Рішення

від 27.01.2020 по справі 580/3400/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року справа № 580/3400/19

16 годин 10 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/3400/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НВП Академія медтехнологій (вул. Менделєєва, 41, м. Сміла, Черкаська область, 20704, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 35057087) [представник позивача Гордієнко Л.М. - за посадою, Трушков В.Л. - за довіреністю]

до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142920) [представник відповідача Каландирець А.В. - за довіреністю]

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, прийняв рішення.

29.10.2019 ТОВ НВП Академія медтехнологій , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, з урахуванням заяви про усунення недоліків від 11.11.2019, просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 19.11.2018 № 0013781410 про збільшення ТОВ НВП Академія медтехнологій грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 23445 грн.

Ухвалою від 18.11.2019 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 27.11.2019. Ухвалою від 27.11.2019 оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 13.01.2020. Ухвалою від 13.01.2020 задоволено клопотання представника позивача, допущено заміну відповідача - Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109) на правонаступника - Головне управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142920). Ухвалою від 13.01.2020 закрито підготовче засідання у справі, справу призначено до розгляду по суті на 27.01.2020.

У обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Головним управлінням ДФС в Черкаській області прийнято 19.11.2018 податкове повідомлення-рішення № 0013781410, згідно якого на підставі акта перевірки від 29.09.2018 № 375/23-00-14-1007/35057087 встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс №2755) та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі пункту 123.1 статті 123 Кодексу № 2755 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 23445,00 грн. Позивач вважає, що акт перевірки не відповідає фактичним обставинам справи тому не може вважатись носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства суб`єктом господарювання. Відповідач діяв у непередбачений Кодексом № 2755 спосіб - не вручив представникам позивача наказ та направлення на проведення позапланової документальної перевірки, акт перевірки від 27.09.2018 № 375/2-00-14-0007/35057087. Відповідач посилається на те, що перевірку проведено з відома керівника, директора ТОВ НВП Академія медтехнологій - Гордієнко Леоніда Миколайовича, проте на час проведення перевірки директор перебував у відрядженні, а на самому акті перевірки (наданому у додатках до позовної заяви) та інших документах відсутні відмітки про те, що керівник був ознайомлений. Твердження відповідача про те, що під час перевірки була присутня уповноважена особа позивача - головний бухгалтер Білова Яна Володимирівна не свідчить про належне повідомлення позивача про призначення та проведення перевірки, оскільки ОСОБА_1 на час проведення перевірки перебувала на лікарняному у зв`язку з вагітністю та пологам, що підтверджується листом непрацездатності, тому була неуповноваженою особою на вчинення будь-яких дій від імені позивача. У позові зазначено, що позивач має всі належним чином оформлені первинні документи за договірними відносинами з контрагентом - ТОВ Голден Плюс , а саме: акт виконаних робіт, рахунок-фактуру № СФ-0000025, податкову накладну від 05.05.2016 у сумі 136800 грн, виписки банку про проведення оплати. Позивач зазначає, що відповідач належним чином не ознайомив позивача з результатами перевірки, копію акту перевірки було надано лише на письмову заяву представника позивача від 03.01.2019 (після прийняття оскаржуваного ППР № 0013781410). Щодо наявності вироку Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2017 у справі № 757/30497/17-к позивачем зазначено, що дана справа не стосується ні ТОВ Голден плюс , ні ТОВ НВП Академія медтехнологій . Позивач прямо чи опосередковано не був залучений до розгляду справи №757/30497/17-к, господарські відносини між позивачем та контрагентом ТОВ Голден Плюс у справі №757/30497/17-к не досліджувались. На думку позивача, чинне законодавство України не передбачає такого правопорушення як фіктивне підприємництво , стаття 205 КК України такої норми не містить, отже вирок від 20.06.2017 у справі № 757/30497/17-к не має значення для податкового контролю. Позивач зазначає про наявність висновку дорадчого органу Кабінету міністрів України - Ради Бізнес-омбудсмена, де зокрема зазначено: відповідно до частини першої статті 18 Кримінального кодексу України суб`єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Згідно норм Кримінального кодексу саме фізична, а не юридична особа є суб`єктом злочину . У позові зазначено, що інформація про ТОВ Голоден Плюс перебуває в ЄДР і згідно статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон № 755) є достовірною. Внутрішні недоліки у роботі контрагента - ТОВ Голден Плюс не повинні відображатись на позивачеві, який не наділений повноваженнями впливати на поведінку іншої юридичної особи. Вирок у справі № 757/30497/17-к не стосується правочину між юридичними особами ТОВ НВП Академія медтехнологій та ТОВ Голден Плюс . Представник позивача, адвокат Трушков В.Л., позивач (керівник ТОВ НВП Академія медтехнологій - Гордієнко Л.М.) просили задовольнити позовні вимоги повністю. Керівник позивача наголосив, що прилади не можуть функціонувати без програмного забезпечення, що міститься у мікросхемах.

