цих зон буде встановлено з урахуванням заходів по захисту території від затоплення і підтоплення, берегоруйнування та водоохоронних заходів, що дозволить оптимізувати розміри прибережної захисної смуги безпосередньо для ділянки проектування, що розглядається. З цією ж метою будуть запроектовані на базі генерального плану забудови (ескізного проекту) заходи з інженерного і біотехнічного водоохоронного впорядкування прибережної захисної смуги, які водночас повинні забезпечити рекреаційне і спортивно-оздоровче використання цієї території. Будуть також визначені водоохоронні обмеження на режим водогосподарської діяльності в межах землевідводу.

На цьому ж етапі відбувається підготовка тому Оцінка впливу запроектованих заходів на навколишнє середовище . При підготовці цього тому будуть залучені матеріали і експертні висновки провідних фахівців науково-дослідних установ, які виконували дослідження цього об`єкту. Перед погодженням проекту в цілому він направляється на науково-технічну експертизу.

За визначенням поняття "містобудівна документація", - це система проектних та інших матеріалів, пов`язаних з прогнозуванням розвитку і плануванням територій, забудовою і реконструкцією населених пунктів та їх функціональних зон. Містобудівна документація, затверджена у встановленому порядку, є основою для вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення, розміщення всіх видів будівництва, розробки проектів конкретних об`єктів.

Тому, проекти визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них не відноситься до містобудівної документації, а є проектною документацією із землевпорядкування та землевідводу, відтак відсутність таких проектів на момент затвердження Детального плану житлової забудови смт. Козин не впливає на його законність як містобудівного документу, а затвердження Детального плану забудови смт. Козин, не суперечить вимогам водного та земельного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач у даній справі належними та допустимими доказами довів правомірність рішення №5 від 29.06.2016 "Про затвердження "Детального плану забудови північної частини смт. Козин Обухівського району Київської області".

Відповідно до частини дев`ятої статті 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Оскільки суд дійшов висновку, що рішення відповідача прийняте у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, позовні вимоги прокурора про його скасування, задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143,. 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов першого заступника прокурора Київської області І. Грабця в інтересах держави до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос" про скасування рішення, -залишити без задоволення.

Копію рішення надіслати сторонам для відома.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення . У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Брагіна О.Є.