Відповідач позов не визнав. 02.12.2019 представник відповідача подав до суду відзив на позов, де зазначив, що до Головного управління ДФС у Черкаській області надійшов вирок Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2017 у кримінальній справі № 757/30497/17-К, згідно якого громадянина ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 27, частиною 1 статті 205 КК України, який є засновником ТОВ Голден Плюс та позивачем придбано програмування та супровід програмного забезпечення для апарату АлКонт 01 СУ-U згідно податкової накладної, що зареєстрована в ЄРПН (а.с.84). 19.06.2018 відповідачем на адресу позивача направлено запит № 26001/23-00-14-1014 Про надання інформації та документального підтвердження з приводу господарських відносин з контрагентом ТОВ Голден Плюс . У відповідь на запит позивач листом від 18.07.2018 № 5 відмовився надавати інформацію, зазначену в запиті з мотивів невідповідності останнього вимогам Кодексу № 2755. 19.09.2018 під підпис головному бухгалтеру позивача ОСОБА_1 вручено копію наказу Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.09.2018 № 1742 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП Академія медтехнологій та ознайомлено під підпис з направленням на право проведення перевірки, вручено запит від 19.09.2018 № 40095/23-00-14-1014 Про надання інформації та документального підтвердження . У відповідь на запит від 19.09.2019 № 40095/23-00-14-1014 головний бухгалтер позивача надала заяву, у якій зазначила таке: Прошу Вас провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП Академія медтехнологій у взаємовідносинах з ТОВ Голден Плюс за квітень 2016 року у приміщенні Головного управління ДФС у Черкаській області у зв`язку з відсутністю умов для проведення цієї перевірки, на запит від 19.09.2018 № 40095/23-00-14-1014 про надання документів зобов`язуюсь надати документи 20.09.2018 у зв`язку з неможливістю їх надання 19.09.2018. Документи є в наявності, до податкового кредиту та витрат суми віднесені та у деклараціях з ПДВ і прибутку віднесені . Відповідач зазначає, що під час проведення перевірки товариством не було надано первинних документів, що використовуються в податковому та бухгалтерському обліку, регістрів бухгалтерського обліку, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, передбачених Кодексом № 2755 для проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ, з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ Голден Плюс за квітень 2016 року, про що було складено акти ненадання документів. Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 44.6 статті 44 вважається, що такі документи були відсутні у платника податків на час складення такої звітності. У зв`язку з неможливістю вручення акта перевірки від 27.09.2018 № 375/23-00-14-1007/35057087 позивачу, про що складено акт від 27.09.2018 № 861/23-00-14-1007 про неможливість вручення, акт перевірки від 27.09.2018 № 375/23-00-14-1007/35057087 було направлено на податкову адресу позивача. Проте конверт, яким надіслано позивачу акт від 27.09.2019 повернувся на адресу відповідача 05.11.2018 за закінчення терміну зберігання, а тому вважається, що акт документальної позапланової виїзної перевірки був належним чином надісланим (врученим) позивачеві. Перевіркою встановлено, що ТОВ НВП Академія медтехнологій сформувало податковий кредит у квітні 2016 року у сумі 22 800 грн (а.с.22) за рахунок оформлення взаємовідносин з ТОВ Голден Плюс . Відповідно Єдиного реєстру податкових накладних у зазначеній податковій накладній наявний підпис директора ТОВ Голден Плюс Липець М.Ю., який відповідно до вироку Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2017 у справі № 757/30497/17-к визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України. У вироку встановлено, що ОСОБА_2 перереєстрував ТОВ Голден Плюс на своє ім`я, без мети зайняття фінансово-господарською діяльності, після проведення перереєстрації жодних документів бухгалтерського обліку, звітності, та інших документів, що пов`язані з господарською діяльністю ТОВ Голден Плюс не готував та не підписував, де знаходиться печатка підприємства йому не відомо, банківськими рахунками не розпоряджався. З позиції відповідача, оскільки всі первинні бухгалтерські документи з боку ТОВ Голден Плюс , підписані особою, яка не належить до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку, то включення до податкового кредиту ПДВ у сумі 22800 грн за податковим накладним, виданим ТОВ Голден Плюс , здійснено позивачем неправомірно. Нереальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ Голден Плюс підтверджується також тим, що:

- ТОВ Голден Плюс не подано до податкового органу звіт 1-ДФ за II квартал 2016 року та звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за квітень 2016 року, що свідчить про відсутність трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності. Інформацію про наявні основні засоби та нематеріальні активи до органів ДФС подано не було, що свідчить про відсутність основних засобів для здійснення фінансово-господарської діяльності;

- ТОВ Голден Плюс у квітні 2016 року документально оформлено реалізацію товарів/послуг (програмування та супровід програмного забезпечення для апарату АлКонт 01 CY-U монтажні та пусконалагоджувальні роботи, ґрунтовка, гайка обжата, вал муфти карданний, папір наждачний на паперовій основі, послуги з оренди обладнання, заглушка, кільце 51-60-8, клема на акумуляторну батарею, підшипник та багато іншого) 13 суб`єктам господарювання, які географічно віддалені один від одного на загальну суму ПДВ 667 068 грн, проте ТОВ Голден Плюс з придбання вищевказаних товарів, послуг податковий кредит не задекларувало. Неможливо встановити походження товарів/послуг, що документально оформлено реалізацією у адресу Голден Плюс та ТОВ НВП Академія медтехнологій . Зазначене свідчить про відсутність фактичного руху товарів (робіт, послуг), за відсутності можливості виконання оформлених господарських операцій ТОВ Голден Плюс .

Відповідач зазначає, що ТОВ Голден Плюс за відсутності трудових ресурсів, значного статутного капіталу, основних засобів не могло фактично реалізувати програмування та супровід програмного забезпечення для апарату АлКонт 01 CY-U у взаємовідносинах ТОВ НВП Академія медтехнологій у квітні 2016 року. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

10.01.2020 позивачем подано відповідь на відзив, де додатково зазначено, що ОСОБА_1 не мала повноважень представляти позивача, оскільки була на лікарняному, первинні документи у позивача є у наявності, посилання відповідача на вирок у справі № 757/30497/17 не заслуговує на увагу, оскільки не може мати юридичних наслідків. Позивачем зазначено, що твердження відповідача про вирок у справі № 757/30497/17 є протиправним, оскільки відповідальність в Україні носить індивідуальний характер, а позивач та ТОВ Голден Плюс не були учасниками справи № 757/30497/17. Щодо постанови апеляційної інстанції у справі № 580/747/19 позивачем зазначено, що на даний час відкрито касаційне провадження. 13.01.2020 позивачем надано додаткові пояснення, де зокрема зазначено, що наказ про облікову політику на підприємстві не видавався. Представники позивача у судовому засіданні 27.01.2020 просили задовольнити позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем, представником позивача та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що ТОВ НВП Академія медтехнологій зареєстровано як юридичну особу 27.04.2007 (а.с.115-117).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Кодексом №2755. Згідно пункту 75.1 статті 75 Кодексу №2755 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу №2755 встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Правові засади оподаткування ПДВ установлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу № 2755. Згідно пункту 185.1 статті 185 Кодексу № 2755 об`єктом оподаткування є, зокрема операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755 постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно пункту 26-1 підрозділу 2 розділу ІХ тимчасово, з 01.01.2013 до 01.01.2023, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Наказом Міндоходів України від 07.10.2013 № 536 Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції затверджено узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції, відповідно до якої зазначено, що відповідно до Законів № 1587 та 3792 комп`ютерна програма - це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп`ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об`єктному кодах). Примірником комп`ютерної програми є копія комп`ютерної програми, яка виконана безпосередньо чи опосередковано із цієї комп`ютерної програми і містить усі зафіксовані в комп`ютерній програмі рухомі зображення чи їх частину (як із звуковим супроводом, так і без нього) (стаття 2 Закону № 1587). Виробники комп`ютерних програм при їх постачанні також можуть здійснювати для покупця налаштування такої продукції, тестування, виявлення та усунення недоліків в програмі, що виникають в процесі її експлуатації, оновлення та/або сервісне обслуговування такої продукції на постійній або періодичній основі або протягом певного періоду, а також розробляти зміни (доповнення) до програмної продукції та/або створювати нові версії програмного продукту з метою забезпечення безперебійної роботи існуючих програм або створення нових програмних продуктів. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 8 Закону № 3792, частини 1 статті 420 та пункту 2 частини 1 статті 433 ЦКУ, комп`ютерна програма є твором, отже, об`єктом авторського права (права інтелектуальної власності). Комп`ютерні програми відповідно до статті 18 Закону № 3792 охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп`ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження. Пунктом 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ для операцій з постачання програмної продукції, тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції. Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться: результат комп`ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп`ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів; криптографічні засоби захисту інформації.

Відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 Кодексу № 2755 виплата роялті у грошовій формі не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу №2755 визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата складання податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Кодексу № 2755 до податкового кредиту відносяться суми податку, зокрема сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг. Згідно пункту 198.2 статті 198 Кодексу № 2755 датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Пунктом 198.3 статті 183 Кодексу № 2755 передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу № 2755 визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу № 2755 під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Черкаській області отримано вирок Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2017 у кримінальному провадженні №757/30497/17-к, згідно якого громадянина ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 27, частиною 1 статті 205 КК України. ОСОБА_2 є засновником ТОВ Голден Плюс .

19.06.2018 Головним управлінням ДФС у Черкаській області на податкову адресу позивача направлено запит №26001/23-00-14-1014 Про надання інформації та документального підтвердження з приводу господарських відносин з контрагентом ТОВ Голден Плюс (а.с.76-78).

Згідно пункту 45.2 статті 45 Кодексу № 2755 податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Позивач листом від 18.07.2018 №5 відмовив у наданні інформації, зазначеної у запиті з мотивів невідповідності запиту вимогам Кодексу № 2755 (а.с.79).

Наказом Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.09.2018 №1742 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП Академія медтехнологій з податку на додану вартість за квітень 2016 року та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 у взаємовідносинах з ТОВ Голден Плюс

Копію наказу від 18.09.2018 № 1742 (а.с.80) 19.09.2018 вручено за податковою адресою позивача - головному бухгалтеру ОСОБА_1 (а.с.81), її ознайомлено з направленням на право проведення перевірки (а.с.82-83) та вручено запит від 19.09.2019 №40095/23-00-14-1014 Про надання інформації та документального підтвердження (а.с.84-85), заперечень з її боку не було висловлено.

У відповідь на запит від 19.09.2019 №40095/23-00-14-1014 головний бухгалтер подала відповідачу заяву (а.с.86), у якій виклала прохання провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП Академія медтехнологій у взаємовідносинах з ТОВ Голден Плюс за квітень 2016 року у приміщенні Головного управління ДФС у Черкаській області у зв`язку з відсутністю умов для проведення цієї перевірки (з 19.09.2018 тривалістю 5 робочих днів). На запит від 19.09.2018 №40095/23-00-14-1014 про надання документів зобов`язалась надати документи 20.09.2018 у зв`язку з неможливістю надати їх 19.09.2018. Повідомила, що документи є в наявності, до податкового кредиту та витрат суми віднесені та в деклараціях з ПДВ і прибутку віднесені.

Судом встановлено, що згідно листка непрацездатності серії АДО № 544026 (а.с.25-26) ОСОБА_3 була тимчасово непрацездатною з 05.09.2018 до 09.01.2019 (сто двадцять шість днів), проте на час вручення наказу від 18.09.2018 № 1742 (а.с.80) знаходилась за податковою адресою позивача та виконувала службові обов`язки, що підтверджується наданою заявою ОСОБА_3 від 19.09.2018 (а.с.86).

Верховний Суд у постановах від: 24.01.2019 у справі № 820/3354/16 (ЄДРСР 79409486), 29.11.2019 у справі № 160/921/19 (ЄДРСР 86000162), від 16.01.2020 у справі № 440/3560/18 (ЄДРСР 86988955) зазначив, що превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише, виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, закріплений у статті 4 Закону № 996, пронизує і податковий облік, що відповідно до частини 2 статті 3 цього Закону ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Суд визнає необхідним та виправданим застосування у межах спірних відносин положень одного із основних принципів бухгалтерського обліку превалювання сутності над формою, закріпленого статтею 4 Закону №996.

Відповідно до частини 2 статті 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Частинами 3 та 5статті 65 ГК України передбачено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства . Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Статтею 246 ЦК України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. Згідно з положеннями частини 1 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи як, зокрема: прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що представляти інтереси юридичної особи перед третіми особами, у тому числі в органах державної влади та місцевого самоврядування, без довіреності уповноважені власники, керівники підприємств або інші особи, визначені в установчих документах підприємства та відомості, про яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Інші особи можуть вважатися уповноваженими представниками юридичної особи за наявності належним чином оформленої довіреності або перебування з такою юридичною особою у трудових відносинах на посадах, які в силу актів законодавства дозволяють бути представником такої особи у певних правовідносинах .

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.11.2019 у справі №826/5857/16 (ЄДРСР 85835984).

Відповідно до Класифікатору професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327, головний бухгалтер є керівником функціонального підрозділу (код КП 1231 Керівники фінансових, бухгалтерських, економічних, юридичних та адміністративних підрозділів та інші керівники ). Належність головного бухгалтера до категорії керівників підтверджується змістом наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336 Про затвердження Випуску 1 Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників , згідно з яким головний бухгалтер за кваліфікаційними характеристиками належить до категорії керівників .

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.10.2019 у справі № 804/15599/15 (ЄДРСР 84988057).

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Кодексу № 2755 посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. Під час пред`явлення направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Судом встановлено, що наказ від 18.09.2018 № 1742 про проведення документальної перевірки ТОВ НВП Академія медтехнологій , направлення на перевірку від 18.09.2018 № 1513/23-00-14-1004 та від 18.09.2018 № 1514/23-00-14-1004 вручено головному бухгалтеру Біловій Я.В., що підтверджується її підписом.

Зазначеною посадовою особою фактично допущено уповноважених осіб відповідача до проведення перевірки, що підтверджується заявою головного бухгалтера від 19.09.2018 (а.с.86) про зобов`язання надати запитувані до перевірки документи 20.09.2018.

Відповідно до пункту 81.3 статті 81 Кодексу № 2755 керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

У зв`язку з неподанням позивачем запитуваних документів відповідачем складено акти про ненадання документів до проведення перевірки: від 19.09.2018 № 843/23-00-14-1007/35057087 (а.с.87); від 20.09.2018 № 846/23-00-14-1007/35057087 (а.с.88); від 21.09.2018 № 847/23-00-14-1007/35057087 (а.с.89); від 24.09.2018 № 851/23-00-14-1007/35057087 (а.с.90); від 25.09.2018 № 854/23-00-14-1007/35057087 (а.с.91).

Суд дійшов висновку, що головний бухгалтер ТОВ НВП Академія медтехнологій , яка у робочий час перебувала за юридичною адресою позивача та допустила уповноважених осіб відповідача до проведення перевірки, не зазначивши інших обставин, належала до уповноважених осіб позивача, а тому твердження позивача про неповідомлення уповноважених осіб підприємства про проведення перевірки не відповідає дійсним обставинам справи. Перевірка ТОВ НВП Академія медтехнологій проведена за наявності підстав, передбачених Кодексом № 2755.

Судом досліджено, що з 19.09.2018 до 25.09.2018 посадовими особами Головного управління ДФС у Черкаській області на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу № 2755, наказу від 18.09.2018 №1742 (а.с.80) та направлень від 18.09.2018 №1513/23-00-14-1004 (а.с.82) та №1514/23-00-14-1004 (а.с.83) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП Академія медтехнологій з податку на додану вартість за квітень 2016 року та податку на прибуток за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 у взаємовідносинах з ТОВ Голден Плюс .

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем:

- пунктів 44.1, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 Кодексу № 2755, статті 9 Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, пункту 6, пункту 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств , в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 20520 грн за 2016 рік;

- пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Кодексу № 2755, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підпункту. 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), у результаті чого зменшено від`ємне значення (рядок 21 Декларації), що зараховується до складу податкового кредиту у рядку 16.1 Декларації наступного звітного (податкового) періоду на суму 4044,00 грн за квітень 2016 року та занижено суму податку на додану вартість, що належить сплаті до бюджету на суму 18756,00 грн.

Результати перевірки оформлено актом від 27.09.2018 №375/23-00-14-1007/35057087 (а.с.11-24). Копію акта від 29.09.2019 направлено на податкову адресу позивача, проте конверт з актом повернувся у зв`язку із закінченням строку зберігання (а.с.93). На підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем 19.11.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) №0013781410 (а.с.8) про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 23445 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням - 18756 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 4689 грн.

Судом встановлено, що позивачем задекларовано від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 4044 грн (рядок 21 декларації з ПДВ за квітень 2016 року а.с. 111-112).

За результатами перевірки на підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем 19.11.2018 прийнято також ППР: форми Р №0013801410, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 25650,00 грн. та форми В4 №0013791410. Правомірність прийняття ППР форми Р №0013801410 та В4 №0013791410 та дій щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ НВП Академія медтехнологій з 19.09.2018 до 25.09.2018 та складання акту перевірки від 27.09.2018 №375/2-00-14-0007/35057087 Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ НВП Академія медтехнологій були предметом судового розгляду у справі № 580/747/19.

У березні 2019 року ТОВ НВП Академія медтехнологій звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Черкаській області про: визнання неправомірними дій ГУ ДФС у Черкаській області по проведенню позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ НВП Академія медтехнологій з 19.09.2018 року по 25.09.2018 року та складання акту перевірки №375/2-00-14-0007/35057087 від 27.09.2018 року Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ НВП Академія медтехнологій з податку на додану вартість за квітень 2016 та податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2016 до 31.12.2016 у взаємовідносинах з ТОВ Голден Плюс ; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми Р від 19.11.2018 №0013801410 та форми В4 від 19.11.2018 №0013791410.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 у справі № 580/747/19 позов задоволено частково - визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.11.2018 року №0013801410 та №0013791410. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 у справі № 580/747/19 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаської області - задоволено повністю: рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 - скасовано у частині задоволених позовних вимог; прийнято в указаній частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено; у іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 - залишено без змін.

У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 у справі № 580/747/19 встановлено відсутність правових підстав для формування ТОВ НВП Академія медтехнологій даних податкового обліку за наслідками відносин з ТОВ Голден Плюс у зв`язку з відсутністю доказів реальності господарських операцій та фіктивністю вказаного суб`єкта господарювання. Зазначена постанова набрала законної сили 04.09.2019.

Обставини, зазначені у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 у справі № 580/747/19 встановлено стосовно осіб, що беруть участь у даній справі.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного ППР суд зазначає про таке.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755 господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996) первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755). Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996. Згідно частин 1, 2 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88) господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Відповідно до пункту 2.1 вказаного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Згідно пункту 2.4 Положення № 88 передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (місце складання як обов`язковий реквізит виключено згідно з наказом МФУ від 11.04.2017 № 427).

Судом встановлено, що позивач у перевірений період (квітень 2016 року) мав фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ Голден Плюс у якого придбав послуги з програмування та супроводу програмного забезпечення для апарату АлКонт 01 СУ-U. Для оформлення господарських відносин видано рахунок-фактуру від 29.04.2016 №СФ-0000025 у сумі 136800 грн, у тому числі ПДВ у сумі 22800 грн (а.с.32) та акт від 29.04.2016 №ОУ-0000009 здачі-приймання робіт (надання послуг) у сумі 136800 гривень, у тому числі ПДВ у сумі 22800 гривень (а.с.31). Зазначені документи з боку контрагента позивача підписано директором Липець М ОСОБА_4 .

Згідно вироку Печерського районного суду міста Києва від 20.06.2017 у справі №757/30497/17-к (ЄДРСР 67286620) за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205 КК України, яким затверджено угоду про визнання винуватості вказаної особи, встановлено факт фіктивної діяльності ТОВ Голден Плюс та зазначено про відсутність участі ОСОБА_2 у господарській діяльності вказаного суб`єкта підприємницької діяльності. Суд зазначає, що згідно вироку фіктивність даного підприємства встановлена з моменту його створення, тобто з лютого 2016 року, у той час як документи про здійснення господарської операції з ТОВ НВП Академія медтехнологій оформлено у квітні 2016 року.

Твердження позивача про декриміналізацію статті 205 КК України на підставі Закону України від 18.09.2019 № 101-IX, як на підставу протиправності оскаржуваного ППР, суд оцінює критично з огляду на дію законів у часі та не бере до уваги, оскільки встановлені вироком Печерського районного суду міста Києва від 20.06.2017 у справі №757/30497/17-к обставини створення ТОВ Голден Плюс з метою прикриття незаконної діяльності переконливо аргументовано і доведено відповідачем, не підтверджено даними бухгалтерського обліку змісту господарської операції публічною звітністю позивача і відповідно до статті 129-1 Конституції України і частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлені у цьому вироку обставини є обов`язковими у питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Наслідки у податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, відповідають діловій меті підприємництва.

Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі № 826/6146/16 (ЄДРСР 76905862) зазначено, що протокол допиту свідка є джерелом доказів у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, що належить обов`язковій оцінці судом сукупно, разом з іншими доказами, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку суду в кримінальному провадженні, ухвалі про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанові суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі. Судом взято до уваги правову позицію, що не може суд робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі вироку, якщо в останньому немає обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій (постанова Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 826/1571/16 ЄДРСР 73355014).

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Верховного Суду у справі № 802/2386/14-а зазначено: лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. Реальність, у свою чергу, потребує з`ясування того факту, чи справді відповідні роботи виконувались указаними в первинних документах контрагентами. Для цього варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб, як свідків. Верховним Судом враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 09.06.2015 (ЄДРСР 83304347).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу № 2755 для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Пунктом 44.2 статті 44 Кодексу № 2755 для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Пунктом 44.6 статті 44 Кодексу № 2755 передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом встановлено, що позивачем не було надано необхідних первинних документів Головному управлінню ДФС у Черкаській області ні у порядку, передбаченому пунктом 44.6 статті 44 Кодексу № 2755, ні у порядку, визначеному у пункті 44.7 статті 44 Кодексу № 2755.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 813/3073/18 (ЄДРСР 86333443) зазначено: ОСОБА_1 не було надано необхідних первинних документів ГУ ДФС ні у порядку, передбаченому пунктом 44.6. статті 44 Кодексу № 2755, ні у порядку, визначеному у пункті 44.7. статті 44 Кодексу № 2755. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у контролюючого органу були належні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 25.06.2018 № 0234351307 у зв`язку із виявленням відсутності первинних документів з питань обчислення і сплати податків та зборів .

У постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 812/1823/17 (ЄДРСР 85742270) зроблено висновок, що ненадання платником податків контролюючому органу первинних документів у встановлені законом строки має наслідком встановлення відсутності таких документів на час складення податкової звітності.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Кодексу № 2755 визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Кодексу №2755. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Суд зазначає, що заниження суми ПДВ, що належить сплаті до бюджету за період з 01.01.2016 до 31.12.2016 відбулось за рахунок документального оформлення ТОВ НВП Академія медтехнологій придбання програмування та супроводу програмного забезпечення для апарату АлКонт 01 СY-U оформленого від ТОВ Голден Плюс без достовірного відображення в обліку .

Відповідно до загально-доступної інформації (інтернет посилання https://techno-med.com.ua/ua/alkotester-alkont-01-su-u.html) прилад АлКонт 01 СY-U (Україна) є засобом для контролю тверезості водіїв транспортних засобів. Виявляє алкоголь у видихуваному повітрі, що допомагає виявити осіб, які вживали спиртні напої. Пристрій застосовується під час проведення передрейсового та післярейсового контролю. Перевірка здійснюється інспекторами і медичними працівниками транспортних підприємств, а також співробітниками ДАІ для встановлення факту вживання алкогольних напоїв. Виробником алкотестераАлКонт 01 СY-U зазначено ТОВ НВП Академія медтехнологій . Комплектація складає: алкотестер; валіза; зонд; блоки живлення від 12В і від 220В; підставка; мундштуки (100 шт); інструкція з експлуатації; свідоцтво про повірку Укрметртестстандарта.

В акті перевірки від 27.09.2018 зазначено, що товариством не надано до перевірки первинних документів, що використовуються у податковому та бухгалтерському обліку, регістрів бухгалтерського обліку, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів передбачених Кодексом № 2755 для проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 до 31.12.2016 у взаємовідносинах з ТОВ Голден Плюс . У зв`язку з відсутністю первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ Голден Плюс перевіркою неможливо підтвердити реальність їх здійснення, використання придбаних послуг у господарській діяльності підприємства та правильність відображення у бухгалтерському та податковому обліку (а.с.16). Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за квітень 2016 року встановлено його завищення на суму 22800 грн. Позивач сформував податковий кредит у квітні 2016 року у сумі 22800 грн за рахунок оформлення взаємовідносин з ТОВ Голден Плюс (а.с.21).

У статті 1 Закону України Про авторське право та статті 2 Закону України Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп`ютерних програм, баз даних визначено, що комп`ютерна програма - набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп`ютером, що приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об`єктному кодах).

Програма, придбана підприємством у якості кінцевого споживача, обліковується в балансі як нематеріальний актив. У бухгалтерському обліку витрати, що формують первісну вартість КП, накопичуються за дебетом субрахунку 154 Придбання (створення) нематеріальних активів . Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Відповідно до пункту 10 П(С)БО 8 придбані НМА (у тому числі й комп`ютерні програми) зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість, у свою чергу (пункту 11 П(С)БО 8), формується з ціни (вартості) придбання НМА (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов`язаних з його придбанням і доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Відповідно до пункту 4 ПБО 8 у бухгалтерському обліку ПЗ класифікують як нематеріальний актив і обліковують в порядку, встановленому цим ПБО. Програмне забезпечення обліковується на субрахунку 125 Авторське право та суміжні з ним права (якщо підприємству передано авторські права за авторським договором) чи субрахунку 127 Інші нематеріальні активи (якщо підприємство отримало програмне забезпечення на правах використання, без отримання авторських прав за авторським договором - примірник, в тому числі так звані ліцензії на використання). Відповідно до пункту 4 П(С)БО 8 нематеріальними активами вважаються немонетарні активи, які не мають матеріальної форми і можуть бути ідентифіковані. Враховуючи, що право на користування КП, яке отримує її кінцевий користувач, виникає в результаті контрактних або інших юридичних прав, воно має всі підстави вважатися НМА.

Програмна продукція не має окремо визначеного коду УКТ ЗЕД та розглядається, як результат виконання робіт, який може бути переданий виконавцем замовнику з використанням мережі Інтернет електронною поштою або іншими засобами передачі інформації (лист ДФСУ від 29.06.2017 № 871/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). У податковій накладній, отриманій від постачальника зазначається умовний товарний код УКТ ЗЕД 00502 або реальний послуговий код 62.01 (якщо КП придбавається у розробника).

Введення програмного забезпечення у експлуатацію здійснюється призначеною для цього комісією й документується актом введення в господарський оборот об`єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-1, затверджена наказом № 732).

У бухгалтерському обліку нематеріальним визнається актив, що не має матеріальної форми і може бути достовірно ідентифікований (пункт 4 П(С)БО 8). До НА належать: право користування майном, авторське та суміжні з ним права, включаючи права на комп`ютерні програми та бази даних (пункт 4 П(С)БО 8). У податковому обліку до НА відносяться (підпункт 14.1.120 Кодексу № 2755): право власності на результати інтелектуальної діяльності, а також інші аналогічні права, визнані об`єктом права власності (інтелектуальної власності); право користування майном і майновими правами. Щоб витрати на придбання або створення комп`ютерної програми можна було визнати НА, до покупця повинні перейти виключні майнові права на таку програму. Звичайно це відбувається при створенні розробником програми на замовлення підприємства. Якщо програма створюється найманим працівником підприємства, потрібно врегулювати питання, хто саме буде власником майнових прав на неї: працівник чи роботодавець. Це варто передбачити в трудовому договорі, оскільки може статися так, що власниками програми стануть одночасно і працівник, і роботодавець (стаття 429 Цивільного кодексу України). Власник майнових прав може: використовувати програму на свій розсуд: тиражувати, продавати і т. д.; дозволяти іншим користуватися комп`ютерною програмою; перешкоджати її неправомірному використанню. Придбані за договором купівлі-продажу майнові права на комп`ютерну програму обліковуються як НА, тому витрати на придбання відображаються за дебетом субрахунка 125 Авторське право та суміжні з ним права . Згідно з підпункту 14.1.255 Кодексу № 2755 винагорода за використання комп`ютерної програми не вважається роялті, якщо умови ліцензійного договору передбачають можливість продажу або іншого відчуження ПЗ та/або умови її використання обмежені функціональним призначенням, а її відтворення - кількістю копій, необхідних для такого використання (використання кінцевим споживачем). Якщо ліцензійним договором ліцензіату надане право користування комп`ютерною програмою без можливості її продажу (або відчуження іншим способом), умови використання програми не обмежені її функціональним призначенням, а її відтворення - певною кількістю копій, то плату за користування такою програмою можна вважати роялті (лист ДФС від 27.05.2015 № 11175/6/99-99-19-03-02-15). У випадках коли витрати, пов`язані з використанням комп`ютерної програми, не можна віднести ні до об`єкта ОЗ, ні до НА, ні до роялті, вони можуть розглядатися як плата за послугу з обслуговування. Придбаваючи комп`ютерну програму, підприємство повинне встановити порядок її обліку. Якщо: програма необхідна для виконання комп`ютером його функціональних завдань, тобто є системною програмою, вона може обліковуватися як об`єкт ОЗ; придбаваються майнові права на комп`ютерну програму, вона включається до складу НА; ліцензіату надано право користування комп`ютерною програмою без можливості її продажу (або відчуження іншим способом), умови використання програми не обмежені її функціональним призначенням, а відтворення програми - певною кількістю копій, плата за користування такою програмою вважається роялті; оплачується обслуговування програми, але сама програма не придбавається, така плата вважається платою за послуги.

Позивачем не надано доказів придбання саме програмного забезпечення для апарату АлКонт 01 СY-U та його відображення в обліку як складової формування собівартості виготовленої продукції згідно технології виготовлення.

Порядок оподаткування операцій з постачання послуг, пов`язаних із програмною продукцією, залежить від того, чи є результатом такої операції будь-які зміни у цій продукції (у тому числі оновлення, удосконалення, модернізація та виправлення помилок). Якщо так, то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як операції з постачання окремих компонентів (елементів) програмної продукції та не належать оподаткуванню ПДВ відповідно до підпункту 196.1.6 пункта 196.1 статті 196 розділу V Кодексу № 2755 або пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (залежно від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі). Якщо ж внаслідок постачання послуг, пов`язаних із програмною продукцією, не відбувається змін у цій продукції, то операції з постачання таких послуг оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %. Платник зобов`язаний забезпечити окремий податковий облік операцій з постачання товарів/послуг, які оподатковуються ПДВ у загальному порядку, та окремо - облік операцій, звільнених від оподаткування ПДВ. Якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп`ютерної програми та/або її компонентів) не обмежено функціональним призначенням такої продукції і її відтворення не обмежено кількістю копій, необхідних для такого використання, та/або умови передачі права на розповсюдження примірників програмної продукції передбачають надання права на їх відтворення або якщо їх відтворення не обмежено використанням кінцевим споживачем, то отримання платежу як винагороди за надання зазначеного права на використання програмної продукції/розповсюдження примірників програмної продукції для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті, і, відповідно, така операція не є об`єктом оподаткування ПДВ.

Якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп`ютерної програми та/або її компонентів) обмежено функціональним призначенням такої програми і її відтворення обмежено кількістю копій, необхідних для такого використання (використання кінцевим споживачем), та/або умови передачі права на розповсюдження примірників програмної продукції не передбачають надання права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем, то отримання платежу як винагороди за надання права на використання такої програмної продукції/розповсюдження примірників програмної продукції не вважатиметься роялті. У цьому разі такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продукції (комп`ютерної програми та/або її компонентів), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу № 2755.

Згідно пункту 58.1 контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень передбачає, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Враховуючи виявлені порушення щодо правомірності відображення господарської операції з ТОВ Голден Плюс та аналізу її фактичного проведення, контролюючим органом правомірно збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 23445 грн, у тому числі 18756 грн за податковим зобов`язанням та 4689 грн за штрафною (фінансовою) санкцією згідно ППР від 19.11.2018 № 0013781410 (а.с.8).

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 у справі № 826/15034/14 (ЄДРСР 54688725) зазначено: статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Надаючи оцінку твердженню відповідача щодо відображення ТОВ НВП Академія медтехнологій у бухгалтерському обліку придбання послуг з програмування та супроводу програмного забезпечення для апарату Алконт 01-су-U у ТОВ Голден Плюс здійснено товариством лише з метою отримання податкової вигоди у вигляді мінімізації податкових зобов`язань з ПДВ, варто зазначити, що формальне оформлення документами бухгалтерського обліку господарських операцій не підтверджує її реальність за відсутності зміни активів платника без урахування інших витрат, зокрема за наявних відомостей у вироку Печерського районного суду у м. Києві від 26.06.2017 № 757/30497/17-к (ЄДРСР 67286620) та акті перевірки від 27.09.2018 (а.с.11-24).

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідач, приймаючи оскаржувані ППР від 19.11.2018 № 0013781410 про збільшення ТОВ НВП Академія медтехнологій грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 23445 грн діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення у зв`язку з чим у задоволенні позову належить відмовити.

Враховуючи, що позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судового збору згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю НВП Академія медтехнологій [вул. Менделєєва, 41, м. Сміла, Черкаська область, 20704, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 35057087];

відповідач: Головне управління ДПС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142920].

Повне судове рішення складено 29.01.2020.

Суддя Л.В. Трофімова